ТОП 10:

Психодіагностика індивідуальної свідомості



В даний час в психодіагностики оформилися 2 підходи. Номатетіческій підхід орієнтований на діагностику загального універсального, типового для всіх людей. Ідеографічний - орієнтований на діагностику унікальних особливостей, того, що робить людину не схожим ні на кого з інших людей. Даний підхід вивчає індивідуальні особливості сприйняття людини, особливості його оцінки.
Номатетіческій підхід являє індивідуальні особливості людини як їх відмінності від інших людей з якихось загальним параметрам. Тут визначається ступінь схожості або несхожості людей з яких-небудь загальних характеристик.-Традиційна Психометрика і психодіагностика охоплюють переважно номотетический аспект вивчення особистості.-Ідеографічний аспект охоплює так звану теорію репертуарних решіток (ТРР) створив Келлі (1956).-ТРР дозволяє виявляти і описувати якісні особливості індивідуальної свідомості, реконструювати систему індивідуальних смислів, що лежить в основі сприйняття даною людиною себе, інших людей, об'єктів і відносин. До робіт Келлі в психодіагностики індивідуальній свідомості приділялося мало уваги. Для психодіагностики було характерно номотетіческіх мислення.На операциональном і концептуальному рівні економніше було уявити індивідуальні особливості як індивідуальних відмінностей за кількома характеристиками, які є загальними для будь-якої групи людей. Особистість характеризувалася через ступінь її схожості на будь-які типові особистості. Недостатність цього підходу для вирішення багатьох завдань досить гостро проявилася в другій половині 20 століття. У цілому ряді досліджень було показано, що індивідуальні параметри оцінок і самооцінок у різних людей можуть бути настільки різними, що виникає питання «чи не є групові шкали математичним артефактом слідчим усередненням індивідуальних даних». Це говорить про те. Що мається об'єктивна необхідність доповнити традиційні техніки психодіагностики індивідуально-орієнтованими методами. Донедавна таке доповнення було неможливо. По-перше, традиційна Психометрика спиралася на потужний статистичний апарат, який застосовується для обробки групових даних і визначення групових норм. Тим часом ідеографічні техніки були розуміючими і спиралися на проникливість дослідження і не припускали використання математичного апарату.По-друге, індивідуальна свідомість людини характеризується динамікою смислових утворень, а традиційна Психометрика націлена на виявлення і опис стійких, відтворюваних фактів.Традиційні тестові опитувальники дозволяють зробити задовільний прогноз на тривалі проміжки життя людини (наприклад: при виборі професії). Але вони пристосовані для передбачення поведінки людей в конкретній ситуації.Індивідуальне свідомість відрізняється гнучкістю, динамічністю, тісною залежністю, суб'єктивної категоризацією від контексту, стану, унікальності, цілісності особистості. Ці гнучкість і динамічність НЕ ухвативаются номотетіческіх методами. А ТРР дозволяє описувати і такі мінливі характеристики. Репертуарні тести не вимагають відносини до групових норм, дозволяють використовувати статистичні методи для аналізу індивідуальної свідомості. техніки репертуарних решіток.Основна відмінність ТРР від традиційних психодіагностичних полягає в тому, що в ній використовуються не задані з поза конструкти, а конструкти самого випробуваного. ТРР передбачає викликання цих конструктів, при складанні РР враховуються такі три принципи, що відображають основні особливості індивідуальних конструктів:1. Принцип біполярності. Відповідно до нього здійснюється облік не тільки подібності, а й відмінностей між різними елементами (об'єктами). Оцінки які дають люди різних об'єктів являють собою систему опозицій. Конструктами може бути альтернативний спосіб поведінки, якості або речі.2. Принцип індивідуальності. Келлі розглядає людину як активного дослідника, який не просто засвоює з поза готові засоби оцінки і прогнозування, але сам на своєму досвіді робить узагальнення, висуває гіпотези і перевіряє їх. Ті конструкти, які дозволяють передбачати і розрізняти події залишаються, а ті які виявляються невдалими руйнуються. Т.ч. у людини можуть бути свої власні конструкти (унікальні, несхожі на чужі і групові). У діагностиці необхідно враховувати і ті й інші конструкти.3. Принцип діапазону застосовності. Означає що кожен конструкт може бути застосований до обмеженого набору об'єктів або елементів. Звідси, змінюючи набір або репертуар змінних може викликати різні за рівнем спільності і діапазону застосовності конструктів.
