Кримінального процесу України

Опорний конспект № 1. Предмет і основні поняття курсу

1. Поняття і завдання кримінального процесу.

2. Історичні форми кримінального процесу.

3. Стадії кримінального процесу.

4. Функції кримінального процесу.

5. Процесуальна форма.

6. Процесуальні відносини.

7 Процесуальні гарантії.

8. Наука кримінального процесуального права.

9. Джерела кримінального процесуального права.

10. Дія кримінального процесуального права в часі, у просторі і за ко-

лом осіб. 1

> Як вид державної діяльності судова влада здійснюється державни-

ми органами, виражає державну волю. Діяльність правоохоронних органів

(дізнавача, слідчого, прокурора) з розслідування справ а також судді під

час розгляду кримінальних справ має публічно-правовий характер. Держа-

вні органи в межах своєї компетенції зобов'язані вести боротьбу зі злочин-

ністю, розслідувати кримінальну справу в кожному випадку виявлення

ознак злочину, а суд зобов'язаний розглянути кримінальну справу. Вжити

усіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб,

винних у вчиненні злочину і до їх покарання.

> Як галузь права. Це значення обумовлено тим, що кримінально-

процесуальна діяльність, будучи врегульованою правом, має своєю право-

вою основою кримінальне процесуальне право і як галузь права регулює

вказану діяльність. Це специфічна, самостійна галузь, в якій дістає вира-

ження правоохоронна функція держави, яку виконують спеціальні органи

держави.

> Як науково дисципліна і правова наука. Вона розробляє теорію

кримінального процесу, вивчає діюче право, практику його застосування

органами досудового розслідування, прокуратури і суду, історію криміна-

льного процесу, як у нашій країні, так і в зарубіжних країнах.

Охорона прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в

ньому участь. Це означає, що держава відповідає перед людиною за свою

діяльність. Утвердження й забезпечення прав людини є головним

обов'язком держави. Кримінальне судочинство покликане гарантувати всім

його учасникам створення належних умов для безперешкодної реалізації

їхніх законних прав та інтересів.

Швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечен-

ня правильного застосування Закону, з тим щоб кожний, хто вчинив злочин

був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Швидкість — це необхідність виконати дії, спрямовані на розкриття зло-

чину у передбаченій законом послідовності, у відповідності з вимогами

слідчої та судової практики у чітко визначені строки.

Викриття винних зобов'язує правоохоронні органи забезпечити зібран-

ня і процесуальне оформлення доказів, які доводять винність особи у вчи-

ненні злочину. Гарантією встановлення істини в справі, застосування до

винного справедливого впливу і не притягнення до відповідальності не-

винного є суворе додержання норм КК та КПК України.

©

Історичні форми кримінального процесу

Змагальний або обвинувальний

Інквізиційний або розшуковий

Змішаний або континентальний

порушення справи, весь її хід визначається діями

обвинувача. Такий процес існував у Стародавній

Греції - Геліоський суд, у Стародавньому Римі -

„ Постійні квестії. Обвинувальний процес був і у

Київській Русі за часів Володимира Великого та

Ярослава Мудрого.

зародився у Стародавньому Римі, в Європі був

* поширений у XIII—XVIII ст. Процес стає таємним і

письмовим. Катування вважалось звичайним засобом

одержання показань.

з'явився у Франції після революції 1789 року.

Офіційно був закріплений у кодексі Наполеона.

Відповідно у цій формі процес поділяється на дві

- частини: розслідування і розгляд справи. Для цієї

форми характерні такі принципи, як гласність,

усність, право обвинуваченого на захист. Така форма

процесу існує нині в Україні. 3

Стадії кримінального процесу

Стадія - це відносно відокремлена частина процесу, яка

має свої завдання, процесуальні акти, своїх учасників.

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Досудове

розслідування

Завданням цієї стадії є здійснення компетентними державними

органами процесуальної діяльності з отримання, розгляду і ви-

рішення заяв, що надійшли, повідомлень про вчинені або підго-

товлені злочини, а також прийняття відповідних процесуальних

рішень. Здійснення досудового розслідування до внесення відо-

мостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тя-

гне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд міс-

ця події у невідкладних випадках може бути проведений до

внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розсліду-

вань, яке здійснюється негайно після завершення огляду. Досу-

дове розслідування злочинів відбувається у формі досудового

слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в поряд-

ку, передбаченому КПК. Здійснюється комплекс слідчих та ін-

ших розшукових дій, спрямованих на всебічне, повне й

об'єктивне дослідження обставин вчиненого злочину. Прийма-

ються процесуальні акти: обвинувальний акт, постанова, прото-

кол, окреме доручення тощо. Учасники: органи дізнання, слідчі,

начальники слідчих відділів та управлінь, прокурори, слідчі

судці.

2. Підготовче

провадження.

Завданням цієї стадії є вивчення матеріалів кримінальної справи

для встановлення достатніх підстав для розгляду справи по суті

в судовому засіданні. По закінченню розгляду справи суд

виносить відповідну ухвалу.

3. Судовий розгляд.

Завданням стадії є розгляд суддею одноособово або колегією

суддів під час судового засідання за участю підсудного,

захисника та інших учасників процесу кримінальної справи по

суті. Процесуальні акти: вирок, протокол судового засідання,

ухвала, постанова, окрема ухвала (постанова).

4. Апеляційне

провадження.

Завдання - перевірка судами вищого рівня законності і

обґрунтованості рішень, прийнятих місцевими судами з

—• кримінальних справ. Процесуальні акти: ухвала, окрема ухвала,

вирок, постанова. Учасники: судді, прокурор, захисник,

потерпілий, засуджений, виправданий тощо.

5,_Виконання вироку.

Завдання цієї стадії реалізація всіх рішень суду щодо винності

підсудного, призначення винному покарання, відшкодування

шкоди, завданої злочином. Процесуальні документи: ухвала,

протокол судового засідання. Учасники: суддя, прокурор, захи-

сник, засуджений та інші.

6. Касаційне прова-

дження.

Завдання - перевірка вироків, ухвал, постанов апеляційного су-

ду, постановлених ним як судом першої інстанції; вироків і пос-

танов апеляційного суду, постановлені ним у апеляційному по-

^ рядку з метою виправлення судових помилок. Процесуальні

документи: вирок, ухвала, окрема ухвала. Учасники: суд, проку-

рор, захисник та інші.

7. Провадження у Вер-

ховному Суді України.

Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом

України, що набрали законної сили, є: неоднакове застосування

судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону Укра-

їни про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно

небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звіль-

нення від покарання та від кримінальної відповідальності), що

потягло ухвалення різних за змістом судових рішень; встанов-

лення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої ви-

знана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань

при вирішенні справи судом.

8. Провадження за но-

вовиявленими обстави-

нами.

Завдання стадії - перегляд судових рішень, які набрали законної

сили внаслідок виявлення нових обставин, що встановлюють

незаконність і необґрунтованість цього рішення, що істото

—• вплинули на правильність судового рішення. Процесуальні до-

кументи: заява, вирок, ухвала. Учасники: суд, прокурор, кіхис-

ник, законний представник, потерпілий, позивач, ВІДІІОМІДІІЧ ПІ

їхні представники тощо.

©

©

* Більш детально див. Мельник С.М. Процесуальна форма у кримінальному судочинстві

України. Монографія. — К., 2003 — 145 с.

©

Процесуальні відносини -

це відносини, які регламентуються нормами

кримінального процесуального права.

Слідчий, прокурор, суддя наділені правом вимагати від громадян, службових осіб

підприємств, установ, організацій відповідної поведінки і вживати заходів криміна-

льного процесуального примусу в разі невиконання цих вимог.

Процесуальні дії та рішення слідчого, прокурора і судді є не тільки засобом

виконання їх обов'язків з викриття і розслідування злочинів, викриття винних

та їх покарання, а й засобом забезпечення прав і законних інтересів учасників

процесу.

Відносини, що встановлюються між учасниками судового розгляду, поза

судом і без його участі не мають процесуального значення, вони не набу-

вають відповідної правової форми і тому не є процесуальними.

о

©

©

Конституція України — Основний Закон Української держави, який

закріплює суспільно-політичний і державний устрій, права, свободи та

обов'язки громадян України. Закони та інші нормативно-правові акти

приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати.

Згідно Конституції України визнається і діє принцип верховенства пра-

ва. Це означає, що конституційні права та свободи громадян, в тому числі й

у сфері кримінально-процесуальної діяльності, є безпосередньо діючими.

Вони визначають цілі і зміст кримінального процесуального закону, спря-

мованість діяльності суду, правоохоронних органів.

Суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого

закону з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних ви-

падках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають

ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не

суперечить їй.

Міжнародні договори, конвенції, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, є частиною національного законодавства нашої

держави. Міжнародні договори, конвенції: Загальна декларація прав люди-

ни; Європейська конвенція про видачу правопорушників; Конвенція про

передачу засуджених осіб та інші.

Двосторонні договори України про надання правової допомоги з кримі-

нальних справ ратифіковані Верховною Радою з Польщею, Молдовою,

Грузією, Монголією, Канадою, Латвійською, Литовською, Естонською ре-

спубліками... У цих договорах визначається порядок надання правової до-

помоги у кримінальних справах — провадження слідчих дій, порядок ви-

дачі осіб, що вчинили злочин та інші питання.

Кримінальний процесуальний кодекс України ухвалений ВРУ і під-

писаний Президентом України 13.05.2012 року. КПК містить 614 статей і

складається з 46 глав, об'єднаних в XI розділів: 1. Загальні положення.

2. Заходи забезпечення кримінального провадження. 3. Досудове розсліду-

вання. 4. Судове провадження у першій інстанції. 5. Судове провадження з

перегляду судових рішень. 6. Особливі порядки кримінального проваджен-

ня. 7. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

8. Виконання судових рішень. 9. Міжнародне співробітництво під час кри-

мінального провадження. 10. Прикінцеві положення. 11. Перехідні поло-

ження. Набирає чинності 19 листопада 2012 р.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — 2010 р. Містить

154 статті і має XIII розділів: 1. Засади організації судової влади. 2. Суди

загальної юрисдикції. 3. Професійні судді, народні засідателі та присяжні.

4. Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції. 5. Забезпе-

чення належного кваліфікаційного рівня судді. 6. Дисциплінарна відпові-

дальність судді. 7. Звільнення судді суду загальної юрисдикції з посади.

8. Суддівське самоврядування. 9. Забезпечення судді. 10. Статус судді у

відставці. 11. Організаційне забезпечення діяльності судді. 12. Прикінцеві

положення. 13. Перехідні положення.

Закон України «Про прокуратуру» — 1991 р. Визначає завдання, по-

рядок організації, компетенцію і принципи діяльності прокурорських орга-

нів і, зокрема, в сфері кримінального процесу. Містить 56 статей,

об'єднаних у 5 розділах: І. Загальні положення. II. Система, структура і

організація діяльності органів прокуратури. III. Прокурорський нагляд (має

4 глави). IV. Кадри органів прокуратури. V. Інші питання організації і дія-

льності органів прокуратури (науково-навчальні установи, фінансування і

матеріально-технічне забезпечення та ін.).