Одним з перших розглянув проблеми виникнення економічних ризиків

a) А. Маршал

b) Дж.М. Кейнс

c) Й.Шумпетер

d) Ф. Найт

100. Наука про закони й закономірності дії цілепокладальних та цілереалізуючих систем з визначення можливих загроз, із якими вони можуть зіткнутися у процесі свого функціонування – це:

a) Ризик-менеджмент

b) Ризикологія

c) Обґрунтування господарських рішень

d) Менеджмент

101. Інвестиційні рішення — це:

a) рішення щодо визначення обсягу та структури коштів, що інвестуються (власних і позикових);

b) рішення щодо вкладення (інвестування) коштів в активи в певний момент часу з метою одержання прибутку в майбутньому;

c) акти діяльності особи, яка приймає рішення, з обґрунтованого вкладення фінансових і реальних (матеріальних та нематеріальних) інвестицій;

d) усі відповіді правильні.

102. Граничну величину ставки дисконту, вище якої проект стає збитковим, віддзеркалює такий показник, як:

a) індекс прибутковості;

b) внутрішня норма окупності;

c) коефіцієнт дисконтування;

d) резерв рентабельності.

103. Якщо значення систематичного ризику дорівнює 1, то:

a) норма прибутку даної акції досить помірковано реагує на зміни, які відбуваються на ринку цінних паперів;

b) норма прибутку даного цінного папера ніяк не реагує на зміни на ринку;

c) норма прибутку даної акції пропорційно залежить від змін, що відбуваються на ринку;

d) усі відповіді помилкові.

104. Фінансові рішення — це:

a) рішення щодо визначення обсягу та структури коштів, що інвестуються (власних і позикових);

b) рішення щодо вкладення коштів в активи в певний момент часу з метою одержання прибутку в майбутньому;

c) акти діяльності особи, яка приймає рішення, з обґрунтованого вкладення фінансових та реальних (матеріальних та нематеріальних) інвестицій;

d) забезпечення поточного фінансування наявних коротко- і довгострокових активів (структура власних засобів, позикових засобів, поєднання коротко- та довгострокових джерел).

105. Найризикованішим портфелем є:

a) портфель облігацій;

b) портфель акцій;

c) портфель акцій і державних ЦП

d); портфель ЦБ менш ніж від 3-х компаній

e)усі відповіді помилкові.

106. Батьком сучасної «портфельної теорії», яка стосується методів збалансування ризиків та економічної вигоди під час вибору ризикованих інвестицій, є:

a) Р. Тобін;

b) Г. Марковіц;

c) А. Маршалл.

d) Дж. М. Кейнс

107. У реальності портфелі Г. Марковіца та Р. Тобіна — абстракції, тому що:

a) для кожного папера, що обертається на ринку, неможливо вірогідно знати ні його дохідність, ні середньоквадратичне відхилення;

b) інвестор не може повторити структуру ринку через розрахункову мізерність часток багатьох видів акцій, необхідних для його складу;

c) усі відповіді помилкові.

108. Статистична міра взаємодії двох випадкових змінних — це:

a) дисперсія;

b) середньоквадратичне відхилення;

c) коваріація.

d) математичне сподівання

Чи може середньозважена ціна капіталу підприємства використовуватися як ставка дисконту?

a) так;

b) ні;

c) так, але за певних умов.

Вартість портфеля - це

a) співвідношення часток різних видів інвестицій у цінні папери

b) кошти, за які портфель може бути проданий

c)це вартість усіх складових його паперів.

d) систематичний ризик проекту

111. Оскільки приплив коштів за інвестиційним проектом розподілений у часі, його аналіз здійснюється за допомогою:

a) Індексного аналізу

b) Дисконтування

c)Порівняння

d) Евристичного аналізу

112. Який повинен бути NPV, щоб було можна розглядати питання про прийняття проекту?

a) NPV > 0.

b) NPV < 0

c)NPV = 0

113. Інвестиційний проект слід відкинути, якщо NPV:

a) NPV > 0.

