Функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

До застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів використовується тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів, яка затверджується Міністерством фінансів України. Складові частини цієї класифікації, що конкретизують програми і заходи з виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, для цілей цього Кодексу вживаються в контексті терміна "бюджетна програма".

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєфстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов’язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

Підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні. Поточні бюджетні видатки пов’язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. Капітальні видатки пов’язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів.

Функції місцевих фінансів

До функцій місцевих фінансів належать:

інструмент перерозподілу ВВП. До місцевих фінансів мобілізується значна частина ВВП. Таким чином місцеві фінанси є інструментом регулювання економічного і соціального розвитку держави. Це означає, що поряд із державним регулюванням економічної і соціальної сфер діє їхнє регіональне регулювання;

фіскальна функція. Завдяки фіскальній функції місцеві органи влади забезпечуються фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення їх компетенції. Як бачимо, фіскальна функція притаманна і державі, і регіону. Проте фіскальна функція держави не має обмежень, а межі фіскальної діяльності місцевих органів обмежені державою;

інструмент забезпеченості громадських послуг. Держава і регіони розподіляють між собою завдання та відповідальність за надання громадянам країни громадських послуг;

інструмент забезпеченості економічного зростання. Функціонування фінансової системи є необхідною умовою економічного розвитку як на макро-, так і на мікрорівні;

агентська функція. Вона пов'язана з виконанням повноважень, делегованих центральною владою. У цій сфері - проблеми громадської безпеки, охорони правопорядку, оборони, дотримання законності, державного нагляду, державної реєстрації тощо.

25. Бюджетне планування як складова частина фінансового, його зміст, принципи і завдання

Бюджетне планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів в ході їх складання, розгляду та затвердження.

Бюджетне планування базується на наступних завданнях, які стоять перед органами, на які покладена функція складання проекту бюджету:

- визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюджетному періоді;

- обґрунтованість і визначення розмірів бюджетних видатків за кожним напрямком;

- збалансування бюджету.

Принципи бюджетного планування здебільшого визначаються принципами побудови бюджетної системи. Перший принцип бюджетного планування в Україні визначається принципами самостійності і єдності в побудові бюджетної системи.

Другий принцип бюджетного планування — принципи науковості. Це означає, що всі розрахунки доходів, нормативів видатків по поточному бюджету, напрямки інвестицій по бюджету розвитку повинні мати відповідні наукові обґрунтування.

26. Методи бюджетного планування

Розрахунки окремих статей доходів і витрат здійснюються за допомогою таких методів: прямого рахунку, нормативного, аналітичного, екстраполяції. Основою кожного з цих методів є економічний аналіз, завдяки якому визначається рівень виконання бюджетних показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них. Узагальнювальним при цьому є балансовий метод, суть якого полягає в обов'язковому збалансуванні доходів і видатків.

1. Метод прямого рахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окремих статей доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянину.

2. Нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.

3. Аналітичний метод передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників, засновується на моделюванні бюджетних показників.

4. Метод екстраполяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку. Розрахунок бюджетних показників здійснюється на підставі досягнутого в попередньому періоді рівня розвитку і його коригування на відносно стабільний розвиток країни.

Бюджетне планування в цілому засновано на балансовому методі. Є три варіанти збалансування бюджету:

1) зменшення видатків;

2) збільшення доходів;

3) встановлення джерел покриття дефіциту бюджету.

 

27. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі та особливості його застосування в Україні

Протягом останніх років в Україні використовується управлінська фінансова технологія бюджетування, яка передбачає формування бюджетних видатків у відповідності до визначених довго- та середньострокових пріоритетів розвитку країни. Найбільш прогресивною й ефективною його формою є програмно-цільове бюджетування, яке ґрунтується на раціональному управлінні коштами з метою вирішення соціально-економічних проблем та дозволяє забезпечити безпосередній взаємозв'язок між витраченими бюджетними ресурсами і отриманими результатами. Програмно-цільовий метод (далі ПЦМ) складання та виконання бюджету в Україні застосовується з 2002 року з метою поліпшення прозорості й зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету. Бюджет, складений за цим методом, суттєво відрізняється від постатейного складання, оскільки основною рисою програмно-цільового методу фінансування є зосередження уваги на результатах, яких необхідно досягти, а вже потім ставиться питання про те, які ресурси необхідно використати для їх досягнення.

