Порядок продовження строку досудового розслідування. Реалізація повноважень прокурора щодо забезпечення законності при продовженні строку досудового розслідування

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного; найменування (номер) кримінального провадження; суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа; посилання на докази, якими обґрунтовується підозра; процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду; строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі відповідної постанови.

Прокурор задовольняє відповідне клопотання та продовжує строк досудового розслідування лише у тому випадку, коли переконається: що досудове розслідування неможливо закінчити у загальний строк, визначений у ч. 1 ст. 219 КПК України, внаслідок складності провадження або особливої складності чи виняткової складності провадження; що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи; що ці дії дійсно не могли бути здійснені чи завершені раніше виключно з об’єктивних причин; що наявні інші обставини, що унеможливлюють своєчасне закінчення досудового розслідування.

Крім того, якщо строки досудового розслідування вже продовжувалися, уповноважений прокурор додатково перевіряє: чи у повному обсязі виконано процесуальні дії, необхідність проведення яких потребувала додаткового часу; чи отримано докази, які можуть бути використані під час судового розгляду, у строк, що продовжувався; чи встановлено ті обставини, необхідність дослідження яких зумовила продовження строку досудового розслідування; причини з яких зазначені слідчі, процесуальні дії, спрямовані на отримання доказів та дослідження обставин кримінального провадження, не були проведені у строк, що продовжувався; чи є необхідність у процесуальних діях, проведення і завершення яких потребує додаткового часу та які не могли бути раніше проведені чи завершені з об’єктивних причин; чи наявні інші підстави для продовження строку досудового розслідування, визначені у ч. 1 ст. 296 КПК України.

Уповноважений прокурор зобов’язаний максимально виважено підійти до рішення про продовження строку досудового розслідування, оскільки воно об’єктивно віддаляє розгляд кримінального провадження у суді й певним чином обмежує підозрюваному та іншим учасникам кримінального провадження доступ до правосуддя, що є однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених у ст. 7 КПК України.

Клопотання про продовження строку досудового розслідування розглядається уповноваженим прокурором у строк не більше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування (ч. 4 ст. 295 КПК України).

КПК України (ч. 3 ст. 295) містить положення про обов’язок слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, повідомляти підозрюваного та його захисника про можливість та необхідність продовження строку досудового розслідування. Таке повідомлення здійснюється слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, шляхом вручення підозрюваному та його захиснику копії клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення не пізніш ніж за п’ять днів до дня подання цього клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Завдяки такому повідомленню зазначені особи отримують реальну можливість дізнатися про намір слідчого та прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час цього досудового розслідування, клопотати перед уповноваженим прокурором про продовження строку досудового розслідування. Підозрюваний і його захисник мають право надати слідчому письмові заперечення щодо продовження строків досудового розслідування, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, який уповноважений розглядати таке клопотання та приймати рішення про продовження строку досудового розслідування.

У разі продовження строку розслідування прокурор зобов’язаний визначити новий строк досудового розслідування. При цьому прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК України).

Уповноважений прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених у ч. 1 ст. 296 КПК України, а саме: необхідність отримання доказів чи завершення проведення експертизи за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Крім того, прокурор відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 297 КПК України).

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених у ч. 2 ст. 283 КПК України: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом; звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 2 ст. 297 КПК України).

Тобто прокурор у кримінальному провадженні, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, у разі відмови у продовженні строку досудового розслідування зобов’язаний у п’ятиденний термін, відповідно до встановлених обставин та наявних у цьому провадженні доказів, здійснити процесуальну дію щодо закінчення досудового розслідування в одній із процесуальних форм, визначених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України;

4) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови прокурором (слідчим) про відновлення кримінального провадження, яке було раніше зупинене, не включається у строки досудового розслідування
(ч. 3 ст. 219 КПК України);

Проте зазначені норми не поширюються на кримінальні провадження, у яких жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У такому випадку перебіг строку досудового розслідування не відбувається, він починається з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку чи злочину. Саме з цього моменту у кримінальному процесі з’являється такий суб’єкт кримінального провадження, як підозрюваний.

Тому актуальним залишається питання своєчасного надання особі процесуального статусу підозрюваного, безумовного виконання слідчим положень ч. 1 ст. 276 КПК України щодо обов’язкового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наявності підстав для цього, передбачених цим Кодексом.

Основною процесуальною гарантією для обґрунтованого та своєчасного повідомлення про підозру насамперед є належний та ефективний прокурорський нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.