Тема 1. Оглядова лекція. Суть, завдання й організація охорони праці

1. Поняття охорона праці, предмет і завдання курсу «Охорона праці в галузі»

2. Зв'язок охорони праці з іншими науками

Тема 2. Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування

1. Умови праці.

2. Факторі та елементи умов праці.

3. Санітарні норми, їх класифікація.

Тема 3. Виробничі шкідливості, методи захисту від їх негативного впливу

1. Класифікація виробничої шкідливості.

2. Мікроклімат виробничих приміщень.

3. Оцінка впливу шкідливих факторів на ефективність праці

Тема 4. Аналіз і профілактика профзахворювань і виробничого травматизму

1. Виробничий травматизм і профзахворювання, причини їх виникнення.

2. Розслідування нещасного випадку.

3. Методи аналізу виробничого травматизму і захворювання.

4. Засоби боротьби з травматизмом та захворюваністю

Тема 5. Основи техніки безпеки

1. Умови безпеки виробничих процесів.

2. Вимоги безпеки щодо безпеки виробничого обладнання.

3. Система стандартів безпеки праці.

4. Аналіз стану безпеки праці на робочих місцях.

5. Пожежна безпека.

6. Система захисту робітника на виробництві

Заліковий модуль 2. Регулювання питань охорони праці на державному і галузевому рівнях.

Тема 6. Правова і нормативна регуляція охорони праці

1. Нормативно-технічна документація з питань охорони праці.

2. Особливості охорони праці жінок та молоді.

3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Тема 7. Державне управління охороною праці України

1. Система управління охороною праці.

2. Органи державного управління охороною праці.

3. Регулювання питань охорони праці на державному і галузевому рівнях.

4. Державний та громадський контроль дотримання законодавства про охорону праці.

Тема 8. Організація охорони праці на виробництві.

1. Сутність і завдання охорони праці на виробництві.

2. Служба охорони праці підприємства.

3. План поліпшення умов охорони праці.

Тема 9. Економічні аспекти охорони праці.

1. Показники витрат і ефективності заходів щодо удосконалення умов і охорони праці на підприємстві.

2. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці.

ОРГАНІЗАЦІя САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Самостійна робота студентів над вивченням цього курсу є обов’язковою умовою успішного засвоєння змісту дисципліни. Регулярна самостійна робота студентів зі спеціальною літературою, з нормативно-правовими документами, а також інші форми самостійної роботи студентів сприяють розвитку навичок науково-дослідницької діяльності, формують економічне мислення, тренують вміння аналізувати та оцінювати факти, опрацьовувати, викладати та аргументувати власні судження. Самостійна робота покликана сприяти розвитку самостійності і відповідальності, а також становленню та закріпленню навичок виступу, обґрунтуванню захисту власної точки зору тощо.

Самостійна робота студента оцінюється викладачем під час проведення практичних занять, консультацій, поточного та підсумкового контролю. Самостійна робота передбачає обов’язкову систематичну підготовку до аудиторних занять:

- опрацювання теоретичних засад прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення обов’язкової та додаткової літератури;

- підготовку до поточного тестування та контрольних робіт;

- виконання домашніх завдань;

- систематику вивченого матеріалу курсу перед написанням модулів та заліком (іспитом).

Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за активну аудиторну роботу, дорівнює: залік - 20 балів, іспит – 12 балів. Інші обов’язкові та вибіркові види самостійної роботи і кількість можливих для отримання балів представлено у карті самостійної роботи студента.

Індивідуальна робота студента сприяє поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використовувати знання для розв’язання відповідних практичних завдань.

При вивченні курсу «Охорона праці в галузі» студент повинен протягом семестру виконати дві обов’язкові індивідуальні роботи відповідно до кожного змістовного модулю.

Варіант індивідуальної роботи видається викладачем на початку кожного змістовного модулю. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. За кожне вірно виконане завдання нараховується: залік - 25 балів, іспит – 12 балів, тобто протягом семестру за індивідуальну роботу студентом може бути отримано максимально залік - 50 балів, іспит – 24 балів.

Карта самостійної роботи студента

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
І. Обов’язкові
1.1. Написання реферату з досліджуваної тематики	Один раз на семестр	Захист матеріалів реферату під час практичного заняття або консультації
1.2. Підготовка анотованого списку літератури за темою	Один раз на семестр	Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять
1.3. Розробка тестових завдань	Один раз на семестр
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові
2.1. Аналіз наукової публікації	Один раз на семестр	Обговорення проведеної роботи під час практичного
2.2. Підбір літературних джерел за обраною тематикою	Один раз на семестр	Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять
2.3. Написання наукових робіт, участь у наукових студентських конференціях та семінарах	Один раз на семестр	Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подання до друку, виступи з доповідями на наукових студентських конференціях і семінарах
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС
Заочна форма навчання
І. Обов’язкові
1.1. Написання реферату з досліджуваної тематики	Один раз протягом залікового модуля	Захист матеріалів реферату під час практичного заняття або консультації
1.2. Підготовка анотованого списку літератури за темою	Один раз протягом залікового модуля	Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять
1.3. Розробка тестових завдань	Один раз на семестр
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові
1.1. Написання наукових робіт, участь у наукових конференціях та семінарах	Один раз на семестр	Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подання до друку, виступи з доповідями на наукових студентських конференціях і семінарах
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

