Тема 10. Основні підходи до процесу управління ризиком

Основні питання:

1. Основні підходи до процесу управління ризиком.

2. Принципи управління ризиком.

3. Сутність та сфери застосування зовнішніх способів зниження ризику.

4. Внутрішні способи оптимізації ризику.

5. Суперпозиція способів зниження ризику.

 

Мета теми: визначитися з послідовністю здійснення процесу управління ризиком та вибором інваріантних способів його розв’язання.

Основні терміни і поняття теми: аналіз ризику, оцінка ризику, моделювання ризику, контроль ризику, розподіл ризику, лімітування, диверсифікація ризику, додаткова інформація.

Зміст теми.

Процес управління ризиком здійснюється на основі наступних підходів:

- використання всіх можливих (допустимих з моральної та правової точок зору) засобів для того, щоб уникнути чи знизити ступінь ризику, що пов’язаний зі значними збитками;

- контроль ризику, коли немає можливості уникнути його цілком (якщо це суттєвий ризик), оптимізація ступеня ризику чи максимально можливе зниження обсягів та ймовірності можливих збитків;

- свідоме прийняття (збереження) чи навіть збільшення ступеня ризику у випадку, коли це має сенс.

Основні принципи управління ризиком:

­ недоцільно ризикувати більшим заради меншого;

­ недоцільно ризикувати більше, ніж це дозволяють власні засоби;

­ недоцільно заздалегідь піклуватися відносно можливих наслідків ризику.

Основними етапами процесу управління ризиком є:

- ідентифікація ризику;

- якісний та кількісний аналіз ризику;

- абсолютна та відносна оцінка ризику;

- обрання способів оптимізації ризику.

Способи оптимізації (зниження) ризику поділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх способів оптимізації ризику відносять наступні:

- розподіл ризику, тобто покладення певної частки відповідальності за ризик на того співучасника проекту, який краще за інших здатний його контролювати;

- зовнішнє страхування, тобто готовність інвестора відмовитися від частини доходів заради зниження ризику.

До внутрішніх способів оптимізації ризику відносять наступні:

- лімітування, тобто встановлення верхньої межі витрачання засобів;

- диверсифікація, тобто розподіл інвестованих коштів між різними об’єктами вкладання, що безпосередньо не пов’язані між собою;

- створення резервів, запасів на покриття ймовірних витрат;

- здобуття додаткової інформації.

Вибір певного способу оптимізації ризику залежить від рівня можливих збитків та ймовірності їх отримання (табл. 2).

Таблиця 2

Суперпозиція способів зниження ризику

Рівень збитків, гр. од.	Ймовірність отримання збитків
близька до нуля	низька	невелика	середня	велика	близька до одиниці
Незначні	Прийняття ризику	Прийняття ризику чи створення резервів
Малі	Створення резервів, запасів
Помірні	Створення резервів, запасів	Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику	Уникнення ризику
Середні	Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику	Уникнення ризику
Великі	Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику	Уникнення ризику
Катастрофічні	Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику	Уникнення ризику

 

У виробничому підприємництві величина втрат від ризику розраховується таким чином:

а) від можливого зниження обсягу виробництва і реалізації продукції:

 

В_рр = , (59)

 

де В_рр – втрати від ризику, викликаного можливим зниженням обсягу виробництва і реалізації продукції;

ВП_бі – імовірне зменшення обсягу виробництва і реалізації і-ї продукції у натуральному виразі;

Ц_і – ціна за одиницю і-ї продукції;

ЗЗ_і – величина змінних витрат на одиницю і-ого виду продукції;

n – кількість і-тих видів продукції;

 

б) від імовірного зниження цін:

В_рц = , (60)

де В_рц – втрати від ризику, пов’язаного з можливим зниженням цін;

Ц_і – імовірне зниження ціни одиниці і-го виду продукції;

ВП_і – запланований обсяг випуску і реалізації і-го виду продукції;

 

в) від імовірної перевитрати матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів:

В_рм = М_ф - М_п, (61)

де В_рм – втрати від ризику, який може призвести до перевитрати матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів;

М_ф – імовірні очікувані затрати матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі;

М_п – планові зміни матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі.

Література: 1, с. 62-73; 5, с. 150-174, с. 186-216; 13, с. 19-24, с. 151-183

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