Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.

(2год.)

1.Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.

2. Аналіз, прогнозування та профілактика виробничих ризиків.

3. Автоматизовані системи управління охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму.

 

Мета роботи: ознайомитися з актуальними науковими дослідженнями в галузі охорони праці та методами аналізу, прогнозу та профілактики виробничих ризиків.

 

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм з цих питань і проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.

Для наукового і науково-технічного вирішення проблем охорони праці, забезпечення системного й комплексного підходу до організації нормотворчої діяльності, вдосконалення нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в Україні створено мережу базових (головних) організацій та установ — понад 600 з цієї важливої проблеми. Їх діяльність охоплює майже всі нині визначені напрями охорони праці, що потребують розвитку й удосконалення. Такі організації визначено в більшості галузей народного господарства згідно з рішенням міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об’єднань підприємств, створених за галузевим принципом. Це — провідні науково-дослідні, проектно-конструкторські й інші організації, які спеціалізуються з питань безпеки, гігієни та виробничого середовища.

Для наукового забезпечення охорони праці створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який разом з інститутами Академії наук України та іншими науково-дослідними і проектно-конструкторськими установами, навчальними закладами здійснює фундаментальні і прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності.

На Національний науково-дослідний інститут охорони праці покладено виконання функції головної організації в Україні, яка координує роботу в даному напрямку, надає методичну допомогу фахівцям, організує підвищення їх кваліфікації, а також безпосередньо опрацьовує проект міжгалузевих і окремих галузевих нормативних актів про охорону праці.

Реалізуючи програми TACIS, експерти Європейського Союзу тісно співробітничають з Національним науково-дослідним інститутом охорони праці в межах проекту «Підтримка здоров’я та безпеки праці».

Під час аналізу стану охорони праці вивчається ефективність функціонування існуючої системи управління охороною праці. При цьому визначається:

— наявність чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці;

— наявність небезпек і ризиків, що загрожують здоров'ю працівників;

— виконання заходів, зазначених в актах про нещасні випадки, профзахворювання, аварії і пожежі, приписів органів нагляду, комплексних планів та інших документів.

Якщо в процесі управління охороною праці чітко сформульована мета роботи і вона визначає характер дії управління, то виникає цільове управління. Якщо управління здійснюється на основі детально розроблених завдань, виникає програмне управління. Поєднання цільового і програмного управління, тобто програмно-цільове управління, є найефективнішим. Цільове управління базується на підставі прогнозування роботи з охорони праці. Прогнозування повинно обов'язково передувати постановці мети управління і складанню плану роботи, створенню політики.

Прогнози можуть бути короткостроковими (на один — два роки), середньостроковими (до п'яти років) і довгостроковими (понад п'ять років). Прогнозування параметрів охорони праці може бути пошуковим і нормативним. Пошукове прогнозування (наприклад, кількості можливих випадків травматизму) виходить з існуючої ситуації і визначає її стан у майбутньому. Нормативне прогнозування здійснюється від нормативно оціненого подальшого стану показників охорони праці до дій у теперішній час. Пошукове прогнозування виконують методами математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування базується на анкетуванні спеціалістів-експертів і спрямоване від нормативного оціненого стану в майбутньому до визначення необхідних заходів у планах.

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути скероване на розв'язання таких завдань, як імовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв'язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування необхідних заходів.

На основі результатів прогнозування та аналізу роботодавець забезпечує розроблення комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і охорони праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці, забезпечення їх відповідними фінансовими, матеріальними, людськими та інших ресурсами.

Для приклада на схемах показані:

- автоматизована система обліку, аналізу та попередження нещасних випадків (АСОАП-НВ), як елемент СУОП;

- автоматизований вибір заходів (АВЗ) з профілактики виробничого травматизму;

- декомпозиція заходів із зниження рівня виробничого травматизму, підвищення стану умов та безпеки праці.

Усунення небезпек (НВФ)

 

Н1 Н2 Н3 Н4 … Ні

Небезпечні

Виробничі

фактори Н1-Ні

Служба охорони праці

(НВФ)

Випадки

Т4

Ті

Т1

травмування

(Т1-Ті)

і

Локальні

заходи (1- і)

Контроль надходження Н-1

Облік травмувань

Обробка

даних (Т1-Тi)

 

 

АСОАП-НВ забезпечує оперативне та регулярне виявлення, дослідження і попередження виробничих небезпек та вирішує такі завдання:

- оперативний статистичний облік небезпечних та шкідливих факторів за будь-який період;

- оперативний контроль за своєчасним та повним надходженням актів;

- аналіз та прогноз виробничих небезпек;

- автоматизований вибір заходів з попередження виробничих небезпек;

- контроль ефективності профілактичних заходів на основі зворотного зв'язку;

- автоматизація оперативної звітності з травматизму;

- дослідження причин нещасних випадків;

- одержання даних для планування заходів з покращання умов і підвищення безпеки праці;

- визначення "небезпечних" професій, дільниць, робіт, машин та господарств з незадовільним станом охорони праці.