На цих принципах будується процедура викликання індивідуальних конструктів людини.

45. Психодіагностика ціннісних орієнтацій
Ціннісний аспект смисложиттєвих орієнтацій досліджують з допомогою діагностичних методів. Найпоширенішим є тест "Ціннісні орієнтації" М. Рокича, який виявляє ієрархію двох класів термінальних та інструментальних цінностей, що відповідають традиційному поділу на цінності-цілі та цінності-засоби. Попри безумовні переваги тесту (компактність, швидкість проведення та опрацювання результатів), він має і обмеження, якими є неоднозначність критеріїв у наданні ціннісних переваг, незахищеність від можливих фальсифікативних стратегій досліджуваного. Основні положення, на яких ґрунтується тест, актуальні і для інших методик: загальна кількість цінностей людини є невеликою; для всіх людей характерними є одні і ті самі цінності, хоча міра їх значущості є різною; цінності організовані в системи; джерела людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві, його інститутах і в особистості; вплив цінностей виявляється майже у всіх соціальних феноменах.За допомогою "Методики вивчення ціннісних орієнтацій" Д. Леонтьєва, яка є адаптацією методики М. Рокича, можна, крім ранжування переліку цінностей, діагностувати ступінь реалізованості кожної з них у житті особистості (у відсотках).Послуговуючись переліком термінальних цінностей із тесту М. Рокича, О. Фанталова створила методику "Рівень співвідношення "цінності" і "доступності" в різних життєвих сферах ", що уможливила діагностування внутрішнього ціннісного конфлікту щодо реалізації значуших цінностей.За допомогою "Морфологічного тесту життєвих цінностей" (МТЖЦ) В. Сопов, Л. Карпушина) діагностують і сферу самореалізації людини, що сприяє повноцінному відображенню структури смисложиттєвих орієнтацій. Вихідними теоретичними положеннями створення цієї методики стали ідеї залежності сили мотиву й ефективності діяльності людини від усвідомлення нею цілі та смислу діяльності, а також тлумачення цінностей як різновиду смислових утворень, які безпосередньо стосуються осмисленої мотивації діяльності.Ціннісний аспект смисложиттєвих орієнтацій досліджують, послуговуючись методикою "Експрес-діагностика соціальних цінностей особистості". Основою її є питальник, що дає змогу визначити спрямованість професійної, фінансової, сімейної, соціальної, суспільної, духовної, фізичної, інтелектуальної цінностей.Перевагою методики "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості" С. Бубнова є спрямованість змісту питальника на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості у реальних умовах життєдіяльності.Дослідження цільового аспекту смисложиттєвих орієнтацій передбачає вивчення системи життєвих цілей особистості, їх ієрархії та співвіднесення з різними сферами самореалізації. Складність дослідження життєвих цілей зумовлена тим, що ціннісні орієнтації є конструктами, які визначають загальні орієнтири.Методика дослідження цільової спрямованості особистості Я. Васильєва побудована за принципом незавершених речень. Дефіцит часу та стислість формулювань сприяють екстеріоризації внутрішньої мови, дають змогу спонтанно фіксувати думки, що виникають при цьому. Аналіз сформульованих цілей допомагає зробити висновки про цільову спрямованість особистості, організацію часової перспективи, емоційно-вольову налаштованість на досягнення цілей та ступінь їх реалізації. Важливим аспектом цієї методики є зіставлення життєвих цілей зі сферами самореалізації, що уможливлює глибше та повніше дослідження структури смисложиттєвих орієнтацій.
