ТЕМА 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності

1. Поняття рівня злочинності ^:

2. Коефіцієнт злочинності, коефіцієнт злочинної активності

3. Поняття та види латентної злочинності

4. Фактори, що зумовлюють латентність злочинності

5. Показники рівня злочинності

1. Злочинність, як і будь-яке інше соціальне явище, можна оцінювати за допомогою якісних і кількісних критеріїв, основними з який є такі: рівень, структура та динаміка.

Рівень злочинності — це її кількісна характеристика, яку вимірюють в абсолютних величинах сумою вчине­них злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на певній території.

2. Виходячи з того, що на будь-якій визначеній тери­ торії проживає різна кількість людей, з метою їх зістав­ лення застосовують коефіцієнти.

При цьому використовують два види основних коефі­цієнтів. По-перше, коефіцієнт розраховують на все на­селення певного регіону, враховуючи неповнолітніх:

К\ =—хЕ, де

З — кількість зареєстрованих злочинів на певній те­риторії за визначений період часу;

Я — число жителів, які проживають на цій території;

Е — визначене число жителів (єдина розрахункова база - 1000, 10000, 100000), відповідно до якого прово­дять розрахунок.

По-друге, коефіцієнт злочинності, розрахований на населення за віком (старші 14 років, тобто особи, ^які досягли мінімального віку кримінальної відпові­дальності).

О

• х Е, де

Нстарші 14

О — кількість осіб, виявлених за вчинення злочинів;

Щтрті І4) — кількість жителів, які проживають на пев­ній території у віці від 14 і старші.

Перший коефіцієнт показує інтенсивність злочиннос­ті та як населення страждає від неї, другий є показни­ком кримінальної активності населення. Ці коефіцієнти розраховують не тільки щодо злочинності в цілому, а й щодо кожного окремого виду злочинності, що входить до ЇЇ структури. Крім того, зазначені коефіцієнти може бути застосовано для виявлення або порівняння кримі­нальної активності різних категорій населення (чолові­ків, жінок, молоді, рецидивістів тощо).

3. Оцінюючи рівень злочинності, необхідно врахову­ вати можливий рівень латентної злочинності, тобто тієї, що її не відображено в офіційних статистичних звітах. Латентну злочинність поділяють на два види: сховану і приховувану. Першу не виявлено правоохоронними ор­ ганами в силу специфіки злочинів і ставлення до них потерпілих або з інших причин. Друга не дістає відоб­ раження в статистичних звітах унаслідок неправомір­ них дій правоохоронних органів.

За механізмом реєстрації злочинів розрізняють три види латентності.

Природна латентність —- злочини не реєструють, бо їх не виявлено правоохоронними органами.

Змішана латентність («пограничні ситуації») — злочини не реєструють через неусвідомлення самим потерпілим факту вчинення злочину щодо нього (наприклад шахрайство).

Штучна латентність складається із злочинів, які вияв­ляють і правильно оцінюють співробітники правоохорон­них органів, але свідомо не реєструють з різних причин.

Рівень латентності різних видів злочинів істотно роз­різняється. Найменший ступінь латентності притаман­ний умисним убивствам і умисним тяжким тілесним ушкодженням, а найбільший — крадіжкам, хабарництву, обману покупців та іншим схожим злочинам.

4. Факторами, що зумовлюють латентність злочин­ ності, є:

— небажання розголосу з боку потерпілого;

— малозначущість заподіяних злочином збитків;

— відсутність часу в потерпілого;

— невпевненість у реальності покарання злочинця;

— особливі взаємини потерпілого, свідків зі злочинцем;

— страх щодо погроз з боку злочинця;

— дефекти правосвідомості;

— зв'язок потерпілого зі злочинцем.

5. Офіційна кримінально-правова статистика веде об­лік рівня злочинності за такими показниками:

— кількість заяв і звернень потерпілих про злочини;

— кількість порушених кримінальних справ;

— число виявлених осіб, які вчинили злочини;

— кількість кримінальних справ, розглянутих у суді, та прийняті по ним рішення;

— число засуджених осіб, винних у злочинах згідно з вироком, що набрав законної сили.

ТЕМА 10. Структура, характер і динаміка злочинності

1. Поняття структури злочинності

2. Основні показники структури злочинності

3. Поняття динаміки злочинності

4. Характеристика динаміки злочинності

5. Показники динаміки

1. Структура злочинності визначається співвідно­ шенням у злочинності видів (груп) злочинів, які класи­ фікують за кримінально-правовими або кримінологіч­ ними підставами. Показники структури дають якісно- кількісну характеристику суспільної небезпеки злочин­ ності, її особливостей, істотних для організації профі­ лактики і диференціації практики застосування кримі­ нально-правових заходів.

2. Відомий російський кримінолог Н. Ф. Кузнєцова¹ визначає такі основні показники структури злочинності:

~ співвідношення видів злочинів за їх класифіка­цією, згідно з Особливою частиною Кримінального ко­дексу України;

Кузнєцова Н. Ф. Преступление й преступность. — М., 1969.

— питома вага найбільш поширених злочинів;

— співвідношення видів злочинів за домінуючою мо­ тиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливо-насильницькі та необережні);

— питома вага злочинності неповнолітніх;

— питома вага групової злочинності, а всередині її — організованої;

— питома вага рецидиву;

— «географія» злочинності, тобто розподіл її за регіо­ нами і типами населених пунктів;

— питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним обігом зброї;

— питома вага злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків;

— «вуличні» злочини;

— транснаціональні злочини.

 

3. Динаміка злочинності — показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тим­ часового періоду (рік, три, п'ять, десять років тощо).

4. Динаміка злочинності як соціально-правового явища залежить від впливу двох груп факторів. Перша — це причини та умови злочинності, демографічна структура населення та інші соціальні процеси і явища, що впли­ вають на злочинність. Друга — зміни кримінального за­ конодавства, що розширюють або звужують сферу зло­ чинного і кримінального, змінюють класифікацію і ква­ ліфікацію злочинів.

Диференціація соціальних і правових факторів, що впливають на статистичну криву злочинності, необхідна для об'єктивної оцінки реальних змін у її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання обсягу злочинності відбуваються внаслідок як реальних соціальних змін рівня і структури злочинності, так і правових змін у законодавчій характеристиці кола кримінальне караних діянь, у повноті реєстрації, в інших юридичних чин­никах.

Статистична картина динаміки злочинності також пов'язана з ефективністю діяльності зі своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття і викриття винних, забезпечення невідворотності спра­ведливого покарання.

Характеристика злочинності як негативного соціаль-

но-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм.яких є «ціна злочиннос­ті», що складається із:

— кримінально-правових наслідків злочинів, які є в багатьох випадках обов'язковим елементом складу остан­ ніх (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам);

— шкода, яка заподіюється злочинами за межами їх складу (прямі та непрямі наслідки);

— соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею (витрати на утримання правоохоронних органів, роз­ роблення законодавства та заходів боротьби зі злочин­ ністю тощо).

5. Рівень ряду — це показник абсолютної величини, рівня певного періоду, що відображений у конкретному ряді.

Абсолютний приріст (зниження) — це різниця між рівнями минулого і попереднього періодів, відображена в абсолютних показниках.

Темп росту (зниження) — відсотковий показник рів­ня минулого періоду до рівня попереднього, що береть­ся за базу порівняння (ланцюговий спосіб).

Темп приросту (зниження) — відсотковий показник відношення приросту (зниження) всіх наступних рівнів ряду до першого, що обраний за основу.