Страхування екологічних ризиків

Страхування екологічних ризиків

 

 

Виконали:

Студенти 3 курсу 1 групи

Спеціальності Фінанси і кредит

Литвиненко Ольга, Долінський Дмитро,

Шепелевич Вікторія, Семена Олександр,

Глюдз Роман

 

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП (Ольга Л.)……………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

1.1. Сутність та основні засади екологічного страхування (Ольга Л.)……………...5

1.2. Класифікація екологічних ризиків (Ольга Л.)………………………………….10

1.3. Страхування екологічних ризиків у європейській практиці (Дмитро Д.)…….12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ

2.1. Стан та доцільність екологічного страхування в Україні (Вікторія Ш.)……..18

2.2. Види страхування екологічних ризиків в Україні (Ольга Л., Вікторія Ш., Олександр С.)…………………………………………..……………………………...22

2.3. Аналіз ринку екологічного страхування в Україні (Олександр С.)…………...25

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ (Роман Г.)

3.1. Проблеми розвитку екологічного страхування в Україні……………………..31

3.2. Перспективи розвитку страхування екологічних ризиків в Україні………….35

ВИСНОВКИ (Вікторія Ш.)………………………………………………………….. 44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..45
КАТЕГОРІЇ…………………………………………………………………………….48

ТЕСТИ………………………………………………………………………………....51

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі, в умовах забруднення навколишнього природного середовища, екологічних катастроф і подібного, важливим постає питання страхування екологічних ризиків.

Екологічне страхування – це різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об’єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв’язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди життєво важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим.

З кожним днем, в процесі формування, в першу чергу, економічних відносин, та стремлінню до великих прибутків, суб’єкти господарської діяльності забувають про екологію, про піклування за навколишнім середовищем, чи хоча б запобігання його погіршення.

Негативні наслідки погіршення якості середовища виявляються, зокрема, в погіршенні здоров’я людини (передчасна смерть, фізичні і психічні розлади, що накладаються хворобами, обмеження), в збитку майну фізичних і юридичних осіб, а також у руйнуванні природних ресурсів.

Метою екологічного страхування є утворення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф; відшкодування збитків, заподіяних юридичним і фізичним особам в наслідок забруднення навколишнього середовища; забезпечення умов проживання населення і функціонування підприємців усіх форм власності в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне дослідження страхування екологічних ризиків, аналіз сучасного стану його розвитку в Україні, а також визначення шляхів його удосконалення у майбутньому.

Поставлена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити сутність та основні засади страхування екологічних ризиків;

- розглянути види екологічних ризиків;

- розглянути досвід страхування екологічних ризиків в зарубіжних країнах;

- дати характеристику теперішньому стану розвитку екологічного страхування в Україні;

- виокремити основні види екологічного страхування в Україні;

- проаналізувати динаміку розвитку страхування екологічних ризиків в Україні;

- виявити основні проблеми розвитку екологічного страхування на вітчизняному ринку страхових послуг;

- розробити пропозиції щодо подальшого розвитку страхування екологічних ризиків в умовах природної та економічної нестабільності;

- запропонувати шляхи вдосконалення нормативно-правової бази регулювання страхування екологічних ризиків в Україні.

Об’єктом дослідження є система екологічного страхування, необхідність та процес розвитку екологічного страхування екологічних ризиків на ринку страхових послуг.

Предметом дослідження є страхування екологічних ризиків.

Широке коло питань, пов'язаних із розвитком екострахування висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні науковці, як Пікус Р.В., Лобова О.М., Вовчак О.Д., Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Віленчук О.М., Барабашин І.В. та інші.

Методи дослідження. У процесі дослідження даного питання були використані різні методи дослідження: як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні. Для написання роботи були використані здебільшого теоретичні та статистичні методи дослідження, а також порівняння та класифікації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти України, роботи вітчизняних і зарубіжних науковців, періодичні видання і публікації засобів масової інформації, а також матеріали, що містять статистичні дані.