Методика "Самооцінка реалізації життєвих цілей особистості" (М. Молочников) є малоформалізованим питальником, що містить два блоки відкритих запитань. Перший - стосується цільової спрямованості особистості щодо професійної діяльності, побуту, фізичного стану, соціального становища та міжособистісних стосунків, душевної готовності та психологічного стану, сімейного життя. Він діагностує задоволеність людини цими сферами самореалізації та власними фізичним і психологічним станами, розподіл часу стосовно різних видів діяльності та суб'єктивне переживання їх ефективності. Другий блок передбачає дослідження рефлексії життєвих цілей, визначення їх важливості, структурування часової перспективи, а також необхідних засобів для їх реалізації.
Смисловий аспект є структурною складовою смисложиттєвих орієнтацій, яку найважче вивчити емпірично, що зумовлює обмежений вибір методик для його дослідження. Цю сферу суб'єктивної реальності намагаються діагностувати за допомогою Методики кінцевих смислів (Д. Леонтьєв).У теоретичному аспекті вона спирається на поняття "динамічна смислова система" (ДСС) - відносно стійка й автономна ієрархічно організована система, що містить різнорівневі смислові структури і функціонує як єдине ціле. За переконанням Д. Леонтьєва, особистість складається з кількох ДСС. Від того, в які динамічні смислові системи входять смислові структури, залежить їх роль у регулюванні життєдіяльності особистості. Таке розуміння ДСС наближене до сутності смисложиттєвих орієнтацій, а саме до зіставлення змісту цілей та цінностей зі сферами самореалізації особистості. Ця зіставність є ознакою, яка робить вивчення смисложиттєвих орієнтацій (не цінностей чи цілей) точнішим, диференційованішим, а отже, доцільнішим при пізнанні життєвої спрямованості особистості.Вивчення реалізаційного аспекту смисложиттєвих орієнтацій передбачає оцінювання реалізованості, цілеспрямованості та осмисленості життя індивіда. При цьому досліджують, наскільки сприяють чи заважають внутрішні особистісні чинники здійсненню життєвих спрямувань. Реалізаційний аспект смисложиттєвих орієнтацій вивчають за допомогою "Тесту смисложиттєвих орієнтацій" (СЖО) Д. Леонтьєва, який є версією адаптації тесту Дж. Крамбо і Л. Махоліка "Ціль в житті", розробленої на основі теорії логотерапії В. Франкла.Методика "Життєве покликання" О. Моткова дає змогу виявити зміст і особливості реалізації життєвих призначень, діагностувати актуальні щодо цього внутрішні фактори (локус контролю, усвідомленість покликань, жорсткість життєвих призначень, віра у реальність життєвих покликань) та міру включеності досліджуваного в їх здійснення. Вивчення факторів, які впливають на реалізацію життєвих спрямувань, допомагає пошуку можливостей оптимізації цього процесу, а визначення міри включеності у реалізацію покликань встановлює, наскільки активно людина їх втілює, чи навпаки, лише декларує.Питальник "Особистісна біографія" О. Моткова діагностує особистість та аспекти її життєдіяльності, відображені у таких шкалах: життєве самовизначення, життєва самореалізація, трансформація особистості, гармонійність людини та її життя, загальна конструктивність особистості. Використання його дає змогу теоретично тлумачити досліджувані явища, центральним конструктом яких є психологічна гармонія - наявність у людини психічного, особистісного, соціального і духовно-психологічного здоров'я; оптимальна організація і функціонування основних компонентів психіки і поведінки (мотиваційної, пізнавальної, психомоторної та поведінкової сфер); розвиток психологічної культури особистості; оптимальність способу життя.
Отже, смисложиттєву проблематику особистості репрезентують такі феномени ціннісно-смислової сфери, як життєві цілі, особистісні цінності, смисли, а також більш інтегральні утворення - смисл життя та смисложиттєві цінності. Психодіагностичне її дослідження спрямоване на психічні процеси, що детермінують виникнення, формування, зміст системи цінностей і ціннісних орієнтацій особистості, її ієрархічну структуру, регуляторну функцію у соціальній поведінці.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.169.76 (0.005 с.)