Метою запровадження програмно-цільового методу є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання на основі визначених цілей і результативних показників

Застосування програмно-цільового методу дає змогу передбачити результати виконання кожної бюджетної програми, а також оцінити ефективність використання державних коштів на кожному етапі. Моніторинг і оцінка бюджетних програм включають насамперед порівняння результатів і витрат на їх досягнення, аналіз тривалості їх виконання, необхідності й відповідності цих програм вимогам часу

 

28. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України

Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів України відповідає за складання проекту Закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та його прогнозу на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період. Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, розглядає та схвалює проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний період і в триденний строк подає до Верховної Ради України, яка його розглядає за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Інструкції з підготовки бюджетних запитів. Для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у терміни, визначені Міністерством фінансів України. В них описують організаційні, фінансові та інші обмеження, яких зобов' язані дотримуватися всі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.

Складання бюджетного запиту. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з їх підготовки з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням фінансового законодавства щодо термінів та порядку, встановлених Міністерством фінансів України.

Класифікація боргу.

Доходи бюджету складаються із трьох складових: сукупні доходи, офіційні трансферти та державні цільові фонди. Сукупні доходи складаються із поточних доходів і доходів від операцій з капіталом. Поточні доходи, в свою чергу, поділяються на податкові і неподаткові надходження. Коди доходів складаються із восьми знаків.

Видатки бюджету класифікуються за:

1. функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2. економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4. за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

 

40. Виконання Державного бюджету за доходами

Міністерство фінансів України здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету, а також погодження рішень центрального податкового органу про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного періоду, стосовно загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

У процесі виконання Державного бюджету за доходами органи Державного казначейства:

— встановлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в Головних управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів (надалі – платежі);

— ведуть бухгалтерський облік надходжень до бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, передбаченого Наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. №131, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій;

— здійснюють розмежування платежів до Державного бюджету відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Законом про Державний бюджет на відповідний рік, і перераховують за належністю розподілені кошти;

— здійснюють розмежування у розмірах, визначених законодавством, інших платежів, що зараховуються до Державного бюджету, та перераховують за належністю розподілені кошти;

— готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів Державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів тощо;

—здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби та рішень судових органів;

— складають щоденну, періодичну та річну звітність за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету і державних цільових фондів.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються в Головних управліннях Державного казначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства України, затверджених інструктивними матеріалами ДКУ.

 

41. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням

Стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

42. Виконання місцевих бюджетів

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за процедурою, визначеною статтею 51 цього Кодексу.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про обсяг вільного залишку бюджетних коштів, перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету.

Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов’язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов’язань.

43. Завдання обліку виконання бюджету у фінансових органах

Облік виконання бюджету у фінансових органах покладений на відповідні служби залежно від рівня фінансового органу.

Завданнями обліку виконання бюджету є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного та місцевих бюджетів. Ця інформація має дуже важливе значення для управлінської діяльності в процесі виконання бюджету. Дуже важливим при цьому виступає правильна організація обліку виконання бюджету. Складовими організації обліку є:

- первинні документи, якими оформляються операції щодо виконання бюджету;

- облікові реєстри, в яких відображаються ті чи інші операції і порядок ведення запису в них;

- план рахунків з обліку виконання бюджету держави.

Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються всі операції, називаються первинними, оскільки вони є вихідними для ведення обліку.

 

44. Ведення бухгалтерського обліку виконання Державного бюджету України

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів здійснюється Міністерством фінансів України, яке координує діяльність Державного казначейства України і погоджує його нормативно-правові акти з цих питань.

