Завдання № 5.5 - Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

Час перебування людей у засобах індивідуального захисту залежить від температури зовнішнього повітря і визначається за таблицею 5.14

Оцінка хімічної обстановки може бути використана для дострокового

(оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно – територіальних одиниць.

5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

При цьому можуть вирішуватися завдання:

§ Визначення масштабів зон можливого хімічного забруднення.

§ Визначення втрат населення, яке може опинитися в зонах можливого хімічного забруднення.

Для довгострокового оперативного прогнозування використовуються такі дані:

а) Загальна кількість СДОР на об'єктах і данні про розміщення їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно“.

б) Кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “ у піддон “ або “ вільно “ у залежності від умов зберігання НХР.

в) Метеорологічні дані: інверсія, швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря +20°С, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 ⁰.

г) Середня щільність населення в даній місцевості.

д) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S_ЗМХЗ = 3.14 Г ².

е) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S_ПЗХЗ = 0.11 Г ².

ж) Ступень заповнення ємностей приймається 70% від паспортного об’єму ємності.

з) Ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю.

и) При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300 – 500 т).

Північ

к) Заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.3 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні

Приклад 5. 7 Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для наступних умов.

На хімічно небезпечному підприємстві, яке розташоване на відстані 9 км. від населеного пункту, міститься 2 ємності по 50 і 100т. хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2.3м.

Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4 км., ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв.км., у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються лише такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 20⁰ С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360⁰.

Рішення: Для оперативного планування розрахунки виконують за максимальним об’ємом одиничної ємності. Глибина зони для 100 т. хлору дорівнює 82.2 км.(таблицею 5.15)

1. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2.3 м. коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2.4 (за таблицею 2.4), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становіть:

Г = 82.2/ 2.4 = 34.25 км.

2. Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить:

Ш_ПЗХЗ = 0.3 * 34.25 ^0.6 = 2.5 км.

3. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить. S_ПЗХЗ = 2.5*4 = 10 км²

4. Площа населеного пункту складає 18 кв.км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становіть 10 * 100/18 = 55.6 %.

5. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює: 12000* 55.6 / 100 = 6672 особи.

6. Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:

легкі – до (6672 * 25/100) = 1668 осіб.

середньої важкості – до (6672 * 40/ 100) = 2669 осіб.

зі смертельними наслідками – до (6672 * 35/100) = 2335 осіб.

7. Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру1 м/с.(швидкість переносу хмари за таблицею 5.10 – 5 км/год.) становить 9/5 = 1.8 годин.

8. Для оперативного прогнозування приймається j = 360 ⁰

9. Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:

S_ЗМХЗ = 3.14 * 34.25² = 3683.42 км²

10. Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:

S_ПЗХЗ = 0.11 * 34.25² = 129.04км²

Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

 

Для аварійного прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії використовують таки дані:

q Загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія.

q Характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно “ або “ у піддон “).

q Висота обвалування (піддону).

q Реальні метеорологічні умови: температура повітря(⁰ С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступень вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, ізотермія, конвекція).

q Середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР.

q Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).

q Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ).

q Прогнозування здійснюється на термін не більший ніж 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

При аварійному прогнозуванні виконуються практично усі можливі завдання по оцінці хімічної обстановки.

Приклад 5.8 В наслідок аварії на ХНО на місцевості розлилося 10 тонн хлору. Швидкість вітру 2 м/с., інверсія. Температура повітря +20⁰ С. Здійснити аварійне прогнозування.

Рішення: для швидкості вітру 2 м/с. і інверсії швидкість переносу хмари дорівнює 10 км/год. Коефіцієнт кутового розміру зони забруднення g = 90°

- Глибина розповсюдження хмари (таблицею 5.15) дорівнює 11.3 км.

- Термін дії джерела забруднення для хлору: = 0.05*1.553/ 0.052*1*1.33 = 1.123 год.

- Площа ЗМХЗ дорівнює: S_ЗМХЗ = 8.72 * 11.3² * 90 = 100.21 км²

- Площа ПЗХЗ дорівнює: S_ПЗХЗ = 0.081 * 11.3² 4 ^0.2 = 13.648 км²

- Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:

Ш_ПЗХЗ = 0.3 * 11.3 ^0.6 = 1.29 км.

