Алгоритм підготовки до семінарського заняття

1.Проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;

2.Опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов’язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню семінарського заняття;

3.Намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;

4.Запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення семінарського заняття, зверніться за консультацією до викладача-методиста чи викладача кафедри педагогіки;

5.Складіть розгорнутий план-конспект проведення семінарського заняття, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на розгляд, методи, прийоми та засоби навчання, за допомогою яких забезпечуватиметься навчально-пізнавальна діяльність студентів.

Таблиця 2.

Структура семінарського заняття

Етапи	Характеристика
Організаційна частина	Мета — мобілі­зувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робо­чу атмосферу для проведення заняття; містить привітан­ня викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку підготовленості до заняття
Мотивація та стимулювання навчальної діяльності	Передбачає фо­рмування потреби вивчення конкретного навча­льного матеріалу, повідомлення теми, мети та за­вдань завдань. Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, заплановано­го результату спільної діяльності викладача й студентів
Обговорення навчальних питань семінару	Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення (див. табл. 1). Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприйман­ня, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації.
Діагностика правильності засвоєння студентами знань	Допомагає викладачеві та студентам з'ясувати причину неро­зуміння певного елемента змісту навчальної інфомації, невміння чи помилко­вості виконання інтелектуальної або практичної дії. Здійснюється за допомогою серії оперативних ко­роткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронт­альних опитувань, тренінгу тощо), з використанням комп'ютерної техніки
Підбиття підсумків уроку	Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи)
Повідомлення домашнього завдання	Містить пояс­нення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Цілеспрямованість – висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.

2. Планування – виокремлення головних питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури, тощо.

3. Організація семінару – уміння починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.

4. Стиль проведення семінару – пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.

5. Ставлення викладача до студентів – поважне, урівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.

6. Ставлення студентів до викладача – поважне чи байдуже, критичне.

7. Управління групою – викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.

8. Коментарі та висновки викладача – кваліфіковані, доказові, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі теоретичних зауважень.

Зразок оформлення титульної сторінки

Прикарпатський національний університет

Імені Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Кафедра_______________________________________

Аналіз

 

навчального заняття з_____________________

(назва предмету),

проведеного у________________________________________…. (вказати групу, курс, факультет, навчальний заклад)

Магістрантом V курсу

_________________________________________________________

Педагогічного інституту

Прикарпатського національного університету

Імені Василя Стефаника

Виконано:

Магістрантом_______курсу

Перевірив:_______________-

 

ЗМІСТ (РЕЦЕНЗІЇ) АНАЛІЗУ

1. Загальні відомості про навчальне заняття:

– тема навчального заняття, її зв’язок з попередніми і наступними, місце у відповідному розділі;

– форма, тип навчального заняття, його структура, відповідність темі та поставленій меті;

–рівень досягнення мети та отримані результати, умови, чинники, що сприяли цьому;

– сильні та слабкі сторони, досягнення, загальні враження.

2. Підготовка викладача до організації навчального заняття: визначення структури, використання фахової та методичної літератури, підготовка дидактичного та роздаткового матеріалу.

3. Постановка мети, завдань навчального заняття як кінцевого результату, необхідного для досягнення викладачем та студентами, створення у студентів установки на досягненні мети.

4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення студентів до нього:

– раціональний відбір наукових, засадничих знань, понять, фактів, що складають основу розвитку умінь, навичок студентів, їхнього соціального становлення, подальшого навчання;

– спрямованість змісту навчального матеріалу на розгляд проблем, соціального значущих та актуальних для життя студентів, задоволення їхніх пізнавальних і особистісних потреб та інтересів;

– відповідність змісту навчального матеріалу рівню розвитку студентів, їхнім пізнавальним можливостям;

– стимулювання інтересу студентів до змісту (новизна знань, умінь, їхня різностороння значущість, парадоксальність понять, фактів, популярність інформації, емоційність викладу, подання інформації через призму бачення викладача, науковця);

– інтегрування змісту навчального матеріалу з іншими темами, навчальними курсами і спецкурсами.

5. Застосування методів, прийомів, засобів, форм організації навчально-пізнавальної діяльності студентів і їх творче, цілеспрямоване поєднання, активізація думки студентів, стимулювання їх до критичного та творчого мислення, вияву власної позиції, поглядів, самостійного пошуку і дослідження.

6. Діяльність викладача:

– ставлення до студентів, наявність позитивної установки;

– стиль діяльності та поведінки викладача, його комунікативні уміння, відкритість, щирість, знаходження контакту зі студентами, вияв педагогічного такту у організації взаємодії зі студентами;

7. Діяльність студентів:

– ставлення студентів до процесу навчання, застосованих форм, методів організації навчально-пізнавальної діяльності, їхня мотивація;

– ставлення до особистості викладача, вияв до нього.

8. Організація міжособистісної взаємодії студентів та розвиток їхніх взаємин:

– створення психологічно комфортного середовища на навчальному занятті;

– застосування різноманітних форм співробітництва, міжособистісної взаємодії студентів (дискусії, діалоги, групові форми, колективна робота тощо).

