Структура та зміст магістерської кваліфікаційної роботи

 

Структура магістерської кваліфікаційної роботи така:

- пояснювальна записка (стандартний бланк у додатку 3);

- завдання (стандартний бланк у додатку 4);

- анотація;

- зміст;

- перелік умовних позначень ( за необхідності );

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Приклад структури магістерської кваліфікаційної роботи наведено у додатку 9.

Вимоги до складових елементів магістерської кваліфікаційної роботи.

Анотація, з міст,перелік умовних позначень та вступ магістерської роботи за своєю структурою та обсягом є ідентичними з відповідними складовими елементами до дипломної кваліфікаційної роботи, що описані вище.

Основна частина магістерської кваліфікаційної роботи повинна мати обсяг 71-81 сторінок.

Магістерська кваліфікаційна робота складається з п’яти розділів, які повинні розкривати практичні аспекти теми, яку досліджують.

Магістерська кваліфікаційна робота об’єднує три компоненти (облік, аналіз, аудит). Наприклад, „Облік, аналіз та аудит основних засобів на підприємстві”. Орієнтовний перелік тем магістерських робіт наведений у додатку 6.

Перший розділ магістерської кваліфікаційної роботи передбачає розкриття теоретичних основ об'єкта дослідження, еволюцію та змістову спрямованість методологічних та концептуальних засад.

У першому підрозділі розглядають економічну сутність об'єкта дослідження, класифікаційні ознаки та сформульовані класифікації, аналізують та розробляють визначення (дефініції), алгоритми (моделі) формування показників, які використовуються у процесі аналізу і аудиту. Здійснюють поглиблений економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної і наукової літератури з обраної теми.

Цей підрозділ має містити огляд наукової та навчально-методичної літератури за темою дослідження, за результатами якого обґрунтовується теоретична база обраної теми, дається огляд використаних джерел, пов’язаної з темою.

Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна становити не менше 45, зокрема монографії, підручники, посібники, статті тощо.

У другому підрозділі подають огляд методичних підходів щодо аналізу конкретного об’єкта, наводять характеристику основних елементів методики аналізу: завдання і формулювання мети аналізу; об’єкт аналізу; систему показників, за допомогою яких досліджуватиметься об’єкт аналізу; алгоритм проведення дослідження; опис способів дослідження об’єкту аналізу; джерела інформації, на яких грунтується аналіз тощо.

У третьому підрозділі наводять мету та завдання внутрішнього аудиту об’єкта за вибраною темою, розкривають суть та особливості використання методичних прийомів і процедур в процесі аудиту, аналізують типові порушення, які виявляють при цьому та інформаційне забезпечення аудиту конкретного об’єкта тощо.Окрім наведених позицій в магістерській кваліфікаційній роботі розглядають: наукові праці в яких досліджувались питання, пов’язанні з організацією та здійсненням внутрішнього аудиту підприємствах в Україні та досвід зарубіжних країн щодо організації та здійснення внутрішнього аудиту.

Перший розділ магістерської кваліфікаційної роботи повинен містити три - чотири підрозділи.

Загальний обсяг першого розділу основної частини магістерської роботи – 20-22 сторінки. Результати дослідження, викладені у першому розділі магістерської кваліфікаційної роботи, а також у наступних розділах, повинні мати наскрізний характер.

У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи подають характеристику базового підприємства і середовища його функціонування. Здебільшого цей розділ складається з двох підрозділів.

У першому підрозділі наводять коротку характеристику базового підприємства, зокрема основних видів госпо­дар­ської діяльності, форми власності, організаційної структури управління підприємством і його обліково-аналітичної служби, визначають її основні функції тощо. Для кількісної оцінки результатів господарської діяльності базового підприємства в ана­лі­тич­ній таблиці подають основні економічні показники його діяльності за три останні роки. Орієнтовний перелік економічних показників для промислового підприємства подано в табл. 2.1. При формуванні переліку показників має бути врахована специфіка базового підприємства, тому система показників може бути доповнена чи змінена. Після таблиці подають аналітичні висновки, в яких зазначають тенденції зміни показників, причини, що їх обумовили, та напрями їх можливого усунення.

У другому підрозділі роботи реалізують алгоритм SWOT-аналізу, зокрема формують перелік основних позитивних і негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства, встановлюють ланцюгові зв’язки між ними. Характеристику стану та тенденцій розвитку цих факторів можна подати в тексті роботи, а результати їх ранжування – у додатках. За результатами побудови матриці SWOT формулюють узагальнюючі висновки щодо поточного стану та перспектив розвитку базового підприємства.

Загальний обсяг другого розділу магістерської роботи - 11-14 сторінок.

У третьому розділі магістерської кваліфікаційної роботи необхідно розкрити організацію аналітичного та синтетичного обліку у контексті облікової політики підприємства, документування, порядку відображення об'єкта дослідження у звітності.

У третьому розділі роботи необхідно також обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення первинної облікової документації, аналітичного обліку, системи синтетичних субрахунків, з метою розвитку облікового процесу для цілей комп'ютеризації обліку (удосконалення кодів облікових номенклатур на відповідній ділянці облікових робіт, проектування первинних документів для ведення обліку з врахуванням специфіки їх обробки в умовах автоматизованої обробки інформації тощо), підвищення рівня контролю, полегшення складання фінансової та статистичної звітності для підвищення рівня аналітичності бухгалтерського обліку, зміни порядку його ведення тощо.

Тут також наводять можливості застосування інформаційних технологій для автоматизації облікового процесу.

Виходячи з описаного, для теми магістерської кваліфікаційної роботи “ Бухгалтерський облік аналіз та аудит капітальних інвестицій на... (підприємстві)” назва третього розділу та підрозділу може бути такою:

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА... (ПІДПРИЄМСТВІ)

…

3.3. Удосконалення процесу формування інвентарної вартості необоротних активів на рахунку обліку капітальних інвестицій

або

3.3. Обґрунтування доцільності запровадження нових субрахунків та формування на них достовірної інформації для заповнення форм статистичних спостережень з капітального інвестування

або

3.3.Розвиток системи аналітичного обліку капітальних інвестицій з метою забезпечення контролю за ефективним використанням інвестиційних ресурсів.

 

У четвертому розділі магістерської кваліфікаційної роботи реалізують методику аналізу господарської діяльності підприємства на основі зібраної економічної інформації відповідно до вибраної теми. Поділ цього розділу на підрозділи має відповідати основним напрямам методики аналізу певного об’єкта.

В кожному підрозділі цього розділу мають бути представлені розрахунки показників, аналітичні таблиці, графіки та аргументовані висновки відповідно до мети аналізу. При цьому студент не повинен обмежуватися констатацією фактів, а має виявляти тенденції розвитку процесів, недоліки та причини, що їх обумовили.

Особливу увагу слід звернути на обгрунтування пропозицій за результатами аналізу. Для цього доцільно проаналізувати динаміку показників діяльності базового підприємства за тривалий період часу (п’ять і більше років), порівняти їх з значеннями показників галузевих конкурентів, оцінити тенденції зміни відповідних показників в Україні й за кордоном; застосувати оригінальні методики діагностики та прогнозування економічних показників відповідно до мети, сформульованої у вступі магістерської роботи. Студент має продемонструвати здобуті знання та вміння проводити дослідження на відповідному рівні.

У п’ятому розділі магістерської кваліфікаційної роботи досліджують механізм організації внутрішнього аудиту конкретного об’єкта на базовому підприємстві, зокрема, доцільно зазначити елементи системи внутрішнього аудиту, їх взаємозв’язок. Також потрібно проаналізувати: структуру підрозділу внутрішнього аудиту та його підпорядкованість; порядок планування, здійснення та узагальнення результатів внутрішнього аудиту; порядок подання і структуру звітів внутрішнього аудиту; контроль якості і визначення ефективності системи внутрішнього аудиту; відповідальність внутрішніх аудиторів та механізм використання результатів внутрішнього аудиту тощо. Також у цьому розділі необхідно розглянути методику аудиту об’єкта за вибраною темою дипломної кваліфікаційної роботи, зокрема навести етапи внутрішнього аудиту цього об’єкта, механізм його здійснення тощо.

В цьому розділі можна відобразити результати проведеної перевірки об’єкта на базовому підприємстві, тобто вказати порушення і помилки, які було виявлено, зазначити їх причини і наслідки, способи виправлення і недопущення в майбутньому тощо.

Якщо на базовому підприємстві немає системи внутрішнього аудиту, то розглядається доцільність її створення та надаються обґрунтовані рекомендації з організації та проведення внутрішнього аудиту (створення відділу чи запровадження посади внутрішнього аудитора). Зокрема, доцільно скласти алгоритм здійснення і програму внутрішнього аудиту об’єкта за темою роботи, розробити положення про відділ внутрішнього аудиту та посадову інструкцію внутрішнього аудитора, типовий звіт внутрішнього аудитора і графік здійснення внутрішніх перевірок, критерії контролю якості системи внутрішнього аудиту тощо.

