Програма педагогічної (асистентської) практики

До програми практики включено:

1. Ознайомлення з роботою кафедри, на якій магістрант проходить практику, вивчення документації ка­федри (планів, програм, розподілу навантаження, про­токолів, планів проведення різних заходів, звітів та ін.), ознайомлення із системою роботи окремих викладачів, методичного кабінету, наочними посібниками і технічними засобами навчання, з роботою студентських гуртків та проблемних груп, які працюють при кафедрі.

2. Детальне вивчення стану викладання предмета за своїм фа­хом у вузі і системи роботи викладачів відповідної спеціальності, особливо викладача, до якого прикріп­лений студент для прохо­дження практики.

3. Виконання обов'язків асистента кафедри за планом її роботи.

4. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм організації навчально-виховної роботи із студентами, які проводяться у вузі, з метою вивчення системи цієї роботи.

5. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм роботи, що проводять студенти-практиканти, з ме­тою спостере­ження, аналізу та рецензу­вання.

6. Проведення семінарських занять (4) за планом роботи керівника практики.

7. Читання лекцій (2) за обраним фахом для студентів у присутності керівника практики і магістрантів.

8. Проведення виховної роботи зі студентами за планом, який магістрант складає на весь період практики.

Для проходження асистентської педагогічної практи­ки магістрантів закріплюють за відповідними кафедрами, а в них — за досвідченими викладачами (як правило, про­фесорами чи доцентами) свого вузу або інших навчальних закладів за домовле­ністю з ними.

Після закінчення практики магістранти по­винні подавати письмовий звіт за встановленою формою. Всі плани і тексти лекцій мають бути розглянуті і затверджені керівником педагогічної практики, викладачем-наставником, а звіт заслухано на засіданні кафедри. Особливістю практики є те, що магістранти виступають у ролі вчителів і вихователів таких студентів, як і вони самі (лише молодших курсів). Це ставить пе­ред студентами-практикантами винятково великі вимоги. Адже вони повинні піднятися до рівня викладача вузу, який добре знає свій предмет і вміє передати знання студентам. Магістрантам, які проходять педагогічну асистентську практику, слід особливу увагу звернути на вивчення досвіду провідних викладачів кафедри, інституту, вузу, серйоз­но готуватися до проведення семінарських занять та лекцій.

Педагогічна практика магістрантів поділяється:

- за змістом діяльності, яка визначається характером взаємодії викладача (магістранта-практиканта) з учнями (студентами), зокрема:

на І етапі — оволодіння такими формами педагогічної діяльно­сті, як спостереження та аналіз навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня;

на II етапі — оволодіння методикою роботи вчителя, що передбачає часткове включення у безпосередню діяльність вчителів та класного керівника певного класу початкової школи;

на ІІІ етапі — оволодіння формами і методами педагогічної діяльності, що передбачають систематичне включення у безпосе­редню роботу вчителів початкових класів та класного керівника певного класу і потребують більш складної взаємодії учителя та учнів початкової школи;

на IV етапі — опанування формами педагогічної діяльності у середніх спеціальних навчально-виховних закладах;

на V етапі — робота у середніх спеціальних навчально-виховних закладах освіти різних типів за різними технологіями навчання, а також у вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ- ІV рівнів акредитації);

- за характером діяльності (від репродуктивної,що передбачає виконання конкретних завдань вчителя, до репродуктивно-творчої, а потім—дотворчої, з елементами наукового дослідження).

Формування професійних знань і вмінь — процес трудомісткий і довготривалий. Тому робота студента-практиканта включає в себе декілька напрямів діяльності, які поступово ускладнюються від курсу до курсу.

Головні з них:

- ознайомлення із змістом навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, а також із особливостями діяльності куратора та викладача вузу;

- виконання навчально-практичних завдань, пов'язаних із вивченням методик викладання навчальних предметів, які входять до програми загальноосвітньої школи, педагогіки, психології, які спрямовують на самореалізацію студента-практиканта та самостій­не творення спеціаліста;

- самостійна підготовка і проведення окремих видів навчальної та виховної роботи;

- участь у систематичному обговоренні та аналізі роботи студентів-практикантів і результатів педагогічної практики в цілому;

- формування творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї;

- профорієнтація і розвиток інтересу до педагогічної діяльності і роботи з дітьми;

- оволодіння магістрантами методиками вивчення дитячого колективу;

- подальший розвиток інтересу і прагнення до науково-дослідницької роботи в галузі навчання і виховання школярів.

Основні завдання педагогічної викладацької (асистентської) практики магістрів — підготувати майбутнього спеціаліста до викладацької діяльності у вищій школі, який повинен добре знати навчальні дисципліни обраного профілю, володіти майстер­ністю навчати і виховувати студентську молодь.

Завдання практики полягають у:

- безпосередньому ознайомленні студентів-практикантів із формами та методами викладання різних навчальних дисциплін, що використовуються у вузах, а також їхньому практичному оволодінню;

- формуванні в магістрантів творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової праці, формуванню потреби у самовихованні, підвищенні своєї кваліфікації;

- здобутті магістрантами професійних якостей майбутнього викладача: вміння готувати лекційний матеріал з використанням останніх досягнень у певній галузі знань, чітко, доступно, логічно, послідовно викладати цей матеріал учням, керувати навчальною аудиторією;

- формуванні вміння оцінювати власну діяльність та роботу своїх колег;

- розвитку професійної компетентності.

Реалізація зазначеної мети та завдань забезпечується шляхом чіткої організації педагогічної практики, виконання основних вимог, вказаних у Положенні про проходження практики як студентами-практикантами, так і викладачами-методистами.

Ще одним питанням, вартим уваги, можна вважати залучення магістрантів до методичної роботи у школі, гімназії, ліцеї, вищому навчальному закладі. Необхідно ширше знайомити їх з роботою методичних об’єднань, предметних комісій, із плануванням різноманітних навчально-виховних заходів, з розподілом та проведенням відкритих занять, випуском шкільних газет, підготовкою та проведенням різноманітних класних та позакласних заходів; залучати до організації науково-практичних конференцій, семінарів, педагогічних читань тощо.

Навчально-методична робота складає суть педагогічної практики. Тому що в процесі навчально-методичної роботи реалізу­ються основні її завдання, які полягають у формуванні в магістран­тів навичок викладацької та методичної роботи.

Навчально-методична робота полягає у:

- відвідуванні лекцій та занять, що проводять викладачі-методисти, з метою вивчення педагогічного досвіду і системи навчальної роботи;

- оволодінні методикою підготовки до навчальних занять і методикою викладання навчального матеріалу;

- освоєнні засобів організації і контролю самостійної роботи студентів, особливо при підготовці до семінарських занять (додаткові питання, теми для обговорення, теми рефератів і т.п.);

- відвідуванні занять, що проводять студенти-практиканти з наступним обговоренням та письмовим рецензуванням.

Навчально-методична робота студента має дві складові частини, що доповнюють одна одну: пасивна та активна (аудиторна) практика.

Пасивна практика в більшості випадків передує активній (аудиторній). Вона полягає у відвідуванні лекцій, семінарських занять, консультацій, які проводить викладач-методист та інші викладачі кафедри; участь у навчально-методичній роботі кафедри, відвідування лекцій та семінарів, які проводять інші практиканти, з наступною участю в обговоренні результатів та підготовкою письмової рецензії.

У разі проходження педагогічноїпрактики за межами універ­ситету практиканти відвідують лекції та практичні заняття, що проводять керівники-методисти, закріплені за магістрантами базовим навчальним закладом.

Тривалість пасивної практики — не менше 24 годин.

Активна (аудиторна) практика є основною у всьому процесі педагогічної практики, оскільки під час активної практики виявля­ються та закріплюються викладацькі здібності магістрантів. Актив­на практика включає в себе: самостійне проведення лекцій та семінарських занять; надання консультацій; участь у методичній роботі базової кафедри. До початку активної практики студент по­дає керівникові практики тексти лекцій та методичні розробки занять. Після узгодження текстів лекцій та методичних розробок з керівником магістрант допускається до самостійного проведення занять.

На залікових заняттях мають бути присутні викладач-методист (керівник), практиканти, представник базової кафедри. Після закінчення лекції (семінарського заняття) прово­диться обговорення, в якому беруть участь всі присутні.

Під час обговорення висловлюються зауваження теоретичного (стосовно змісту лекції, семінару) та методичного (якість подачі матеріалу, контроль над аудиторією, використання технічних засобів навчання) плану. Магістранти фіксують свої зауваження письмово у формі рецензії, викладач-методист оцінює кожне заняття за визначеною шкалою.

Звітні матеріали педагогічної практики магістрантів

Матеріали педагогічної практики відображають зміст навчально-виховного процесу на різних етапах практики.

До матеріалів педагогічної практики магістрантів відносяться:

- характеристика магістранта з оцінкою навчального закладу, школи (підписана директором школи, ректором, викладачем-методистом, завірена печаткою);

- довідка про проходження практики;

- звіт про педагогічну практику;

- витяг з наказу про педагогічну практику;

- щоденник педагогічних спостережень;

- поширені розробки практичних та семінарських занять;

- конспекти проведених лекцій з протоколами їх обговорення;

- конспекти виховних заходів;

- психолого-педагогічна характеристика на групу студентів;

- психолого-педагогічна характеристика на студента;

- завдання для тестового контролю знань;

- завдання дослідницького характеру;

- унаочнення;

- протоколи засідання кафедр, звіт керівника.

 

Діяльність студентів і магістрантів під час проходження педагогічної практики регламентується наказом про організацію та проведення педагогічної практики, який є основним документом, що визначає терміни та порядок проходження студентами практики, базу практики, викладачів-методистів, дату здачі звітів про практику та форми її захисту.

ЕТАПИ ПРОХОДЖЕННЯ