Глава 1. Предмет і методи демографії. Завдання науки

Глава 4. ЧАС 1 ВІК У ДЕМОГРАФІЧНИХ ЯВИЩАХ

1. Сучасники і ровесники

Сукупність людей, що живуть у кожний даний момент часу, скла-дається з осіб різного віку, а різні особи проходять через певний вік у

різний час.

У демографії розрізняють хід подій, що відбуваються у сукупнос-

тях ровесників (осіб одного покоління, тобто народжених в один і той же період і тому у кожний момент вони перебувають у рівному віці) та у сукупностях сучасників (осіб різного віку, що живуть одночасно).

Точну ж уяву про демографічні явища, їх чинники та наслідки може дати розгляд цих явищ у поєднанні обох координат - часу і віку.

2. Тривало діючі та минущі чинники

Демографічні процеси у сукупності сучасників перебувають під впливом умов відповідного календарного періоду. Якщо соціальні умови з часом змінюються, покоління людей у різному віці проходить через різні фази мінливого соціального життя.

Короткочасні коливання соціально-економічних умов, які виявля-ють вплив на рівень демографічних явищ даного покоління, часто взаємно компенсуються протягом життя покоління. Зміни сумарних демографічних показників, які відносяться до покоління в цілому, зумовлені головним чином фундаментальними тенденціями у змінах соп,іального життя, властивими даній суспільній формації: розвитком продуктивних сил, індустріалізацією, урбанізацією, науково-технічною революцією.

Від коливань впливу скороминущих чинників в основному залежить розподіл демографічних явищ у проміжках життя покоління. Наприклад, відкладання шлюбу чи народження дитини під час війни, або господарської депресії може привести до того, що ця подія перейде на більш пізні календарні роки, а отже, і на більш пізній вік людей даного покоління. Може відбутися зрушення народження дітей у більш молодому віці в результаті зниження віку взяття шлюбу. В результаті таких зрушень може статись, що однакова подія відбудеться одночасно і у старших, і у молодших вікових групах. Звідси виходить їх накопичення у даному календарному періоді. При відкладенні часу шлюбу, народження дитини виходить зворотне явище - скорочення у календарному періоді.

Отже, показники за ізольовані календарні роки можуть створити перекручене уявлення про їх рівень у даного покоління.

3. Концепція умовного покоління

Часто оцінка демографічної ситуації відбувається на основі умовного припущення, що повікові показники народжуваності і смертності для сукупності осіб, які живуть у даний час, зберігаються протягом життя покоління, і визначають ті кінцеві демографічні показники для покоління, до яких може привести таке збереження існуючого покоління. Таким чином, особи різного віку, які живуть у певний період, розглядаються так, наче б то вони відносяться до одного і того ж покоління. Tie і є умовне, або гіпотетичне покоління.

На противагу реальному поколінню умовне покоління - це абстрактна конструкція, створена для кращої оцінки існуючої демографічної ситуації.

Багато показників, що охоплюють все життя людей, або значну його частину і якими оперує демографія, відносяться до умовного покоління. Вони побудовані на основі характеристик даного календарного періоду, хоча очевидно, що не можна протягом одного, або кількох років прожити все життя.

4. Когорти

У зв'язку з широким поширенням внутрісімейного регулювання народжуваності - у методиці побудови вимірювачів народжуваності виникли нові проблеми.

Це викликало необхідність розвитку нового напрямку демографічного аналізу- поздовжнього аналізу на противагу поперечному, тобто аналіз даних по реальному поколінню, а не по умовному. Широке застосування одержав метод когорт.

Когорта - це сукупність осіб, сформована за ознакою настання в один і той же період часу (звичайно - календарний рік) події, яка впливає на демографічні процеси у даній сукупності.

Як правило, когорта формується за ознакою вступу в один і той же період до нового демографічного стану: народження в один і той же період, вступ до шлюбу тощо.

Реальне покоління, або ті, що народились в один і той же календарний період, є одним із видів когорт.

Когорти можуть формувати і недемографічпі події. Так, цікаво прослідкувати народжуваність у молодих сім'ях, які одночасно заселили новий будинок.