Таблиця 5.6- Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкість вітру

Швидкість вітру м/с
К4	1,00	1,33	1,67	2,00	2,34	2,67	3,00	3,34	3,67	4,00	5,08

 

Таблиця 5.7- Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру м/с

Швид-кість перенесення км/г

Інверсія

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

Ізотермія

Конвекція

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

 

Таблиця 5.8 - Можливі втрати працівників, службовців і населення від СДОР в осередках ураження (Р), %

Умови перебування людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій Продовження таблиці 5.8 місцевості	90-100
В простих укріпленнях, будинку

Примітка: Орієнтовна структура втрати людей в осередках ураження складає: в легкому ступені – 25%, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2-3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40%, зі смертельними випадками – 35%.

 

Таблиця 5.9 - Значення коефіцієнта К₆ в залежності від часу після початку аварії

Час, після початку аварії, г
К6		1,74	2,41	3,03

Примітка: При часі, після початку аваріїN>4 годин значення коефіцієнта К₆=N^0,8

Таблиця 5.10 - Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри

Температура повітря, °С	+30° і вище	25 – 29°	20 – 24°	15 – 19°	+15° і нижче
Час перебу-вання, год.	0,3	0,5	0,8

 

Таблиця 5.11 - Граничне значення глибин переносу повітряних мас за 4 год. при різних швидкостях вітру, км

Стан призем-ного шару атмосфери

Швидкість вітру, м/с

Інверсія

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

Ізометрія

Конвенція

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

Примітка: При часі після початку аварії N > 4 год. значення глибин, які одержані по таблицею 5.14 порівнюються з гранично можливими значеннями переносу повітряних мас Г_П, які визначені за формулою: Г_П = N ´ V, де V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря в залежності від швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря (таблиця 5.7).

Таблиця 5.12 – Основні фізико – хімічні властивості СДОР

Найменування СДОР	Фізико – хімічні властивості	Токсичні властивості	Дегазуючи речовини і розчини
Агрегатний стан	Температура кипіння, ^0 С	Щільністьг/см^3	Показники вражаючої дії	ГДК, мг/л	Уражаюча дія
Конц., мг /л	експозиція
аміак	Безбарвний газ	-33	0.68	Розчінюється в воді, ефірі. Вибухо – небезпечний при 15 – 28%. Збуджує нервову систему.	0.05	0.2		вода
Азотна кислота	Безбарвна рідина, яка димить на повітрі		1.5	Сильний окислювач. Підпалює тирсу, солому. Зі спиртом, скипидаром вибухає. Викликає опіки.	-	0.005		Вода, луги
Бензол	Безбарвна рідина		0.88	Поражає органи дихання, розчинюється в спирті, ефірі, сам розчиняє гуму, смолу. Вибухонебезпечна концентрація 1.5 – 8 % в повітрі.	0.5	10 - 15		Спалю- вання
Нітро-бензол	Жовтувата рідина		1.2	Горить без вибуху. Суміш з повітрям(1.8 %) вибухає. Діє як наркотик. Поражає органи дихання.	0.2	Невідомі	Спалю-вання
Гідра-зин	Жовтувата рідина	10.5	1.01	Сильний відновник, суміш з киснем - вибухонебезпечна. Поражає легені, печінку, викликає судороги.	0.01	0.4		Вода
Гептил (йодистий)	Рідина		1.4	В воді розчиняється мало, при нагріванні – розкладається. Викликає запалення легенів.	-	0.8		Луги, спалювання
Соляна кислота	Розчин хлористого водню, жовтого кольору.	- 85	1.2	Розчиняє більшість металів. викликає роздратування і запалення слизистих Продовження таблиці 5.12 оболонок очей, носа, легенів.	-	0.64		Вода, луги
Муравьїна кислота	Безбарвна рідина	100.8	1.2	Сильний відновник. Пари з повітрям вибухають. Викликає кашель, запалення легенів.	0.3	0.5		Вода, луги
Сірча-ний ангідрид	Безбарвний газ	- 10		Діє як роздражаюча, отруйна речовина.	-	0.1 – 0.5	30 - 60	Гашене вапно, аміак, луги
Сірко-вуглец	Безбарвна рідина	46.3	1.26	Вибухонебезпечний при концентрації в повітрі 1.25 – 60 %. Викликає опіки шкіри і отруєння. Можливі смертельні ураження.	-	1.5 – 1.6		Сірчаний натрій або калій
Сірчана кислота	Масляниста безбарвна речовина		1.8	Сильний окислювач. Викликає опіки, кашель, чхання, запалення легенів.	-	1.5 – 1.6		Вода. луги
Синильна кислота	Безбарвна рідина	25.7	0.7	Швидкодіюча отруйна речовина. Викликає слабкість, головний біль, втрату свідомості.	-	0.02 – 0.04		Луги, аміак, формалін в приміщенні
Оцетна кислота	Рідина	118.7	1.04	Концентрована викликає опіки, роздратування органів дихання.	-	2.3		Вода, луги
Фосген	Газ	8.2	1.42	Отруйна речовина задушливої дії.	-	0.01		Самодегазація
Хлор	Зеленувато –жовтий газ	- 34	1.56	Викликає отік легенів, їх сильне ураження.	-	0.01		Лугові відходи, вода
Хлорпік-рин	Безбарвна, масляниста рідина		1.2	Викликає роздратування очей, носоглотки, легенів	-	0.025		Аміачна вода, роз-чини лугів