Структура роботи. Самостійна робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, категорій і тестів. Роботу викладено на 55 сторінках машинописного тексту, що містить 4 таблиці, 3 рисунка.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

 

Класифікація екологічних ризиків

Екологічне страхування включає цілий блок окремих видів страхування, що передбачає відповідальність страховика за ризики, пов'язані зі забрудненням довкілля. До них відносять:

1. Страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення навколишнього середовища.

2. Майнове страхування фінансових збитків, зумовлених аварійним забрудненням навколишнього середовища.

3. Особисте страхування життя, здоров'я, працездатності та пенсійного забезпечення громадян на випадок настання аварійного забруднення навколишнього середовища.

4. Страхування відповідальності власників танкерів за витік нафтопродуктів і забруднення ним вод і узбереж.

5. Страхування відповідальності підприємств за шкоду, заподіяну третім особам у процесі використання ядерної енергії.

6. Страхування відповідальності підприємств за забруднення ґрунтових вод, сільськогосподарських угідь, повітря.

7. Страхування відповідальності за шкоду від гірничодобувної діяльності підприємств тощо [32, c. 201].

Концентрація виробництва та ускладнення його технологій, одержання й застосування нових хімічних речовий, енергетичних ресурсів, швидкісних і багатотонних транспортних засобів призводять до появи нових ризиків.

У світовій практиці переважають такі види екологічного страхування:

- екологічне страхування нерухомих об’єктів (fixed facilities): «Вибіркове страхування юридичної відповідальності за забруднення» (Pollution Legal Liability Select); «Страхування відповідальності за викид забруднюючих речовин із наземних (підземних) ємностей» (Storage Tanner Liability);

- екологічне страхування підприємств сервісу (service industry): «Страхування відповідальності підрядників, що займаються розчисткою територій будівель, від матеріалів, які містять свинець» (Asbestos Abatement Liability Insurance); «Страхування відповідальності підприємств, що займаються рекультивацією забруднених земель» (Contractor Operations and Professional Services);

- екологічне страхування відповідальності при перевезеннях: «Страхування відповідальності власників транспортних засобів за забруднення навколишнього середовища» (Environmental Automobile Liability); «Страхування відповідальності перевізників вантажів за забруднення навколишнього середовища під час їх транспортування» (Owners Spill Liability);

- екологічне страхування забрудненого нерухомого майна (Contaminated Properties): «Страхування неочікуваних витрат по розчистці та рекультивації забрудненого нерухомого майна» (Cleanup Cost Cap); «Страхова програма, яка покриває всі операції щодо розчистки і рекультивації забрудненого нерухомого майна за загальним лімітом протягом усього строку страхування» (Owners Controlled Insurance Program) [24, c. 28].

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ

 

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

 

Під час дослідження страхування екологічних ризиків в Україні та світі ми дійшли до ряду висновків.

Нами була визначена основна сутність та розтлумачено значення екологічного страхування та його функції. Більше того, були зазначені основні засади його формування.

В першому розділі нами було досліджено основні види страхування екологічних ризиків, в різноманітті яких ми й переконалися.

У подальшому, для кращого розуміння нами було представлено зарубіжний досвід в екологічному страхуванні у рамках нашої теми.

В другому розділі було розглянуто необхідність та стан розвитку екологічного страхування в Україні та проаналізовано доцільність екострахування в Україні на сьогодні.

Розглядаючи характеристику екологічного страхування, ми паралельно досліджували та демонстрували його види, що функціонують в нашій країні.

Також ми проаналізували ринок екологічного страхування, зміни на ньому, фактори, що впливають та змушують людей вдаватися до страхування екологічних ризиків.

В останньому розділі нами було досліджено проблеми, що заважають в пону міру розвиватися екологічному страхуванню, представлено шляхи розвитку та вдосконалення страхування екологічних ризиків.

Таким чином, розвиток екологічного страхування як в світі, так і в Україні знаходиться ще на перших етапах. Існує багато проблем та перешкод його розвитку, зокрема це швидкий розвиток економічного, технологічного та виробничого секторів, що з кожним роком все більше наносять збитків саме екології, пам’ятаючи лише про власні потреби. Потрібно удосконалювати всі сфери, що залучені до екологічного страхування, і перш за все пам’ятати про навколишнє середовище, в я кому ми живемо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. Монографія. Київ: Товариство "Знання", 1998 - 374 с.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – 5-те вид., стер. – К.:Знання, 2006. – 351 с.

