Глава 8. Режим відтворення населення в цілому

1. Поняття режиму відтворення населення

Населення характеризується його чисельністю та структурою. З'являються нові люди, вибувають інші, одні частини населення переходять у інші. Незважаючи на обмеженість життя кожної людини, населення продовжує існувати, зберігаючи або змінюючи свою чисельність та структуру. Тому весь процес в цілому і називають відтворенням населення.

Сукупність (або система) параметрів, що визначають перебіг процесів відтворення населення, утворює режим відтворення населення.

Поняття "закрите населення" - це населення, загальна чисельність якого може змінюватись тільки через народження і смерть; тобто виключається обмін населення між окремими територіями, регіонами, країнами.

Для населення (як агрегованої величини) ми маємо його чисельність, як характеристику його загального стану, народження, смерті. Параметрами, які визначають його відтворення - є загальні коефіцієнти народжуваності і смертності.

Народжуваність і смертність можуть бути диференційованими по структурних підрозділах населення. Є параметри, що визначають обмін населення між окремими підрозділами.

Є підрозділи, обмін між якими неможливий: так, є групи за статтю. Можуть бути й інші підрозділи: наприклад, за місцем і датою народження, віку матері при народженні дитини, кольору очей, за генетичними особливостями. Але навіть належність до певної етнічної групи у демографічному (а не біологічному) понятті, колір волосся - сюди не відносяться.

Існують також і такі підрозділи, у яких перехід з одних у інші -обов'язковий і неминучий. Це - вікові групи.

Враховуючи перше, часто розглядають відтворення не всього населення, а зокрема тієї чи іншої статі. Враховуючи друге - велика увага звернута на відтворення у розрізі вікових груп.

зники зближуються, поступово, протягом трьох поколінь, переходячи у лінію стабільного населення).

Глава 10. ПРОГНОЗ НАСЕЛЕННЯ

1. Завдання прогнозу населення Прогноз населення, або демографічний прогноз може визначати майбутнє економічно активне населення (трудові ресурси), його зайнятість і структуру, потребу в школах, медичних та інших закладах, потребу у житлі. Але ступінь задоволення потреб, методи і форми його здійснення, характер і ступінь зайнятості населення - виявляють вплив на рух населення. Економічні і соціальні прогнози та демографічний прогноз повинні бути взаємно узгоджені: школи мають бути там (і стільки), де (і скільки) вони потрібні, щоб усі діти навчались, а число дітей повинно бути визначене в прогнозі (з урахуванням зростання культури населення). Прогнозний розрахунок доцільно починати з найменш динамічної ланки. Надзвичайні події (війни, соціальні потрясіння, природні та техногенні катастрофи) -мають швидкий і сильний вплив на населення. Але вплив економічного розвитку наштовхується на інертність природного руху населення, на повільну зміну його характеристик. Тому прийнято до економічних прогнозів робити демографічні прогнози.

Міграція населення є прямою функцією зрушень у розміщенні виробництва та темпів економічного розвитку регіонів чи навіть окремих країн (еміграція чи імміграція).

Отже, природний цикл повинен бути таким: природний рух - економіка - міграція - природний рух.

2. Перспективне обчислення населення з постійним режимом відтворення

Техніка демографічних прогнозів у даний час добре відпрацьована. Алгоритми, що застосовуються - і становлять те, що у демографії називається методами перспективного обчислення населення. Якщо є дані про населення за статтю і віком на деяку вихідну дату та задані показники режиму відтворення населення на майбутнє, то далі точне обчислення проводиться методом пересування вікових груп.

Ми вже одержували формули для розрахунку населення на рік наперед з групуванням за статтю і віком методом пересування вікових груп (гл.8, п.4). Розрахувати можна перемноженням вектора вихідної о населення на перехідну матрицю W. Щоб не було протиріччя між розрахунками, можна вихідний вектор жіночого населення перемножити на перехідну матрицю, яка враховує як смертність, так і повікоиу народжуваність дівчаток та їх смертність у вік свого народження (і -L'J- Для вирахування чоловічого населення можна використати тільки коефіцієнти пересування для визначення чисельності через рік всіх груп від 1 року і старших. Для віку 0 у чоловічому населенні можна прийняти результат перемноження чисельності цього ж віку у жіночому населенні на відношення:

(1 -S)]^:S^. Це рівнозначно розрахунку на основі повікової народжуваності у жінок загального числа народжень, його розподілу на хлопчиків і дівчаток та окремому розрахунку дожиття тих і інших до кінця року народження. Після цього аналогічно просуваємось ще на рік. і так да-

Таблиця 16. Розрахунок перспективної чисельності населення мето дом пересування вікових груп ___________

Вік	Sz.	^,10^4	Чисельність, тис. Осіб
Чоловіки
0-9
10-19
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
80-89
90-й
Всього	65,56
Жінки
0-9
10-19
20-29	959QQ
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
80-89
90-0
Всього	73,53
Разом

 

