Проблемні ситуації для обговорення.

1. З якою метою, де і за яких умов використовувати диверсифікацію?

2. До розв’язання яких проблем та в яких сферах економіки можна застосовувати теорію портфеля?

3. Як обчислити структуру портфеля з двох цінних паперів, якщо міру його допустимого ризику задано?

Практичні завдання.

Задача1. Сподівана норма прибутку акцій виду становить 60%, ризик цих акцій (середньоквадратичне відхилення) – 20%. Для акцій виду сподівана норма прибутку – 40%, ризик – 15%. Коефіцієнт кореляції для цих акцій . На основі цих акцій створюється портфель цінних паперів.

Необхідно:

а) обчислити сподівану норму прибутку та ризик портфеля цінних паперів, якщо акції виду складають 20% вартості цього портфеля;

б) обчислити сподівану норму прибутку та ризик портфеля цінних паперів, якщо акції виду складають 80% вартості цього портфеля;

в) створити оптимальний портфель цінних паперів (тобто такий, який має мінімальний ризик).

Задача 2. Виходячи з умов задачі 1, знайти структуру портфеля цінних паперів:

а) сподівана норма прибутку якого становила б 50%;

б) ризик якого становив би 16%.

Задача 3. Сподівані норми прибутку акцій виду становлять відповідно 60%, 50%, 40%, 70%. Ризики цих акцій відповідно становлять 40%, 30%, 25% та 50%. Тісноту зв’язку між нормами прибутку цих акцій відображають коефіцієнти кореляції =0,2; =-0,3; =-0,5; =0,9; =0,7; =-0,3. Необхідно сформувати з цих акцій портфель цінних паперів, що має мінімальний ризик. Оцінити його сподівану норму прибутку та його ризик.

Задача 4. Акції виду мають, відповідно, сподівані норми прибутку 20%, 40% та 60%, середньоквадратичні відхилення 10%,18% та 30%, коефіцієнти кореляції =1; =-1; =-1. Необхідно:

а) побудувати множини допустимих та ефективних портфелів цінних паперів;

б) визначити структуру портфеля цінних паперів, що має найбільшу сподівану норму прибутку при мінімальному ризику;

в) визначити сподівану норму прибутку та величину ризику для отримання портфеля цінних паперів.

Задача 5. Акції виду мають, відповідно, сподівані норми прибутку 10%, 20% та 50%, середньоквадратичні відхилення 2%,10% та 20%, коефіцієнти кореляції =0; =0; =-0,6. Необхідно:

а) побудувати множини допустимих та ефективних портфелів цінних паперів;

б) визначити оптимальну структуру портфеля цінних паперів щодо збереження капіталу;

в) визначити оптимальну структуру портфеля цінних паперів щодо збільшення приросту капіталу при ;

ж) визначити оптимальну структуру портфеля цінних паперів щодо максимального збільшення приросту капіталу при ;

з) для всіх отриманих портфелів цінних паперів обчислити сподівану норми прибутку та величину ризику.

 

Заняття 8. Практичні аспекти управління ризиком

Мета заняття: оволодіння практичними навичками оптимізації ризику на основі опрацювання суперпозиції способів зниження ризиків залежно від рівня можливих збитків та ймовірності їх отримання.

Основні питання.

1. Зміст та принципи управління ризиком.

2. Механізм реалізації зовнішніх способів зниження ризику.

3. Особливості застосування внутрішніх способів зниження ризику.

4. Методологія формування суперпозиції способів зниження ризику.

Теми доповідей.

1. Світовий досвід управління ризиком.

2. Можливості застосування зовнішніх та внутрішніх способів зниження ризику в умовах функціонування українських підприємств.

Проблемні ситуації для обговорення.

1. Які принципи використовуються на практиці при прийнятті управлінського рішення в умовах ризику?

2. Які способи зниження ризику, зовнішні чи внутрішні є надійнішими? Чому?

3. Які наслідки для підприємства матиме некерованість ризиків? Чи така ситуація є можливою в ринкових умовах господарювання?

Практичні завдання.

Задача 1. У зв’язку із можливими перебоями в постачанні енергетичних ресурсів недовиконання плану виробництва може становити: виробів А – 40 одиниць і виробів Б – 55 одиниць. Ціна за одиницю виробів становить відповідно 450 і 600 грн. Прибуток (у процентах до собівартості) становить 10%, умовно – постійні затрати – відповідно 150 і 200 грн. Визначити величину втрат від можливого зниження виробництва і реалізації продукції та запропонувати інваріантні способи зниження ризику.