3. Барабашин И.В. Проблемы законодательного обеспечения развития экологического страхования в России // Экономика природопользования. Обзорная информация. – М.: ВИНИТИ, 2005. – Вып. 3. – С.8–11.

4. Бублик М.І. Страхування техногенних збитків – новий сегмент на ринку екологічного страхування в Україні // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. – 2009. – № 640. – С. 23–33.

5. Віленчук О. Екологічне страхування в системі охорони природного середовища //Економіка АПК. - 2010. - № 10. - С.46-51.

6. Віленчук О. М Теоретичні аспекти розвитку екологічного страхування в Україні // Вісн. Житомир. Держ. агроекол. ун-ту. – Спецвип.– 2000. – (жовт.) – С. 261-262.

7. Віленчук О. М. Концептуальні засади розвитку екологічного страхування в господарстві //Фінанси України. - 2007. - №5. - С. 105–113.

8. Ганущак Л.Б. Дослідження організаційно правових форм управління інноваційним потенціалом підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2008. – № 10. – С. 217-226.

9. Гапонюк М. Передумови та перспективи розвитку екологічного страхування в Україні //Фінанси України. - 1997. - № 7. - C. 90-100.

10. Деньга В. Анализ международного опыта нормативного управления экологическим риском (на примере Нидерландов) // Страховое дело. – 1999. – №6. – С. 30-40.

11. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.

12. Екологічне право України. Академічний курс: підручник / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Вид-во "Юрид. думка", 2008. – 142 с.

13. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 720 с.

14. Каленіченко Ю.Б. Екологічне страхування та проблеми його розвитку в Україні. Механізм регулювання економіки, №3, 2005. – С. 199-209. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/.

15. Конституція України: закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/.

16. Лебединсъка Л. Д., Аніщенко В. О. Екологічне страхування як один з пріоритетних інструментів фінансового механізму управління природокористування. - Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. -Вип. 1 (8) / Голов, ред. С. П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 478-483

17. Мачуський В.В. Правові основи страхування: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. -- К.: КНЕУ, 2008. - 302 с.

18. Машина Н.І. Міжнародне страхування: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 504 с.

19. Наконечна К.В. Механізм державної підтримки підприємств і шляхи його вдосконалення//Економіка АПК – 2008. - №2. – С. 58-60.

20. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2010 році. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. – 254 с.

21. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/.

22. Нерсисян Т. Я. Страхование экологических рисков в мировой практике // Страховое дело. – №12. – 2006. – С. 43-50.

23. Офіційний веб-сайт державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

24. Пікус Р.В. Страхування екологічних ризиків в Україні / Р.В. Пікус, О.М. Лобова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Серія «Економіка» (за аг. Ред.. Базилевича В.Д.). – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - №113-113. – С. 27-32.

25. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: закон України від 08.06.2000 № 1809-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/.

26. Про охорону навколишнього природного середовища: закон України від 25.06.1991 року № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 41 (08.10.91), ст. 546 // зі змінами і доповненнями станом на 10.11.2011 року. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/.

27. Про результати аудиту використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2006 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.acrada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/893427? cat_id=412.

28. Про страхування: закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/.

29. Решетник Л. Екологічне страхування як одна з форм відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права громадян на безпечне для їх життя та здоров`я довкілля // „Право України” - 2009 - №6 - ст. 78

30. Робочий документ №12: Огляд законодавства та практики в галузі страхування транспортування небезпечних відходів в ЄС та Росії. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cowi.ru.

31. Семиволос П. За шкоду довкіллю – до відповідальності. «Дзеркало тижня», 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3100/31635/.

32. Страхова справа: підручник / О. Д. Вовчак. - - К.: Знання, 2011. — 391 с.

33. Страховий ринок України у контексті сталого розвитку: монографія / О.В. Козьменко. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 350с.

34. Страховий ринок України. Консолідовані звітні дані за 2010 рік. – [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.

