Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» —

2012 р. Містить 61 статтю, у яких розкриваються завдання, принципи,

організаційні форми та види діяльності; професійні права, обов'язки та

гарантії адвокатської діяльності; кваліфікаційно-дисциплінарні комісії

адвокатури та їх повноваження; адвокатська таємниця та відносини з

місцевими органами державного управління; спілки та асоціації адвока-

тів.

Інші закони України: «Про міжнародні договори України» —

2004 р., «Про міліцію» — 1990 р., «Про оперативно-розшукову діяль-

ність» — 1992 р., «Про Службу безпеки України» — 1992 р., «Про орга-

иізаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» —

1993 р., «Про попереднє ув'язнення» — 1993 р., «Про судову експертизу»

— 1994 р. тощо.

©

Чинність кримінального процесуального закону в просторі, часі та за колом осіб

(ст. 4-6 КПК України)

Дія Кодексу у просторі Дія Кодексу в часі Дія Кодексу за колом осіб

^ на території України неза-

лежно від місця вчинення пра-

вопорушення;

^ на території дипломатич-

Ного представництва чи кон-

Сульської установи України

за кордоном;

^ на повітряному, морсько-

му чи річковому судні, що

перебуває за межами України

під її прапором;

^ якщо міжнародними дого-

ворами передбачено поширен-

ня юрисдикції України на осо-

Бовий склад Збройних Сил

України, який перебуває на

території іншої Держави;

^ при виконанні на терито-

Рії України окремих процесу-

альних дій за дорученням

компетентних органів інозем-

них держав.

Процесуальна дія про-

водиться, а процесуа-

льне рішення прийма-

ється згідно з поло-

женнями КПК, чинни-

ми на момент початку

виконання такої дії або

прийняття такого рі-

шення.

Допустимість доказів

Визначається поло-

Женнями КПК, які були

Чинними на час їх

Отримання.

о щодо будь-якої особи,

незалежно від її громадянст-

ва, статі, майнового стану,

посади та інших обставин;

о щодо особи, яка користу-

ється дипломатичним імуні-

тетом, може здійснюватися за

правилами КПК.

{лише за згодою такої особи

Або за згодою компетентно-

Го органу держави (міжна-

Родної організації), яку пред-

Ставляє така особа, у поряд-

Ку, передбаченому законодав-

Ством України та міжнаро-

Дними договорами України).

Особливості кримінального

провадження щодо окремої

категорії осіб визначаються

Гл. 37 КПК

Опорний конспект № 2. Принципи кримінального процесу

11. Поняття і значення принципів.

12. Принцип верховенства права.

13. Здійснення правосуддя виключно судом.

14. Участь народу у здійсненні правосуддя.

15. Незалежність суддів і підкорення їх лише закону.

16. Одноособовий і колегіальний розгляд справи.

17. Принцип законності.

18. Рівність всіх учасників перед законом та судом.

19. Забезпечення доведеності вини.

20. Змагальність сторін та свобода в наданні

ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості.

21. Підтримання державного обвинувачення в су-

ді прокурором.

22. Забезпечення обвинуваченому права на захист.

23. Гласність судового процесу та його повне фі-

ксування технічними засобами.

24. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду.

25. Обоє \язковість рішень суду.

26. Презумпція невинуватості.

27. Виборність і призначуваність суддів.

28. Принцип державної мови судочинства.

29. Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне

життя.

30. Право на свободу та особисту недоторканність.

31. Недоторканність житла.

32. Таємниця листування, телефонних розмов,

телеграфної та іншої кореспонденції.

33. Недоторканність права власності.

34. Свобода від самовикриття та право не сві-

дчити проти близьких родичів та членів сім 'ї.

35. Заборона двічі притягувати до кримінальної

відповідальності за одне і те саме правопорушення.

36. Доступ до правосуддя.

37. Безпосередність дослідження показань, ре-

39. Диспозитивність.

40. Розумність строків.

©

Принципи кримінального процесу: є основою формування всієї системи

кримінального процесуального права; закріплені в чинному законодавстві

у вигляді правових засад; найбільш повно виражають зміст кримінального

процесуального законодавства; поширюють свою дію на всі стадії кримі-

нального процесу; тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері

кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів;

ідійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінальних проце-

суальних норм.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає

перш за все у тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке прийма-

< і і.ся з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а одержана інформація

ні- мас доказового значення. Знання принципів сприяє правильному розу-

чей і документів.

