Охарактеризуйте вимоги до магістерської роботи; Розкажіть про її зміст та структуру.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професій­них завдань у певній галузі.

Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• розділи і підрозділи основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Наповнення кожної частини магістерської дисертації визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають багато спільного з дип­ломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня.

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська дисертація не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, прита­манних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської дисертації в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими пра­цями, магістерська дисертація як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчувати, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення. У той же час, будь-яка магістерська дисертація (дипломна робота) повинна мати елементи наукової новизни, яка повинна формулюватись згідно вимог ВАК України.

При оцінці випускової кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

- формулювати мету і завдання дослідження;

- складати план дослідження;

- вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

- використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

- обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

- оформляти результати досліджень відповідно до сучас­них вимог у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо основні положення, висновки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то стосовно магістерської роботи ця вимога не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської роботи не потребує автореферату.

 

 

Билет 7

1. Дайте визначення терміну "наукознавство" та розкажіть про особливості його формування.

Наукознавство — вчення про науку, способи її визначення й побудови у вигляді системи знання. Галузь досліджень, що вивчає соціальні, економічні й матеріально-технічні умови та закономірності розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності. Галузь досліджень, що вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя суспільства.

1. Розкажіть про використання гіпотез у наукових дослідженнях.

---

Гіпо́теза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростовуваною або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Особливістю гіпотези, як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%

Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її в установлений факт (див. теорема, теорія), або ж спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових тверджень.

Недоведена і неспростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Перевірка гіпотези здійснюєтся за допомогою експерименту чи серії експериментів. Для проведення експерименту для перевірки гіпотези спочатку створюється модель, у рамках якої передбачається проводити даний експеримент. За результатами експерименту до гіпотези вносятся коригування і проводяться нові експерименти

1. Назвіть та охарактеризуйте основні наукові школи університету і напрямки досліджень Вашої випускної кафедри.

 

???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 

1. Розкажіть про джерела науково-технічної інформації та наведіть приклади.

Як бачимо, дослідження розпочинається з аналізу інформаційних матеріалів з обраної теми. Інформацію поділяють на:

- оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів;

- релеративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;

- реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;

- сигнальну (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення;

- довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.

Отже, при опрацюванні інформації її можна поділити на дві групи.

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

Вторинна інформація - це результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми). Це:

- інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди);

- довідкова література (енциклопедії, словники);

- каталоги і картотеки;

- бібліографічні видання (схеми 10,11).

Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни. Потрібну наукову інформацію дослідник отримує в бібліотеках та органах науково-технічної інформації.

- інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди);

- довідкова література (енциклопедії, словники);

- каталоги і картотеки;

- бібліографічні видання

 

Білет 8

 

1. Розкажіть про сучасну класифікацію наук.

 

Класифікація наук проводиться за кількома критеріями:

- Класифікація за типом напрямки науки;

- З дисциплінарних груп;

У сучасному природознавстві виділяють два типи напрямки наук:

- Природничо-напрямок

- Гуманітарний напрям

Предметною областю гуманітарного напрямку науки є галузь явищ, в яких подано властивості, зв'язки і відносини самих людей як істот, по-перше, соціальних (громадських), а по-друге, духовних, наділених розумом. У нього входять людинознавчих наук (філософія, соціологія, історія та інші), а так само релігія, мораль, право і т.д.

в сучасному природознавстві, науки поділяють не тільки на типи, які були розглянуті раніше, але і на групи або дисципліни:

- Суспільні науки;

- Природничі науки;

- Технічні науки

До технічних наук прийнято відносити робототехніку, літакобудування, електроніку. Тобто до технічно наук відносять ті, в яких потрібні знання різних або особливих видів техніки і технічного оснащення.

1. Розкрийте поняття «Концепція наукових досліджень».

Наукова концепція – система поглядів, теоретичних положень, думок, щодо об’єкта дослідження, які об’єднані певною головною ідеєю. Під принципом розуміємо найабстрактніше визначення ідеї (принцип це правило).

Розкрийте поняття «Концепція наукових досліджень».

