Поняття та сутність комунальної власності

Комунальна власність являє собою колективну форму власності, оскільки відображає відносини колективного присвоєння жителіми міст, сел., селищ та обєднань сіл коштів, об’єктів та майна цієї власності відповідно становлення до них як до своїх

Комунальна власність є самостійною і рівноправною формою власності нарівні з такими видами власності як державна, приватна й ін. За своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, тому що відбиває відносини колективного володіння жителями міст, сіл, селищ і об’єднань сіл коштами, об’єктами і майном цієї власності, а також відношення згаданих категорій населення до даних коштів, об’єктів і майна як до власних. Територіальна громада, маючи статус територіального колективу громадян України, є колективним власником коштів, об’єктів і майна комунальної власності.

Поняття комунальної власності в законодавстві України виникає у грудні 1990 р. з прийняттям Закону "Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування".

Законом визначалось:

^ комунальна власність становить основу місцевого самоврядування;

^ управління комунальною власністю здійснюють від імені населення відповідні місцеві ради народних депутатів і повноважені ними органи місцевого самоврядування;

^ до комунальної власності було віднесено майно, безплатно передане екс-СРСР і УРСР, іншими суб'єктами, а також майно, придбане місцевими радами за належні їм кошти.

 

 

53. Об’єкти права комунальної власності.

право комунальної власності - право територіальної громади
володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і
розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що
належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого
самоврядування;

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування
є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти,
земля, природні ресурси, що є у комунальній власності
територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також
об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні
районних і обласних рад

Об'єктами права комунальної власностi є майно, що забезпечує дiяльнiсть вiдповiдних Рад i утворюваних ними органiв; кошти мiсцевих бюджетiв, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладiв народної освiти, культури, охорони здоров'я, торгiвлi, побутового обслуговування; майно пiдприємств; мiсцевi енергетичнi системи, транспорт, системи зв'язку та iнформацiї, включаючи нацiоналiзоване майно, передане вiдповiдним пiдприємствам, установам, органiзацiям; а також майно, необхiдне для забезпечення економiчного i соцiального розвитку вiдповiдної територiї.
2. У комунальнiй власностi перебуває також майно, передане у власнiсть областi, району чи iншої адмiнiстративно-територiальної одиницi iншими суб'єктами права власностi.
54. Види фінансових ресурсів комунальних підприємств.

В Україні утворилося кілька видів комунальних підприємств.:

- це державні комунальні підприємства комунальної власності областей,

- державні комунальні підприємства комунальної власності міст,

- державні комунальні підприємства комунальної власності районів

- державні комунальні підприємства комунальної власності районів у містахі

- державні комунальні підприємства комунальної власності сіл та селищ.

Стаття 142 Конституції України змінила правовий статус комунальної власності, а саме -.майно, ресурси, земля та кошти комунальної форми власності є власністю територіальної громади.. Підприємства всіх інших рівнів влади не належать до складу комунальних.

Комунальний сектор в Україні включає: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв'язок, будівництво, торгівлю та громадське харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення та інші галузі. Частина комунальних закладів не мають самостійних банківських рахунків, а лише субрахунки, наприклад, школи, дитячі садки та ін. Ще частина комунальних установ і закладів мають змішану систему фінансування - як кошторисну, так і госпрозрахункову.

Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності має свої особливості, їхній прибуток розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, яким належать ці підприємства.

Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об'єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування. Більшість установ і закладів, що перебувають у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.

. Фінанси комунальних підприємств обліковуються в складі фінансів державного сектора економіки. Місцева фінансова статистика має стати одним із розділів комунальної статистики України.

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ та комунальних підприємств підготовлено і спрямовано на визначення єдиних підходів до використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу України в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок державного бюджету, до доходів місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 цього Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи: - перша з них - це плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження постійні і обов'язково плануються в бюджеті. Перша група поділяється на такі підгрупи:

1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

1) виконавчий збір, стягнутий державною виконавчою службою.

2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності. До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевикористання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо.

У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки - це не власні надходження бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету;

3) плата за оренду майна бюджетних установ.

4) надходження бюджетних установ від реалізації майна. До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних.

Надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.

-Друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не постійні і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Друга група поділяється на такі підгрупи:

1) благодійні внески, гранти та дарунки. До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.

2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. До цієї підгрупи відносяться також інвестиції, які, згідно із законодавством, надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.

3. Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами:

1) перша група:

o підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг;

o підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також

на господарські видатки бюджетних установ;

o підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;

o підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.

2) підгрупа 2 другої групи - за спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів