Глава 23. Сучасна Демографічна ситуація

1. Регіональна диференціація демографічних явищ У XX ст. відбулась помітна диференціація демографічних процесів між групою розвинутих країн та країнами, що розвиваються.

„, -, „.. Країни регіонів роз- Таблиия 34. Динаміка чисельності насе-...

витку, досягай політичної

лення світу та прогноз на 2000 p.
Рік	Чисельність, млн. осіб	Середньорічні темпи приросту за десятирічний період, %

розвинуті регіони	регіони розвитку	розвинуті регіони	регіони розвитку
			-	-
			1,3	0,4
			0,5	0,3
			1,1	1,1
			0,8	1,2
			0,1	1,5
			1,3	2,2
			1,1	2,4
			0,7	2,3
			0,6	2,2
			0,5	1,9

 

незалежності у роки після II світової війни, одержали можливість більш широкого використання світових досягнень медицини та попередження захворювань, особливо епідемічних, внаслідок чого смертність помітно знизилась. Народжуваність, через відсутність спочатку помітних соціальних зрушень, залити лась на попередньому традиційно високому рівні. Природний приріст різко зріс. У них склалась така вікова структура населення, що діти і підлітки у віці до 15 років становлять 41% його чисельності порівняно з 27% в економічно розвинутих країнах. Таке явище створило додаткові труднощі економічного розвитку та ліквідації відсталості.

На фоні різкого зниження темпів приросту населення розвинутих країн, а подекуди і депопуляції, досягти кардинальних зрушень у зниженні темпів приросту населення країн розвитку поки що не вдалось.

Найвідчутнішим проявом демографічної кризи в СРСР напередодні його розпаду став стрибок обсягів надзвичайних міірацій-переселень, особливо біженців з районів міжнаціональних конфліктів. Інший бік кризи -різке зростання еміграції. Тільки у 1990 p. з СРСР виїхало на постійне місце проживання 435 тис. осіб, за межі країни на тимчасове проживання виїхало 5 млн. осіб. Різко зросла екстраординарна смертність, як наслідок міжнаціональних конфліктів та погіршення криміногенної ситуації, лише у 1990 p. насильницькою смертю померли 25 тис. осіб. Показником кризи інституту сім'ї і шлюбу, як компоненту демографічної кризи стали проведені за 1990 p. 7 млн. абортів. Це становило 23% їх світового показника на 5,5% чисельності населення світу.

Після утворення у 1991 p. незалежних держав на теренах колишнього СРСР демографічна криза у багатьох з них поглибилась і перейшла у процеси депопуляції. Ці процеси вразили і незалежну Україну, де депопуляція розпочалась у 1991 р,

2. Еволюція демографічних процесів

Тенденції розвитку показників народжуваності, смертності, відтворення населення та середньої тривалості життя населення світу та його регіонів і прогноз на найближче покоління показані у табл.35.

Смертність. Наслідки науково-технічної революції у розвинутих країнах мають неоднозначний, двоїстий характер. Багато причин смерті:

дитячі інфекційні хвороби, пневмонія, грип, шлункові захворювання -втратили своє попереднє значення. Це призвело до зростання середньої тривалості життя. Але зниження смертності з одних причин супроводжується її зростанням з інших. Зросла смертність від серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень та травматизму, що зумовлене загостренням екологічних проблем, інтенсифікацією виробництва, з загальною напруженістю соціально-політичної атмосфери в суспільстві. Занепокоєння демографів викликає факт підвищення повікової смертності чоловіків середніх вікових груп. Причини цього явища до кінця не з'ясовані, але зрозуміло, що ми є свідками несприятливих тенденцій в еволюції смертності.

У країнах розвитку, поряд зі зростанням загальної чисельності населення, починає зростати смертність від хвороб, які були або невідомі людству раніше, або про які людство вже встигло забути: СНІД, лихоманка Денге, лихоманка Ебола, тощо.