b) NPV = 0

c)NPV < 0

114. Проект не збитковий, але й не принесе прибутку, якщо:

a) NPV > 0.

b) NPV = 0

c)NPV < 0

115. Максимально можливий прибуток досягається при структурі портфеля, ідентичного структурі ринкового обороту. Така характеристика властива:

a) оптимальному портфелю

b) Портфелю мінімального ризику

c)Портфелю максимальної ефективності

d) Ринковому портфелю

Показник, що показує, за якою ставкою відсотка інвестор повинен вкласти свій капітал, щоб ефективність фінансового вкладення дорівнювала ефективності даного інвестиційного проекту.

a) Індекс прибутковості (PI)

b) Термін окупності PVP

c)Внутрішній коефіцієнт рентабельності

d) Коефіцієнт дисконтування а

117. Портфелем мінімального ризику є:

a) портфель облігацій;

b) портфель акцій;

c); портфель ЦП менш ніж від 3-х компаній

d) портфель державних ЦП

118. Середньозважена ціна капіталу підприємства (Weighted Average Cost of Capital — WACC) характеризується як:

a) Зважена вартість кредитних коштів на реалізацію проекту

b) Середньозважена величина вартості за кожним джерелом фінансування.

c) Ціна, за якою підприємство може бути продано

119. Портфелі Г. Марковіца та Р. Тобіна вважається абстракцією, тому що:

a) для кожного папера, що обертається на ринку, неможливо вірогідно знати ні його дохідність, ні середньоквадратичне відхилення;

b) усі відповіді помилкові.

c) інвестор не може повторити структуру ринку через розрахункову мізерність часток багатьох видів акцій, необхідних для його складу;

120. Засновником сучасної «портфельної теорії», яка стосується методів збалансування ризиків та економічної вигоди під час вибору ризикованих інвестицій, є:

a) Г. Марковіц;

b) Р. Тобін;

c)А. Маршалл.

d) Дж. М. Кейнс

121. Аспект, пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання, притаманний:

a) якісному аналізу;

b) кількісному аналізу;

c) усі відповіді правильні.

122. До фінансових ризиків належить:

a) Введення відстрочки на різні види платежів

b) Політичний курс розвитку країни

c) несприятливі зміни в податковому законодавстві

d) Ризик ліквідності

123. Проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності щодо продукції, яка створюється підприємством, є джерелом появи:

a) виробничого ризику;

b) адміністративно-законодавчого ризику;

c) маркетингового ризику;

d) усі відповіді помилкові.

124. Недоліком методу аналогів є:

a) недостатня розробленість (на даний час) методу на теоретичному рівні;

b) ігнорування чинника постійного розвитку будь-якої діяльності;

c) невисока точність оцінювання;

d) усі відповіді помилкові.

125. Третя група транспортних ризиків (С), що охоплює чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуацію:

a) за якої всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець;

b) за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажу), на власних складах;

c) коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не беруть на себе ніякого ризику;

d) усі відповіді помилкові.

126. До недоліків статистичного методу кількісної оцінки підприємницьких ризиків належить:

a) Отримані результати носять суб’єктивний характер

b) виникає проблема вибору еталона для порівняння

c)Невисока точність оцінки

d) Ігнорування фактору постійного розвитку будь-якої діяльності

127. Імовірність появи втрат у разі реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їхньої якості та споживної вартості зумовлює:

a) фінансовий ризик;

b) ризик ліквідності;

c) інфляційний ризик;

d) дефляційний ризик.

128. До переваг методу сценаріїв кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів належить:

a). Простота розрахунків

b) Може бути легко реалізований у середовищі EXCEL

c) Відхилення результуючого показника розраховується з врахуванням взаємодії діючих факторів

d) Можливість отримання інтервальних, а не точкових характеристик результативних показників

129. Втратами від здійснення виробничої діяльності можуть бути:

a) зниження прогнозованих обсягів виробництва й реалізації продукції;

b) незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням

c) непередбачені штрафи та стягнення;

d) зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів.