Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підготовка анотованого списку літератури за темами↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Складання анотованого списку літератури за темою курсу полягає у підборі статей з наукових періодичних видань (за останні 3-4 роки), що розкривають проблематику певної темі. Кількість проанотованих статей за кожною темою має бути не менше 10. Анотація представляє собою стислий огляд обраної статті, починати анотацію необхідно обов’язково з вихідних даних статі (автор, назва, джерело), анотація пишеться тією мовою, на якій написана стаття. Складати анотацію доцільно аналогічно наведеному прикладу. Приклад складання анотації Гогіташвілі Г. Як підвищити ефективність управління охороною праці в регіоні // Охорона праці №10, 2007. – С.15-16. В статті розглянуто функціонування регіональної системи управління охороною праці, яку в кожній області забезпечують органи держадміністрації, місцевого самоврядування, теруправління Держгірпромнагляду, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, профспілки та інші. Проте, координація діяльності цих органів управління охороною праці поки ще недостатня. Ради з питань безпеки життєдіяльності населення засідають періодично, але їх рішення не завжди виконуються. Відділ охорони праці облдержадміністрації знаходиться в структурі головного управління праці та соціального захисту населення, і тому його можливості обмежені. Таким чином, підкреслює автор, в регіоні немає єдиного центру керування охороною праці. В зв’язку з цим він пропонує ряд функцій працеохоронного менеджменту, під яким мається на увазі сукупність органів управління регіоном, що проводять цілеспрямовану планомірну діяльність. Основні функції працеохоронного менеджменту, які повинен виконувати кожен керівник, полягають у послідовному проведенні таких стадій: планування – організація – мотивація – контроль. На кожну функцію розробляється відповідна методична документація, що встановлює порядок її виконання. В статті також наводиться досвід діяльності Адміністрації охорони праці і здоров’я США (OSHA). Типові задачі курсу Задача 1. Визначте категорію тяжкості і розмір доплат за несприятливі умови.
Задача 2. Визначте і проаналізуйте показники травматизму: коефіцієнт частоти, тяжкість травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.
Задача 3. Визначте розмір відшкодування потерпілим в результаті втрати працездатності через нещасний випадок.
Задача 4. Визначте економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов праці. 5.6. Індивідуальна робота студентів
Завдання з індивідуальної роботи 1. Вплив виробничих якостей людини на безпеку його праці. 2. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю та правил охорони праці. 3. Основні принципи державної політики в сфері охорони праці. 4. Поняття «умови праці». Фактори формування умов праці. 5. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, організації, установи. 6. Причини виробничого травматизму та професійної захворюваності. 7. Небезпечний і шкідливий виробничий фактор. Класифікація. 8. Законодавча і нормативна база України про охорону праці. 9. Методи аналізу виробничого травматизму. 10. Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом (Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві). 11. Поняття «виробнича травма», «професійне захворювання», «виробничо-обумовлене захворювання». 12. Взаємозв'язок охорони праці з іншими науками. 13. Поняття охорони праці у вузькому і широкому розумінні. 14. Охорона праці жінок. 15. Поняття «працездатність». Криві працездатності. 16. Відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці. 17. Функції управління охороною і умовами праці. 18. Матеріальна відповідальність за порушення законодавства про працю та правил охорони праці. 19. Групи людських якостей, що впливають на рівень травматизму. 20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці. 21. Соціально-економічна оцінка стану умов праці. 22. Поняття «вага праці». Категорії ваги праці. 23. Види інструктажу з навчання питанням охорони праці. 24. Органи державного управління охороною праці. Їх компетенція і повноваження (Закон України «Про охорону праці»). 25. Фактори, які впливають на формування умов праці, що не залежать від особливостей виробництва. 26. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії. 27. Гарантії прав працівників на охорону праці (Закон України «Про охорону праці»). 28. Основні напрямки охорони праці. 29. Групи елементів формування умов праці. 30. Розслідування і облік нещасних випадків. (Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві). 31. Групи норм спрямовані на забезпечення безпеки і умов праці. 32. Основні заходи щодо охорони праці. 33. Що містять у собі нормативні акти з охорони праці? 34. Розділи Єдиної системи показників умов і безпеки праці. 35. Пільги і компенсації за несприятливі умови праці. 36. Змішана відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці. 37. Охорона праці неповнолітніх. 38. Заходи щодо попередження і усунення причин травматизму та захворюваності. 39. Вплив психофізіологічних якостей людини на безпеку його праці. 40. Організація охорони праці на підприємстві. 41. Вступний інструктаж, його основні розділи. 42. Завдання і функції служби охорони праці підприємства. 43. Знаки безпеки для попередження робітників про можливу небезпеку. 44. Визначення і класифікація шкідливих виробничих факторів. 45. Повторний, позаплановий, цільовий інструктаж. 46. Класифікація виробничих травм. 47. Економічне стимулювання охорони праці (Закон України «Про охорону праці»). 48. Статистичний метод аналізу травматизму. 49. Система управління охороною праці. 50. Охорона праці інвалідів. 51. Предмет, мета, задачі курсу «Охорона праці». 52. Основні принципи системи керування охороною праці. 53. Управління охороною праці і обов'язки роботодавця (Закон України «Про охорону праці»). 54. Нещасний випадок на виробництві і його класифікація. 55. Планування заходів щодо охорони праці. 56. Загальні методи управління умовами праці. 57. Відшкодування збитку у випадку ушкодження здоров'я працівників або у випадку їх смерті (Закон України «Про охорону праці»). 58. Статистичний метод при вивченні захворюваності. 59. Обов'язкові медичні огляди працівників деяких категорій (Закон України «Про охорону праці»). 60. Первинний інструктаж на робочому місці.
Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань Критерії оцінювання, форми контролю і графік складання поточного контролю Оцінювання знань студентів, для яких навчальним планом передбачено залік, здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (табл. 6.1.1). Кількість балів є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмету. Студент отримує «залік», якщо має не менш ніж 50 балів за поточний контроль. Таблиця 6.1.1 Система оцінювання знань студентів (передбачено залік)
50-100 балів – зараховано; 0-49 балів - не зараховано.
Оцінювання знань студентів, для яких навчальним планом передбачено іспит, здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (передбачено екзамен), завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів, і завдання, що виносяться на підсумковий контроль – від 0 до 50 балів (табл. 6.1.2). Таблиця 6.1.2 Система оцінювання знань студентів (передбачено іспит)
6.2. Форми контролю: Залік, іспит
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 199; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.119.77 (0.006 с.) |