Порядок призначення та звільнення прокурора з адміністративної посади.

Відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (нова редакція)

Стаття 39. Порядок призначення прокурора на адміністративну посаду

1. Адміністративними посадами у прокуратурі є посади:

1) Генерального прокурора України;

2) першого заступника Генерального прокурора України;

3) заступника Генерального прокурора України;

4) заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора;

4 -¹) заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

5) керівника підрозділу Генеральної прокуратури України;

6) заступника керівника підрозділу Генеральної прокуратури України;

7) керівника регіональної прокуратури;

8) першого заступника керівника регіональної прокуратури;

9) заступника керівника регіональної прокуратури;

10) керівника підрозділу регіональної прокуратури;

11) заступника керівника підрозділу регіональної прокуратури;

12) керівника місцевої прокуратури;

13) першого заступника керівника місцевої прокуратури;

14) заступника керівника місцевої прокуратури;

15) керівника підрозділу місцевої прокуратури;

16) заступника керівника підрозділу місцевої прокуратури.

2. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2, 3, 6-8, 11-13 частини першої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років Генеральним прокурором України за рекомендацією Ради прокурорів України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 4 та 5 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 4 -¹ частини першої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років Генеральним прокурором України в порядку, передбаченому статтею 8 -¹ цього Закону.

Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 9 та 10 частини першої цієї статті, здійснюється керівником регіональної прокуратури.

Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 14 та 15частини першої цієї статті, здійснюється керівником місцевої прокуратури.

3. Під час вирішення питання щодо надання рекомендації для призначення на адміністративну посаду Рада прокурорів України враховує професійні та морально-ділові якості кандидата, а також його управлінсько-організаторські здібності та досвід роботи.

4. Відмова Генерального прокурора України у призначенні на адміністративну посаду рекомендованого Радою прокурорів України прокурора має бути письмово вмотивованою. Копія відповідного рішення Генерального прокурора України надсилається до Ради прокурорів України та прокурору, якому було відмовлено у призначенні на адміністративну посаду. Прокурор, якому Генеральним прокурором України було відмовлено у призначенні на адміністративну посаду, може оскаржити таку відмову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

5. Прокурор, строк повноважень якого на адміністративній посаді закінчився, може бути повторно рекомендований Радою прокурорів України для призначення на цю адміністративну посаду у разі, якщо відсутні обставини, що свідчать про невідповідність прокурора вимогам, передбаченим частиною третьою цієї статті.

6. Перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.

10.Поняття прокурора органу прокуратури за Законом України „Про прокуратуру”.

Відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (нова редакція)

Стаття 15. Статус прокурора

1. Прокурором органу прокуратури є:

1) Генеральний прокурор України;

2) перший заступник Генерального прокурора України;

3) заступник Генерального прокурора України;

4) заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор;

4 -¹) заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України;

6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України;

7) прокурор Генеральної прокуратури України;

8) керівник регіональної прокуратури;

9) перший заступник керівника регіональної прокуратури;

10) заступник керівника регіональної прокуратури;

11) керівник підрозділу регіональної прокуратури;

12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури;

13) прокурор регіональної прокуратури;

14) керівник місцевої прокуратури;

15) перший заступник керівника місцевої прокуратури;

16) заступник керівника місцевої прокуратури;

17) керівник підрозділу місцевої прокуратури;

18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури;

19) прокурор місцевої прокуратури.

2. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Стаття 17. Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок

1. Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

2. Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

3. Під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури - керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури - керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор України чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора України - Генеральний прокурор України.

4. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.

Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, за його вимогою надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.

5. Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв’язку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.

6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» від 1991 (старий)

Стаття 16. Прокуратури Автономної Республіки Крим,
областей, районні і міські прокуратури

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а
також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя та інші прокурори (на правах обласних):

1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих,
яких призначає Генеральний прокурор України;

2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять
зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах
затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних)
утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників,
інших керівних працівників. Персональний склад колегії
затверджується Генеральним прокурором України.

Прокурори міст з районним поділом здійснюють загальне
керівництво підпорядкованими районними прокуратурами і контроль за
їх діяльністю, вносять прокурору вищого рівня пропозиції про зміну
штатної чисельності підпорядкованих прокуратур, присвоєння класних
чинів працівникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на
них стягнень.

Прокуратури міст з районним поділом не підміняють
підпорядковані прокуратури та не дублюють їх функції.

Стаття 17. Слідчі прокуратури

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної
Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і
слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст
та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в
особливо важливих справах і старші слідчі; у районних,
міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі. У Головній
військовій прокуратурі, військових прокуратурах регіонів (на
правах обласних) є слідчі в особливо важливих справах і старші
слідчі; у військових прокуратурах гарнізонів та інших військових
прокуратурах, прирівняних до прокуратур міст і районів, можуть
бути старші слідчі і слідчі.

Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про
діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх
підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором.

Стаття 17-1. Прокурори Національного антикорупційного бюро
України

Наказом Генерального прокурора України призначаються
прокурори для здійснення нагляду за додержанням законів під час
проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового
розслідування, яке здійснюється детективами Національного
антикорупційного бюро України. Таке призначення прокурорів
здійснюється за результатами відкритого конкурсу та після
проходження ними відповідного навчання (підготовки). Конкурсний
відбір проводить конкурсна комісія, що створюється Генеральним
прокурором України і включає Директора Національного
антикорупційного бюро України або визначеного ним представника.
Порядок проведення відкритого конкурсного відбору визначається
Генеральним прокурором України за погодженням з Директором
Національного антикорупційного бюро України.

Прокурори, що відряджаються до Національного антикорупційного
бюро України, залишаються на службі в органах прокуратури.

Кількість прокурорів, що відряджаються, та порядок їх служби
в Національному антикорупційному бюро України визначаються
Генеральним прокурором України за погодженням з Директором
Національного антикорупційного бюро України.