ТОП 10:

Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей



Потреба психодіагностування дорослих людей може мати різну природу.Часто це відбувається з їхньої ініціативи при вступі до вузу, прийомі на роботу, конкурсному відборі на певну посаду, визначенні профпридатності. Воно може бути мотивованим інтересами психологічного самопізнання. Нерідко психодіагностування ініціює фаховий психолог, щоб зрозуміти проблему клієнта і характер допомоги, яку йому необхідно надати.

Психологічна характеристика дорослості

Дорослість є найтривалішим періодом життя людини, впродовж якого вона досягає найвищого рівня в розвитку Я-концепції, самостверджується у професії, суспільстві, облаштовує сімейне життя, виявляє піклування про себе і близьких. Неминучими є і різноманітні вікові кризи, спричинені послабленням психофізичних функцій, зниженням можливостей, зміною провідних видів діяльності, соціального статусу. Однак, попри неприємні переживання і втрати, доросла людина збагачується життєвим досвідом, обирає адекватні ролі в нових реаліях тощо. На цьому етапі виникають специфічні особливості Я-концепції, спонукальної та емоційної сфер особистості, змінюється спосіб життєдіяльності (створення сім'ї, сімейні стосунки, батьківські функції, кар'єра, творчі досягнення тощо).

Дорослість починається після юності і триває до кінця життя. Нового масштабу набувають психічний та особистісний розвиток людини, розширюються її можливості як суб'єкта діяльності, пізнання, спілкування. Одночасно доросла людина відповідає за інших людей, повинна вирішу* вати безліч складних соціальних завдань, долати професійні та особистісні випробування, переживати втрати.

Потужним є прагнення дорослої людини до незалежності і самостійності у прийнятті рішень, навіть якщо це пов'язано з ризиком для власного благополуччя. Досягнення соціальної зрілості є передумовою самостійності дорослої людини на роботі й у сім'ї, реалізації її здібностей та цілей. Дорослий критично оцінює життя, роздумує щодо правильності обраного життєвого шляху, своєї ідентичності.

Характерні для більшості дорослих людей психологічні проблеми відрізняються від проблем дитинства, отроцтва і юності. Так, у дітей, підлітків і юнаків немає відчуття минулого, яке необхідно оцінювати в контексті сьогодення, плануючи майбутнє. Недостатньо вони співвідносять майбутнє із сьогоденням. Думки про майбутнє формують у них мрії, фантазії. Діти, підлітки, юнаки майже нічого не роблять для реалізації майбутнього. На відміну від них дорослі пов'язують минуле, теперішнє і майбутнє, орієнтуючись на досвід, плануючи своє життя. Вони виявляють особливий інтерес до важливих в особистому і діловому спілкуванні здібностей.

У дорослих і дітей різна спонукальна сфера. Інтереси дорослих людей сконцентровані на забезпеченні матеріального благополуччя і досягненні морального задоволення від життя за рахунок турбот про сім'ю, близьких людей, трудової діяльності. Мотивація поведінки дітей пов'язана із задоволенням нагальних потреб. Нормальних, здорових дітей характеризує домінування бурхливих (сильних) емоцій, дорослих - врівноваженість, стриманість.

Отже, зрілість є надзвичайно тривалим періодом у житті людини. Якщо у генезисі спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму (нині у зв'язку з акселерацією воно дещо зсунулося в бік молодшого віку: для хлопців - 14-16 років, дівчат 12-15 років), то потім приходить психічна зрілість як високий показник роботи сенсорних, мнемічних, інтелектуальних функцій людини. Згодом настає моральна і світоглядна зрілість як свідчення соціальної зрілості особистості, що ґрунтується на ідейних переконаннях, сформованому світогляді і передбачає оперативну, вправну й ефективну діяльність. Технологія діагностування дорослих людей, вибір методів цієї роботи детермінуються їх соціально-психологічними особливостями.