 

Таблиця 5.13 - Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження

№№ пп	Найменування СДОР	Густина, т/м^3	Темпе-ратура кипіння °С	Порого-ва токсо-доза	Значення допоміжних коефіцієнтів
Газ	Ріди-на	К1	К2	К3	К7 для температур, °С
-40	-20
	Акролеїн	–	0,839	52,7	0,8		0,013	0,75	0,1	0,2	0,4		2,2
	Аміак: зберігання під тиском	0,0008	0,681	-33,42		0,18	0,025	0,04	0/0,9	0,3/1	0,5/1	1/1	1,4/1
Аміак: ізотермічне зберігання	–	0,681	-33,42		0,01	0,025	0,04	0/0,9	1/1	1/1	1/1	1/1
	Ацетонітрил	–	0,768	81,6	21,6		0,004	0,028	0,02	0,1	0,3		2,0
	Ацетонціангідрін	–	0,932		1,9		0,02	0,316			0,3		1,5
	Водень миш’яковистий	0,0085	1,64	62,47	0,2	0,17	0,54	0,857	0,3/0,1	0,5/0,1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень фтористий	–	0,989	19,52			0,028	0,15	0,1	0,2	0,5
	Водень хлористий	0,0016	1,191	85,1		0,28	0,037	0,3	0,64/1	0,6/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень бромистий	–	1,49	66,77	2,4	0,13	0,055		0,2/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень ціаністий	0,0036	0,687	25,7	0,2		0,26				0,4		1,3
	Діметиламін	–	0,68	6,9	1,2	0,06	0,041	0,5	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	2,5/1
	Метиламін	0,002	0,699	6,5	1,2	0,13	0,034	0,5	0/0,3	0/0,7	0,5/1	1/1	2,5/1
	Метил бромистий	0.0014	1.732	3.6	1.2	0.04	0.039	0.5	0/0.2	0/0.4	0/0.9	1/1	2.3/1
	Метил хлористий	-	0.983	23.76		0.125	0.044	0.056	0/0.5	0.1/0	0.6/1	1/1	1.5/1
	Метилакрилат	0,0023	0,953	80,2			0,005	0,025	0,1	0,2	0,4		3,1
	Метилмеркаптан	–	0,876	5,95	1,7	0,05	0,043	0,353	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	24/1

 

 

