Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях

Внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф в населених пунктах і на промислових підприємствах можуть виникнути значні пошкодження та руйнування будинків та споруд, зараження місцевості і об’єктів радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючих будинках, завалених захисних спорудах, в затоплених районах і в інших непередбачених ситуаціях. В зв’язку з цим буде потрібно проведення робіт по рятуванню людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень.

За організацію і своєчасне проведення рятівних та інших невідкладних робіт несуть відповідальність начальники Цивільної оборони області, міста, району і промислового підприємства (об’єкту). Для досягнення найбільшого успіху в рятуванні людей РіІНР повинні організовуватись і проводитись в стислий строк. Це вимагає від особового складу формувань доброго вишколу, високої морально – психологічної стійкості, великої волі, мужності, витримки, самовладання та організованості, а від командирів усіх ступенів – вмілого керування підлеглими.

Командир формування ЦО несе відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником всього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в готовності і налагодженості, вміло керувати діями формування, добиватись успішного виконання завдань по проведенню РіІНР.

На промислових підприємствах основними формуваннями є зведені рятувальні загони(команди), в подальшому - ЗРК.

Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об'єкта.

Свою роботу по організації РНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить задачу підлеглим.

З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир ЗРК повинен зрозуміти:

задачу ЗРК і задум начальника ЦО об'єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);

задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);

місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об'єкта;

терміни виконання задачі.

З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.

Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.

У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.

При оцінці обстановки командир ЗРК повинен вивчити і оцінити ділянку робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.

Оцінюючи ділянку робіт, він визначає: ступінь руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.

Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на ділянці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).

При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність РХБ-зараження на маршруті висунення і території об'єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РНР; допустимий час початку і тривалість ведення РНР; кордони зон зараження; можливі шляхи обходу заражених ділянок; час вражаючої дії СДОР (ОР); вплив РХБ-зараження на виконання задачі.

При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РНР.

У висновках з оцінки обстановки командир визначає:

види і об'єм майбутніх робіт;

допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РНР;

задачі розвідки і заходи щодо захисту особового складу при проведенні РНР в умовах РХБ-зараження;

порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по ділянкам робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;

заходи безпеки при проведенні РНР.

Рішення на ведення РНР командир ЗРК приймає на підставі висновків із з'ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:

задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);

задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);

порядок висунення в осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);

порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);

організацію управління (місце пункту управління, організація зв'язку, сигнали сповіщення і управління).

Задачі до підлеглих командир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. В інформаційній частині наказу вказується:

час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, РХБ-зараження на об'єкті та маршруті висунення;

задача, поставлена зведеній рятувальній команді;

сусіди та їх задачі;

задум дій згідно з рішенням.

У наказовій частині після слова “наказую" вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв'язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).

Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації до лікувальних установ.

Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.

Постановкою задач закінчується етап організації РНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.

Приклад 8.1 Оцінка обстановки, прийняття рішення і постановка завдання підлеглим командиром ЗРК при проведенні РіЇНР.

Загальна обстановка: на машинобудівному заводі в 11.00 годин 20.11 ц.р. при аварії на складі нафтопродуктів пролунав вибух. Кількість нафтопродуктів, які зберігалися – 130 тон. При вибуху зруйнований будинок 14 ковальського цеху і резервуари із запасами води, пошкоджені цеха - будинок 15 пресового цеху, сховище матеріальних засобів – будинок 13, фарбувальний цех – будинок 10, механічній цех – будинок 8 і складальний цех – будинок 6. Є також пошкодження в будинках 5 – шліфувальному цеху і 9 – силова станція і котельня. Виникли загоряння будинків 10 і 15. Видано розпорядження на збір формувань цивільної оборони.

В 11.25 начальник ЦО заводу видав наказ командирам формувань на проведення рятувальних робіт. З наказу командиру зведеної команди відомо:

Ø В результаті вибуху нафтопродуктів:

- Повністю зруйновані будинок ковальського цеху і резервуари з водою;

- Отримали середні руйнування будинки пресового і фарбувальних цехів, сховище матеріальних засобів;

- Слабкі руйнування отримали будинки механічного та складального цехів, є часткові слабкі руйнування в шліфувальному цеху і будинку силової станції і котельної;

- Загальна кількість робітників цеху, які отримали пошкодження і поранення, може доходити до 100 чол..