Державне казначейство України веде бухгалтерський облік операцій із виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством, а також виконує контрольні функції, пов'язані із дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складанням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ. Бухгалтерський облік у бюджетних установах здійснюють керівники бухгалтерських служб – головні бухгалтери.

Бухгалтерський облік виконання Державного бюджету ґрунтується на таких основних засадах:

— сума доходів важлива переважно тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;

— з метою додержання принципу цільового використання бюджетних коштів їх використання передбачається тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

— застосовується касовий метод виконання Державного бюджету, коли облік доходів та витрат здійснюється у момент їх надходження (сплати), а не у момент їх виникнення.

Організація бухгалтерського обліку про виконання Державного бюджету та складання звітності забезпечується через єдину бюджетну класифікацію та єдиний план рахунків, які є обов’язковими для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Залежно від рівня здійснення операцій з бюджетними коштами передбачається застосування двох Планів рахунків:

— План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

— План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Процес складання звітності, як і процес бухгалтерського обліку в цілому, базується на комплексі певних принципів. Першим і головним принципом бухгалтерської звітності є достовірність відображених показників. Це можливо за умов:

- обліку усіх надходжень та витрат бюджету у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників;

- відображення усіх надходжень та витрат бюджету на рахунках у хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури;

- документального підтвердження усіх бухгалтерських записів.

 

45. Облік виконання місцевих бюджетів

Облік виконання місцевих бюджетів ведуть головні бухгалтерії у складі обласних, міських фінансових управлінь державних адміністрацій, а також бухгалтерії районних, міських і районних у містах фінансових відділів.

Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання місцевих органів влади.

o Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

o Усі надходження до бюджету та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників.

o Усі надходження до бюджету та витрати бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді. За виняткових обставин міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, але не пізніше як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

На кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевого бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду Державного бюджету України відкриваються в наступному бюджетному періоді із записом про всі не витрачені в попередньому бюджетному періоді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань.

Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені.

Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

 

46. Звітність про виконання бюджету як складова бюджетного менеджменту

Бюджетна звітність – це звітність головних розпорядників коштів, розпорядників 2 і 3 ступенів та відповідних фінансових органів за одержані і використані кошти із бюджету, а також кошти, які надійшли до бюджету.

Метою складання фінансової звітності про виконання бюджетів є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати виконання бюджетів користувачам для прийняття ними виважених економічних рішень у сфері бюджетної діяльності.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, включаючи звітність підвідомчих органів з виконання державного та місцевих бюджетів. Дані цієї звітності використовуються для прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетів Державним казначейством України, Міністерством фінансів України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики, та для відкритого опублікування.

Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей для найрізноманітніших цілей. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна сприяти прийняттю своєчасних і правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому.

За результатами аналізу показників виконання бюджетів можна розраховувати вплив окремих чинників на відхилення заданих бюджетних показників, а відтак визначити шляхи наповнення дохідної та економії видаткової частин бюджетів усіх рівнів. Разом з тим результати аналізу використовуються при складанні проектів бюджетів на наступний бюджетний період. Чималу роль відіграє звітність у забезпеченні економного витрачання бюджетних коштів, дотриманні бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу.

Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу:

· спостерігати за ходом виконання бюджетів;

· здійснювати заходи щодо забезпечення контролю за операціями та управління бюджетними коштами;

· аналізувати стан і перспективи розвитку органів державного казначейства.

47. Організація, види та форми бюджетної звітності

Бюджетна звітність буває:

А) за своїм призначенням – зовнішня і внутрішня;

Б) за обсягом показників – первинна і зведена;

В) за терміном складання і подання – періодична (місячна, квартальна) і річна.

функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

До застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів використовується тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів, яка затверджується Міністерством фінансів України. Складові частини цієї класифікації, що конкретизують програми і заходи з виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, для цілей цього Кодексу вживаються в контексті терміна "бюджетна програма".

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.