Полтавська державна аграрна академія

Полтавська державна аграрна академія

Кафедра “Безпека життєдіяльності”

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до самостійної роботи студентів з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

Галузь знань – 0305 Економіка та підприємництво

Спеціальність підготовки: 7.03050901 Облік і аудит

8. 03050901 Облік і аудит

 

 

 

 

Полтава-2011

 

 

Методичні рекомендації розробили

доцент Костенко О.М.

ст. викладач Дрожчана О.С.

Затверджені на засіданні кафедри

протокол № 13 від 23.06. 2011р.

 

.

 

Зав. кафедри безпека життєдіяльності,

к.т.н., доцент __________Т.Г. Лапенко

 

 

Затверджено на засіданні науково-методичної ради інституту економіки та бізнесу ПДАА напряму підготовки «Облік і аудит»

«____» ______________ 2011р. протокол № ____

 

ВСТУП

Збереження здоров'я працюючих в нашій крані забезпечується не тільки системою МОЗ, соціально-економічними факторами, але і охороною праці на виробництві. Охорона праці є дієвим механізмом по створенню на виробництві безпечних, сприятливих, науково обґрунтованих умов праці. Це попереджує виробничий травматизм та профзахворювання робітників, оберігає їх сили та здоров'я, впливає на ріст продуктивності праці. Сучасні умови розвитку сільськогосподарського виробництва, нові форми організації та управління, більш досконалі технології та техніка, ріст культури праці вимагають від спеціалістів підвищених вимог до охорони праці. Фахівець економічного профілю повинен володіти методами економічного аналізу стану охорони праці в своїй галузі, вміти розробляти та впроваджувати більш безпечні для здоров'я людей умови праці, проводити економічне обґрунтування системи заходів, які спрямовані на покращання умов праці та підвищення безпеки, знати як усувати виробничі шкідливості та небезпеки і якими шляхами знизити їх несприятливу дію на організм працівника. Ці знання майбутній спеціаліст одержує при вивченні курсу "Охорона праці в галузі".

Мета дисципліни: формуванні у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання дисципліни: збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Місце дисципліни у навчальному процесі: до навчальних дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу «Охорона праці в галузі», належать: фізика, хімія, основи екології, безпека життєдіяльності, суспільно-економічні, загально-технічні дисципліни.

ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» спеціалісти (магістри ) мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіти такими основними професійними компетенціями:

у науково-дослідній діяльності:

- готовність застосовувати сучасні методи дослідження ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;

- здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

- обґрунтування і розробка безпечних технологій в галузі;

- участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;

- розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

- впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

- здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;

- здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

- управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

- впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

- розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у консультаційній діяльності:

- надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;

- готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.

ІСР №1.

ІСР № 2.

Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.

(2 год.)

1. Мета та основні параметри Плану.

2. Аналітична частина плану: аналіз небезпеки підприємства (об’єкта).

3. Оперативна частина ПЛАС

Мета заняття: Ознайомитися з порядком розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), вимогами до їх складу, змісту та форми, процедури затвердження й перегляду ПЛАС.

Потенційно небезпечні підприємства, а також підприємства, що мають потенційно небезпечні об'єкти (ПНО), повинні розробляти плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій (ПЛАС).

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.

План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій - нормативний документ, який містить заздалегідь розроблену систему узгоджених дій, які виконуються працівниками підприємства, аварійно-рятувальними та іншими службами при виявленні загрози чи виникненні аварійних ситуацій і аварій;

ПЛАС розробляється підприємством або відповідними організаціями під керівництвом головного інженера (технічного керівника) або іншої особи, яку визначає керівник (власник) підприємства своїм наказом, і затверджується керівником (власником) підприємства.

ПЛАС погоджується з відповідними територіальними органами Держгірпромнагляду та МНС, а для аварій на рівні "В" - з територіальними підрозділами органів виконавчої владита, при потребі, зорганами місцевого самоврядування.

ПЛАС розробляється відповідно до прогнозованих аварійних ситуацій та аварій на підприємстві і повинен охоплювати всі джерела небезпеки, визначені при ідентифікації ПНО або об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) та відповідно до переліку виробництв (цехів, дільниць) і окремих об’єктів, що розглядаються, і за певних обставин можуть ініціювати виникнення аварійної ситуації та аварії (НС). У аналітичній частині визначаються рівні можливих аварій (НС). Крім того, при складанні ПЛАС необхідно враховувати можливі порушення виробничих процесів, пов`язані з відключенням електроенергії, припинення подачі газу тощо

Технічні засоби і матеріали, передбачені у ПЛАС для здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій (аварійних ситуацій), повинні бути в належному стані і необхідній кількості та розташовані у місцях, які відображені у ПЛАС.

ПЛАС переглядається кожні 5 років.