Продовження таблиці 5.13

	Метил акрилової кислоти	–	0,806	77,3	0,75		0,007	0,8	0,04	0,1	0,4		2,4
	Окис азоту	–	1,491		1,5		0,04	0,4			0,4
	Окис етилену	–	0,882	10,7	2,2	0,05	0,041	0,27	0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	3,2/1
	Сірчаний ангідрид	0,0029	1,462	10,1	1,8	0,11	0,049	0,333	0/0,2	0/0,5	0,3/1	1/1	1,1/1
	Сірководень	0,0015	0,964	60,35	16,1	0,27	0,042	0,036	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Сірчаний вуглець	–	1,263	46,2			0,021	0,013	0,1	0,2	0,4		2,1
	Соляна кислота (концентр.)	–	1,198	–			0,021	0,3		0,1	0,3		1,6
	Триметиламін	–	0,671	2,9		0,07	0,047	0,1	0/0,1	0/0,4	0/0,9	1/1	2,2/1
	Формальдегід	–	0,815		0,6	0,19	0,034		0/0,4	0/1	0,5/1	1/1	1,5/1
	Фосген	0,0035	1,432	8,2	0,6	0,05	0,061		0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	2,7/1
	Фтор	0,0017	1,512	188,2	0,2	0,95	0,038		0,7/1	0,8/1	0,9/1	1/1	11/1
	Фосфор трьоххлористий	–	1,57	75,3			0,01	0,2	0,1	0,2	0,4		2,3
	Фосфору хлороокис	–	1,675	107,2	0,06		0,003		0,05	0,1	0,3		2,6
	Хлор	0,0032	1,338	–34,1	0,6	0,18	0,052		0/0,9	0,9/1	0,6/1	1/1	4,4/1
	Хлорпікрин	–	1,658	112,3	0,02		0,002		0/0,3	0,1	0,3		2,9
	Хлорціан	0,0021	1,22	12,6	0,75	0,04	0,048	0,8	0/0	0/0	0/0,6	1/1	3,9/1
	Етиленамін	–	0,883		4,8		0,009	0,125	0,05	0,1	0,4		2,2
	Етиленсульфід	–	1,005		0,1		0,013		0,05	0,1	0,4		2,2
	Етилмеркаптан	–	0,839		2,2		0,028	0,27	0,1	0,2	0,5		1,7

 

Таблиця 5.14 - Глибина зон можливого зараження СДОР, км

Швидкість вітру м/с	Еквівалентна кількість СДОР
0,01	0,05	0,10	0,5
	0,38	0,85	1,25	3,16	4,75	9,18	12,5	19,2	29,5	38,1	52,6	65,2	81,9			363,0
	0,26	0,59	0,84	1,92	2,84	5,35	7,20	10,8	16,4	21,0	28,7	35,3	44,0	87,7		189,0
	0,22	0,48	0,68	1,53	2,17	3,99	5,34	7,96	11,9	15,1	20,5	25,2	31,3	61,4	84,5	130,0
	0,19	0,42	0,59	1,33	1,88	3,28	4,36	6,46	9,62	12,1	16,4	20,0	24,8	48,1	65,9	101,0
	0,17	0,38	0,53	1,19	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,3	13,8	16,8	20,8	40,1	54,6	83,60
	0,15	0,34	0,48	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,20	9,06	12,1	14,7	18,1	34,6	47,0	71,70
	0,14	0,32	0,45	1,00	1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,8	13,1	16,1	30,7	41,6	63,16
	0,13	0,30	0,42	0,94	1,33	2,30	2,97	4,20	5,92	7,42	9,90	11,9	14,6	27,7	37,4	56,70
	0,12	0,28	0,40	0,88	1,25	2,17	2,80	3,96	5,60	6,86	9,12	11,0	13,5	25,3	34,2	51,60
	0,12	0,26	0,38	0,84	1,19	2,06	2,66	3,76	5,31	6,50	8,50	10,2	12,5	23,4	31,6	47,53
	0,11	0,25	0,36	0,80	1,13	1,96	2,53	3,58	5,06	6,20	8,01	9,61	11,7	21,9	29,4	44,15
	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,09	11,0	20,5	27,6	41,30
	0,10	0,23	0,33	0,74	1,04	1,80	2,37	3,29	4,66	5,70	7,37	8,72	10,4	19,4	26,0	38,90
	0,10	0,22	0,32	0,71	1,00	1,74	2,24	3,17	4,49	5,50	7,10	8,40	10,0	18,4	24,6	36,81
	0,10	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,03	4,34	5,31	6,86	8,11	9,70	17,6	23,5	34,98

 

Примітка: 1 При швидкості вітру >15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с.