Окрім наведених позицій в магістерській кваліфікаційній роботі додатково розглядають: наявні проблемні питання організації і впровадження внутрішнього аудиту об’єкта, що зазначений в темі, і шляхи їх подолання; особливості застосування інформаційних технологій при проведенні внутрішнього аудиту.

Примітка. Магістерські кваліфікаційні роботи, що присвячені дослідженням інших питань, повинні мати структуру аналогічну тій, що описана вище, з врахуванням специфіки питань, які досліджуються.

Загальний обсяг третього, четвертого та п’ятого розділів основної частини магістерської кваліфікаційної роботи – 40-45 сторінок.

Усі розділи основної частини магістерської кваліфікаційної роботи мають закінчуватись аргументованими висновками, що їх не виділяють за текстом, де стисло наводять результати вивчення окремих аспектів теми, яку досліджують у магістерській роботі, в обов’язковому порядку вказуються запропоновані шляхи їх вдосконалення.

У висновках узагальнюють результати, що досягнуті під час розкриття теми магістерської роботи у розділах та підрозділах її основної частини, обов’язково подають пропозиції щодо можливої практичної їх реалізації. Обсяг - 6-8 сторінок.

У списку використаних джерел наводять навчальну та спеціальну літературу використану під час виконання магістерської кваліфікаційної роботи, нормативно-правові акти, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів. Посилання на використані джерела інформації у тексті кваліфікаційної роботи, які є обов’язковими, здійснюються шляхом наведення в квадратних дужках номера джерела у списку і номерів сторінок (якщо такі є), на яких у цьому джерелі наведена відповідна інформація (див. додаток 10).

У додатках до магістерської кваліфікаційної роботи подають допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи, зокрема фінансову звітність (обов’язково), облікові регістри, первинні документи (обов’язково заповнені), розрахунки, інструкції і методики, описання алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Копії звітів, регістрів та первинних документів мають бути завірені підприємством.

Додаткові вимоги щодо змісту та структури магістерської кваліфікаційної роботи, за необхідності, визначаються кафедрою обліку та аналізу, про що студентів повідомляють під час отримання завдання на магістерську кваліфікаційну роботу.

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Загальні вимоги

Роботи виконуються за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 комп’ютерних інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм, що відповідає 14-му розміру комп’ютерного шрифту, абзацний відступ складає 1,27 см. На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч – 25 мм, зверху та знизу – 20 мм, праворуч 10 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору (слід використовувати шрифт Times New Roman). Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у текст вписуються від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх потрібно вписувати тільки чорним кольором.

Відстань між останнім текстовим рядком і нижнім краєм сторінки повинна становити не більше ніж 2,5 см, тобто не допускають пусті рядки (окрім випадків, коли це закінчення розділу).

Щоб уникнути пустих рядків слід (при використанні програми MS Word) виділити все що є в документі (в файлі), в головному меню вибрати меню “Формат”, відкрити діалогове вікно “Абзац…”, вибрати вкладку “Положення на сторінці” та відключити там усі опції.

Заголовки структурних частин роботи “ АНОТАЦІЯ ”, “ ЗМІСТ ”, “ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ” (якщо такий є), “ ВСТУП ”, “ РОЗДІЛ ”, “ ВИСНОВКИ ”, “ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ”, “ ДОДАТКИ ” друкують великими жирними літерами симетрично до тексту.

Кожну структурну частину кваліфікаційної роботи (окрім підрозділів) необхідно починати з нової сторінки.

Текст розділів складається з підрозділів. Заголовки підрозділів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу, якщо ж текст переноситься на наступний рядок, то його розміщують по ліву сторону від краю сторінки. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Відстань між назвою розділу і підрозділу дорівнює 1,5 комп’терних інтервала (один раз натиснута клавіша Enter).

Якщо підрозділи містять пункти, то заголовки цих пунктів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу. У кінці назви пункту крапка не ставиться.

Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюють і слова при переносах не розбивають.

Відстань між заголовками і подальшим текстом має дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервала, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) – трьом комп’ютерним інтервалам (двічі натиснута клавіша Enter).