Надійність і валідність психологічного діагностування особистості зрілого віку забезпечують розроблення та практичне застосування психодіагностограм, суттєвим елементом яких є визначення конкретних психодіагностичних методик, з'ясування проміжних висновків, формулювання на їх основі психологічного діагнозу. У психологічній діагностиці психодіагностограми будують з урахуванням вікових особливостей людини, характерних для різних періодів її життя проблем, їх впливу на навчальну й трудову діяльність.

Методи психодіагностування дорослих мають бути особистісно і психологічно орієнтованими, оскільки інтелектуальний розвиток з початком дорослості завершується, а особистісний триває. Тому застосування загальних тестів, призначених для діагностування пізнавальних процесів, дає змогу з'ясувати, чи зберігаються з віком і якою мірою притаманні в дитинстві характеристики розумового розвитку.

Оскільки людей зрілого віку переважно цікавлять питання, пов'язані з їх особистістю (самооцінювання, рівень інтелектуального розвитку, рівень емоційного вигоряння, емпатійні здібності, соціально-психологічні настанови у мотиваційній сфері тощо) та професійною діяльністю (наприклад, стиль поведінки в конфліктній ситуації), на них зосереджується і психодіагностування.

Інтелект, як правило, діагностують за допомогою тестів інтелекту, що складаються з кількох субтестів, спрямованих на вимірювання інтелектуальних функцій (логічного мислення, смислової й асоціативної пам'яті тощо). Отримані результати виражаються кількісно як коефіцієнт інтелекту. Однак під час інтерпретації загального результату не можна цілком покладатися на загальний показник Істотну інформацію дає інтерпретація профілю результатів за субтестами. Область середніх значень шкали ІС} не дає уявлення про те, у яких субтестах результати вищі середнього, а в яких - нижчі. Наприклад, показник в 100 балів може бути отриманий і за однорідного профілю досягнень (коли за всіма субтестами результати вищі середнього значення), а також досягнення за одними субтестами результатів вищі середнього, а за іншими - нижчі. 19 або будь-який інший показник слід завжди наводити разом з назвою тесту, у якому вони отримані. Тестові показники не можна інтерпретувати окремо від конкретного тесту, також слід пам'ятати, що К} не є сталою величиною і змінюється під впливом різноманітних чинників.

Оскільки дорослі люди обирають чи обрали певну професію, актуальними для них є методики, призначені для з'ясування адекватності обраної професії їх потребам, інтересам, цінностям, професійному самовизначенню. Для цього можна скористатися: методикою "Мотиви вибору професії", призначеною для визначення провідних мотивів (внутрішньо індивідуальних або соціально значущих) при виборі професії; тестом Д. Голланда, що діагностує тип особистості залежно від здібностей, бажань, захоплень, інтересів; диференційно-діагностичним опитувальником Є. Клімова "Я надам перевагу", спрямованим на визначення типу професійної сфери діяльності оптанта; опитувальником для дослідження пізнавальної сфери особистості в контексті професійної орієнтації за методикою Л. Йовайші "Визначення схильностей".

Дорослі люди неохоче вдаються до психодіагностування через брак часу і різноманітні комплекси. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні мати практичне значення, не забирати багато часу, а запитання - бути коректними. Як правило, дорослі надають перевагу індивідуальному тестуванню і самотестуванню.

 

27. Змінна особистості психолога в психодіагностичному обстеженні.

Змінна особистості психолога (визначається поєднанням особистих та професійних якостей); необхідно звернути увагу на особисті і професійні якості психолога, характеристику та профілактику  ефекту  упередженості  в  психодіагностичному  обстеженні

 

28. Змінні мети обстеження та завдання в психодіагностичному обстеженні.

Змінна мети дослідження (визначається метою діагностики — для  наукового  дослідження, інформування  чи  психологічної корекції); практичний психолог повинен дотримуватися вектора позитивних оцінок та прогнозів.Змінна тестового психодіагностичного завдання (визначається складністю та технологічністю завдання); аналізуючи її зміст, необхідно також зазначити, що вона залежить і від того, в якій вимірній  системі  даних  здійснюється  діагностика  —  L-,  Q-, T-даних. 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.229.89 (0.004 с.)