Прослідковування подій у житті когорт розкриває взаємозв'язки рівнів даних демографічних явищ на різних відрізках життя. Тому воно набуває великого значення в умовах регульованої народжуваності. Не слід забувати, що кожна когорта проходить через різні етапи життя у різний час, тобто у різних умовах, які впливають на демографічні процеси серед людей різного покоління, що живуть у даний час.

5. Загальне поняття демографічних таблиць

Для окремої людини як представника деякої сукупності людей, що перебуває у певному демографічному стані (взятої з цієї сукупності навмання), у момент, коли її вік дорівнює Х років можна розглядати ймовірність того, що протягом найближчого відрізку його життя АХ років, з ним станеться подія певного роду, у результаті якої вона може перейти у групу, відмінну за демографічним станом, або випаде з-під спостереження взагалі.

Ряд таких ймовірностей настання подій певного роду, виділених для послідовних значень віку X, і утворює основний показник відповідної демографічної таблиці: ймовірність прийняття першого шлюбу у таблиці шлюбності, ймовірність народження першої дитини у таблиці повікової народжуваності (плодовитості).

Демографічну таблицю можна розглядати, як систему взаємопов'язаних показників, незалежних від реально існуючої структури населення; і які дають детальну характеристику процесу зміни певного демографічного стану у даному поколінні (реальному або умовному).

Прикладом демографічної таблиці, в основі якої лежить принцип безповоротності (всі люди смертні, але смерть конкретної особи не може настати двічі), є таблиця смертності або дожиття.

Показником інтенсивності процесу у демографічній таблиці є ймовірність - відношення загального числа випадків зміни демографічного стану певного роду у віковому інтервалі до чисельності сукупності, у якій ці випадки могли б мати місце на початку даного вікового інтервалу.

Якщо демографічна таблиця дає взаємопов'язану систему показників, що характеризують конкретний демографічний процес, незалежний від інших демографічних процесів, під впливом яких у часі може змінюватись вихідна сукупність, її називають чистою таблицею.

Таблиця, що характеризує інтенсивність кількох демографічних процесів у їх взаємозв'язку, під впливом яких можлива зміна у часі вихідної сукупності, називається комбінованою. Комбіновані таблиці відображають зміни вихідної сукупності під впливом всіх процесів одночасно у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості.

Інший характер носять демографічні таблиці для подій, що повторюються у житті людини. Тут показник конкретного демографічного процесу у певному віковому інтервалі розглядається не як ймовірність переходу у інший демографічний стан, а як середня величина для даного вікового інтервалу. До таких таблиць відносяться звичайні таблиці повіко-вої народжуваності або таблиці шлюбної народжуваності в залежності від тривалості шлюбу, або віку вступу до шлюбу та його тривалості та інше.

Таблиця 4. Таблиця смертності для чоловіків і жінок

 

Вік		Чоловіки			Жінки
х	/,	q.'Kt	е,	/X	q.'IO"	Є,
			64.56	100 000		73.53
			62.02			70.76
				96 748		65.9.5
						61.09
			48.80			56.26
			43.35			51.48
			39.03			46.72
			34.82			42.03
			30.71			37.40
			26.74			32.84
		1 132	22.91			28.43
		1 624	19.30			24.15
			15.96			20.02
			12.97		1 709	16.13
			10.32			12.60
			8.02			9.54
			6.18			7.21
			4.73			5.43
			3.60	11 873		4.08
	1 233		3.72			3.06
			2.05			2.30

 

Лінія їх на малюнку показана у вигляді неперервної кривої, що повністю відповідає смислу зображуваної величини.

Глава 6. ШЛЮБИ 1 РОЗЛУЧЕННЯ

1. Спеціальні коефіцієнти шлюбності

Шлюби і розлучення є фактами соціальними. Те, що в одному суспільстві визнається шлюбом, у іншому може не визнаватися; є країни, де

взагалі нема поняття розлучення.

Всі спеціальні показники шлюбності слід розглядати окремо для

чоловіків і жінок.

