Хар-ка умов для визнач. етапу життєвого циклу товарів.

Життєвий цикл товарів – це проміжок часу, що характеризує різні моменти розвитку товару від випуску до зняття з виробництва, та фактори що постійно супроводжують товар протягом всього циклу. Розрізняють такі умови для визнач. етапу життєвого: товар; ринок споживачів; ринок продавців; обсяг продажу; величина прибутку; ціна; технік - економічна Хар-ка прибутку товару. В залежності від розвитку товару, відповідає кожний ЕЖЦ товару, яких можна виділити чотирьох. На 1 етапі ринок споживачів представлений тільки суперноваторами, або новаторами. Товар є новим тому на „адаптацію” до нього потрібен час. Поступово товар набуває популярності, він охоплює біля 50% споживачів. На 3 етапі товар набуває Ян не повсякденної потреби то хоча б товару першої необхідності.

На 4етапі товар поступово втрачає свої позиції, він урізноманітненний але він не модний. Ринок продавців змінюється відповідно до певних змін що зумовлюються зміною у часі. На 1 етапі продавці лише по окремі, їх лише декілька. На 2етапі їх кількість постійно змінюється, з`являються нові продавці, зростає кількість конкурентів. На 3 етапі продавців максимально на ринку. На 4 етапі їх кількість постійно зменшується, що зумовлено загал. занепадом товару. Товар на 1 етапі є новинкою, тому його продаж не є великим. На 2етапі він постійно набирає обертів, а саме стає прибутковим, саме тут необхідна модернізація товару. На 3 етапі майже 50% споживачів ним корист., товар представлений у широкому асортименті. На 4 етапі з всього асортименту залиш. лише найприбутковіші товари. Прибуток розподіляється відповідно до обсягів продажу, малий на 1 рівні, на 2 прибутки постійно зростають, на 3 прибуток є максимальним, на 4, в залежності від обраної політики товар приносить надприбутки завдяки постійній частки ринку, або з<ння витрат до мінімуму виводячи товар з ринку. Ціна є дуже суперечливим фактором і залежить від стратегії що обирає підприємство. На початковому етапі вона може бути дуже високою стратегія „зняття вершків”, або низькою стратегія проникнення на ринок. В залежності від зміни курсу ціна може коливатися, але як правило, на 2 етапі зростає, на 3вона стає стабільною. На 4 етапі ціна бути низькою через низьку знижок, або товар може перейти у розряд елітних товарів та продаватися за дуже високою ціною.

32. Хар-ка ціноутворення і ЕЖЦТ.

У кожного товару (послуги) є свій життєвий товар (їх чотири). У окжного з етапів є свої, притаманні тільки йому показники (як ринок продавців, ринок споживачів, обсяг продажу, розмір прибутку, ціна). Щодо ціни то на 1 етапі вона висока чи низька залежно від стратегії маркетингу; на 2 – трохи нижча за 1й; на 3 - низька; на 4 – найнижча. Кожному етапу ЖЦТвідповідає певна стратегія поведінки фірми. Так стратегія ціноутворення така: на 1 – оптимізація ціни з урахуванням стратегії виведення товару на рикон; на 2 – стабілізація товару; на 3– різке зниження ціни; на 4 – стабільні низькі ціни.

Види реклами.

Існують такі види реклами: - Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги або ідеї. -Соціальна рекламна інформація – це некомерційна інформація державних органів із питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населенню у такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, ні її виробник. Особи, які здійсн. на безоплатній основі діяльність із поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, корист. пільгами, передбаченими законодавством Укр.. -Політична реклама має дуже специфічні ознаки: її метою є створ. популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залучають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогось політичного діяча чи партії. -Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релігійне життя, окремі події та свята церковних громад. Ця реклама також має специфічні ознаки, що визначаються самою суттю релігійних відносин.

Етапи наукового обгрунтування класифікації споживачів.