Підготовка рефератів

Однією з форм самостійної роботи студентів є підготовка реферату і його захист (виступ перед аудиторією). Ця форма СРС є корисною і цікавою лише тоді, коли студент дотримується основних правил підготовки реферату.

При оцінюванні реферату особливе значення надається самостійності мислення, критичній оцінці викладеного матеріалу, вивченню книг та публікацій, що не входять до рекомендованого списку літератури.

Тема реферату вибирається із запропонованої тематики. За узгодженням з викладачем можливе самостійне формулювання теми.

У ході роботи над рефератом передбачається консультування у викладача: обговорення напрямку наукового пошуку, узгодження плану (змісту) тощо.

При роботі з першоджерелами варто уникати прямого конспектування тексту, краще зосередити увагу на коментуванні, тобто на викладенні власних поглядів на матеріал, який розглядається. Однак цитування (оформлене посиланнями) також може бути використане для аргументації формулювання думки автора.

Реферат повинен мати чітку структуру. Початок реферату – зміст, що складається з розділів (підрозділів), які відповідають заголовкам і підзаголовкам у тексті. За змістом (планом) йде вступ: обґрунтування актуальності обраної теми, постановка мети, задач, обмеження предмету дослідження. Основна частина поетапно розкриває тему реферату. В рефераті студент повинен освітити сучасні проблеми досліджуваної теми, провести аналіз статистичних показників та їх динаміки, опрацювати основні нормативно-правові документи з розглядає мого питання. У висновках оформляються чіткі, обґрунтовані висновки, наводяться напрями подальшого розвитку теми. Завершується реферат списком використаних джерел (оформленим у встановленому порядку).

Обсяг реферату – 10-15 сторінок.

Реферат, прорецензований викладачем, виноситься на захист: виступ і обговорення в аудиторії.

 

Теми рефератів

1. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

2. Удосконалення умов праці на підприємстві.

3. Соціально-економічна оцінка умов праці.

4. Управління охороною праці на підприємстві.

5. Економічні методи управління умовами і охороною праці.

6. Травматизм і захворювання на виробництві.

7. Страхування виробничих ризиків.

8. Планування поліпшення умов праці на основі колективного договору.

9. Контроль за охороною праці на підприємстві.

10. Сучасна економіка умов і охорони праці.

11. Вдосконалення механізму витрат, пов'язаних з поліпшенням умов праці.

12. Економічне стимулювання підприємств, направлене на поліпшення умов праці.

13. Економічна відповідальність підприємств за порушення нормативних актів про охорону праці.

14. Світовий досвід управління умовами і охороною праці.

15. Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

16. Вплив ринкових відносин в економіці на стимулювання поліпшення умов і охорони праці (досвід західних країн).

17. Форми і методи регуляції відповідальності підприємств за порушення законодавчих і нормативних актів по охороні праці.

18. Методи оцінки стану умов праці.

19. Стимулювання природоохоронної діяльності підприємств.

20. Оцінка соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

21. Реформування системи охорони праці.

22. Розвиток соціального партнерства у галузі охорони праці.

23. Охорона праці і соціальний захист.

24. Атестація робочих місць за умов праці.

25. Розвиток охорони праці в Україні.

26. Міжнародна співпраця у галузі охорони праці.

27. Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці.

28. Сучасні проблеми поліпшення умов праці.

29. Соціальна спрямованість перебудови управління умовами праці.

30. Травматизм на виробництві і його соціально-економічні наслідки.

31. Досвід зарубіжних країн в реалізації заходів щодо охорони праці.

32. Запобігання нещасних випадків і професійних захворювань і система компенсацій шкоди від них у Федеральній Республіці Німеччини.

33. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

34. Система захисту працівників на виробництві і її вдосконалення.

35. Психологічне і інженерне забезпечення охорони праці.

36. Організація охорони праці в Японії.

37. Порядок організації державного нагляду за охороною праці.

38. Науково-технічне і соціальне забезпечення охорони праці в Україні.

39. Соціально-економічне значення охорони праці.

40. Охорона праці і соціальний захист в Україні: стан, проблеми, перспективи.

41. Охорона праці як основний напрям соціальної політики України.

42. Шкідливі виробничі чинники і засоби захисту від них.

43. Актуальні проблеми гігієни праці.