З якого віку можна вступати до шлюбу, визначає закон. У різних

країнах цей показник коливається від 12 до 21 року, а у Китаї зараз взагалі ЗО років. Часто закон дозволяє деякі виключення, а місцеві звичаї роблять ці виключення більш або менш частими. Тому демографи опираються не на "законний" вік, а користуються умовною границею: 15 років для жінок

та 18 років для чоловіків.

Час-гота укладання шлюбів для різного віку різна, тому число шлюбів залежить від вікової структури населення.

Відношення середньорічного числа шлюбів, укладених у даному

віці, до середньої чисельності осіб даного віку, називають повіковим коефіцієнтом шлюбності, або іноді - приведеним числом шлюбів; їх обчислюють окремо для чоловіків і жінок, звичайно на 1000 осіб.

Для аналізу найчастіше використовуються повікові коефіцієнти,

середні для п'ятирічних або десятирічних інтервалів віку.

Сума однорічних повікових коефіцієнтів шлюбності дає сумарний

коефіцієнт шлюбності; для його одержання з коефіцієнтів для п'ятирічних (або десятирічних) інтервалів ці коефіцієнти попередньо

перемножують на величину інтервалу.

Таблиця 10. Коефіцієнти народжуваності, Швеція, 1974 p.

Вік	Коефіцієнти народжуваності, %о	У шлюбі, %v	Коефіцієнти народжуваності, стандартизовані по шлюбній структурі 1966 p.	Максимальна народжуваність (народжуваність Гуттерітів)
загальної	шлюбної	позашлюбної
15-19	32,0	369,4	27,5	13,3	44,2	42,6
20-24	122,6	265,0	76,5	154,3	445,1	160,2
25-29	128,4	165,3	67,3	630,4	777,2	143,5
30-34	67,0	72,8	38,4	775,0	852,7	67,7
35-39	22,9	23,9	16,8	815,4	861,7	22,9
40-44	4,6	4,5	3,9	817,9	845,8	4,4
45-49	0,2	0,2	0,1	807,2	824,1	0,2
15-49	59,8	71,3	44,2	576,0	638,3
Сумарний коефіцієнт народжуваності
	1888,5					2207,5

 

Індекс шлюбної народжуваності:

де TV" - число шлюбних народжень у даному населенні;

JV" - число жінок віку х, які перебувають у шлюбі. Індекс позашлюбної народжуваності:

де Л^- число позашлюбних народжень;

]У^ - число жінок віку х, які не перебувають у шлюбі.

Індекс шлюбної структури показує, у скільки разів рівень народжуваності менший максимального через те, що не всі жінки перебувають у шлюбі. Він дорівнює:

Індекси народжуваності корисні при аналізі народжуваності як для порівняння між країнами, так і при історичних співставленнях.

3. Спеціальні характеристики шлюбної народжуваності

Вік жінки, тривалість шлюбу і вік у момент взяття шлюбу перебувають між собою у простій залежності-

Якщо позначити тривалість шлюбу z, а вік жінки в момент прийняття шлюбу у, то:

F..,-Fy., приу-x-z,

де х - вік жінки. Це співвідношення зберігається тільки при точному вимірі величин х, у та z.

Практично використовуються два типи показників: коефіцієнти шлюбної народжуваності, диференційовані по віку у момент родів і тривалості шлюбу, а також показники, диференційовані по віку прийняття шлюбу і тривалості шлюбу.

Якщо сукупність жінок з тривалістю шлюбу z має народжуваність F,, то за весь плодовитий період шлюбу вони народять дітей:

(7.6) F = \F(z)dz.

о

Цей сумарний показник шлюбної народжуваності називається продуктивністю шлюбу. Оскільки тут не береться до уваги можливість розпаду шлюбу, то ми маємо справу з брутто-продуктивністю шлюбу.

Таблиця 11. Коефіцієнти шлюбної народжуваності за тривалістю шлюбу, %»

Тривалість шлюбу, років	ФРН, 1962 p.	Швеція, 1910 p.	Англія і Уельс, 1963 p.
10-14
15-19
20-24
Брутто-продуктивність шлюбу

 

Якщо ж враховується можливість припинення шлюбу, то говорять про нетто-продуктивність шлюбу, яка вираховується за формулою:

де p(z) - ймовірність того, що укладений шлюб збережеться протягом Z років.