КАТЕГОРІЇ

 

Екологічне страхування – це різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об’єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв’язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди життєво важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим.

Екологічне страхування - це страхування цивільно-правової відповідальності виробництв, джерел підвищеної небезпеки для довкілля, за заподіяну шкоду, яка може бути завдана громадянам та юридичним особам, внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища.

Суб’єктами екологічного страхування є:

- держава;

- підприємства;

- громадянин-власник;

- населення;

- страхові компанії.

Об’єкт екологічного страхування – будь-який екологічний ризик забруднення навколишнього середовища та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами, а також іншими забрудненнями.

Мета екологічного страхування – утворення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф; відшкодування збитків, заподіяних юридичним і фізичним особам в наслідок забруднення навколишнього середовища; забезпечення умов проживання населення і функціонування підприємців усіх форм власності в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Страхування екологічних ризиків виконує такі функції:

— формування екологічної відповідальності фізичних та юридичних осіб за результати антропогенної діяльності;

— стимулювання протиаварійних заходів за рахунок диференціації страхових тарифів і грошових виплат за безаварійну роботу;

— забезпечення компенсаційних гарантій постраждалим незалежно від фінансового стану підприємства — винуватця аварійного забруднення навколишнього середовища;

— забезпечення стійкості фінансового стану підприємств при необхідності відшкодування збитку постраждалим від аварійного забруднення навколишнього середовища та витрат на відновлення власного виробництва;

— забезпечення реалізації правових гарантій економічного захисту фізичних та юридичних осіб за рахунок сформованих страхових фондів.

Страхова подія - раптове забруднення, псування, ушкодження, виснаження, руйнування навколишнього середовища (атмосфери, водних об’єктів, рельєфу місцевості) в результаті техногенних аварій і катастроф, стихійних лих.

Страхові тарифи - це ставка страхових платежів з одиниці страхової суми за визначений період.

Страховий випадок - це подія, при настанні якої у страховика виникає обов'язок сплатити визначену законом чи договором страхову суму. Перелік страхових випадків встановлюється у законі, а при добровільному страхуванні - у договорі. Так, за договором страхування домашнього майна до страхових випадків, як правило, у договорі відносять певні стихійні лиха та нещасні випадки.

Страховий ризик - це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування, тобто це ті небезпеки, які загрожують об'єкту страхування і на випадок настання яких сторони укладають договір.

Страхова оцінка - це фактична вартість майна, яке підлягає страхуванню.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це грошова сума, яка фактично виплачується при настанні страхового випадку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати страхової суми.

Перестрахування - страхування одним страховиком ризику виконання частини своїх зобов’язань перед клієнтом у іншого страховика.

Страхова суброгація - перехід до страховика, який сплатив страхове відшкодування клієнту, права вимоги до особи, яка відповідає за заподіяну шкоду.

Страхова франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно із законом чи договором страхування. Тобто страховик звільняється від обов'язку відшкодовувати незначні за розміром збитки.

 

ТЕСТИ

 

1. Основною метою екологічного страхування є:

1) компенсація шкоди за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та майну внаслідок втрати працездатності з вини страхувальника;

2) компенсація шкоди за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника;

3) компенсація шкоди за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника.(+)

2. Екологічне страхування виконує роль –

1) природоохоронну;

2) превентивну;

3) інвестиційну;

4) всі відповіді вірні;(+)

5) жодна відповідь вірна.

3. Суб’єктами екологічного страхування є:

1) страхові компанії;

2) держава;

3) населення;

4) підприємства;

5) громадянин-власник;

6) усі відповіді вірні.(+)

4. Мета екострахування це –

1) захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб від шкоди, що настає у разі забруднення погіршення якості природних ресурсів;

2) захист майнових інтересів юридичних осіб від шкоди, що настає у разі забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів;

3) захист майнових громадян та юридичних осіб від шкоди, що настає у разі забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів;

4) захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб від шкоди, що настає у разі забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів.(+)

5. Механізм екологічного страхування базується на принципах взаємно вигідних відносин:

1) страховика;

2) страховика та страхувальника;(+)

3) страхувальника.