44. Система управління охороною праці на підприємстві.

45. Принципи організації і функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

46. Планування і стимулювання діяльності по охороні праці.

47. Формування ринкових відносин і задачі підприємств у сфері охорони праці.

48. Система соціального захисту від професійних ризиків.

49. Фінансування заходів щодо поліпшення умов охорони праці.

50. Вживання комп'ютерних методів, прикладного і інформаційного забезпечення охорони праці.

Розробка тестових завдань

Тест – це система завдань специфічної форми і певного змісту, яка дає змогу якісно оцінити структуру та виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок студентів з дисципліни.

При розробці тестів до окремих тем, студенту необхідно дотримуватися наступних вимог:

розробити інструкцію до завдання (що зробити? – вибрати, назвати, розв’язати тощо) і зміст завдання – фрагмент питання теми, яка вивчається;

для реалізації функції вимірювання якості знань тест має містити 10-15 завдань;

у тесті має бути запропоновано на вибір декілька відповідей (3-5), з яких одна або кілька правильні;

уникати формулювання питань, які передбачають відповідь “так” або “ні”.

Приклади тестових завдань

Назвіть складові групи соціально-економічних факторів формування умов праці (по класифікації НДІ праці):

а) економічні;

б) соціально-психологічні;

в) соціально-політичні;

г) технологічні;

д) нормативно-правові;

Визначить, які з запропонованих варіантів елементи умов праці (по класифікації НДІ праці):

а) психофізіологічні;

б) естетичні;

в) ергономічні;

г) санітарно-гігієнічні;

д) соціально-психологічні;

е) соціально-економічні.

Соціально-економічні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Соціально-психологічні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Природно-кліматичні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Виробничі фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Скільки виділяють категорій ваги праці (за методикою НДІ праці):

а) 3 категорії;

б) 4 категорії;

в) 5 категорій;

г) 6 категорій;

б) 8 категорій.

Збільшення плинності кадрів внаслідок впливу умов праці, є:

а) позитивним економічним результатом;

б) негативним економічним результатом;

в) позитивним соціальним результатом;

г) негативним соціальним результатом.

Виберіть правильну класифікацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

а) електричні, механічні, фізичні, біологічні;

б) фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

в) механічні, фізичні, хімічні, біологічні;

г) фізичні, хімічні, виробничі, психофізіологічні.

Коефіцієнт частоти травматизму показує:

а) кількість нещасних випадків на 1000 працівників у звітному періоді;

б) середнє число днів непрацездатності на один нещасний випадок;

в) середнє число днів непрацездатності на 1000 працюючим.

Коефіцієнт ваги захворювання показує:

а) кількість днів непрацездатності на 100 працюючим;

б) середню тривалість одного захворювання;

в) кількість випадків захворювання на 100 працюючим.

Відповідно до законодавства, служба охорони праці створюється на підприємствах з чисельністю працівників:

а) 200 і більше осіб;

б) 100 і більше осіб;

в) 50 і більше осіб;

г) 20 і більше осіб;

Які з варіантів, є функціями управління охороною праці:

а) регулювання (координація);

б) збір і обробка інформації;

в) контроль;

г) прогнозування;

д) облік;

Розвиток професійного захворювання працівника, є результатом впливу на нього:

а) небезпечних виробничих факторів;

б) шкідливих виробничих факторів.

в) усі варіанти не вірні.

Нещасний випадок, пов'язаний з впливом на працівника:

а) небезпечних виробничих факторів;

б) шкідливих виробничих факторів.

в) усі варіанти не вірні.

Сфера чинності Закону України «Про охорону праці» поширюється на:

а) всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю, і на всіх працюючим у важких і шкідливих умовах праці;

б) всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю, і на всіх працюючим;

в) всіх юридичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю.

Виберіть форми відповідальності за порушення законів і нормативно-правових актів про охорону праці:

а) дисциплінарна;

б) адміністративна;

в) матеріальна;

г) цивільна;

д) карна;

е) колективна.

Акти і матеріали з розслідування нещасного випадку підлягають зберіганню в архіві підприємства протягом:

а) 40 років;

б) 45 років;

в) 50 років;

г) 55 років;

д) 60 років.

Робота з літературою

Самостійна робота студента зі спеціальною літературою необхідна для досягнення наступних цілей:

1) підготовка до практичного заняття (семінару);

2) вивчення питань, винесених для СРС;

3) поглиблене вивчення окремих тем курсу;

4) підготовка реферату;

5) попереднє знайомство з матеріалом майбутньої лекції (за відповідним списком літератури).

Якості засвоєння і запам'ятовування проробленого, як правило, сприяє коротке конспектування тексту, виклад тез, а також перевірка студентом знань з питань до теми.

Перелік основної та додаткової літератури за курсом приведений у розділі 2.