9. Отримання зворотнього зв’язку:

– методи, прийоми організації зворотнього зв’язку на кожному етапі навчального заняття;

– перевірка викладачем рівня розуміння, осмислення студентами навчального матеріалу, рівня сформованості їхніх знань та умінь;

– застосування зворотнього зв’язку для усвідомлення особливостей діяльності, мислення студентів, мотивації їхнього навчання з метою удосконалення організації навчальних занять;

– об’єктивність оцінювання індивідуальних особливостей навчальної діяльності студентів;

– мотивація оцінок студентів без елементів критики особистості.

– загальні висновки(пропозиції і поради щодо вдосконалення підготов -ки і проведення наступних навчальних занять).

Примітка: при комбінованій формі проведення семінарського заняття виконання практичних завдань, що передбачають закріплення теоретичних питань, можна винести в окремий етап заняття. У такому випадку обов’язково проводиться Інструктаж щодо їх виконання.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЙ:

 

1. Зміст лекції: науковість, відповідність сучасному рівню розвитку політології. Ідейна спрямованість. Визначення головних ідей, питання методології науки, зіставлення різноманітних концепцій. Висунення проблемних питань, активізація мислення. Наявність завдань для самостійного відпрацювання матеріалу, зв'язок з попередніми лекціями, розділами курсу, внутрішньопредметні зв'язки, між предметні зв'зки, зв'зок з факультетом.

2. Методика читання лекції: чітка структура, логіка викладу, повідомлення літератури до теми або до всього курсу. Доступність, аргументованість, виокремлення головного в матеріалі та висновках. Повторення, підтвердження підсумків, крисаня схем, таблиць, окремих записів.

3 Керівництво роботою студентів: допомога у веденні записів (темп), використання цікавих прикладів, риторичних запитань, жартів та ін. Спонукання до запитань з боку студентів.

4. Особистість лектора: знання предмету. Емоційність, голос, дикція. Якість, чіткість, грамотність мовлення. Зовнішній вигляд, вміння триматись перед аудиторією. Уміння відчувати аудиторію, встановлювати контакт.

5.Результати лекцій: інформаційна цінність лекцій. Виховний вплив, досягнення дидактичний цілей.

 

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЇ

I. Тема, мета лекції, її структура. Повідомлення плану лекції, рекомендованої літератури, місце в загальній структурі курсу. Присутність студентів на лекції.

II. Зміст лекції.

1. Науковість, відповідність сучасному рівню розвитку науки.

2. Забезпечення виховного впливу лекції на студентів.

3. Зв'язок теорії з практикою, професійна спрямованість лекції.

4. Розвиток мислення студентів, елементи проблемності.

5. Забезпеченість зв'язку з попереднім навчальним матеріалом, з суміжними дисциплінами та спеціальністю студентів.

6. Точність визначення понять, формування правил, обгрунтування аргументів і висновків.

7. Відповідність меті змісту теми лекції.

III. Методика читання лекції.

1. Чіткість структури і логіка викладу.

2. Виділення основних думок і висновків.

3. Спроби і прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів.

4. Використання комп'ютерів та інших технічних засобів навчання, наочних посібників, дидактичних матеріалів.

5. Використання опорних матеріалів під час читання лекції (текст, тези, вільне читання лекції без опорних матеріалів та інше).

6. Засоби підтримування уваги студентів, зв'язок з аудиторією, дисципліна студентів під час лекції.

7. Організація навчальної роботи студентів (темп лекції, вимоги до конспектування, запис графіків, схем, орієнтація на самостійне опрацювання навчального матеріалу).

IV. Рівень педагогічної майстерності викладача.

1. Володіння навчальним матеріалом, уміння використати приклади з практики, життя.

2. Емоційність викладача.

3. Уміння встановлювати контакт з аудиторією, враховувати її особливості. Психологічний клімат в аудиторії.

4. Володіння технічними засобами, прийомами роботи з дошкою, наочними посібниками.

5. Стиль викладу матеріалу. Культура мовлення викладача.

V. Загальні висновки про відвідане заняття.

1. Загальна оцінка лекції.

2. Ступінь досягнення дидактичної мети (інформаційна цінність, виховний вплив лекції).

3. Основні позитивні ознаки і недоліки лекції.

4. Рекомендації і поради щодо удосконалення лекції.

 

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ВІДВІДАНОЇ ЛЕКЦІЇ

I. Науково-теоретичний рівень.

1. Використання сучасних наукових досліджень (наукові відкриття, монографії, статті і т.д.)

2. Методологічне обґрунтування теми.

3. Зв'язок теорії з практикою. Орієнтація на майбутню професію студента.

4. Глибина і повнота змісту, досягнення поставленої мети лекції.

II. Логіка викладу матеріалу.

1. Чіткість плану і його реалізація.

2. Послідовність і систематичність викладу.

3. Аргументованість і доказовість положень лекції.

4. Точність визначення понять.

III. Методичний рівень лекції.

1. Доступність викладу, володіння викладачем матеріалом.

2. Встановлення контакту з аудиторією.

3. Відповідність методів і форм роботи меті і змістові лекції.

4. Використання комп'ютерів та інших ТЗН, наочності.

5. Активізація пізнавальної діяльності студентів.

6. Культура мови викладача.