2 При швидкості вітру <1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/c.

 

 

Таблиця 5.15 – Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті, км., для хлору і аміаку

Кількість НХР, т	Тем пера тура, ^0С	Інверсія
хлор	аміак
Швидкість вітру, м/с
0.5	- 20	2.65	1.65	1.45	1.30			При 0.25 т - 0.116 км При 0.5 т - 0.26 км
	2.85	1.85	1.55	1.40
+20	3.15	2.05	1.65	1.50
1.0	- 20	4.25	2.70	2.15	1.90			При 1 т - 0.4 км При 2 т - 0.8 км
	4.65	2.90	2.30	2.05
+20	4.80	3.00	2.40	2.10
3.0	- 20	8.35	5.10	3.95	3.35			1.15	0.8	0.65	0.55
	8.70	5.30	4.15	3.50			1.25	0.85	0.70	0.60
+20	9.20	5.60	4.35	3.70			1.30	0.90	0.75	0.65
5.0	- 20	11.6	6.90	5.30	4.50			1.5	1.00	0.85	0.75
	12.2	7.30	5.60	4.70			1.60	1.10	0.95	0.85
+20	12.8	7.60	5.80	4.90			1.65	1.15	1.00	0.90
	- 20	17.7	10.4	7.90	6.60			2.30	1.50	1.20	1.05
	18.5	10.9	8.30	7.90			2.45	1.55	1.30	1.15
+20	19.3	11.3	8.60	7.20			2.65	1.75	1.45	1.25
	- 20	27.1	15.7	11.8	9.80			3.80	2.35	1.90	1.60
	28.3	16.4	12.3	10.2			4.05	2.55	2.05	1.80
+20	29.7	17.2	12.9	10.7			4.30	2.7	2.15	1.90
	- 20	35.0	20.1	15.0	12.4			4.90	3.05	2.40	2.10
	36.7	21.0	15.7	12.9			5.25	3.25	2.60	2.25
+20	38.5	22.0	16.4	13.5			5.45	3.40	2.70	2.35
	- 20	48.2	27.3	20.3	16.6			6.60	4.05	3.20	1.25
	50.4	28.6	21.2	17.3			6.85	4.20	3.30	1.35
+20	52.9	30.0	22.1	18.1			7.20	4.40	3.45	2.45
	- 20	59.9	33.7	24.8	20.3			8.10	4.95	3.85	3.25
	62.6	35.2	25.9	21.1			8.45	5.15	4.00	3.40
+20	65.6	36.8	27.1	22.0			8.90	5.45	4.20	3.60
	- 20	75.0	41.9	30.8	25.0			10.2	6.20	4.75	3.95
	78.7	43.8	32.1	26.1			10.8	6.50	5.00	4.15
+20	82.2	45.9	33.6	27.2			11.3	6.75	5.20	4.35
	- 20		81.6	59.2	47.8			20.1	11.8	9.00	7.40
		85.4	61.9	49.9			21.0	12.4	9.30	7.70
+20		89.5	64.8	52.2			21.9	12.9	9.70	8.00

 

Таблиця 5.16 – Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті. км., для хлору і аміаку