У табл.11 наведені показники народжуваності, диференційовані за тривалістю шлюбу та брутто-продуктивності шлюбів для гіпотетичних когорт по трьох країнах.

Нетто-продуктивність шлюбів істотно відрізняється в залежності від віку взяття шлюбу.

Таблиця 12. Продуктивність шлюбів (вибіркові дані), %о

Вік укладання шлюбу	Міське населення	Сільське населення	Все населення	Число жінок, що взяли шлюб у даному віці за таблицею шлюбності
брутто-продуктивність	нетто-продуктивність
15-19
20-24
25-29
30-34
35 і старші				-	-

 

Як показує табл.12, нетто-продуктивність шлюбів істотно нижча, ніж брутто-продуктивність. Розпад шлюбів у продуктивний період значно впливає на їх продуктивність та на відтворення населення в цілому.

Скільки ж буде в середньому мати дітей шлюбна пара на кінець продуктивного періоду жінки? Якщо f\^ - народжуваність жінки, яка взяла шлюб у віці у при тривалості шлюбу z, то на кінець продуктивного періоду діти, що народились у цей момент, будуть мати вік:

х=(і>у-г,

де й) - верхня границя продуктивного віку жінки. За таблицею смертності ймовірність дожити до віку х дорівнює 1у тому, якщо за весь

період плодовитості жінка народить ?,= {^(у,²)^ дітей, то до віку а з

о

них будуть живі:

(7.8) ^F(y^)l(M-y-z)dz.

о

4. Таблиці народжуваності

Процес народжуваності можна подати у вигляді демографічної таблиці, яка відображає події у житті когорти. Всі табличні показники відносяться не до числа живонароджених, а до числа пологів. Частка народжень близнят серед пологів достатньо постійна і коливається по різних країнах від 0, 5 до 15%. Цю поправку при необхідності у таблицю можна внести.

Всі пологи, що відбулись у когорті, можна розподілити в таблиці за їх порядком та тривалістю шлюбу. Позначимо Л'у„ - число пологів порядку м, що відбулись n'dy-му році шлюбу.

Тривалість шлюбу, у		2				k
	No.,	-	-	-
	Nl,	Nl2	-	-
	Л/2,	N22	N23
	nsi	A/32	Л/зз	N3.4
(й	N».,	N»2	М,,з	N^4		N^

 

Розрахуємо ймовірність народити перший раз на першому році шлюбу, де Wyo - чисельність когорти тих, що не народжували на першому році шлюбу:

Таблиця 13. Таблиця шлюбної народжуваності жінок, 1949-1959 роки, гіпотетична когорта, дані вибіркового обстеження. Вік взяття шлюбу 25-29 років

У	Пе	ші пологи	Др	угі пологи	Треті пологи	Четверті пологи
И^о	f.1	Л/,,	W,,	^	Nf,2	И^	^	^	W„	^	^,4
		0,382
		0,518			0,150
		0,340			0,200			0,073
		0,250			0,227			0,140			0,142
		0,146			0,217			0,146			0,166
		0,093			0,196			0,145			0,179
		0,064			0,178			0,127			0,180
		0,046			0,157			0,111			0,173
		0,035			0,132			0,091			0,120
		0,027			0,105			0,075			0,086
		0,020			0,086			0,059			0,075
		0,014			0,066			0,048			0,065
		0,009			0,053			0,041			0,056
		0,006			0,041			0,030			0,046
		0,004			0,030			0,022			0,039
		0,003			0,022			0,015			0,030
		0,002			0,014			0,010			0,024
		0,001			0,008			0,007			0,019
		0,000			0,003			0,005			0,012
		0,000			0,001			0,003			0,008
		0,000			0,000			0,001			0,004
		0,000			0,000			0,000			0,002
		0,000			0,000			0,000			0,000

 

Таким чином, таблиця народжуваності складається з трьох основних показників для кожного порядку пологів:

Wy, - число жінок, що народили до тривалості шлюбу у років п разів;

^,„ - ймовірність для жінки, що народила (п-1) раз до тривалості шлюбу у народити п-тл раз у інтервалі тривалості від>' до у+1 років;

Л^д - число жінок, що народили п-їч раз у інтервалі тривалості шлюбу від у до у+1.

