Кількісні показники фінансової автономії

Частка видатків на реалізацію власних повноважень - характеризує обсяг функцій, непідконтрольних державі. Це є рівень автономії місцевих рівнів влади:

Частка обов'язкових видатків - характеризує обсяг завдань, які виконуються місцевими органами влади під контролем держави на рівні встановлених ним єдиних державних стандартів. Показник характеризує масштаби втручання державної влади в сферу діяльності місцевої влади. Якщо місцева влада не здатна забезпечити фінансування обов'язкових видатків на рівні державних стандартів, то держава надає необхідну допомогу:

Частка видатків на забезпечення делегованих повноважень - відображає обсяг завдань державної влади, делегованих для забезпечення місцевим органам влади. Витрати місцевих органів влади на реалізацію делегованих повноважень у повному обсязі компенсує той орган влади, який делегував ці повноваження:

Частка власних доходів у доходах місцевих бюджетів - відображає ступінь залежності джерел доходів органів місцевої влади від їхньої власної діяльності і власних рішень. Є найбільш універсальним показником рівня самостійності місцевих бюджетів:

Частка закріплених доходів - є показником рівня самостійності місцевого бюджету з урахуванням наданої їм державою на довгостроковій основі додаткової дохідної бази:

Відношення власних доходів і обов'язкових витрат - визначає ступінь свободи у прийнятті рішень за витратами:

Ступінь залежності від окремих джерел - універсальний показник реальної фінансової автономії місцевих органів влади. Місцеві органи влади не можуть потрапляти в залежність до певних соціальних груп, які формують джерела доходів.

 

Самостійність місцевого бюджету: поняття та сутність.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні.

Самостійність місцевих бюджетів - принцип організації місцевих бюджетів у бюджетній системі; гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Фнансова незалежність органів місц. самоврядування – це незалежність їх від заг.держ. органів влади у прийнятті певних рішень щодо місц. проблем і головне забезпечення їхнього вирішення відповідними коштами. Головна ознака фін. незалежності – володіння і самостійне розпорядження фінансовими ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням, що покладаються на органи місц. самоврядування.

Домінанти фін.незалежності у чинному законодавстві: самостійність органів місц. самовряд. в питанняз розробки, розгляду, затвердження та виконання місц. бюджетів; внесення змін до місц. бюджетів; встановлення місцевих податків із борів та їх ставок у межах визнач. законодавством; надання пільг по місцевим податкам і зборам; випуск місцевих лотерей та інш цінних паперів; отримання позичок у фін.-кредитних установах; передача коштів з відповідного місц.бюджету до інш. Місцевих бюджетів; розпорядження комунальним майном; встановлення в порядку і в межах визнач. законодавством тарифів на послуги, які надаються підприємствам; створення комерційних банків та інших фін.-кредитнних установ.

Самостійність місцевих бюджетів у Бюджетному Кодексі Укр. Забезпечується наступними нормами: держава коштами держ.бюджету не несе відповідальність за бюджетами зобов’язаннями органів влади місцевого самоврядування; органи влади АРК та органи місцевого самоврядування не несуть відповідальність за бюджетні зобов’язання одне одного, а також держави; за місцевими бюджетами закріплюються відповідні джерела доходів; органи влади АРК та органи місц. само вряд. мають право визначити напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства Укр.; органи місц. самоврядування мають право самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Принципи організації місцевих бюджетів.

Аналіз чинної законодавчої бази, яка регламентує функціонування місцевого самоврядування в Україні, дає можливість виділити такі основні принципи організації місцевих бюджетів, що передбачають:

— обов'язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням;

— чіткий поділ доходних джерел, а також видатків між державним і місцевими бюджетами;

— надання відповідних власних доходів місцевому самоврядуванню;

— самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів;

— державну фінансову підтримку несамодостатніх територіальних громад, проведення фінансового вирівнювання;

— стимулювання збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів;

- раціональне та економне використання матеріальних і фінансових ресурсів;

— здійснення постійного контролю за використанням наявних ресурсів;

— гласність та відкритість у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування;

— залучення широких верств громадськості до прийняття рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів.

Таким чином, головним призначенням місцевих фінансів є забезпечення фінансовими ресурсами діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаної зі здійсненням ними своїх функцій і повноважень; найбільш повне задоволення потреб населення територіальних громад та якісне надання локальних суспільних послуг; формування стимулюючого механізму щодо раціонального використання наявних матеріальних і фінансових ресурсів, пошуку додаткових джерел доходів.

 

 

Роль місцевих фінансів у фінансовій системі держави.

Місцеві фінанси відіграють надзвичайно вагому і багатопланову роль в економічній системі кожної держави, де визнається і діє фінансово спроможне місцеве самоврядування. Місцеві фінанси, як специфічна сфера економічних відносин, впливають на соціально-економічне становище країни та її фінансову безпеку, сприяють розвитку демократії в суспільстві, визначають умови життєдіяльності громадян та рівень їх добробуту.

В умовах ринкових трансформацій місцеві фінанси і місцеві бюджети стають основними фінансовими гарантами існування і розвитку демократії та надання населенню суспільних послуг і благ, які недоцільно і неефективно задовольняти за рахунок державного бюджету. Місцеві бюджети перетворилися на основне джерело фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них функцій відповідно до чинного в державі розподілу повноважень між рівнями і гілками влади. У зв'язку з цим особливої ваги набувають проблеми забезпечення місцевого самоврядування фінансовими ресурсами адекватними новим завданням, які стоять перед ними.

Місцеві фінанси відіграють важливу роль у забезпеченні в державі фінансової безпеки, яка є однією з найважливіших складових економічної безпеки країни. Фінансова безпека має вирішальне значення у функціонуванні економічної системи загалом, впливає на всі сфери суспільного життя; без її забезпечення неможливе досягнення як поточних, так і перспективних загальнонаціональних цілей розвитку.