Семінарське заняття 4. Акторське мистецтво італійського

Театру к. XIХ – поч. ХХ ст.

Питання до семінарського заняття

1. Історичні та політичні передумови розвитку італійського акторського мистецтва ХІХ і ХХ ст.

2. Творчість видатних італійських акторів того часу:

а) Особливості акторської майстерності Т. Сальвіні. Глибина та психологічна правдивість його образів. Ролі.

б) Особливості акторської майстерності Россі. Монументальність образів Россі, глибина їх розробки. Ролі. Гуманістична трактовка шекспірівських образів;

3. К.С. Станіславський про Сальвіні і Россі.

 

Питання для самостійної роботи

1. Гастролі Сальвіні, Россі в Росії.

2. Вплив творчості Россі і Сальвіні на ідейно-художні погляди Станіславського.

Література: [5д],[11],[10].

 

ТЕМА 5. Народні витоки російського театру. Російський публічний і шкільний театр. Акторське мистецтво російського театру ХVІІІ ст. Російський класицизм в драматургії Сумарокова

Елементи театру та драми в давньославянських обрядах та іграх. Народний театр. Скоморохи – перші професійні носії народної творчості. Шкільний театр. Перший публічний театр. Особливості російської класицистичної трагедії. О. Сумароков – теоретик і засновник російської класицистичної трагедії, його роль у розвитку драми та театру. Актори театру ХVІІІ ст.: Ф. Волков, І. Дмитрієвський, П. Плавільщиков, Т. Троєпольська, С. Сандунов. Створення у 50-60-х рр. акторської школи класицизму.

 

Семінарське заняття 5. Народні витоки російського театру. Російський публічний і шкільний театр. Акторське мистецтво російського театру ХVІІІ ст. Російський класицизм в драматургії Сумарокова

Питання до семінарського заняття

1. Елементи театру та драми в обрядах та іграх.

2. Народний театр.

3. Роль скоморохів у розвитку народного театру.

4. Діяльність шкільний театр.

5. Перший публічний театр.

7. Драматургічна діяльність О. Сумарокова.

8. Актори театру ХVІІІ ст.

 

Питання для самостійної роботи

 

1. Драматурги шкільного театру – Дм. Ростовський, Сімеон Полоцький.

2. Комедії Сумарокова.

3. Виникнення кріпосних театрів. Актори кріпосних театрів.

Література: [5],[9],[16],[2],[3],[18],[15].

 

ТЕМА 6. Акторське мистецтво російського театру ХІХ ст.

Діяльність видатних акторів І пол. ХІХ ст.: М. Щепкіна – засновника реалістичного методу у російському та українському сценічному мистецтві, П. Мочалова – актора-бунтаря, О. Мартинова – актора-демократа, В. Каратигіна. Діяльність видатних акторів ІІ пол. ХІХ ст.: П. Садовського, Г. Федотової, М. Єрмолової, О. Ленського.

 

Семінарське заняття 6. Акторське мистецтво ХІХ ст.

Питання до семінарського заняття

1. Діяльність видатних акторів І пол. ХІХ ст.:

а) Утвердження М. Щепкіним сценічного реалізму. Бєлінський про Щепкіна;

б) П. Мочалова, О. Мартинова, В. Каратигіна;

в) Сосницького, Живокіні, Дора, Аксьонкової.

2. Діяльність видатних акторів ІІ пол. ХІХ ст.: П. Садовського, Г. Федотової, М. Єрмолової, О. Ленського.

3. Бєлінський і Герцен про Мочалова та Каратигіна.

 

Питання для самостійної роботи

1. Продовження щепкінських традицій у мистецтві В. Давидова.

2. Видатний комедійний актор К. Варламов.

3. Творчий шлях М. Савиної, П. Стрепетової, В. Давидова.

Література: [6],[7],[15].

 

 

ТЕМА 7. Роль російської драматургії у розвитку театрального мистецтва ХІХ ст.

Вітчизняна війна 1812 р. та вплив її на розвиток суспільної думки та національної культури. «Маскарад» М. Лермонтова – вершина драматургії російського класицизму. Новаторський характер політичної комедії «Лихо з розуму» О. Грибоєдова. «Борис Годунов» О.Пушкіна як перша російська реалістична трагедія. Новаторство М. Гоголя-драматурга, значення його творчості в затвердженні критичного реалізму у драмі та на сцені.

 

Семінарське заняття 7. Роль російської драматургії у розвитку театрального мистецтва ХІХ ст.