Додатковий показник:

З таблиці народжуваності можна одержати ймовірності збільшення сім'ї а„, які становлять ймовірності народити (и+/)-й раз для тих, хто уже народив п разів. Ті, хто народив (гг-і)-їі раз на (у-/)-му році шлюбу, мають попереду ((у-/) років плодовитого (продуктивного) періоду, й ймовірність народити п-и раз для них дорівнює:

Жінок з такою ймовірністю народження наступної дитини буде N, Отже, а„ можна одержати як середню з Л,,,„ зважену по Л^,_; „_,, тобто:

Так, для наведеної таблиці народжуваності перші чотири ймо- вірності збільшення сім'ї'такі: ___________________________

п-1
an	0.910	0.822	0.497	0.422

 

Для кожного порядку пологів середня тривалість шлюбу випливає з такого співвідношення:

Важливою характеристикою народжуваності є розподіл жінок за числом пологів у кінці періоду плодовитості. Цей показник ми одержуємо безпосередньо з останнього рядка таблиці. Так, за даними таблиці видно, що у даній когорті до кінця плодовитого періоду жінки розподілились за числом пологів так:

Число пологів, п					4 і більше
Частка жінок, %, W	9.0	16,2	37,6	20,7	16,5

Останній показник одержуємо, як доповнення розподілу до 100%. Як один із підсумків таблиці можна одержати і звичайні показники народжуваності за тривалістю шлюбу:

 

Враховуючи, що для кожної тривалості шлюбу ^W,„ ⁼ Was' по^-

і.-о

зники народжуваності одержуємо, як суму величин Л^„ та поділом цієї суми на вихідне число (корінь) таблиці.

Показники народжуваності, одержані з таблиці для гіпотетичного покоління, відрізняються від одержаних іншим шляхом, оскільки вони не залежать від структури жінок по числу народжених дітей.

Сума всіх величин Л^„ від взяття шлюбу за даною тривалістю дає кумулятивний показник народжуваності когорти:

продуктивність шлюбів даної когорти. Таблиця народжуваності може описувати як загальну, так і шлюбну народжуваність. При аналізі загальної народжуваності всі співвідношення ті ж, тільки замість тривалості шлюбу враховується вік жінки. Па відміну від таблиць загальної народжуваності таблиці шлюбної народжуваності іноді називаються таблицями продуктивності шлюбів.

Глава 10. ПРОГНОЗ НАСЕЛЕННЯ

1. Завдання прогнозу населення Прогноз населення, або демографічний прогноз може визначати майбутнє економічно активне населення (трудові ресурси), його зайнятість і структуру, потребу в школах, медичних та інших закладах, потребу у житлі. Але ступінь задоволення потреб, методи і форми його здійснення, характер і ступінь зайнятості населення - виявляють вплив на рух населення. Економічні і соціальні прогнози та демографічний прогноз повинні бути взаємно узгоджені: школи мають бути там (і стільки), де (і скільки) вони потрібні, щоб усі діти навчались, а число дітей повинно бути визначене в прогнозі (з урахуванням зростання культури населення). Прогнозний розрахунок доцільно починати з найменш динамічної ланки. Надзвичайні події (війни, соціальні потрясіння, природні та техногенні катастрофи) -мають швидкий і сильний вплив на населення. Але вплив економічного розвитку наштовхується на інертність природного руху населення, на повільну зміну його характеристик. Тому прийнято до економічних прогнозів робити демографічні прогнози.

Міграція населення є прямою функцією зрушень у розміщенні виробництва та темпів економічного розвитку регіонів чи навіть окремих країн (еміграція чи імміграція).

Отже, природний цикл повинен бути таким: природний рух - економіка - міграція - природний рух.

