Функціональний аналіз підприємства

Аналіз господарської д-ті під-ва носить послідовний хар-тер і виконується після проведення господарських операцій з метою оцінки досягнутих результатів, виявлення причин і наслідків відхилень від передбаченої мети, кількісного впливу окремих факторів на економічні показники.

Господ. д-ть під-ва аналізується за його головними функціональними елементами, кожен з яких хар-ться за допомогою відповідних чинників, які можуть бути джерелом як переваг, так і недоліків під-ва:

· Виробництво – показники, які піддаються аналізу: виробничі потужності, розмір і стан обладнання, рівень диверсифікації в-ва, доступ до джерел сировини, переваги розташування під-ва, екологічна безпека в-ва тощо.

· Фінанси - показники, які піддаються аналізу: оборотні кошти, обсяг капіталовкладень, активи під-ва, прибуток, рентабельність, доступність кредиту.

· Маркетинг - показники, які піддаються аналізу: асортимент, якість продукції, стратегія ціноутворення, частка ринку, стан системи збуту.

· Персонал - показники, які піддаються аналізу: кваліфікація, досвід працівників, кадрова політика під-ва, плинність кадрів, продуктивність праці, стимулювання.

· Організація управління - показники, які піддаються аналізу: організаційна структура, комунікаційні процеси, розподіл прав і відповідальності, ієрархія підлеглості.

Після визначення головних чинників внутрішнього середовища здійснюється поглиблений аналіз господарської д-ті під-ва, для чого викор. різні методики функціонального аналізу, але найбільшого поширення отримали:

1. Крива досвіду – була запропонована у 1926 році америк офіцером з літакобудування. Він вияснив, що при кожному подвоєнні в-ва затрати на одиницю продукції зменшуються на 10-30% залежно від галузевої приналежності в-ва. Ця теорія застосовується в основному у сфері матеріального в-ва і пояснює суть економії на масштабах в-ва. На цій основі розроблено ряд моделей крупносерійного в-ва і зниження витрат під-ва на одиницю продукції, що в свою чергу веде до підвищення конкурентоздатності і рентабельності.

2. ЖЦ товару – (була запропонована Т.Левітом у 1965 році) концепція, за допомогою якої відображ. процес створення товару, його збуту, отримання прибутку, поведінки конкурентів і споживачів від моменту зародження і до зняття з ринку. 5 основних етапів ЖИТ: розроблення, впровадження, зростання, зрілість, спад.

3. Сегментація ринку – покупці, що приходять на ринок відрізняються один від одного потребами, звичками і купівельною спроможністю, тому товари будь-якого під-ва не можуть подобатися одночасно всім покупцям. І спочатку необхідно зосередитись на обслуговуванні певної частини ринку, яка називається сегментом. Ринковий сегмент – це частина ринку, виділена за певними ознаками споживача(вік, стать, спеціальність, рівень доходів тощо). Ринкове вікно – сегмент ринку, яким не скористався конкурент. Ринкова ніша – сегмент ринку, для якого оптимальним є товар нашого під-ва.

4. Цінова еластичність – показує на скільки % зміниться попит при цміні на 1% ціни.

Роль функціонального аналізу полягає у визначенні сильних і слабких сторін під-ва, порівнянні їх з аналогічними даними конкурентів та оцінці позицій під-ва відповідно до умов зовнішнього середовища.

Суть, значення і вибір місії підприємства

Стратегія як відомо є засобом досягнення місії п-ва і тісно пов’язане з її цілями. Тому початковим етапом формування стратегії п-ва може бути визначення місії п-ва (корпоративної місії). Проаналізувавши зовн і внутр. середовище п-во повинне визначити основні орієнтири своєї ді-сті у вигляді місії.

Місія -чітко виражена причина існування п-ва або основний вид його д-сті. Вона розвиває статус п-ва, принципи його роботи, наміри керівництва, визнач найважливіші хар-ки п-ва.

Правильно сформована місія повинна як мінімум висвітлювати такі елементи:

*призначення п-ва з точки зору конкретного виду д-сті (товарів, послуг) в умовах конкретного сегменту ринку, тобто дати опис продуктів або послуг, які пропонує п-во і хар-ку ринків(визнач окреслення основних споживачів, клієнтів, користувачів п-ва);

*осно напрямки розвитку (виражені в термінах стабілізації, зростання, виживання, прибутковість) і образ якого намагається досягти п-во;

*переваги, що відділяють п-во серед конкурентів і вказують на нові кращі і оригінальні шляхи задоволення потреб споживачів.

Значення місії полягає в тому що вона є базисом (точкою опори) доля всіх планових рішень на п-ві. Допомагає обєднати зусилля персоналу,обраному напрямку і об’єднує його дії. Процес вибору місії до цілей д-сті п-ва складається з 3-х стадій: на першій осмислюються результати аналізу середовища; на другій розробляють відповідну місію; на третій цілі п-ва.

Вибір місії п-ва повинен бути комплексним, тобто її необхідно визначити з урахуванням різноманітних чинників, головними з яких є:

*рівень конкуренції на ринку,

*наявність споживачів і знання їх потреб нині і в майбутньому,

*можливість п-ва щодо ви-ва тих чи ін необх товарів на ринку,

*реальні можливості фінансових коштів

*наявність ресурсів, які п-во може викор для досягнення поставлених цілей.

Вибрана місія п-ва повинна включ інтереси, очікування і ціноості споживачів при чому не лише на теперішній час але й в перспективі. Місія не повинна залежати від поточного стану п-ва, форм і методів його роботи, оскільки вона спрямована в майбутнє і розрах на тривалий час і тому в місії на відмінну від цілей непоказується як головна мета отримання прибутку чи досягнення інших економ показників.

Поняття та визначення цілей підприємства

Якщо місія задає загал орієнтири і напрямки функціонування п-ва, то конкретний кінцевий стан господарювання якого п-во бажає досягти станом на конкретний момент часу фіксується у вигляді цілей.

Цілі- конкретний стан окремих х-к п-ва досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована вся д-сть

Значення цілей для п-ва полягає в тому, що вони є вихідним пунктом планування д-сті, лежать в основі побудови організац відносин. На цілях базується система мотивації, а також вони є початком відліку у процесі контролю і оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і п-ва в цілому. Залежно від періоду часу необхідного для їх досягнення цілі є:

1-Стратегічні цілі -довгострокові цілі що визначаються на специфічні результати д-сті п-ва та конкретну позицію на ринку, яку п-во планує досягти (більше 5 р.)

2-Тактичні цілі (конюнктурні)- середньострокові цілі, які визнач бажані результати та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на певний момент (1-5р)

3-Оперативні цілі (поточні) – короткострокові цілі які точно визнач найближчі, конретні організаційні цілі та ринкову позицію, яку п-во прагне зайняти враховуючи тактичні цілі п-вав.

Якою б не була місія п-ва цілі або їх більшість спрямовані до одного-максимізації добробуту власників та працівників п-ва.

Вибрані цілі повинні формуватися в певних показниках і максимально точно вимірюватись. До них відносяться:

1)прибутковість (обсяг прибутку, доход від інвестованого капіталу),

2)продуктивність (виробіток на 1 працівника,витрати на од продукції),

3) про-ція (зміна номенклатури і асортименту, впровадження її нових видів),

4) виробничі потужності (поточна величина динаміки в майбутньому),

5) персонал (підвищення кваліфікації і поліпшення умов праці),

6) ринок (обсяг продажу, сегменти ринку)

Результативність цілей д-сті п-ва залежить від того: 1) на скільки вони обґрунтовано сформульовані, 2) як широко і повно про них інформований персонал п-ва, 3) як організовано стимулювання їх практичного здійснення.

Цілі повинні відповідати певним вимогам:

1) конкретно і кількісно вимірюваними,

2) зорієнтованими в часі,

3) реальними, практично досяжними і збалансованими з можливостями п-ва,

4) взаємно узгодженими і підтримуючими

5) сформульовані письмово

Такі цілі вважаються своєрідними нормативами за якими можна фіксувати рівень ефективності практичної д-сті.