Аналіз ринку екологічного страхування в Україні

Аналізуючи стан ринку послуг екологічного страхування в Україні, слід зазначити, що він характеризується низькими темпами розвитку. В Україні послуги екологічного страхування надають такі страхові організації: “Українська екологічна страхова компанія”, “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка”, страхова компанія “Енергополіс”, страхова компанія “Кредо-Класик”, страхова компанія “ІНГО Україна”, НАСК “Оранта”, ВАТ УСК “Дженералі Гарант” та ін. Звичайно, перелік видів екологічного страхування традиційними в Україні назвати важко, враховуючи їх частку на страховому ринку та кількість й рівень страхових компаній, що пропонують на ринку відповідний страховий продукт. Тому вважаємо, що ринок екологічного страхування в Україні перебуває на початковому етапі свого формування, що свідчить про можливість розвитку цього виду страхування практично в усіх галузях економіки України [11].

Для порівняння в даний час об'єм ринку екологічного страхування в США складає близько 1 млрд. дол. Згідно оцінкам експертів в 2013 р. міжнародний щорічний оборот світового ринку екологічних послуг досягатиме 148 млрд. дол. Очікується, що Японія, Німеччина і Центральна Європа лідируватимуть за об'ємом витрат на природоохоронні заходи. Найбільші темпи зростання ринку очікуються в Мексиці, Індії, Аргентині і Бразилії [3, c. 9].

В цілому по страховому ринку України інформація по основним, однозначно екологічним видам страхування (в тому числі по пере­страхуванню) за декілька останніх років наводиться нами у таблиці 2.2.

Динаміка даного виду страхування по страховим преміям останніми роками виглядає наступним чином: 1215,8 тис. грн. - 2009 рік; 1589,8 тис. грн. - 2010 рік; 1851,6 тис. грн. - 2011 рік. Слід відмітити, що частка страхових платежів по даному виду страхування є доволі значною, а саме: 2009 рік - 9,45 %; 2010 рік - 11,49 %; 2011 рік - 10,28 %. Рівень чистих страхових виплат по даному виду страхуван­ня у 2009 році склав 2,8 %, у 2010 році - 4,65, у 2011 році - 12,9 %. Таким чином, слід констатувати, що незважаючи на дуже високу ризиковість даного виду страхування, останніми роками він залишався одним із найбільш доходних для страховиків.

Таблиця 2.2.

Страхові премії і виплати зі страхування відповідальності по екологічним ризикам, тис. грн.

	Види страхування відповідальності
Роки	Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господар­ська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно- епідеміологічного характеру	Страхування відповідаль­ності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення)небезпечних відходів, щодо відшкоду­вання шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного пере­везення та утилізації (вида­лення) небезпечних відходів	Страхування відповідальності суб'єктів переве­зення небезпечних вантажів на випа­док настання нега­тивних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів
	Страхові премії	Страхові виплати	Страхові премії	Страхові виплати	Стра­хові премії	Страхові виплати
	2446,4	287,35	58,8	8,7	19231,4	11,5
	13019,55	1041,56	165,11	31,4	43105,1 6	23,2
	-	-	-	-	-	-
	49031,9	72,9	160,8		40336,1	180,5
	59114,2	19,9	123,7		37627,0	35,8
	38726,7	32,7	117,1		39459,5	14,0

Джерело: [11].

До основних екологічних ризиків природного характеру належать ризики геологічного характеру (зсувні процеси, ділянки відкритого карсту та ін.), ризики гідрологічного характеру (водопілля, паводки, селеві потоки та змішані природно-техногенні фактори) та ризики виникнення пожеж у природних екосистемах. На всій території України поширені процеси деградації земель, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5% території), забруднення (близько 20% території), підтоплення (близько 12% території). У 2010 р. зареєстровано 2,4 тис. лісових пожеж, які охопили площу 1,2 тис. га та завдали збитків у 8 млн. гривень [20].

Одна із найбільших техногенних аварій за останні роки сталася 16 липня 2007 р. на Львівщині, внаслідок якої у навколишнє природне середовище потрапило близько 130 т фосфору з 6 цистерн, що спричинило пожежу відкритої форми. Наслідками аварії було значне хімічне забруднення навколишнього природного середовища на місці аварії та прилеглій території. Міністерство екології та природних ресурсів України оцінило екологічні збитки від аварії потягу з фосфором у Львівській області в більш ніж 1,5 млн гривень. За інформацією Державної екологічної інспекції в Львівській області розмір збитків за забруднення водних ресурсів склав 19,029 тис. грн, за забруднення земельних ресурсів – 20,585 тис. грн, за пошкодження лісових насаджень – 1,040 тис. грн, за забруднення атмосферного повітря – 1378,432 тис. грн.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій (НС) природного і техногенного характеру в Україні є: застарілість основних фондів, зокрема природоохоронного призначення, великий обсяг транспортування, зберігання і використання небезпечних речовин, аварійний стан значної частини мереж комунального господарства, недостатня інвестиційна підтримка процесу впровадження новітніх ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій в екологічно небезпечних галузях промисловості.

В Україні впродовж 2005–2010 рр. склалася тенденція до зменшення загальної кількості НС та збільшення економічних збитків від НС. Загальна кількість НС природного характеру, що виникла у 2010 р. є найменшим показником в аналізованому періоді, починаючи з 2005 р. Кількість НС техногенного характеру у 2010 р. зменшилась на 40% у порівнянні з 2005 р. (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Розподіл НС, які сталися впродовж 2005–2010 роках.

Джерело: [21].

Незважаючи на зменшення загальної кількості НС, економічні збитки завдані НС у 2010 році зросли майже вдвічі (у порівнянні з попереднім роком), їх сума оцінюється у 984,7 млн гривень. У структурі збитків переважають збитки від НС природного характеру (рис. 2.2.). Рекордними стали збитки від НС природного характеру у 2008 р. – понад 4 млрд. грн.., зумовлені повінню у західних областях України.

Рис. 2.2. Динаміка економічних збитків, завданих НС у 2005–2010 роках, млн. грн.

Джерело: [21].

Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел [25].

Інформація про видатки резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків НС природного і техногенного характеру наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Видатки резервного фонду державного бюджету за 2005–2010 рр., млн. грн.

Напрямки використання коштів резервного фонду держбюджету
НС природного характеру		71,9			825,6	471,2
НС техногенного характеру	36,6			168,6	97,7	525,5
Всього	110,5	155,9		1374,6	923,3	993,7

Джерело: [27].

Порівнюючи економічні збитки від НС природного і техногенного характеру та величину коштів на їх ліквідацію, стає зрозумілим, що обсяги формування резевних фондів не завжди відповідають фактичному рівню збитків від НС. Економічні збитки від НС у 2005–2008 рр. перевищують обсяги резервного фонду, виділені на їх ліквідацію. У 2009 р. з резервного фонду було виділено майже удвічі більше, ніж завдано збитків, у зв’язку з повінню 2008 р. Покриття збитків від масштабних катастроф потребує акумуляції значно більшого обсягу ресурсів. Унаслідок цього можуть скорочуватися бюджетні видатки за іншими напрямками фінансування.

У зв’язку з недостатнім державним фінансуванням збитків від НС іншим додатковим джерелом фінансування може стати екологічне страхування, яке є одним із еколого-економічних інструментів управління природокористуванням.

Під екологічним страхуванням розуміють створення за рахунок коштів економічних суб’єктів резервних (страхових) фондів, призначених для відшкодування збитків від впливу на навколишнє природне середовище внаслідок непередбачених надзвичайних ситуацій (екологічних аварій, катастроф, ін.).

Надходження валових страхових платежів зі страхування екологічних ризиків у 2010 р. становили 3194,4 млн. грн., в т.ч. від ризиків техногенних аварій 139,5 млн. гривень. При тому питома вага валових премій зі страхування екологічних ризиків до загальних валових премій по страховому ринку України невисока і становить 13,8%, в т.ч. від ризиків техногенних аварій 1,2%.

Рівень валових страхових виплат рівний 5,9%. При цьому рівень страхових виплат у разі природної катастрофи в Україні не перевищує 2%, а в разі техногенної аварії – 3% від завданих збитків. У країнах ЄС цей показник дорівнює відповідно – 70 і 85%. Частка страхових премій, які сплачуються перестраховикам 64,1%, з них 59,3% внутрішнє перестрахування.

Найвищі страхові премії зі страхування екологічних ризиків у 2010 р. були з добровільного страхування вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ – 3029,8 млн. грн. та обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту склали 69262,7 тис. грн. [34].

Таким чином, аналіз вітчизняного досвіду показує, що екологічне страхування – особливий, найбільш складний вид страхування, що має свою специфіку (взаємозв'язок з правовим механізмом, залучення експертів-екологів для здійснення екологічного аудиту страхувальників). Виникають також труднощі, пов'язані зі встановленням відмінностей між ненавмисними і навмисними ризиками; визначенням вірогідності аварії і розміру страхових платежів; оцінкою поступових ризиків, коли шкода виявляється через багато років після забруднення навколишнього природного середовища.

Проте в цілому страхування екологічних ризиків є достатньо ефективним економічним механізмом, який дозволяє компенсувати збиток, що завдається третім особам, так і витрати самих страхувальників, що виникають в результаті аварійного забруднення навколишнього середовища. Цей вид страхування сприяє: поширенню превентивних дій, ведучи до зменшення витрат на екологічний захист; зростанню вкладення іноземного прямого капіталу, оскільки зменшує загальний інвестиційний ризик тощо. Отже, екологічне страхування сприяє як економічному зростанню країни, так і поліпшенню якості навколишнього природного середовища.