ПЛАС складається: - з аналітичної частини, яка розробляється для всього підприємства, з відповідними додатками- оперативних частин, які розробляються по кожному рівню аварії на кожну небезпечну технологічну дільницю, будівлю, де використовуються (зберігаються, переробляються) небезпечні речовини або відбуваються небезпечні виробничі процеси, пов`язані з можливим вибухом, пожежею, утворенням зон небезпечного забруднення, розповсюдженням у повітрі парів небезпечних хімічних (отруйних) речовин (у залежності від масштабу аварії вони можуть бути для трьох рівнів: А, Б, В), з відповідними додатками;

- наказ по підприємству "Про призначення відповідальних керівників робіт і створення штабу з локалізації та ліквідації аварій на підприємстві";

- лист підприємства до начальника територіального підрозділу МНС України стосовно погодження переліку виробництв, для яких розробляється ПЛАС;

- лист підприємства до начальника територіального підрозділу МНС України стосовно призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

- лист начальника територіального підрозділу МНС України стосовно призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

- перелік об’єктів, для яких розробляється ПЛАС, погоджений територіальними органами Держгірпромнагляду та МНС України;

- призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

- рішення Міського голови (Голови відповідної адміністрації) про призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

- інші додатки та документи, необхідні для забезпечення виконання ПЛАС під час аварії, які не входять до складу аналітичної та оперативних частин.

Кожна частина ПЛАС повинна мати титульний лист з підписами осіб, їх розробляють, погоджують і затверджують.

 

Завдання: розробити або удосконалити один з елементів плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій чи аварій.

 

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

- порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС;

- небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання;

- технічні засоби і матеріали, передбачені для здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій;

- вимоги до розроблення аналітичної та оперативної частини ПЛАС;

- обов'язки власника (керівника) підприємства щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

вміти:

- проводити аналіз небезпек підприємства (об'єкта) на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами міжгалузевої і галузевої нормативної документації

- прогнозувати сценарії виникнення аварій та масштаби їх наслідків;

- визначати дії персоналу підприємства й спецпідрозділів щодо локалізації і ліквідації аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку.;

- розробляти першочергові заходи, спрямовані на запобігання та попередження виникнення аварії, її розвитку, рятування людей, ліквідацію аварії, узгодження дій персоналу на початковій стадії виникнення аварії та порядок їх взаємодії під час ліквідації аварії.

 

Питання для контролю:

1. Назвіть порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.

2. Назвіть вимоги до розроблення аналітичної та оперативної частини ПЛАС.

3. Наведіть типову схему постадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварій.

4. Назвіть перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС.

 

Література:

1. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112.

2. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 15 травня 2003 року № 762-ІV.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”.

4. Положення про моніторинг потенційно небезпечних об’єктів, затверджене наказом МНС України від 06.11.2003 р. № 425, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за № 1238/8559.

5. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, затверджена наказом МНС України від 23.02.2006р. № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160.

6. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. –5-те вид., допов. І перероб. К.: Університет «Україна», 2011. –С.145-148.

ІСР № 3.

Етап 8. Сертифікація СУОП.

Цільове завдання: підтвердити, що СУОП існує й відповідає встановленим вимогам.

8.1. Підтвердженням того, що система створена й функціонує, є наявність: необхідної й достатньої нормативно-правової бази; реальної політики в області охорони праці; реальних показників моніторингу; прийняття рішень у рамках СУОП; факт того, що персонал (працівники всіх категорій) відчуває себе учасником процесів і відповідальним за корпоративну культуру безпеки; те, що внутрішній аудит надає інформацію, корисну для вищого керівництва; коригувальні дії в СУОП.

8.2. Сертифікація є заключним етапом на шляху створення результативної СУОП і підтвердженням, що існуюча СУОП відповідає вимогам, установленим національними регламентами й міжнародно визнаними рекомендаціями.

ІСР № 4.

ІСР № 5.

Вимоги безпеки праці.

(2 год.)

1.Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

2. Електробезпека на виробництві.

3. Галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки

4.Розробка інструкції з охорони праці за професією.

 

Мета роботи: ознайомитися із правилами безпеки праці та організацією проведення робіт з підвищеною небезпекою. Навчитися розробляти інструкції з охорони праці.

 

Роботодавець зобов'язаний (Ст. 13) створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів.

Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

Безпека технологічного обладнання забезпечується:

- при проектуванні - дотриманням принципів технологічності і ергономічності конструкції, застосуванням раціональних кінематичних схем, принципу безперервності процесу, дистанційного або автоматичного управління, забезпеченням запобіжними та захисними системами;

- при виготовленні - застосуванням сучасних технологій машинобудування, відповідних матеріалів, дотриманням передбачених допусків та посадок;

- при збірці та монтажі - точним дотриманням технології;

- при експлуатації - своєчасним обслуговуванням та профілактичними оглядами, дотриманням експлуатації.

Загальні вимоги до виробничих процесів передбачають:

—усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;

— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

— комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

— застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— герметизацію обладнання;

— застосування засобів колективного захисту працівників;

— раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

— запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.

Для персоналу електрогосподарств найважливішими питаннями охорони праці є електробезпека, яка являє собою систему організаційних, технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електронебезпека на виробництві забезпечується відповідною конструкцією електроустановок, застосуванням технічних способів та засобів захисту; організаційними та технічними заходами.

Забезпечення електробезпеки від випадкового дотику до струмоведучих частин досягається такими способами та засобами, що застосовуються або окремо, або в поєднанні один з одним:

- захисні огорожі;

- ізоляція струмоведучих частин;

- застосування малих напруг;

- електричний розподіл мережі;

- захисне заземлення;

- захисне занулення;

- захисне відключення;

- захист від небезпеки при переході напруги з вищої сторони на нижчу;

- компенсація струмів замикання на землю;

- ізолюючі захисні та охоронні засоби;

- організація безпечної експлуатації електроустановок.

Організаційними заходами, що забезпечують безпеку при виконанні робіт в діючих електроустановках, є оформлення роботи нарядом чи розпорядження, дозвіл до роботи, нагляд під час роботи, оформлення перерви в роботі, переведення на інші робочі місця, закінчення роботи.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці (ДНАОП 0.00-4.15-98) (Наказ ДНОП від 29.01.98 № 9) встановлює вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці (далі - інструкції), визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій. Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкції поділяються інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; примірні інструкції; інструкції, що діють на підприємстві.

Завдання: розробити інструкцію з охорони праці за професією або за видом робіт.

 

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

- вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів;

- галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки;

- систему допусків при виконанні робіт з підвищеною небезпекою;

- правила охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

- вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці.

вміти:

- організовувати безпеку технологічного обладнання та процесів;

- організовувати проведення робіт з підвищеною небезпекою;

- розробити інструкцію з охорони праці за професією або за видом робіт.

Питання для контролю:

1. Назвіть галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки

2. Вимоги що пред’являють до організації проведення робіт з підвищеною небезпекою.

3. Які вимоги пред’являють до працівників при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

4. Дайте характеристику інструкціям, що діють на підприємстві.

5. Основні розділи інструкції, що діє на підприємстві.

6. Хто затверджує, складає і з ким узгоджується інструкція, що діє на підприємстві.

 

Література:

1. Збірник примірних інструкцій з охорони праці. Частина 1,2. Київ, 2000.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовсьеий М.О. Основи охорони праці. Київ, 2003.С.228-339.

3..Федоров М.І., Лапенко Т.Г., Дрожчана О.У. Охорона праці в галузі. –Полтава:ПДАА, 2005. С. 6-14, 32-35, 43-47.

4. Москальова В.М. Основи охорони праці. Київ. Професіонал. 2005. –С.352-505.

5. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. Київ, 2000. –С.230-267.

ІСР № 6.

Питання для контролю

1. Обґрунтуйте параметри, які використовуються для вибору систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря.

2. Обґрунтуйте параметри за якими здійснюється вибір системи штучного освітлення.

3. Які існують методи розрахунку освітлення.

4. Як визначаються джерела шуму та вібрації і обґрунтуйте заходи щодо захисту від їх дії.

5. Назвіть заходи електробезпеки та блискавкозахисту приміщень.

Література:

1. П.В.Солуянов. Практикум по охране труда,- М.: Колос,1969.

2. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі АПК– Полтава, ПДАА, 2005. –с.87-122

3.. І.П.Пістун, Ю.В.Кіт. Практикум. Основи охорони праці. Суми, 2000.

4. Д.А.Бутко, В.Л.Лущенков, С.Д.Лехман. Практикум з охорони праці, - К.: Урожай, 1995.

5. В.Ц.Жидецький, В.С.Джигирей, В.М. Сторожук та інші. Практикум із охорони праці, - Львів «Афіша», 2000.

 

ІСР № 7.

Виробничі

фактори Н1-Ні

Служба охорони праці

(НВФ)

Випадки

Т4

Ті

Т1

травмування

(Т1-Ті)

і

Локальні

заходи (1- і)

Контроль надходження Н-1

Облік травмувань

Обробка

даних (Т1-Тi)

 

 

АСОАП-НВ забезпечує оперативне та регулярне виявлення, дослідження і попередження виробничих небезпек та вирішує такі завдання:

- оперативний статистичний облік небезпечних та шкідливих факторів за будь-який період;

- оперативний контроль за своєчасним та повним надходженням актів;

- аналіз та прогноз виробничих небезпек;

- автоматизований вибір заходів з попередження виробничих небезпек;

- контроль ефективності профілактичних заходів на основі зворотного зв'язку;

- автоматизація оперативної звітності з травматизму;

- дослідження причин нещасних випадків;

- одержання даних для планування заходів з покращання умов і підвищення безпеки праці;

- визначення "небезпечних" професій, дільниць, робіт, машин та господарств з незадовільним станом охорони праці.