Розрахунок чисельності населення на 5 років наперед на основі показників режиму у п'ятирічних вікових інтервалах такий же, і відрізняється від нього лише тим, що одиницею часу і віку замість 1 року є 5 років. Це лише вимагає використання відповідних коефіцієнтів дожиття. Наприклад, вихідне число осіб віком 30-34 роки, які переходять у вікову групу 35-39 років, зменшиться у відношенні (^ +... + ^,): (^с + - + L-^'

Щодо дожиття дітей, народжених протягом 5 років, із дня їх народження до закінчення п'ятирічки, то воно визначається не L,„ a

середньою величиною чисел Lfi, L,,..., L^. Таку середню з п'яти чисел Ly від by, до Ь^ц.4 позначимо L,. Тоді дожиття дітей визначається величиною by, а коефіцієнти дожиття п'ятирічних вікових груп - відношенням р = Т:т. Так же можна укрупнити одиницю виміру віку і часу до 10

років, але розрахунок буде менш точним.

Покажемо застосування цього методу на прикладі перспективних розрахунків населення за даними перепису 15.01.1970 p., -згрупованими за 10-річними віковими групами. Використовуємо за 10-річними інтервалами суми чисел живих. Поділивши, наприклад, суму чисел живих в інтервалі 10-19 років таблиці смертності жінок 96500 на їх суму в інтервалі 0-9 років 97247, знайдемо коефіцієнти дожиття 0,9923 і т. п. Розрахунки зручно розмістити у двох паралельно заповнюваних таблицях: табл. 16 - для пересування вікових груп та табл.17, у якій, перемножуючи повікову народжуваність на число жінок, одержимо числа народжених. Для виділення числа дівчаток помножимо число народжених на 0, 488. Для визначення числа дівчаток 0-9 років до кінця 10-річного періоду, множимо число народжених у ньому на 0, 97247 - середнє число живих у інтервалі 0-9 років. Народжуваність взята середня за два п'ятирічних інтервали з вагою по чисельності жінок 1970 р. Для 10-19 років умовно взята половина показника 15-19 років. На основі підсумків табл.17 заповнюється виділена частина у кутку табл. 16, а середнє число жінок для табл. 17 обчислюється за табл.16.

Таблиця 17. Розрахунок народжень

Вік		Середнє число жіиок, тис.	Народиться дітей, тис.
10F,	1970-1979	1980-1989	1990-1999	1970-1979	1980-1989	1990-1999
10-19
20-29	І 1480
30-39
40-49
Всього, в тому числі:
хлопчиків
дівчаток
до кінця десятиріччя
хлопчиків
дівчаток

 

Оскільки метод пересування вікових груп дає чисельність населення за статтю і віком, то він одночасно вирішує завдання перспективного розрахунку всяких контингентів: шкільних, військовозобов'язаних, працездатного віку тощо.

3. Перспективне обчислення населення зі змінним режимом відтворення Складне завдання - врахування у перспективному обчисленні населення майбутніх змін режиму його відтворення.

Можна припустити майбутні зміни повікових показників народжуваності і смертності виходячи з їх динаміки у минулому. Але така формально-математична екстраполяція їх динаміки часто може лише погіршити результати прогнозу. Наукове вирішення завдання полягає у дослідженні чинників, які постійно впливають на показники режиму відтворення, та урахування їх змін.

Повікова народжуваність та повікова смертність є, перш за все, середні з повікових їх показників для окремих груп населення - соціальних, міського і сільського населення, професійних груп тощо. Отже, кожний такий показник залежить від:

- аналогічних показників окремих груп населення;

- співвідношення чисельності цих груп у населенні.

Щоб одержати показники режиму відтворення населення в цілому із показників окремих груп, слід їх зважити за співвідношеннями чисельності даних груп, якщо можливо, у межах кожної вікової групи, або хоча б по загальному співвідношенню цих груп у всьому населенні. Для перспективного обчислення режиму відтворення слід при цьому змінити вагові співвідношення відповідно до змін складу населення.

Інший шлях полягає в тому, щоб усе перспективне обчислення проводити не тільки у розрізі віково-статевих груп, але і в їх комбінаціях з іншими аспектами: вік-стать-місто-село і тому подібне, з урахуванням не тільки народжень, смертей і переходів у наступну вікову групу, а також переходів з оліііеї групи в іншу (гл.8, п.6), з урахуванням міграцій тощо.

Майбутні зміни режиму відтворення можуть бути оцінені лише приблизно. Тому недоцільно робити таку оцінку з року в рік. Надалі така оцінка (на п'ять чи десять років) повинна коректуватись.

4. Прогноз смертності за причинами смерті

Труднощі у визначенні чисельності та структури майбутнього населення полягають не у техніці розрахунків, а у прийнятті найбільш правдоподібної гіпотези щодо режиму його відтворення. При прогнозуванні смертності можливий і більш безпосередній облік її зниження внаслідок ліквідації, або зменшення дії тих чи інших причин смерті (вакцинування, нові медичні препарати).

Слід враховувати, що особи, смерть яких від однієї хвороби відвернута, можуть померти з інших причин, або від іншої хвороби.