Приклад оформлення першої сторінки першого розділу кваліфікаційної роботи наведений нижче.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1,5 машинних інтервали (один Enter)

1.1. Економічний зміст грошових коштів, їх класифікація

1,5 машинних інтервали (один Enter)

Текст розділу…

 

Зміст

Зміст подають після аркуша з анотацією кваліфікаційної роботи. Він містить найменування та номери перших аркушів, на яких розміщуються: перелік умовних позначень, вступ, розділи, підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Перераховані позиції друкують великими не жирними літерами з лівої сторони аркуша без абзаца. Якщо текст назви розділу не поміщається в одному рядку, то його переносять в наступний рядок і розміщують текст під першим словом назви розділу (має проглядатися слово “РОЗДІЛ”).

Підрозділи друкуються маленькими (крім першої) не жирними літерами безпосередньо під назвою розділу. Якщо текст назви підрозділу, не поміщається в один рядок, то його переносять аналогічно вищеописаному (поміщають текст в другому рядку під першим словом назви підрозділу, тобто в даному випадку проглядається нумерація підрозділів).

Назви пунктів не наводяться в змісті.

Приклад оформлення змісту наведено у додатках 7, 8 і 9. Приклад оформлення фрагменту змісту наведений нижче.

 

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
1.1.	Готова продукція, її класифікація та оцінювання в системі бухгалтерського обліку діяльності підприємства.
1.2.	Методика аналізу виробництва і реалізації продукції
	…
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток А.	Фінансова звітність ТзОВ “Синтез” за 20хх – 20хх рр.
Додаток Б.	Наказ про облікову політику ТзОВ “Синтез”

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є пояснювальна записка до випускної кваліфікаційної роботи, але на ній номер не ставиться, другою – завдання (на ньому теж не проставляється номер), третьою сторінкою є анотація. Рисунки і таблиці входять у загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком використаних джерел входять у наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо). Отже, на аркуші з анотацією буде проставлено в правому верхньому куті цифру “3” і далі йтиме наскрізна нумерація (4, 5, 6…).

Номер розділу ставиться після слова “ РОЗДІЛ ”, наприклад, “ РОЗДІЛ 4”, а “ЗМІСТ ”, “ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ”, “ ВСТУП”, “ ВИСНОВКИ ” не нумерують. Нумерація починається з першого підрозділу.

Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставлять крапку, наприклад, “2.1.” (перший підрозділ другого розділу). Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, “2.1.3.” (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому самому рядку йде заголовок пункту. Номери підрозділів і пунктів ставлять на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу. Якщо пункти міститимуть підпункти, то їх нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти.

3.4. Оформлення ілюстрацій (рисунків)

Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, які нумерують послідовно у межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад “Рис. 1.1.” (перший рисунок першого розділу), а далі пишуть назву рисунка.

Посилаючись на рисунок перший раз, записують скорочення слова "рисунок" і його порядковий номер, наприклад, “(рис. 1.1)”. Подальші посилання на рисунки виконують разом із скороченим словом “дивись”, наприклад, “(див. рис. 1.1)”.

Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на цій сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують посередині послідовно під рисунком, при цьому номер і назву рисунка наводять курсивом. Висота шрифту тексту в середині рисунка 1,6 мм, що відповідає 10-12-му розміру комп’ютерного шрифту.

Підкреслення, жирний та курсивний шрифт в середині рисунка не допускаються, а всі його складові обов’язково повинні бути між собою пов’язані.

Відстань між назвою рисунка та подальшим текстом має дорівнювати 1,5 міжрядкових інтервалів (один Enter).

Приклад оформлення першого рисунка першого розділу кваліфікаційної роботи наведений нижче.

1,5 машинних інтервали (один Enter) Рис. 1.1. Порядок прийняття на роботу працівника на посаду касира 1,5 машинних інтервали (один Enter) Текст розділу…

 

Оформлення таблиць

Таблиці у роботі нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишуть курсивом слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою (після порядкового номера таблиці крапка не ставиться), наприклад “ Таблиця 3.1” (перша таблиця третього розділу).

Під час посилання на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, “(табл. 3.1)” або “динаміка рентабельності продукції за валовим прибутком ВАТ “Маяк” наведена в табл. 3.1”. Під словом “Таблиця” розміщують заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назву таблиці друкують жирними літерами.

Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки про неї у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на цій сторінці немає місця, то її необхідно розташовувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці, сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Відстань між таблицею та подальшим текстом розділу повинна дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервала (одне натискання клавіші Enter).

Приклад оформлення таблиці наведено нижче.

Таблиця 3.1

1,5 машинних інтервали (один Enter)