Кіль кість НХР, т	Тем пера тура, ^0С	ізотермія
хлор	аміак
Швидкість вітру, м/с
0.5	- 20	1.10	0.75	0.60	0.50	< 0.5	<0.5
	1.20	0.85	0.65	0.55	0.5	<0.5
+20	1.30	0.95	0.70	0.60	0.55	<0.5
+ 40	1.40	1.05	0.75	0.65	0.6	<0.5
1.0	- 20	1.65	1.10	0.95	0.85	0.75	0.60
	1.75	1.10	1.00	0.90	0.80	0.65
+20	1.80	1.25	1.10	1.00	0.90	0.70
+ 40	1.90	1.35	1.20	1.10	1.00	0.75
3.0	- 20	3.30	2.10	1.70	1.50	1.30	1.00	<0.5
	3.70	2.30	1.90	1.65	1.50	1.15
+20	3.90	2.50	2.00	1.80	1.60	1.20
+ 40	4.7	2.95	2.35	2.05	1.90	1.40
5.0	- 20	4.70	2.95	2.35	2.05	1.90	1.40	<0.5
	5.05	3.15	2.60	2.20	2.00	1.45
+20	5.25	3.25	2.60	2.30	2.05	1.50
+ 40	5.45	3.40	2.65	2.35	2.15	1.55
	- 20	7.10	4.35	3.40	2.90	2.65	1.95	1.15	0.80	0.65	0.55	0.50	<0.5
	7.35	4.60	3.50	3.05	2.75	2.05	1.25	0.85	0.70	0.60	0.55	<0.5
+20	7.80	4.75	3.70	3.20	2.90	2.15	1.30	0.90	0.75	0.65	0.60	<0.5
+ 40	8.10	4.95	3.85	3.30	3.00	2.20	1.35	0.95	0.85	0.70	0.65	0.50
	- 20	11.0	6.45	5.05	4.25	3.80	2.80	1.45	1.00	0.80	0.70	0.65	0.50
	11.6	6.75	5.35	4.50	4.00	2.95	1.55	1.10	0.90	0.75	0.70	0.55
+20	12.1	7.10	5.55	4.70	4.15	3.05	1.60	1.35	0.95	0.80	0.75	0.60
+ 40	12.6	7.35	5.75	4.90	4.30	3.15	1.65	1.20	1.00	0.85	0.80	0.60
	- 20	14.2	8.35	6.40	5.35	4.70	3.40	1.80	1.25	1.00	0.85	0.80	0.65
	14.8	8.75	6.70	5.60	4.90	3.60	1.95	1.30	1.10	0.95	0.85	0.65
+20	15.5	9.15	6.95	5.80	5.10	3.70	2.05	1.40	1.20	1.00	0.90	0.70
+ 40	16.1	9.45	7.20	6.00	5.25	3.85	2.25	1.50	1.25	1.10	1.00	0.75
	- 20	19.3	11.3	8.80	7.20	6.30	4.45	2.60	1.70	1.35	1.20	1.15	0.85
	20.2	11.8	9.15	7.50	6.55	4.65	2.75	1.80	1.45	1.30	1.20	0.90
+20	21.1	12.4	10.0	7.80	6.80	4.80	3.00	1.95	1.60	1.40	1.30	0.95
+ 40	22.0	12.9	9.90	8.05	7.05	5.00	3.15	2.05	1.65	1.45	1.35	1.00
	- 20	23.6	13.8	10.4	8.60	7.50	5.25	3.55	2.25	1.80	1.55	1.40	1.00
	24.7	14.3	10.8	8.90	7.80	5.45	3.70	2.35	1.90	1.65	1.50	1.10
+20	26.0	15.1	11.3	9.30	8.15	5.70	3.85	2.40	1.95	1.70	1.55	1.15
+ 40	27.0	15.6	11.7	9.65	8.40	Продовження таблиці 5.16 5.90	3.95	2.50	2.00	1.75	1.60	1.20
	- 20	29.6	17.1	12.9	10.7	9.30	6.30	4.10	2.60	2.05	1.80	1.65	1.25
	30.9	17.9	13.4	11.1	9.65	6.55	4.45	2.80	2.25	1.90	1.80	1.30
+20	32.5	18.7	14.0	11.6	10.1	6.85	4.60	2.90	2.30	2.00	1.85	1.35
+ 40	33.7	19.4	14.5	12.0	10.4	7.05	4.80	3.00	2.40	2.10	1.90	1.40
	- 20	59.3	33.4	24.6	20.1	17.3	11.2	8.00	4.90	3.80	3.05	2.80	2.10
	62.0	34.9	25.7	20.9	18.0	11.7	8.35	5.10	4.00	3.20	3.00	2.15
+20	65.0	36.5	26.8	21.9	18.8	12.2	8.85	5.40	4.20	3.25	2.95	2.20
+ 40	67.6	37.9	27.8	22.7	19.5	12.6	9.15	5.55	4.30	3.30	3.00	2.25

 

Таблиця 5.17 – Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті. км., для хлору і аміаку