Питання до семінарського заняття

1. Загальна характеристика доби. Історичні передумови розвитку театрального мистецтва і драматургії. Основні напрямки.

2. Критика класицизму у драматургії О.С. Пушкіна.

3. М.В. Гоголь – засновник критичного реалізму у російській драматургії і театрі.

4. Драматургія О.С. Грибоєдова.

5. М.Ю. Лермонтов – видатний представник романтизму у російській драматургії.

6. Значення критики В. Бєлінського і О. Герцена для театрального мистецтва.

 

Питання для самостійної роботи

1. Драматургічна діяльність Н. Кукольника, М. Полєвого.

2. О. Островський і театр.

Література: [5],[6],[7],[9],[17],[18].

 

ТЕМА 8. А.П. Чехов і театр.

Організація МХАТу. Видатні актори

 

Драматургія Чехова – новий етап у розвитку російської та світової драматургії. Новаторська театральна програма. П’єси Чехова – «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестри», «Вишневий сад», зображення в них громадських настроїв російської інтелігенції.

К.С. Станіславський і В.І. Немирович-Данченко – організатори Московського Художнього театру (1898). МХТ – як найбільш повне та послідовне втілення ідейно-художніх принципів нового театру. Новаторська програма театру, орієнтація на демократичного глядача, зв'язок з кращими реалістичними традиціями вітчизняного та світового театру. Посилення ролі режисури в сценічному мистецтві. Видатні актори МХАТу: І. Москвін, В. Качалов, О. Кніппер-Чехова.

 

Семінарське заняття 8. А.П. Чехов і театр.

Організація МХАТу. Видатні актори

 

Питання до семінарського заняття

1. Основні етапи розвитку Чехова-драматурга.

2. Ідейно-тематична направленість чеховських п’єс.

3. Створення Чеховим нового типу драми та драматичного конфлікту. Як ви це розумієте?

4. Створення К. С. Станіславським та В. І. Немировичем-Данченко Московського Художньо-Загальнодоступного те­атру (1898).

5. Новаторський характер ідейно-творчої про­грами нового театру.

6. Чехівські спектаклі, їхнє історичне значення у формуванні творчого методу МХТ.

7. Горький і МХТ.

8. Творчість видатних акторів МХАТу: І. Москвіна, В. Качалова,

О. Кніппер-Чехової.

 

 

Питання для самостійної роботи

 

1. Творчість М. Тарханова, М. Хмельова.

Література: [3д], [9д], [13], [14].

 

ТЕМА 9. Видатні режисери і актори І пол. ХХ ст.

К.С. Станіславський і В.І. Немирович-Данченко – засновники школи сучасної режисури. Затвер­дження принципів соціалістичного реалізму у радянському театрі. Робота К. С. Станіславського над системою виховання актора. Органічний зв'язок «системи» Станіславського з прин­ципами театральної естетики Пушкіна, Гоголя, Щепкіна, Островського. Функції режисера за В.І. Немировичем-Данченком. Діяльність Є.Б. Вахтангова.

Різноманітність і багатство творчих шкіл і індивідуаль­ностей акторів радянського театру. Акторське мистецтво І пол.. ХХ ст.: А. Яблочкина, І. Ільїнський, М. Черкасов, А. Коонен.

 

Семінарське заняття 9. Видатні режисери і актори І пол. ХХ ст.

Питання до семінарського заняття

1. К.С. Станіславський як актор.

2. Постановки Станіславського.

3. Робота К. С. Станіславського над системою виховання актора.

4. Постановки Немировича-Данченка.

5. Теоретичні праці Немировича-Данченка.

6. Є.Б. Вахтангов як режисер і актор.

7. Організація Третьої студії МХАТу під керівництвом Вахтангова.

8. Робота Вахтангова над «Принцесою Турандот» Гоцці.

9. Вплив різноманітності і багатства творчих шкіл і індивідуаль­ностей акторів на розвиток радянського театру.

10. Творчість А. Яблочкиної, І. Ільїнського, М. Черкасова, А. Коонена.

 

 

Питання для самостійної роботи

1. Значення творчої спадщини К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка для розвитку вітчизняної і світової режисури і акторського мистецтва.

2. Діяльність Немировича-Данченка по заохочуванню до МХАТу радянських драматургів.

3. Теоретичні праці Вахтангова.

4. Методика і значення акторської гри видатних майстрів російського театру.

Література: [16д],[18д],[19д],[9],[13], [14],[21].

