Тема 3. Одержання дистиляту. Виявлення у дистиляті ціанідної кислоти та алкілгалогенідів.

1. Метод перегонки з водяною парою використовують в хімічних лабораторіях для розділення та очищення деяких сполук, які руйнуються при високій температурі. З якою метою використовують водяну пару?

A. для запобігання термічного розкладання цих сполук

B. для підвищення температури кипіння

C. для збільшення об’єму дистиляту

D. для запобігання взаємодії компонентів суміші

E. для зменшення часу перегонки

2. Метод перегонки з водяною парою переважно використовують для ізолювання летких отруйних сполук. Який із перелічених алкалоїдів також можна ізолювати цим методом?

A. пахікарпін

B. морфін

C. кодеїн

D. теофілін

E. атропін

3. За допомогою методу перегонки з водяною парою проводять ізолювання різних отруйних та сильнодіючих речовин з біологічного матеріалу. Вкажіть, які з перелічених речовин можна ізолювати цим методом?

A. всі перелічені речовини

B. анабазин

C. фенол

D. фенол

E. саліцилова кислота

4. Точка кипіння суміші рідин, що не змішуються одна з одною, завжди буде нижчою за точки кипіння обох її компонентів. Це пояснюється тим, що:

A. загальний тиск пари суміші завжди буде більшим ніж парціальний тиск кожної окремо взятої рідини

B. загальний тиск пари суміші завжди буде меншим ніж парціальний тиск кожної окремо взятої рідини

C. загальний тиск пари суміші буде однаковим із парціальним тиском кожної окремо взятої рідини

D. загальний тиск пари суміші буде меншим за атмосферний тиск

E. загальний тиск пари суміші буде більшим за атмосферний

5. Під час перегонки летких отрут можливе утворення азеотропних сумішей, що утруднює розділення їх на компоненти шляхом простої або фракційної перегонки. Розділення цих сумішей можна поліпшити перегонкою при:

A. зниженому або підвищеному тиску

B. підвищеній температурі

C. зменшенні масової частки одного компонента

D. зменшенні масової частки одного компонента

E. використанні пароутворювача

6. Для розділення азеотропних сумішей на окремі компоненти можуть використовуватися хімічні методи. За допомогою якої хімічної речовини можна розділити бінарну азеотропну суміш (вода та 96% етанол) і одержати абсолютний спирт?

A. металічний натрій

B. спиртовий розчин натрій гідроксиду

C. концентрована сульфатна кислота

D. активоване вугілля

E. кристалічний оксид кальцію

7. Для підкислення біологічного матеріалу, що досліджується на наявність оцтової кислоти використовують мінеральні (фосфорну або сульфатну) кислоти. З якою метою це проводять:

A. пригнічення дисоціації оцтової кислоти

B. посилення дисоціації оцтової кислоти

C. розкладання кон’югатів з сульфатами

D. утворення кон’югатів з сульфатами

E. утворення добре дисоційованих сполук

8. Відбулося отруєння невідомою леткою отрутою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту містить 2 % розчин лугу. Яку речовину слід виявляти в цій порції дистиляту:

A. синильну кислоти та її солі

B. формальдегід

C. бензол

D. етанол

E. хлороформ

9. З якою метою при ізолюванні синильної кислоти методом перегонки з водяною парою у приймач для збору дистиляту додають розчин лугу?

A. для переведення леткої сполуки у нелетку

B. для запобігання розкладання

C. для утворення кон’югатів

D. для пригнічення дисоціації

E. для зміни рН середовища

10. При ізолюванні летких отрут, що мають незначну розчинність у воді (анілін, фенол, крезол, ізоаміловий спирт), з одержаного дистиляту їх концентрують. Який метод використовують для цього:

A. екстракцію органічним розчинником

B. хроматографію в тонкому шарі сорбенту

C. упарювання

D. сорбцію

E. дегідратацію неорганічними кислотами

11. Азеотропні суміші - це:

A. суміші, що мають сталу температуру кипіння і переганяються одночасно

B. суміші, що реагують в еквівалентних співвідношеннях

C. суміші, що мають сталі значення рН середовища

D. суміші, що мають сталу температуру замерзання

E. суміші, в яких обов’язковим компонентом є вода

12. На хіміко-токсикологічне дослідження скерований біологічний матеріал з підозрою на отруєння хлороформом. Для ізолювання отрути необхідно використати:

A. перегонку з водяною парою

B. дистиляцію

C. екстракцію

D. мінералізацію

E. деструкцію

13. При підозрі на отруєння етиленгліколем для ізолювання отруйної речовини використовують метод перегонки з водяною парою. До біологічного матеріалу додають бензол. Яка його роль?

A. селективний перенощик

B. інертний носій

C. органічний розчинник

D. екстрагуюча речовина

E. комплексоутворювач

14. Відбулося отруєння засобом для тушіння пожежі – тетрахлоркарбоном. При дослідженні дистиляту на наявність цієї отрути одержані позитивні результати реакції з реактивом Фелінга. Як пояснити такий результат реакції:

A. утворенням метаболітів

B. утворенням кон’югатів

C. фізичними властивостями

D. утворенням азеотропних сумішей

E. розкладанням у процесі перегонки

15. Яка з наведених нижче реакцій буде давати позитивний результат на всі хлорвмісні отрути?

A. реакція Фудживара

B. реакція Фелінга

C. реакція Неслера

D. реакція з резорцином

E.реакція утворення ізонітрилу

16. При біотрансформації якої леткої сполуки в організмі людини після отруєння утворюється оксалатна кислота?

A. дихлоретан

B. хлоралгідрат

C. синильна кислота

D. тетрахлоркарбон

E. хлороформ

17. Які речовини рекомендовано визначати за допомогою методу мікродифузії?

A. леткі отрути

B. металічні отрути

C. отрутохімікати

D. алкалоїди

E.луги

18. При дослідженні біологічного матеріалу на ціаніди його необхідно:

A. підкислити органічною кислотою

B. підкислити мінеральною кислотою

C. підлужнити розчином аміаку

D. додати етанол

E.підлужнити розчином натрію гідроксиду

19. Методом мікродифузії на наявність летких отрут не рекомендують досліджувати такі об’єкти біологічного походження, як:

A. волосся

B. кров

C. м’які тканини

D. сеча

E.вміст шлунка

20. На протязі якого часу з моменту отруєння ціанідами ефективним є введення антидоту?

A. 1 хвилина

B. 1 година

C. 1 доба

D. 1,5 години

E.6 годин

21. В хіміко-токсикологічну лабораторію поступив біологічний матеріал. Хімік-токсиколог при нескерованому аналізі повинен розпочинати дослідження з групи:

A. летких отрут

B. металевих отрут

C. лікарських отрут

D. пестицидів

E. мінеральних кислот, лугів, неорганічних солей

22. Відома велика кількість токсичних речовин, які можуть викликати отруєння. Ці речовини у токсикологічній хімії поділяються на групи залежно від:

A. способу їх виділення із об’єктів хіміко-токсикологічного дослідження

B. механізму їх токсичної дії

C. хімічної будови і реакційної здатності отрут

D. напрямків метаболізму в організмі

E.шляхів виведення із організму

23. Деякі отрути внаслідок окиснення в організмі утворюють сполуки, які є більш токсичними. Внаслідок окиснення гептахлору в організмі утворюється:

A. епоксид гептахлору

B. чадний газ

C. вуглекислий газ

D. оксид гептахлору

E.гексахлорциклогексан

24. Для кожної з двох фаз метаболізму в організмі характерні певні процеси, що протікають під впливом різних ферментативних систем. Які процеси протікають в другій фазі метаболізму?

A. кон’югація

B. гідроліз

C. дезалкілювання

D. окислення

E.відновлення

25. До приймального відділення лікарні поступив хворий з підозрою на отруєння жиророзчинною сполукою. Який проносний середник протипоказаний в цьому випадку?

A. олія рицинова

B. магнію сульфат

C. бісекодил

D. сенадексин

E. ізафенін

26. Консервування об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу будь-якими речовинами забороняється. Проте у виключних випадках допускається їх консервування за допомогою:

A. етилового спирту

B. формаліну

C. фенолу

D. хлораміну

E. метилового спирту

27. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці ізопентанолу з водяною парою необхідно проводити:

A. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

B. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

C. перегонка із селективним переносником – бензолом

D. збір дистиляту в охолоджений приймач

E. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

28. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці оцтової кислоти з водяною парою необхідно проводити:

A. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

B. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

C. перегонка із селективним переносником – бензолом

D. збір дистиляту в охолоджений приймач

E. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

29. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці фенолу з водяною парою необхідно проводити:

A. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

B. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

C. перегонка із селективним переносником – бензолом

D. збір дистиляту в охолоджений приймач

E. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

30. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці метанолу з водяною парою необхідно проводити:

A. збір дистиляту в охолоджений приймач

B. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

C. перегонка із селективним переносником – бензолом

D. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

E. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

31. Необхідно провести судово-токсикологічне дослідження вмісту шлунку на групу „летких” отрут. При цьому першу фракцію дистиляту збирають у приймач, який містить:

A. розчин натрію гідроксиду

B. розчин сульфатної кислоти

C. розчин хлоридної кислоти

D. розчин щавелевої кислоти

E. хлороформ

32. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити:

A. розчин натрію гідроксиду

B. розчин йоду

C. розчин сульфатної кислоти

D. розчин натрію хлориду

E. розчин хлоридної кислоти

33. Перегонкою з водяною парою з біологічного матеріалу ізолюється:

A. фенол

B. натрій нітрит

C. барбітурова кислота

D. хінін

E. карбон (IV) оксид

34. При ізолюванні сполук, що відносяться до групи "летких отрут" проводять розрив зв’язку білок-“летка отрута”. Для цього використовують:

A. перегонку з водяною парою

B. настоювання із спиртом

C. мінералізацію

D. екстракцію

E. діаліз

35. На хіміко-токсикологічне дослідження прислані внутрішні органи з підозрою на отруєння хлоралгідратом. Яким методом треба ізолювати дану отруту?

A. перегонкою з водяною парою;

B. настоюванням з підкисленим спиртом;

C. настоюванням з підкисленою водою;

D. мінералізацією;

E. екстракцією органічними розчинниками.

36. Відбулося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець при перегонці з водяною парою збирають в колбу, що містить:

A. спиртовий розчин йоду

B. кислоту хлористоводневу

C. натрію гідроксид

D. дистильовануводу

E. в пусту колбу

37. При проведенні дослідження на етиленгліколь його ізолюють із біологічного матеріалу методом перегонки з водяною парою. У цьому методі селективним переносником етиленгліколю є:

A. бензол

B. етиловий спирт

C. гептан

D. бензол

E. хлороформ

38. Від органів трупа чути запах гіркого мигдалю. На наявність якої леткої отрути необхідно провести хіміко-токсикологічний аналіз?

A. синильна кислота

B. фенол

C. ацетон

D. оцтова кислота

E. хлороформ

39. Яка реакція або метод є найбільш доказовим для виявлення синильної кислоти у дистилятах після перегонки з водяною парою?

A. реакція утворення берлінської блакиті

B. реакція утворення роданіду заліза

C. реакція утворення бензидинової сині

D. реакція з пікриновою кислотою

E. метод мікродифузії

40. При інтоксикації хворого ціанідами застосовують антидот. Який антидот є метгемоглобіно-утворювачем?

A. метиленовий синій

B. атропін

C. натрію гідрокарбонат

D. унітіол

E. метанол

41. Хлоралгідрат, який у малих дозах проявляє заспокійливу та снодійну дію, при передозуванні може викликати отруєння. Його виявлення за допомогою реакції з реактивом Неслера може бути помилковим у разі наявності в біоматеріалі:

A. альдегідів

B. хлороформу

C. тетрахлорометану

D. дихлороетану

E.хлористого етилену

42. Відбулося отруєння хлорованим вуглеводнем. За допомогою якої реакції можна відрізнити хлороформ від чотирихлористого вуглецю у досліджуваному дистиляті?

A. з реактивом Фелінга

B. утворення ізонітрилу.

C. з резорцином.

D. відщеплення хлору.

E.Фудживара

43. При необхідності відрізнити хлороформ і чотирихлористий вуглець у хіміко-токсикологічному дослідженні можна застосувати:

A. реакцію Фелінга

B. реакцію утворення ізонітрилу

C. реакцію Фудживара

D. реакцію відщеплення хлору

E.реакцію з резорцином

44. Вкажіть реакцію, що використовується для попереднього виявлення галагенопохідних вуглеводнів:

A. з реактивом Фудживара

B. утворення ацетиленіду міді

C. з хіноліном

D. з нітратом срібла

E.утворення формальдегіду

45. Відбулося отруєння 1,2-дихлоретаном. Якою реакцією його можна відрізнити від інших хлорпохідних при дослідженні дистиляту:

A. реакція утворення етиленгліколю та виявлення його після переведення в формальдегід

B. реакція Фудживара

C. реакція утворення ізонітрилу

D. реакція відщеплення хлору

E.реакція з спиртовим розчином срібла нітрату

46. Яка реакція використовується для того, щоб відрізнити хлоралгідрат від хлороформу?

A. реакція з реактивом Неслера

B. реакція відщеплення хлору

C. реакція з резорцином

D. реакція Фудживара

E.реакція утворення ізонітрилу

47. Реакція відщеплення хлору використовується для виявлення:

A. хлороформу

B. етилового спирту

C. фенолу

D. ацетону

E.формальдегіду

48. При інтоксикації хворого ціанідами використовується антидот. Який антидот є метгемоглобіноутворювачем?

A. метиленова синька

B. атропін

C. натрію гідрокарбонат

D. унітіол

E.етанол

49. Відбулося отруєння леткими отрутами. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають у колбу, що містить:

A. спиртовий розчин йоду

B. хлористоводневу кислоту

C. гідроксид натрію

D. воду, що дистилює

E.у порожню колбу

50. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити розчин:

A. натрію гідроксиду

B. йоду

C. сульфатної кислоти

D. натрію хлориду

E. хлоридної кислоти