Питання для контролю

1. Назвіть актуальні проблеми охорони праці.

2. Які методи аналізу та прогнозу застосовуються при дослідженні виробничого травматизму.

3. Які Ви знаєте автоматизовані системи обліку, аналізу та прогнозу нещасних випадків, оцінки тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці.

4. Що є передумовою розроблення комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і охорони праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці.

 

Література:

1. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі(збірник) – Полтава, ПДАА, 2009. –С.115-120.

2. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. –5-те вид., допов. І перероб. К.: Університет «Україна», 2011. –С.195-200.

 

ІСР №8.

Питання для контролю

1. Дати характеристику небезпечним факторам пожежі та заходам по їх усуненню.

2. Назвати вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств.

3. Охарактеризуйте пожеженебезпечні властивості речовин і матеріалів.

4. Назвати класифікацією приміщень та будівель за вибуховою і пожежною небезпекою.

5. Назвіть види пожежної охорони, їх основні завдання та функції

Література:

1. Жидецький В.Ц. “Основи охорони праці”. Львів, “Афіша”, 2002, с.251-300.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Київ, 2005, с.311-362.

3. В.М. Ярошевська. Охорона праці в галузі. Київ, 2004. – с.198-277.

4. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі АПК – Полтава: ТОВ «Видавництво «ІнтерГрафіка», 2005. –с.238-292.

5. Рогач Ю.П. Пожежна безпека. Посібник. Мелітополь, -2001.

ІСР № 9.

ІСР 10

ЗМІСТ

стор.

Вступ 3

Основні знання та вміння 4

ІСР №2. Плани локалізації і ліквідації аварійних

Ситуацій й аварій 10

За факторами 29

ІСР №7. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях 32

Праці в Україні 42

Полтавська державна аграрна академія

Кафедра “Безпека життєдіяльності”

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до самостійної роботи студентів з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

Галузь знань – 0305 Економіка та підприємництво

Спеціальність підготовки: 7.03050901 Облік і аудит

8. 03050901 Облік і аудит

 

 

 

 

Полтава-2011

 

 

Методичні рекомендації розробили

доцент Костенко О.М.

ст. викладач Дрожчана О.С.

Затверджені на засіданні кафедри

протокол № 13 від 23.06. 2011р.

 

.

 

Зав. кафедри безпека життєдіяльності,

к.т.н., доцент __________Т.Г. Лапенко

 

 

Затверджено на засіданні науково-методичної ради інституту економіки та бізнесу ПДАА напряму підготовки «Облік і аудит»

«____» ______________ 2011р. протокол № ____

 

ВСТУП

Збереження здоров'я працюючих в нашій крані забезпечується не тільки системою МОЗ, соціально-економічними факторами, але і охороною праці на виробництві. Охорона праці є дієвим механізмом по створенню на виробництві безпечних, сприятливих, науково обґрунтованих умов праці. Це попереджує виробничий травматизм та профзахворювання робітників, оберігає їх сили та здоров'я, впливає на ріст продуктивності праці. Сучасні умови розвитку сільськогосподарського виробництва, нові форми організації та управління, більш досконалі технології та техніка, ріст культури праці вимагають від спеціалістів підвищених вимог до охорони праці. Фахівець економічного профілю повинен володіти методами економічного аналізу стану охорони праці в своїй галузі, вміти розробляти та впроваджувати більш безпечні для здоров'я людей умови праці, проводити економічне обґрунтування системи заходів, які спрямовані на покращання умов праці та підвищення безпеки, знати як усувати виробничі шкідливості та небезпеки і якими шляхами знизити їх несприятливу дію на організм працівника. Ці знання майбутній спеціаліст одержує при вивченні курсу "Охорона праці в галузі".

Мета дисципліни: формуванні у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання дисципліни: збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Місце дисципліни у навчальному процесі: до навчальних дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу «Охорона праці в галузі», належать: фізика, хімія, основи екології, безпека життєдіяльності, суспільно-економічні, загально-технічні дисципліни.

ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» спеціалісти (магістри ) мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіти такими основними професійними компетенціями:

у науково-дослідній діяльності:

- готовність застосовувати сучасні методи дослідження ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;

- здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

- обґрунтування і розробка безпечних технологій в галузі;

- участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;

- розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

- впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

- здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;

- здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

- управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

- впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

- розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у консультаційній діяльності:

- надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;

- готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.

ІСР №1.