6. Договір страхування укладається на:

1) один рік;

2) три роки;

3) один рік з можливістю продовження;(+)

4) десять років.

7. До екологічного страхування відносять страхування ядерних ризиків. Так чи ні?

1) Так;(+)

2) Ні.

8. Екологічне страхування нерухомих об’єктів включає:

1) «Вибіркове страхування юридичної відповідальності за забруднення»;(+)

2) «Страхування відповідальності підрядників, що займаються розчисткою територій будівель, від матеріалів, які містять свинець»;

3) «Страхування відповідальності перевізників вантажів за забруднення навколишнього середовища під час їх транспортування»;

4) «Страхування неочікуваних витрат по розчистці та рекультивації забрудненого нерухомого майна».

9. Екологічне страхування підприємств сервісу включає:

1) «Страхування відповідальності за викид забруднюючих речовин із наземних (підземних) ємностей»;

2) «Страхування відповідальності підприємств, що займаються рекультивацією забруднених земель»;(+)

3) «Страхування відповідальності власників транспортних засобів за забруднення навколишнього середовища».

10. Екологічне страхування відповідальності при перевезеннях включає:

1) «Вибіркове страхування юридичної відповідальності за забруднення»;

2) «Страхування відповідальності підприємств, що займаються рекультивацією забруднених земель»;

3) «Страхування відповідальності власників транспортних засобів за забруднення навколишнього середовища».(+)

11. Екологічне страхування забрудненого нерухомого майна включає:

1) «Страхування відповідальності за викид забруднюючих речовин із наземних (підземних) ємностей»;

2) «Страхування відповідальності перевізників вантажів за забруднення навколишнього середовища під час їх транспортування»;

3) «Страхування неочікуваних витрат по розчистці та рекультивації забрудненого нерухомого майна».(+)

12. В Англії ввели спеціальні поліси по страхуванню екологічної відповідальності на початку:

1) 1990 року; (+)

2) 1993 року;

3) 1988 року;

4) 1991 року.

13. Країна в якій найбільша частка екологічного збитку, що покривається страховими компаніями Європи:

1) Іспанія;

2) Німеччина;

3) Великобританія;(+)

4) Італія.

14. Реакцією європейських страховиків на розвиток суспільних поглядів у цей перехідний період стало одночасне застосування страхових полісів двох зразків:

1) Основної та не основної відповідальності;

2) Загальної та екологічної відповідальності;(+)

3) Екологічної та соціальної відповідальністі.

15. Європейський комітет зі страхування (Comite EuropeanDes Assurances, CEA) виділяє чотири основні сформовані системи полісів. Який з варіантів не відноситься до них:

1) стара система полісів загальної відповідальності. Ця система не розрізняє раптове (випадкове) і поступове забруднення;

2) тотальне вилучення забруднення із загальної відповідальності і з необов'язковим (факультативним)страхуванням раптового і випадкового збитку;

3) страхування загальної відповідальності, що покриває тільки випадкове і раптове забруднення;

4) страхування загальної відповідальності, що покриває всі види забруднень;(+)

5) страхові поліси по екологічних ризиках є спеціалізованими і містять поступове забруднення.

16. Страхування відповідальності за шкоду, що заподіюється навколишньому середовищу, здійснюється на таких умовах:

1) компенсація страхувальнику всіх сум, присуджених за законом постраждалим третім особам у зв'язку з настанням страхового випадку, включаючи судові витрати;(+)

2) страхуванням покриваються лише випадкові забруднення;(+)

3) страхуванням покриваються всі забруднення;

4) суми штрафів включаються у страхове покриття;

5) суми штрафів не включаються у страхове покриття.(+)

 

17. Страхові тарифи диференціюються залежно від:

1) ступеня екологічного ризику;(+)

2) доходів підприємства;

3) особливостей господарчої діяльності конкретного страхувальника;(+)

4) технічного стану виробничих засобів (активів);(+)

5) захисних та очисних споруд підприємства;(+)

6) мінімального та максимального розміру відшкодування.(+)