Таблиця 35. Динаміка та прогноз природного руху та середньої тривалості

_______ життя населення світу та окремих регіонів

Основні регіони	Загальний	Загальний	Брутто-	Середня
	коефіцієнт	коефіцієнт	коефіціент	тривалість
	народжуваності,	смертності, %о	відтворення	життя, років
	%с		населення
	t2§	ЮО en Q	cbm гм ^!	lf> 0 1^s- iS	S8	"Я CM ^c^\1	юо г~- й	с8§8Я	«So f- %	ю о o> °	°Я CM ^<^
	0) 0>	0) 0	0 ^0	CO®	"й	0"	®0>	стоЦо	0) 01	<n °	0 0
			tN ^	т- '		CM М	т— ^	,- CM (^ CM			(M<N
Весь світ	28,5	28,9	17,9	11,4	9,0	8,4	1,92	1,46 1,15	57,5	63,9	70,4
Розвинуті регіони	15,8	17,3	13,7	9,4	10,0	11,6	1,00	1,00 1,04	71,9	73,7	75,4
Регіони розвитку	33,0	26,5	18,7	12,1	8,7	7,7	2,27	1,58 1,17	55,1	62,5	69,6
Африка	46,0	39,8	25,5	17,2	10,8	6,5	3,13	2,64 1,49	48,6	57,8	67,2
Латинська Америка	33,6	27,1	21,6	8,9	6,8	6,7	2,24	1.64 1,35	62,5	68,1	71,8
Північна Америка	16,3	14,4	13,7	9,1	9,2	10,7	0,94	1,01 1,02	73,0	74,1	75,1
Східна Азія	21,0	17,2	13,3	7,3	7,0	9,5	1,46	0,96 0,96	67,6	72,7	74,8
Південна Азія	37,1	26,9	17,3	14,8	9,7	7,9	2,57	1,63 1,05	50,6	59,5	68,6
Європа	14,4	13,1	12,8	10,5	10,7	12,5	0,96	0,91!l,02	72,0	74,3	75,7

 

Шлюбність. Сучасні зміни шлюбності пов'язані з широким поширенням внутрісімейного регулювання народжуваності, завдяки чому зникла відома раніше залежність між часом перебування у шлюбі та кількістю народжених у шлюбі дітей.

У розвинутих країнах помолодшав вік взяття шлюбу та "стиснувся" період взяття шлюбу поколінням.

Народжуваність. У роки після II світової війни значно знизились коефіцієнти сумарної народжуваності жінок у розвинутих країнах. Визначилась тенденція до зниження середнього віку жінок при народженні дитини (поряд з "помолодшанням" шлюбності).

У країнах розвитку відносно низька смертність і дуже висока народжуваність - основні риси сучасного відтворення населення. Коли у них відбудеться зниження народжуваності, наскільки швидким воно буде - це залежить від конкретних історичних умов: темпів розвитку економіки, індустріалізації країн, залучення жінок до виробництва, темпів зростання міст, особливостей міського побуту, особливостей аграрних перетворень, зростання грамотності і культури населення.

У розвинутих країнах тривале збереження низької народжуваності призвело до розвитку тенденцій постаріння населення.

Міграції. В останні десятиріччя основні потоки міжконтинентальної міграції спрямовані у США, Канаду, Австралію, Бразилію, Аргентину, Венесуелу. Значні потоки міграції спостерігаються між розвинутими країнами Європи, а також між країнами СНД.

В країнах розвитку індустріалізація, зростання міст зумовили наростання рухомості населення та збільшення масштабів внутрішньої міграції. У країнах, де відбуваються процеси внутрішньої колонізації (Бразилія, Аргентина, Індонезія, Філіппіни), характерні потоки мігрантів у райони нового освоєння. Повсюди спостерігається приплив мігрантів з сільської місцевості у великі міста та промислові центри.

3. Світ в цілому

Сумарний ефект демографічних процесів призвів до такої динаміки чисельності людства за минуле тисячоліття (табл.36).

Таблиця 36. Чисельність населення світу (мли._____________ осіб)

Роки	Світ	Європа	Африка	Америка	Азія	Океанія

Привертає увагу нерівномірність темпів зростання чисельності населення окремих частин світу. Особливо різко зросла чисельність населення регіонів розвитку за останні 50 років.

Друга особливість лавиноподібне наростання темпів приросту населення, яке демографи назвали "демографічним вибухом".

Постають два питання: 1) про оптимальну чисельність людства на планеті Земля та 2) яку чисельність людства може забезпечити Земля засобами для життя і діяльності при даному рівні розвитку продуктивних сил, науки, техніки і технологій та наявності природних ресурсів. На сьогодні наростаючий ефект "тиску" людства на екологію і ресурси планети став очевидним не тільки фахівцям. У 1967 році професор Деніс Медоуз з колективом, розробляючи за завданням "Римського клубу" тенденції світового розвитку промисловості, сільськогосподарського розвитку, чисельності населення, забруднення навколишнього середовища та ресурсозабезпечення, назвав роком загальної кризи 2025 p., коли можливості розвитку цивілізації за наявною моделлю будуть повністю вичерпані. На даний час основні показники моделі Д. Медоуза на жаль, підтверджуються. Значить, зробити людству кардинальні висновки доведеться якнайшвидше, протягом одного покоління.

Щодо відповіді па перше питання, у літературі зустрічалась цифра:

З млрд. осіб. Цей показник людство, "сміючись і танцюючи", пройшло у 1960 p., не звернувши особливої уваги на думку фахівців.

Щодо другого питання, на сьогодні у літературі фігурує цифра: 12-14 млрд. осіб. До того ж, вона називається з багатьма умовами і пересторогами. При існуючих тенденціях, указаної чисельності людство може досягти у найближчі 40 років.

Тобто, очевидно, ми опинились перед вирішенням проблем, які ще ніколи не поставали перед людством. Як вони будуть вирішені - від цього залежатиме подальша доля цивілізації.