- В будинках фарбувального і пресового цехів виникла пожежа.

- Між будинками 14 і 6 утворився завал, висотою до 1 м. і довжиною 60 м.

Ø ЗРК при взаємодії з групою пожежегасіння і групою обеззаражування провести рятувальні роботи в осередку руйнування на території заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей і наданні першої допомоги раненим в цехах ковальському, пресовому, фарбувальному. В першу чергу зробити проїзди до будинку ковальського цеху. До роботи приступити в 12.00, тривалість робіт - 7 годин.

Ø Аварійно – технічної команді у взаємодії зі збірною командою і командою пожежегасіння провести першочергові локалізаційні і відновлювальні роботи на заводі. В першу чергу локалізувати аварії на комунально – енергетичних і технологічних мережах. Основні зусилля зосередити на локалізації аварій на мережах і пошкодженому обладнанні, які загрожують проведенню рятувальних робіт.

Ø Групі пожежегасіння локалізувати і погасити пожежі в цехах фарбувальному і пресовому, при взаємодії зі збірною рятувальною групою здійснювати рятування людей із зруйнованих і пошкоджених будинків.

Ø Групі охорони громадського порядку весті охорону місць проведення рятувальних робіт, не допускати сторонніх на територію заводу і до місць рятування.

Ø Пункт завантаження уражених на транспорт розташований на схід від прохідної, поблизу будинку заводоуправління.

Ø Розвідку території заводу здійснює група розвідки заводу з 11.20 Дані розвідки передаються в радіомережі.

Ø Управління проведенням рятувальних робіт начальник ЦО здійснює з пункту управління, який розташований в будинку збірного цеху, телефон

№ 248 – 314.

Виконати:

В якості командира зведеної команди: зрозуміти завдання, оцінити обстановку, прийняти рішення і віддати наказ підлеглим на проведення рятувальних робіт на заводі.

 

Довідкові дані

1. Збірна команда особовим складом, технікою і майном укомплектована згідно зі штатом. Особовий склад навчений. Інженерна техніка приведена в готовність до використання.

2. Метеоумові: хмарність середня, швидкість вітру 2.1 м/с., напрямок вітру – північно – східний, температура повітря 5⁰ С.

Таблиця 8.1 - Нормативи виконання робіт

№ пп	Від роботи	Сили і засоби, які залучаються	Продуктивність, Час, якій потрібен
	Влаштування (розчищування) проїзду у завалі	Рятувальна ланка – 1 Бульдозер – 1 Газовій різак - 1	40 – 50 м^3/годину
	Устрій проїзду по завалу шириною 3 – 3.5 м.	Рятувальна ланка - 1	300 – 500 м/ годину
	Відкопування оголовка аварійного виходу при висоті завалу, м:	Рятувальна ланка – 1, бульдозер або екскаватор з ковшем 0.5 – 0.6 м^3 – 1, газовий різак – 1.	0.8 – 1.0 година 1.0 – 1.5 година 1.5 – 2.7 година
	Відкопування вручну оголовка аварійного виходу при висоті завалу, м: 0.5 1.0 1.5 2.0	Рятувальна ланка –1, бетонолом –1, газовий різак – 1.	0.7 – 0.8 годин 2.0 – 2.5 –“ – 4.0 – 4.5 –“ – 7.5 – 8.0 –“ –
	Буріння отворів у залізобетонному перекритті товщиною до 40 см.	Компресорна станція – 1, перфоратор – 1.	0.3 – 0.5 години
	Відключення зруйнованої ділянки водопроводу /газопроводу/з діаметром труб, мм.: до 500 більше 500	Ланка водопровідних/газових/ мереж - 1	0.5 – 1.0 –“ – 1.5 – 2.5 –“ –
	Ліквідація витікання газу на газопроводі з діаметром труб, мм.: Продовження таблиці 8.1 До 500 Більше 500	Ланка газових мереж -1	1.0 – 2.5 –“ – 2.5 – 3.0 –“ –
	Надання першої медичної допомоги ураженим	Санітарна ланка - 1	3.4.чол. /годину
	Вирізування отвору розміром 0.6 * 0.8м. у металічної захисний двері	газовий різак – 1	0.8 – 1.0 година