5. Перспективне обчислення населення і міграція

Для деяких регіонів і міст облік міграції іце важливіший, ніж облік природного руху. За різким переважанням у населенні осіб працездатного віку і порушенні співвідношення між чоловічим і жіночим населенням можна легко визначити місця інтенсивної міграції.

Прогноз можна скласти так. Емігранти за минулий період розподіляються за статтю і віком і для кожної групи обчислюється по відношенню до її чисельності у населенні показник еміграції, подібно до інших демографічних показників. На ці показники помножується чисельність віково-ста'гевих груп у населенні для прогнозованого періоду. Одержані результати пропорційно збільшуються чи зменшуються так, щоб працездатна частина мігрантів прийшла у відповідність із запроектованою кількістю пересування робочої сили.

Режим відтворення мігрантів визначається значною мірою самим фактом міграції (міграції сімей частинами, труднощі обживання па новому місці, розрив старих зв'язків і необхідність налагоджування нових; особливості статевого складу мігрантів тощо). Отже, більш точне вирішення завдання потребує глибокого аналізу особливого режиму відтворення серед мігрантів.

6. Перспективний розрахунок народжень по когортах Основою розрахунку тут с народжуваність, уже досягнута різними когортами жінок на вихідний момент, гадане (прогнозоване) загальне число народжень у них та розподіл народжень по роках. Обчислення по методу когорт можуть дати добрі результати тільки для порівняно близького майбутнього.

Для формування гіпотези про сумарну народжуваність матеріал можуть дати опитування жінок про бажане число дітей. Для визначення у часі різниці між сумарною і вихідною народжуваністю використовують розподіл жінок за віком при народженні дітей у когортах із закінченим періодом плодовитості.

Розподіл жінок за віком при народженні дітей тісно пов'язаний з сумарною народжуваністю. При низькій же народжуваності завдяки високій питомій вазі перших народжень середній вік жінок при народженні дітей нижчий, ніж при високій народжу ваності.

Таблиця 18. Середній вік жінок при народженні дітей і сумарна народжуваність
Когорти (роки народження жінок)	Середній вік при народженні дітей	Число народжень в середньому на 1 жінку
1910-1914	28,33	3,37
1905-1909	28,84	3,85
1900-1904	30,59	4,47
1895-1899	30,86	5,09
1890-1894	31,79	5,25
1885-1889	32,08	5,69
1884 і раніше	32,29	5,87

 

Припустимо, що ми маємо на 1 січня 1992 p. когорту народжених з 1 липня 1969 p. по 1 липня 1970 p., яку умовно будемо рахувати народженими в один день - 1 січня 1970 p.. На них припадає на 1 січня 1992 p.

в середньому 0,2 народжених дитини. Припустимо, що сумарну народжуваність для цієї когорти слід взяти у 2,7. Різницю у 2,5 дитини слід розподілити по вікових групах віл 22 до 50 років. Це можна зробити,

наприклад, пропорційно існуючій повіковій народжуваності. Нехай ми одержали для 22 років 0,23 дитини, для 23 років - 0,26 і т. п.

Число очікуваних народжень одержимо множенням на відповідні числа доживаючих жінок даного контингенту, визначених методом пересування вікових груп.

Так, якщо середня чисельність взятої когорти у 1992 p. буде 80 тис., у 1993 p. - 79 тис., то одержимо від неї у 1992 p. 80-0,23=18,4 тис., у 1993 p. - 79-0,26=20,54 тис. народжень і так далі. Зробивши розрахунок для кожної когорти, підсумовуємо числа народжень на наступні календарні роки.

7. Розрахунки на основі стабільного населення

При розрахунках на тривалий, або невизначено тривалий час можна використати теорію стабільного населення, оскільки при збереженні заданою режиму відтворення населення з часом перетворюється в стабільне. Але якщо мова іде про прогноз населення, то гіпотеза незмінності режиму відтворення на великий відрізок часу неприйнятна. Тому такі прогнози швидше є ілюстрацією до аналізу самого режиму відтворення, ніж дійсним прогнозом.

Математичні методи таких розрахунків ми вже наводили. Взявши за базу деякий режим відтворення, залишається тільки визначити для нього коефіцієнт режиму k, після чого віково-статева структура визначається за формулами (9.13, 9.14).

Таким методом можливо одержати деякі елементи прогнозу, наприклад, прогноз зростання чисельності населення при збільшенні середньої тривалості життя.

8. Про деякі результати прогнозу

Окремі країни та 00Н (для всього світу) роблять спроби прогнозу населення. Є досить вдалі спроби прогнозу на 5-10 років. Проте прогнози населення на більш далеку перспективу поки справджувались погано. Не справдились прогнози Т. Мальтуса про подвоєння населення через кожні 25 років, прогноз Р. Пірла про перетворення населення Європи і СІНА у стаціонарне, а також прогнози після II світової війни про чисельність населення світу 2000 p. у 10 млрд. осіб.

Будемо вважати, що якщо чисельність населення за ЗО років вдалось визначити з точністю до 10 %, то це - добрий результат.