Задача 2. У результаті посилення конкурентної боротьби можливе зниження цін становитиме: на виріб А – 15 грн., на виріб Б – 8 грн. Ціна за одиницю виробів становитиме відповідно 450 і 600 грн. Випуск продукції згідно із завданням складає: виробів А – 125 од., виробів Б – 94 од.

Визначити величину втрат від імовірного зниження цін та запропонувати інваріантні способи розв’язання ризику.

Задача 3. Виробнича програма заводу становить 600 одиниць виробів. Планові затрати на 1 виріб матеріалу А становлять 14 кг, матеріалу Б – 21 кг. У зв’язку з можливою зміною технологічного процесу з другого півріччя поточного року (має місце рівномірний розподіл виробничої програми за місяцями) матеріальні затрати зростуть відповідно на 0,5 і 0,6 кг у розрахунку на 1 виріб. Початкові (планові) ціни за 1 кг матеріалу А – 2,5 грн. і матеріалу Б – 1,9 грн. Розрахувати можливий розмір перевитрати матеріальних ресурсів та запропонувати інваріантні способи розв’язання ризику.

Задача 4. Продавець приватної крамниці (оптовий покупець) стоїть перед дилемою, яку кількість товару слід закупити: 1000 чи 2000 одиниць? При купівлі оптом 1000 одиниць товару затрати становитимуть 200 тис грн. за одиницю, а при купівлі 2000 одиниць – 180 тис грн. за одиницю. Підприємець буде продавати товар по 300 тис грн. за одиницю. Але він не знає, чи буде попит на даний товар. Весь не реалізований протягом відомого терміну товар можна буде реалізувати дещо пізніше, але лише по ціні 100 тис грн. за одиницю. Одержана інформація, на базі якої ймовірність того, що попит складе 1000 одиниць, становить 0,5, а ймовірність того, що попит буде на рівні 2000 одиниць, дорівнює теж 0,5. Рішення прийняти на основі обчислення вартості додаткової інформації про попит на даний товар.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

 

1. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К.: ТОВ"Борисфен-М", 1996. - 336 с.

2. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.- К.: КНЕУ, 2000.-292 с.

3. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: піідручник.-К.:ВМН, 1996.-400 с.

4. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: Учебное пособие.-М.: «Дело и сервис», 1999.- 122 с.

5. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-312 с.

6. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999.- 176 с.

7. Князевская Н.В., Князевский В.С. Принятие рискованных решений в экономике и бизнесе. – М.: «Контур», 1998.-160 с.

8. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности - М., 1998. - 224 с.

9. Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічним ризиком. Навч. посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2005.-224 с.

10. Машина Н.А. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навч.посібник.- Київ: центр навчальної літератури, 2003.-188 с.

11. Ризик у ринковій економіці: Навч.посібник/ Андрєєва Т.Є., Петровська Т.Є.-Харків: Бурун Книга, 2005.-128 с.

12. Шарова Т. Управление валютными рисками. – К., 19944. – 200 с.

13. Штефанич Д.А. Управління підприємницьким ризиком. – Тернопіль, „Економічна думка”, 1999. – 224 с.

14. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навч. посібник, - К.: Артек, 1997. – 248 с.

Додаткова література

15. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Мн.: „Экоперспектива”, 2000.-498 с.

16. Вітлінський В.В., Верченко П.І., Сіган А.В. Економічний ризик. Ігрові моделі: Навч. Посібник/ За ред. В.В.Вітлінського.- К.:КНЕУ, 2001.-446 с.

17. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций.- М.: Финансы и статистика, 1998. – 400 с.

18. Пересада А.А., Коваленко Ю.М., Онікієнко С.В. Інвестиційний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 485 с.

19.Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками. Пер. с англ.. – М.: ИНФРА, 1996.- 228 с.

20.Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий. – К.: Издательский дом «Максимум», 2001. – 600 с.

21.Севрук В.Т. Банковские риски. – М.: „Дело ЛТД”, 1994. – 72 с.

22.Устенко О.Л. Теория экономического риска: Монография. – К.: МАУП, 1997. – 167с.

23.Уткин Э.Л. Риск-менеджмент.–„Экмос”, 1998.-228 с.

24.Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для вузов.-М.:ЮНИТИ.- ДАНА, 1999.-239с.

25.Методичні вказівки щодо використання ЕОМ в курсових і дипломних роботах для студентів спеціальності “Економіка підприємства” всіх форм навчання. Ч.2 / Укл.С.В.Волошина, О.М.Проволоцька, Н.В.Чорноморченко, В.Д.Мусієнко, В.М.Амбросова та інші.-Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2006.-50с.