Споживач – основна особа в маркетингу. Уся політика маркетингу полягає у спрямуванні дій безпосередньо на кінц. споживача.три етапи. На 1 етапі бралися до уваги в основному соціально-демографічні, географічні критерії та критерії матеріального забезпечення й рівня споживання. Споживачів групували за такими ознаками: стать, вік, соціально-професійна належність, місце проживання, район, кількість членів сім'ї, кількість дітей, забезпеченість окремими видами товарів, рівень споживання товарів особистого попиту, рівень викор-ня ЗМІ. В основу цієї класифікації було покладено класові Хар-ки. На 2 етапі брали за основу психографічні критерії, такі, як мотивація покупки (економія, престиж, зручність користування), рівень викор-ня (великий, середній, низький), характер споживача (неспокійний, життєрадісний, владний). 3-й етап -Сучасні соціологи та психологи за основу беруть спосіб життя окремого індивіда з усіма його потребами, упередженнями, звичками, вихованням і всім комплексом різних сторонніх впливів, які наклали відбиток на його особистість. Позначаючись на способі життя індивіда, вони породжують чотири мікрокультури, які різняться одна від одної системою цінностей, мовою, настановленнями, мотивами та поведінкою.

Покупці класифікуються у такий спосіб: 1.Покупці товарів фірми 2.Покупці товарів фірми-конкурента 3.Потенційні покупці

4. Абсолютні не споживачі

Треба сказати, що 1й етап наукового обґрунтування попиту не втратив значення і до сьогодні. Його критерії дуже поширені завдяки простоті їх вимірювання. Їх використовують для вивчення як ринку, так і аудиторії ЗМІ та реклами.

35. Загальна класиф-ія споживачів (покупців )

Зараз увесь рекламний процес спрямовано на конкретну людину, яка входить до певної групи людей, подіб­них до неї. Споживач — основна особа в маркетингу. Широкий спектр засобів рекламування створ. з однією метою — найефективнішим способом за­лучити кінц. споживача та максимально задовол. його запити. Покупці класифікуються в такий спосіб:

1.Покупці товарів фірми. 2. Покупці товарів фірми-конкурента.3. Потенційні покупці (вони могли б зробити покупку, але поки не можуть зробити цього з різних причин). 4. Абсолютні неспоживачі (вони не мають можливості купи­ти або їм заважають якісь складні обставини).Важливу роль у розподілі товарів, а тим самим у впливі на споживача, відіграють торгові посередники і так звані радники.1. Пропонентів, тобто осіб, які прямо пропонують вибір спе­цифічних товарів та послуг (учителі, лікарі, архітектори, інжене­ри). Вони, як правило, нав'язують іншим свій власний вибір. 2. Власне радників, які не нав'язують свого вибору, але їхні реко­мендації як професіоналів та знавців справляють значний вплив на інших. 3. Лідерів, яких наслідують або через їхній соціальний статус (впливові особи, зірки), або тому, що бажають увійти до тієї соці­альної групи, моделлю якої ці люди є.4. Інституційних суб'єктів упливу (органи державної та вико­навчої влади, асоціації споживачів). Вони найчастіше дають не­гативне пропонування, тобто більше відраджують від покупки, ніж сприяють їй. За характером споживання покупці підрозділяються на дві ка­тегорії: покупці товарів широкого вжитку та покупці (спожива­чі) товарів промислового признач..

Класифікація покупців

класифікація: 1. покупці товарів фірми; 2. покупці товарів фірми-конкурента; 3. потенційні покупці; 4. абсолютні неспоживачі. На споживача можуть впливати торгові посередники та радники. За характером споживання покупці підрозділяються на дві категорії: покупці товарів широкого вжитку та покупці товарів промислового признач.. В процесі прийняття рішень щодо купівлі товару впливає цілий ряд факторів: соціальні (реферантні групи, сім'я); персональні (вік, ЕЖЦ); культурні; психологічні. Також на купівлю того, чи іншого товару впливає менталітет покупця: раціональний – прагнення до економії, позитивнее співвідношення «ціна-якість»; безконфліктний – прагне загальної рівноваги в особистих та соціальних відносинах; прогресивний- інновації; схильний до швидких змін – молодь.