 

Рекомендована література

 

1. Айзенштадт В.Н. Советский самодеятельный театр. Ос­новные этапы развития. Учебное пособие. - Харьков, 1983.

2. Асеев Б.Н. Русский драматический театр ХVII-ХVIIІ вв. -М., 1977.

3. АшукинН.С., Всеволодский-Гернгросс В.Н., Соболев Ю.В. Хрестоматия по истории русского театра Х VIIІ и XIX веков.-Л.-М.-1940.

4. Белецкая Д.К. Украинский советский драматический театр. -К., 1984.

5. Данилов С.С. Очерки по истории русского драматичес­кого театра. М.,1984.

6. Данилов С.С. Русский драматический театр XIX в., т.1. -Л.-М., 1957.

7. Данилов С.С., Португалова М.Г. Русский драматический театр XIX в., т.2. -Л.-М.,- 1974.

8. Дживелегов А.К., Бояджиев Г.Н.. История западноевро­пейского театра от возникновения до 1789 г. - М., 1941.

9. Дмитриев Ю.А., Хайченко Г.А. История русского и со­ветского драматического театра. От истоков до современ­ности. -М.,1986.

10. История западноевропейского театра: В 8 т.: Учебное пособие для театральных институтов. - М., 1956 - 1988.

11. История зарубежного театра: В 4-х ч.: Учебное пособие для театральных училищ и институтов культ. - М., 1981 -1987.

12. История русского драматического театра: в 7-ми тт. - М., 1977-1987.

13. История русского советского драматического театра: В 2-хкн. Учебн. пособие для студентов театральных вузов и институтов культуры. Кн.1 -М., 1984. - Кн.2 -М., 1987.

14. История советского драматического театра: в 6-ти тт., -М. 1966-1971.

15. К. Куликова. Российского театра первые актеры. – Лениздат, 1991

16. Моров А.Г. Три века русской сцены. Кн.-1.-М., 1978. Кн.2-М.,1984.

17. Очерки истории русской советской драматургии: в 3-х тт.М., 1963-1968.

18. Русские драматурги Х VIIІ -XIX вв. Монографические очерки в 3-х тт. Л.-М., -1959-1962.

19. Русский драматический театр /Под ред. проф. Б.Н.Асее­ва и проф. А.Г.Образцовой/. Учебн. для институтов культуры. -М-,1976.

20. Український драматичний театр. - Київ, 1967. -Т.1.

21. Хайченко Г.А. Советский театр. Пути развития. -М.,1982.

22. Хрестоматия по истории западного театра на рубеже XIX-XX вв.-М., 1940.

23. Хрестоматия по истории западноевропейского театра: В 2-х тт. Т. 1 -М., 1953, т.2 - М. 1955.

 

 

додаткова література

 

1. Акнист А.А. Творчество Шекспира. – М., 1963.

2. Акнист А.А. Театр эпохи Шекспира. – М., 1965.

3. Бердников Г.П. Чехов-драматург. – М.,1972.

4. Бояджиев Г.Н. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения. – М., 1973

5. Бояджиев Г.Н. Профили итальянской сцены. – М., 1970.

6. Гилилов И. Игра об Уильяме Шекспире, или тайна Великого Феникса. – М., «Арт», 1997.

7. Головня В.В. История античного театра. М., 1972.

8. Дживелегов А.К. Итальянская народная комедия. – М., 1954.

9. Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера. –М.: Просвещение, 1973.

10. История русской драматургии. Вторая пол. ХІХ – нач. ХХ в. – Л., 1987.

11. Кагарлицкий Ю.И. Театр на века. Театр эпохи Просвещения: тенденции и традиции. – М., 1987.

12. Марков П.А. О театре: в 4-х тт. – М., 1974-1977.

13. Образцова А.Г. Бернард Шоу и европейская театральная культура на рубеже ХІХ-ХХ веков. – М.,1974.

14. Образцова А.Г. Современная английская сцена. – М., 1974.

15. Петровская И. Театр и зритель российских столиц. 1895-1917. – Л., 1987.

16. Рудницкий К.Л. Мейерхольд. – М., 1981.

17. Смирнов Б.А. Театр США ХХ века. – Л., 1976.

18. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве / любое издание /.

19. Смирнов-Несвицкий Ю.А. Евгений Вахтангов. – Л., 1987.

20. Фрадкин И.М. Бертольд Брехт. – М., 1965.

21. Юзовский Ю. О театре и драме: в 2-х тт. – М., 1982.

22. Якимович Т. Драматургия и театр современной Франции. – Киев, 1968.