Принципы научного исследования

В качестве важнейших принципов, обеспечи­вающих получение значимых результатов со­временной наукой признаются следующие:

1) принцип детерминизма, устанавливающий обусловленность всех явлений действием тех или иных причин, т.е. принцип причинно – следственных связей всех явлений действительности;

2) принцип системности, требующий трактовки всех явлений как внутренне связанных компонентов целостной системы, природ­ной, социальной, психической;

3) принцип развития, т.е. признания непрерывного изменения, преобразования и развития всех предметов и явлений действительности, их перехода от одних форм и уровней к другим.

 

 

1. У чому полягає сутність логічного та історичного методів?

Логічні методи використовуються в усіх видах пізнання — буденному, науковому, філософському та ін. Логічні методи є головними і необхідними засобами пізнання, тому кожна людина повинна добре оволодіти цими методами і використовувати їх у своїй розумовій діяльності. До логічних методів пізнання (дослідження) предметів, явищ, процесів об'єктивного світу відносяться: аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, екстраполяція, моделювання, гіпотеза. Історичний метод надає можливість для всебічного дослідження явищ і подій у хронологічній послідовності, щоб відкрити їх внутрішні зв'язки та закономірності розвитку.

 

1. Розкрийте сутність Законів України «Про інформацію» та «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації….., що стосується довкілля».

Закон «Про інформацію»-- Цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.Основними принципами інформаційних відносин є:

- гарантованість права на інформацію;

- відкритість, доступність інформації, свобода обміну

інформацією;

- достовірність і повнота інформації;

- свобода вираження поглядів і переконань;

- правомірність одержання, використання, поширення, зберігання

та захисту інформації;

- захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне

життя.

Закон про ратифікацію--- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, підписану від імені України

25 червня 1998 року у м. Орхус (Данія), ратифікувати. З метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров'я та добробуту, кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї Конвенції.

 

Білет 9

1. Які напрямки розвитку науки і техніки в Україні зараз є пріоритетними?

Оцінюючи перспективи реформування зовнішньоекономічної діяльності всіх секторів економіки України (державного, приватного, змішаного) слід визначити, що це реформування в своїй основі повинно базуватись на кількох незаперечних фактах. По-перше, в основі відносних переваг однієї сучасної постіндустріальної економіки перед іншою лежить перш за все наявність потужного наукового потенціалу, що за своєю структурою відповідає структурі національних економічних пріоритетів. По-друге, найбільш динамічно розвивається торгівля між високорозвинутими країнами і,перш за все, наукомісткою продукцією. По-третє, все більша частка міжнародного поділу праці припадає не на міжгалузеві, а на внутрішньогалузеві зв'язки.

Особливо важливим на даний момент напрямом є заохочення іноземних інвестицій для фінансування наукових досліджень на території України. З одного боку це реальна альтернатива міграції найбільш кваліфікованих вчених за кордон. З іншого — можливість зберегти наукові школи, готувати наукові кадри.

Отже, пріоритетні напрями розвитку науки і техніки:

1) фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук;

2) проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства;

3) збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток;

4) новітні біотехнології; діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань;

5) нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації суспільства;

6) новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі;

7) нові речовини і матеріали.

Прискорення науково-технічного прогресу — основний шлях розв'язання економічних, організаційних, соціальних і культурних проблем, який в економічній сфері є основним фактором досягнення світового рівня продуктивності праці, що здійснюється через революціонізацію виробництва, впровадження найновіших технологій.

1. Розкажіть про вимоги, які висуваються до методів дослідження.

Одночасно кожен науковий метод повинен відповідати наступним вимогам:

- детермінованості методу, тобто обумовленості закономірностями як об’єкта, так і пізнавальної діяльності;

- заданості методу бути метою дослідження, тобто відповідності усіх компонентів методу меті дослідження;

- результативності та надійності методу, тобто наявності результату із високим ступенем вірогідності;

- ефективності як умові досягнення мети з мінімальними зусиллями та максимальним результатом;

- економічності як можливості досягнення конкретних результатів;

- доступності у розумінні та застосуванні.

На даному етапі розвитку науки використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів наукових досліджень. Нерідко вони логічно і структурно пов’язані між собою і утворюють систему. Виходячи із методології діалектичного матеріалізму, розрізняють філософські, загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи.

 

3. Дайте означення поняття “інформація” та розкажіть про її різновиди.