Страхування екологічних ризиків

 

 

Виконали:

Студенти 3 курсу 1 групи

Спеціальності Фінанси і кредит

Литвиненко Ольга, Долінський Дмитро,

Шепелевич Вікторія, Семена Олександр,

Глюдз Роман

 

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП (Ольга Л.)……………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

1.1. Сутність та основні засади екологічного страхування (Ольга Л.)……………...5

1.2. Класифікація екологічних ризиків (Ольга Л.)………………………………….10

1.3. Страхування екологічних ризиків у європейській практиці (Дмитро Д.)…….12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ

2.1. Стан та доцільність екологічного страхування в Україні (Вікторія Ш.)……..18

2.2. Види страхування екологічних ризиків в Україні (Ольга Л., Вікторія Ш., Олександр С.)…………………………………………..……………………………...22

2.3. Аналіз ринку екологічного страхування в Україні (Олександр С.)…………...25

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ (Роман Г.)

3.1. Проблеми розвитку екологічного страхування в Україні……………………..31

3.2. Перспективи розвитку страхування екологічних ризиків в Україні………….35

ВИСНОВКИ (Вікторія Ш.)………………………………………………………….. 44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..45
КАТЕГОРІЇ…………………………………………………………………………….48

ТЕСТИ………………………………………………………………………………....51

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі, в умовах забруднення навколишнього природного середовища, екологічних катастроф і подібного, важливим постає питання страхування екологічних ризиків.

Екологічне страхування – це різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об’єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв’язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди життєво важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим.

З кожним днем, в процесі формування, в першу чергу, економічних відносин, та стремлінню до великих прибутків, суб’єкти господарської діяльності забувають про екологію, про піклування за навколишнім середовищем, чи хоча б запобігання його погіршення.

Негативні наслідки погіршення якості середовища виявляються, зокрема, в погіршенні здоров’я людини (передчасна смерть, фізичні і психічні розлади, що накладаються хворобами, обмеження), в збитку майну фізичних і юридичних осіб, а також у руйнуванні природних ресурсів.

Метою екологічного страхування є утворення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф; відшкодування збитків, заподіяних юридичним і фізичним особам в наслідок забруднення навколишнього середовища; забезпечення умов проживання населення і функціонування підприємців усіх форм власності в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне дослідження страхування екологічних ризиків, аналіз сучасного стану його розвитку в Україні, а також визначення шляхів його удосконалення у майбутньому.

Поставлена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити сутність та основні засади страхування екологічних ризиків;

- розглянути види екологічних ризиків;

- розглянути досвід страхування екологічних ризиків в зарубіжних країнах;

- дати характеристику теперішньому стану розвитку екологічного страхування в Україні;

- виокремити основні види екологічного страхування в Україні;

- проаналізувати динаміку розвитку страхування екологічних ризиків в Україні;

- виявити основні проблеми розвитку екологічного страхування на вітчизняному ринку страхових послуг;

- розробити пропозиції щодо подальшого розвитку страхування екологічних ризиків в умовах природної та економічної нестабільності;

- запропонувати шляхи вдосконалення нормативно-правової бази регулювання страхування екологічних ризиків в Україні.

Об’єктом дослідження є система екологічного страхування, необхідність та процес розвитку екологічного страхування екологічних ризиків на ринку страхових послуг.

Предметом дослідження є страхування екологічних ризиків.

Широке коло питань, пов'язаних із розвитком екострахування висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні науковці, як Пікус Р.В., Лобова О.М., Вовчак О.Д., Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Віленчук О.М., Барабашин І.В. та інші.

Методи дослідження. У процесі дослідження даного питання були використані різні методи дослідження: як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні. Для написання роботи були використані здебільшого теоретичні та статистичні методи дослідження, а також порівняння та класифікації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти України, роботи вітчизняних і зарубіжних науковців, періодичні видання і публікації засобів масової інформації, а також матеріали, що містять статистичні дані.

Структура роботи. Самостійна робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, категорій і тестів. Роботу викладено на 55 сторінках машинописного тексту, що містить 4 таблиці, 3 рисунка.