2. Перспективне обчислення населення з постійним режимом відтворення

Техніка демографічних прогнозів у даний час добре відпрацьована. Алгоритми, що застосовуються - і становлять те, що у демографії називається методами перспективного обчислення населення. Якщо є дані про населення за статтю і віком на деяку вихідну дату та задані показники режиму відтворення населення на майбутнє, то далі точне обчислення проводиться методом пересування вікових груп.

Ми вже одержували формули для розрахунку населення на рік наперед з групуванням за статтю і віком методом пересування вікових груп (гл.8, п.4). Розрахувати можна перемноженням вектора вихідної о населення на перехідну матрицю W. Щоб не було протиріччя між розрахунками, можна вихідний вектор жіночого населення перемножити на перехідну матрицю, яка враховує як смертність, так і повікоиу народжуваність дівчаток та їх смертність у вік свого народження (і -L'J- Для вирахування чоловічого населення можна використати тільки коефіцієнти пересування для визначення чисельності через рік всіх груп від 1 року і старших. Для віку 0 у чоловічому населенні можна прийняти результат перемноження чисельності цього ж віку у жіночому населенні на відношення:

(1 -S)]^:S^. Це рівнозначно розрахунку на основі повікової народжуваності у жінок загального числа народжень, його розподілу на хлопчиків і дівчаток та окремому розрахунку дожиття тих і інших до кінця року народження. Після цього аналогічно просуваємось ще на рік. і так да-

Таблиця 16. Розрахунок перспективної чисельності населення мето дом пересування вікових груп ___________

Вік	Sz.	^,10^4	Чисельність, тис. Осіб
Чоловіки
0-9
10-19
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
80-89
90-й
Всього	65,56
Жінки
0-9
10-19
20-29	959QQ
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
80-89
90-0
Всього	73,53
Разом

 

Розрахунок чисельності населення на 5 років наперед на основі показників режиму у п'ятирічних вікових інтервалах такий же, і відрізняється від нього лише тим, що одиницею часу і віку замість 1 року є 5 років. Це лише вимагає використання відповідних коефіцієнтів дожиття. Наприклад, вихідне число осіб віком 30-34 роки, які переходять у вікову групу 35-39 років, зменшиться у відношенні (^ +... + ^,): (^с + - + L-^'

Щодо дожиття дітей, народжених протягом 5 років, із дня їх народження до закінчення п'ятирічки, то воно визначається не L,„ a

середньою величиною чисел Lfi, L,,..., L^. Таку середню з п'яти чисел Ly від by, до Ь^ц.4 позначимо L,. Тоді дожиття дітей визначається величиною by, а коефіцієнти дожиття п'ятирічних вікових груп - відношенням р = Т:т. Так же можна укрупнити одиницю виміру віку і часу до 10

років, але розрахунок буде менш точним.

Покажемо застосування цього методу на прикладі перспективних розрахунків населення за даними перепису 15.01.1970 p., -згрупованими за 10-річними віковими групами. Використовуємо за 10-річними інтервалами суми чисел живих. Поділивши, наприклад, суму чисел живих в інтервалі 10-19 років таблиці смертності жінок 96500 на їх суму в інтервалі 0-9 років 97247, знайдемо коефіцієнти дожиття 0,9923 і т. п. Розрахунки зручно розмістити у двох паралельно заповнюваних таблицях: табл. 16 - для пересування вікових груп та табл.17, у якій, перемножуючи повікову народжуваність на число жінок, одержимо числа народжених. Для виділення числа дівчаток помножимо число народжених на 0, 488. Для визначення числа дівчаток 0-9 років до кінця 10-річного періоду, множимо число народжених у ньому на 0, 97247 - середнє число живих у інтервалі 0-9 років. Народжуваність взята середня за два п'ятирічних інтервали з вагою по чисельності жінок 1970 р. Для 10-19 років умовно взята половина показника 15-19 років. На основі підсумків табл.17 заповнюється виділена частина у кутку табл. 16, а середнє число жінок для табл. 17 обчислюється за табл.16.

Таблиця 17. Розрахунок народжень