Інформація (лат. informazio - роз'яснення, виклад, поінформованість) — одне з найбільш загальних понять науки, що позначає певні відомості, сукупність будь-яких даних, знань та ін.

Основні види інформації по її формі вистави, способам її кодування і зберігання, що має найбільше значення для інформатики, це:

графічна або образотворча - перший вид, для якого був реалізований спосіб зберігання інформації про навколишній світ у вигляді наскальних малюнків, а пізніше у вигляді картин, фотографій, схем, креслень на папері, полотні, мармурі і ін матеріалах, що зображують картини реального світу;

звукова - світ навколо нас повний звуків і завдання їх зберігання і тиражування була вирішена з винаходом звукозаписних пристроїв в 1877 р. її різновидом є музична інформація - для цього виду був винайдений спосіб кодування з використанням спеціальних символів, що робить можливим зберігання її аналогічно графічної інформації;

текстова - спосіб кодування мови людини спеціальними символами - буквами, причому різні народи мають різні мови і використовують різні набори букв для відображення мовлення; особливо велике значення цей спосіб придбав після винаходу паперу і книгодрукування;

числова - кількісна міра об'єктів і їх властивостей в навколишньому світі; особливо велике значення набула з розвитком торгівлі, економіки і грошового обміну; аналогічно текстової інформації для її відображення використовується метод кодування спеціальними символами - цифрами, причому системи кодування (числення) можуть бути різними;

відеоінформація - спосіб збереження «живих» картин навколишнього світу, що з'явився з винаходом кіно.

 

4. Розкрийте функції Національної Академії наук України. Хто є Президентом НАНУ?

Функції НАН:

· розвиток фундаментальних досліджень з провідних напрямків суспільних і природничих наук;

· здійснення перспективних наукових досліджень, безпосередньо пов’язаних з розвитком виробництва, в першу чергу у визначальних галузях технічного прогресу;

· виявлення принципово нових можливостей науково-технічного прогресу і підготовка рекомендацій для їх застосування у народному господарстві;

· вивчення та узагальнення досягнень світової науки і сприяння найбільш повній їх реалізації у суспільній практиці.

Борис патон – президент НАН

Найвищий керівний орган Академії наук – Загальні збори, а у період між сесіями Загальних зборів – Президія на чолі з президентом.

 

Билет 10

1. Розкажіть про основні положення теорії пізнання.

Теорія пізнання (гносеологія) — це вчення про закономірності процесу пізнання навколишнього світу, методи й форми цього процесу, про істину, а також критерії та умови її достовірності. Із дисципліни “Філософія” можна довідатись про боротьбу матеріалістичного напрямку теорії пізнання з ідеалістичним (Г. Гегель, Д. Берклі, махісти та ін.).

Пізнання будь-якого предмета починається з його безпосереднього огляду, а далі досліджуваний предмет уявно розчленовується на складові частини, тобто аналізується.

Аналіз – найважливіший етап процесу пізнання, оскільки завдяки йому вдається вивчати будову об’єкта, його структуру, відокремлювати суттєве від другорядного, пізнавати частини об’єкта як елементи цілого. Цілісне відтворення проаналізованого об’єкта відбувається в процесі синтезу, наступного ступеня пізнання. Саме із синтезу починається система мислення.

 

2. Назвіть основні завдання сучасної екології.

Основні завдання екології XXI століття:

· вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів;

· прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі;

· розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й Природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

·

3. Назвіть та охарактеризуйте етапи написання наукової праці.

У процесі написання наукової праці умовно виділяють такі етапи: формулювання задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовка матеріалів; групування матеріалів; опрацювання рукопису.

Формулювання задуму Слід чітко визначити мету даної роботи; на яке коло читачів вона розрахована; які матеріали в ній подавати; яка повнота і ґрунтовність викладу передбачається; теоретичне чи практичне спрямування; які ілюстративні матеріали необхідні для розкриття її змісту. Визначається назва праці, яку потім можна коригувати.

На етапі формулювання задуму бажано скласти попередній план роботи.

Відбір і підготовка матеріалів пов'язані з ретельним добором вихідного матеріалу: скорочення до бажаного обсягу, доповнення необхідною інформацією, об'єднання розрізнених даних, уточнення таблиць, схем, графіків. Групування матеріалу – вибирається варіант його послідовного розміщення згідно з планом роботи.

Опрацювання рукопису складається з уточнення його змісту, оформлення і літературної правки. Цей етап ще називають роботою над біловим рукописом.

Наступний етап роботи над рукописом – перевірка правильності його оформлення. Це стосується рубрикації посилань на літературні джерела, цитування, написання чисел, знаків, фізичних і математичних величин, формул, побудови таблиць, підготовки ілюстративного матеріалу, створення бібліографічного опису, бібліографічних покажчиків та ін.Заключний етап – це літературна правка.

 

4. Охарактеризуйте основні рівні наукових досліджень.

Проводити наукові дослідження можна як у лабораторних, так і у виробничих умовах.

У будь-якій науці можна виділити такі основні рівні дослідження:

1. Емпіричний рівень (empirio – досвід) – передбачає накопичення, збереження фактів без їх пояснення.

2. Теоретичний рівень – передбачає узагальнення, систематизацію накопичених фактів, встановлення закономірностей, які пояснюють раніше відкриті факти та явища і передбачають нові.

3. Методологічний – рівень на якому формуються основні принципи, правила проведення дослідницької діяльності, розробляються методи наукових досліджень.

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11.

 

1. Що є об`єктом, а що предметом дослідження; покажіть різницю між цими поняттями?

2. Наведіть класифікацію наукових знань.

3. Розкрийте особливості формування проблеми й теми екологічних досліджень.

4. Наведіть загальну характеристику методів соціологічного дослідження.

 

1. Об’єктом наукового дослідження є певна частина дійсності – досить конкретний предмет чи явище, на яке спрямована наукова діяльність дослідника з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей використання в практичній діяльності.

Від вибору об’єкту наукового дослідження в значній мірі залежить ефективність дослідницької роботи. Об’єкт дослідження повинен мати наступні особливості: наявність непізнаних якостей об’єкта, динамічність об’єкта, подільність об’єкта. Враховуючи, що об’єкт наукового дослідження характеризується подільністю, його розчленовують на окремі, відносно самостійні частини і досліджують різними методами і засобами.

Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.

 

2. Наукове знання — система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку. Наукове знання зазвичай розглядається на двох рівнях — емпіричному і теоретичному. Кожен з цих рівнів послуговується особливими методами дослідження та має різне значення для наукового знання загалом.

Емпіричне знання

Емпіричне знання накопичується внаслідок безпосереднього контакту з реальністю при спостереженні або експерименті. Загалом наука спирається на твердо встановлені факти, що були отримані емпіричним, тобто дослідним, шляхом. На емпіричному рівні відбувається накопичення фактів, їх первинна систематизація і класифікація. Емпіричне знання уможливлює формулювання емпіричних правил, закономірностей і законів, які статистично виводяться зі спостережуваних явищ.

Теоретичне знання

Емпіричне знання саме собою рідко може вичерпно пояснити певне явище. Таке знання малоевристичне, тобто воно не відкриває нових можливостей наукового пошуку. Саме тому необхідний теоретичний рівень знання, на якому одержані емпіричні дані вписуються в певну систему. Водночас без певних теоретичних засад неможливо почати жодне емпіричне дослідження.

Таким чином, суть теоретичного знання — опис, пояснення і систематизація процесів і закономірностей, виявлених емпіричним шляхом, а також спроба цілісного охоплення дійсності.

 

3. При проведенні досліджень з екології особливу увагу слід звернути на формування проблеми (завдання) досліджень й теми. Розрізняють три різновиди тем: теми, що розвивають проблеми, над якими працює науковий колектив (наукова школа); ініціативні; на замовлення. Оскільки основним критерієм теми є її актуальність, новизна і перспективність, наявність теоретичної бази, можливість отримання економічного, соціального і екологічного ефекту, то перевагу при виборі теми слід надати першій групі. В цьому випадку маємо гарантовану відповідність теми основним критеріям (перевірені часом).

Обрати актуальну тему для досліджень в екології допомагають наступні прийоми:

- вивчення тематики наукових досліджень провідних університетів, програм досліджень наукового колективу, де виконується робота, а також програм, що мають галузеве значення;

- перегляд каталогів (бюлетенів) захищених дисертацій;

- встановлення того, що і ким опубліковано з конкретної теми (споріднених);

- ознайомлення з новітніми результатами досліджень з обраної теми;

- перегляд відомих наукових рішень.

Обравши тему і усвідомивши її, дослідник формулює назву (7 слів). Назва повинна вказувати на тему (предмет) досліджень і його завершеність. Наприклад, „Фітоіндикація антропогенного забруднення водних екосистем”.

Тема досліджень, як правило, потребує затвердження на засіданні кафедри, лабораторій науково-дослідних установ, а інколи і на вчених радах. Остаточна назва наукової роботи (теми) формулюється в кінці роботи над нею.

Вибір теми екологічних досліджень (як і будь-яких інших), завершують пояснювальною запискою, яка є розгорнутим планом-конспектом наукової роботи. План-конспект відтворює основний зміст її частин, а саме: актуальність теми, мету і завдання досліджень, структуру.

4. Особливим видом наукових досліджень є соціо-екологічні дослідження. Одним з основних видів соціологічних досліджень є опитування громадської думки, яке полягає у збиранні інформації про спільну думку певного контингенту населення з актуального питання. Саме воно останнім часом широко використовується у соціо-екологічній сфері. Розпочинаються такі дослідження з розробки програми.

Програма дослідження – це документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення конкретного дослідження.

Вона визначає послідовність етапів, забезпечує якість, надійність отриманої інформації. Одночасно програма, по суті є методологією конкретного вивчення об’єкта, явища, процесу.

Одночасно програма соціо-екологічного дослідження виконує певні функції:

- методологічну (визначає проблему, мету, завдання та вихідні уявлення про досліджуваний об’єкт);

- методичну (розробляє загальний логічний план дослідження, методи збирання і аналізу отриманої інформації, процесу дослідження);

- організаційну (розробляє систему розподілу праці між науковцями та систему контролю за ходом досліджень).

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 12.

 

1. Наведіть критерії ефективності наукових досліджень.?
2. Розкажіть про основні проблеми екології на сучасному етапі розвитку людства.
3. Навести класифікацію методів емпіричного дослідження.
4. Охарактеризувати методи і засоби збирання наукових даних. Навести приклади.?

 

 

1. Ефект від впровадження науково дослідницької роботи — це ре-

зультат, що знаходить висвітлення в скороченні живої й упредметне-

ної праці на виробництво продукції в галузі.

Ефект наукових досліджень може мати різну природу: економіч-

ний ефект (ріст національного доходу, скорочення грошових витрат

на виробництво продукції, зниження витрат на наукові дослідження

й т.п.); соціально-економічний ефект (підвищення продуктивності

праці, ліквідація ваги праці, поліпшення санітарно-гігієнічних, пси-

хологічних, організаційних умов праці, захист природи. Якісну сто-

рону наукового дослідження характеризує результат, змістовність

якого перевіряється новизною, що є основним критерієм ефектив-

ності наукового дослідження.

Даний критерій є мірилом якості наукового дослідження. Поряд

з такими показниками як актуальність, обґрунтованість, внутрішня

несуперечність.

 

2. Глобальные экологические проблемы и пути их решения

Глобальные экологические проблемы являются общими для всей биосферы и для всего человечества. Главные из них:

– обеспечение населения продовольствием и водой;

– защита людей от негативных последствий научно-технического прогресса;

– обеспечение растущих потребностей мирового хозяйства в энергии и в природных ресурсах;

– охрана природной среды от разрушительного антропогенного воздействия, защита среды от разнообразных загрязнений – физических, химических, биологических;

– сохранение биологического (генетического) разнообразия: многообразия сообществ и экосистем, видов и генофонда каждого вида как представителя таксономической группы и сообщества.

400 лет назад каждые 3 года вымирал один биологический вид. В наше время каждые 8 месяцев на Земле вымирает один вид. Исчезновение одного вида растений может привести к гибели 10 видов животных.

К глобальным экологическим проблемам также относится защита людей от особо опасных заболеваний.

 

3. До найбільш поширених емпіричних методів дослідження належать:

 

Спостереження	Метод апробації обґрунтування висунутих гіпотез або проміжних результатів дослідження з використанням аксіоматизованих знань про об’єкт, а також практики його функціонування.
Експеримент	Метод цілеспрямованого вивчення об’єкту, явища, процесу при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних, штучних умовах, з метою виявлення раніше невідомих його властивостей (якостей) або перевірки теоретичних положень. Цей метод дозволяє вивчити об’єкт, явище у „чистому вигляді” за допомогою усунення побічних чинників.
Вимірювання	Операція, за допомогою якої визначають відношення однієї величини до іншої, яку приймають за одиницю.
Порівняння	Метод зіставлення досліджуваних явищ та встановлення їх подібності і відмінності. Застосовується для порівняння якоїсь величини з однойменною, прийнятою за еталон.

Продовження таблиці 3.2

Опитування	Метод, який забезпечує отримання фактичної інформації або оціночних даних при заповненні анкет. Опитування проводиться в усній або письмовій формах.
Тестування	Метод, який забезпечує виявлення суттєвих ознак об’єкта, явища, процесу, засобів їх функціонування. Тестування проводять двічі: на початковому етапі дослідження (виконує діагностичну функцію) і при завершенні дослідження (виконує верифікаційну функцію).
Експертних оцінок	Метод використовується для отримання змінних емпіричних даних. Проводиться опитуванням груп експертів (5-7 чоловік), які визначають кількісні величини, необхідні для оцінки досліджуваного завдання або питання.
Кореляційний аналіз	Метод (процедура) визначення співвідношення між незалежними змінними. Метод дозволяє встановити тісноту зв’язків між величинами шляхом обчислення коефіцієнта кореляції.
Факторний аналіз	Метод дає можливість встановити багатомірні зв’язки змінних величин за кількісними ознаками. Метод дозволяє на основі парних кореляцій, отриманих у результаті кореляційного аналізу, одержати набір нових, укрупнених ознак – факторів.
Імплікаційних шкал	Метод виміру та оцінки отриманих даних, які градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак. У цьому методі використовують шкали, які класифікуються за типами або рівнями виміру.
Контент – аналіз	Метод допомагає надати відомості про зміст інформації через кількісні показники. Застосовують метод для дослідження текстового масиву (вивчають частоту застосування в тексті положень, смислових одиниць).
Впровадження результатів	Методичні прийоми реалізації результатів наукового дослідження у практичну діяльність людей.

4. Основними засобами наукових досліджень виступають наукові методи, сукупність наукових понять тощо, які утворюють єдину систему. Вибір методів дослідження має дуже важливе значення, визначаючи значний майбутній успіх дослідження. Існує велика кількість наукових методів, які об’єднують у такі групи: теоретичні, експериментальні, загальнонаукові та методи окремих галузей наук. Методи наукової діяльності мають загальну онтологічну та гносеологічну основу, утворюючи деяку цілісність. Саме їхня єдність характеризує специфічність і цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для здійснення ефективного дослідження у будь-якій галузі наукового пізнання використовують одночасно взаємопов’язаний набір різноманітних методів. Кожному самостійному науковому дослідженню притаманне своє різноманіття методів. При цьому під науковим методом розуміють загальноприйняте уявлення про метод як систему правил, норм, які застосовують у дослідженні для вирішення поставлених завдань та проблеми в цілому.

Метод – це спосіб дослідження явищ, планомірний підхід до їх вивчення, послідовність дій під час проведення наукового дослідження.

Методи і засоби збору даних для перевірки
робочої гіпотези

1. Хто збирає дані?	Дослідник може робити це самостійно або залучати сторонніх осіб (установи, організації)
2. Яку інформацію необхідно збирати?	Види та обсяги необхідної інформації визначаються тематикою дослідження, метою і завданнями, що сформульовані у науковій роботі
3. Кого і що передбачається досліджувати?	Слід визначити об’єкти дослідження, порядок збору даних. Є два підходи до вибірки, яка використовувалася для великих і розосереджених сукупностей: - імовірний; - детермінований (елементи вибирають з міркувань зручності або прийнятого рішення). Слід визначити розмір вибірки
5. Скільки буде коштувати дослідження?	Слід чітко визначити: загальні і конкретні витрати дослідження; час (опитуваних, дослідників), витрачений на дослідження; використання комп’ютера; використання паперу; засоби заохочування відповідей опитуваних (якщо вони передбачаються)

Продовження таблиці 3.5