38. Публічність.

мінню змісту звичайних правових норм. Нерідко доцільність і порядок їх

практичного застосування визначається через норму — принцип. У подіб-

них випадках принцип виступає як оціночний критерій правильності реалі-

зації правових норм і засіб для застереження від механічного застосування,

того чи іншого правового положення.

Значення принципів полягає також у тій ролі, яку вони відіграють у хо-

ді подолання прогалин у законодавстві. Будучи своєрідними ціннісними

орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за ана-

логією (більш детально див. Кримінальний процес України, за редакцією

проф. Ю.М. Грошевого так В.М.Хотенця, — Харків, — 2000р. — 496 с.).

А. Конституційні принципи

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства

права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з

урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Принцип верховенства права

ст. 8

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Правосуддя в Україні зд

апеляційні, касаційні, в»

суди, Верховний Суд У*

Конституційний Суд Ук

Делегування функцій су

привласнення цих функі

чи посадовими особами не допускається.

Лише суд, а не будь-який правоохоронний чи інший орган, може після

дотриманої встановленої законом судової процедури, дослідження і оцінки

доказів, визнати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй кримі-

нальне покарання або визнати її невинною. Прийняті судові рішення після

набрання ними законної сили є обов'язковими до виконання всіма, кого

вони стосуються. Змінити або відмінити судові рішення вправі лише суди

вищої інстанції, причому — з дотриманням законом встановлених проце-

суальних правил і гарантій.

Принцип здійснення правосуддя лише судом був закріплений в ході ре-

алізації судово-правової реформи на початку 60-х років. Підставою для

цього стало викриття масових репресій, які мали місце до 50-х років нашо-

го століття. В основному репресивні заходи кримінального характеру за-

стосовувались не в судовому порядку з дотриманням процесуального по-

рядку і гарантій, а позасудовими органами: ЧК («чрезвьічайная комиссия»),

«особьіми совещаниями», «тройками», ГПУ («государственное политичес-

кое управление»).

Багатий і різноманітний життєвий і професійний досвід народних засі-

дателів, представників підприємств, установ і організацій, свіжість сприй-

няття, активна участь у судовому розгляді сприяють: повному всебічному й

об'єктивному дослідженню обставин справи; прийняттю законних, обґрун-

тованих і справедливих рішень суду; охороні прав і законних інтересів

громадян та організацій; виявленню та вжиттю заходів до усунення причин

та умов вчинення злочину; розширенню гласності, підвищенню авторитету

суду і виховного впливу судових процесів. Бажано було б, щоб суди, які

постановили вирок чи ухвалу, повідомляли народним засідателям про ска-

сування чи зміну судового рішення, постановленого за їх участю, інформу-

вали колективи трудящих і органи, які обрали засідателів, про виконання

ними своїх обов'язків у суді (більш детально див. М.М.Михеєнко, В.Т.Нор,

В.П.Шибіко. Кримінальний процес України. — К., 1992. — 431 с.).

©

Закон передбачає кримінальну відповідальність за вчинення тиску на

суд у будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і

об'єктивному розгляду конкретної справи. Передбачено також адміністра-

тивну відповідальність за прояв неповаги до суду, перешкоду явці до суду

народному засідателю, незастосування заходів з окремої ухвали.

Скасовуючи вирок і направляючи справу на новий судовий розгляд, суд

вищої інстанції не має права вирішувати наперед питання про оцінку дока-

зів і висновки суду; незалежний суд і від висновків органів досудового

слідства і прокуратури, а також від висновків і поглядів учасників судового

засідання. Незалежність усередині самої судової колегії, зокрема народних

засідателів від суддів, суддів, які входять до складу суду від головуючого,

тобто можливість кожного із суддів і народних засідателів брати участь в

дослідженні доказів, в обговоренні прийнятті рішень за своїм внутрішнім

переконанням. Незалежність суддів і народних засідателів усередині коле-

гії забезпечується тим, що всі вони мають рівні права; головуючий голосує

останнім, і суддя, який залишився у меншості, має право висловити пись-

мово свою окрему думку.

ЗО

©

У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом!!!

СКЛАД СУДУ