ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заняття 5. Виявлення «летких» отрут в біологічних рідинах методом паро фазного газо-хроматографічного аналізу




1. В газорідинній хроматографії процес розділення сумішей досліджуваних речовин відбувається між нерухомою рідкою фазою і рухомою фазою (газ-носій). При цьому розділення складної суміші залежить від:

A. Розчинності речовин у нерухомій рідкій фазі

B. Адсорбції і десорбції речовин у нерухомій рідкій фазі

C. Адсорбції і десорбції речовин у твердому носії

D. Вступання речовин у хімічну реакцію із нерухомою рідкою фазою

E. Вступання речовин у хімічну реакцію із рухомою фазою (газом носієм)

2. В яких випадках використовують метод градуювального графіка ?

  1. При виконанні серійних аналізів
  2. Для експресних визначень
  3. Для проведення аналізу в присутності заважаючих компонентів
  4. Для аналізу складних розчинів

E. Для підвищення точності визначення

3. Для ідентифікації і кількісного визначення токсикологічно важливих речовин часто використовують метод газорідинної хроматографії. Для цього речовини у дозатор хроматографа можна вводити у таких агрегатних станах:

  1. Рідкому і газоподібному
  2. Рідкому і твердому
  3. Газоподібному і твердому
  4. Рідкому
  5. Газоподібному

4. Із фізико-хімічних та фізичних методів у хіміко-токсикологічному аналізі застосовується

A. Хроматографія

  1. Поляриметрія
  2. Кондуктометрія
  3. Полярографія
  4. Рефрактометрія

5. Метод газорідинної хроматографії використовується для ідентифікації речовин. Ідентифікація речовин у методі газорідинної хроматографії проводиться за:

  1. Параметрами затримування
  2. Площею піка

C. Характером нульової лінії

D. Висотою піка

  1. Шириною піка на половині його висоти

6. При дослідженні об’єкта аналізу методом ГРХ на хлоралгідрат у флакон додають розчин лугу. При цьому відбувається гідроліз з утворенням:

  1. хлороформу
  2. етиленгліколю
  3. трихлоретанолу
  4. щавлевої кислоти
  5. етанолу

7. В газо-рідинній хроматографії аналізовані леткі речовини вводять в потік газу-носія, який повинен відповідати вимогам:

  1. інертністю по відношенню до нерухомої фази та аналізованих сполук
  2. спорідненістю до нерухомої фази
  3. високою теплопровідністю
  4. великою молекулярною масою
  5. швидкістю руху по колонці

8. Для розділення сумішей летких речовин застосовують хроматографічний метод. Хроматографія – це метод аналізу, який базується на перерозподілі речовини між:

  1. рухомою і нерухомою фазами
  2. твердою і газовою фазами
  3. рідкою і твердою фазами
  4. двома рідкими фазами, які не змішуються між собою
  5. рідкою та газовою фазами

9. Ідентифікацію речовин у методі газо-рідинної хроматографії проводять за параметрами утримування. Вкажіть, які параметри утримування застосовується для цього:

  1. час утримування та об’єм утримування
  2. співвідношення висот піків та часу утримування
  3. об’єм утримування та площа піку
  4. час утримування та висота піку
  5. відстань утримування та висота піку

10. В методі газо-рідинної хроматографії використовується об’ємна швидкість газу-носія. Цей термін показує:

  1. який об’єм газу проходить через колонку за 1 хв.
  2. яке об’ємне співвідношення газів виходить з детектора
  3. який об’єм газу поступає в колонку для виписування всієї проби
  4. який об’єм газу необхідний для виписування одного компоненту
  5. який об’єм газу необхідно пропустити через колонку для виходу несорбованого компоненту

11. Розділення аналізованих сполук відбувається у колонці. Хроматографічна колонка у методі газо-рідинної хроматографії поміщена у:

  1. термостат
  2. окремий пристрій
  3. блок детектора
  4. циліндр
  5. холодильник

12. Ідентифікацію летких сполук у методі газо-рідинної хроматографії проводять за:

  1. параметрами утримування
  2. швидкістю діаграмної стрічки
  3. параметрами піку
  4. площею хроматографічних піків
  5. характером хроматограми

13. Час утримування є одним із параметрів газо-хроматографічного аналізу, що застосовується для ідентифікації летких сполук. Даний параметр показує:

  1. час, що пройшов від моменту введення проби до моменту виписування
  2. час, за який виписується повітря
  3. час, необхідний для виходу останнього компоненту суміші
  4. час, який необхідний для проведення аналізу
  5. час, за який випишеться максимальна кількість компонентів

14. Газо-рідинні хроматографи оснащені детекторами. Детектор це прилад який:

  1. реєструє розділені компоненти суміші в потоці газу-носія та вимірює кількість кожного із них
  2. реєструє в потоці газу-носія час утримування кожного компоненту суміші
  3. реєструє в потоці газу-носія площу кожного із хроматографічних піків
  4. реєструє в потоці газу-носія ефективність колонки
  5. реєструє в потоці газу-носія кількість кожного із компонентів

15. Рідка нерухома фаза (РНФ) в методі газорідинної хроматографії має відповідати всім нижче перерахованим вимогам крім:

  1. мати високий тиск пари РНФ у колонці
  2. повинна бути хімічно інертною до досліджуваних компонентів та газу-носія
  3. сили взаємодії досліджуваних речовин з молеку-лами РНФ мають підвищувати селективність фази
  4. повинна бути нелеткою, малов'язкою
  5. повинна бути термостійкою

16. Розділення речовин у методі газо-рідинної хроматографії відбувається за рахунок різної швидкості руху речовин у колонці. Що є рухомою фазою у цьому методі аналізу?

  1. газ-носій
  2. вода
  3. твердий носій
  4. рідка фаза
  5. органічний розчинник

17. Хроматографічне розділення речовин залежить від ефективності колонки, яка вимірюється:

  1. числом теоретичних тарілок
  2. утримуваним об’ємом
  3. об’ємною швидкістю газу-носія
  4. площею хроматографічного піка
  5. часом утримування

18. Вказати типи колонок, які використовуються у методі газо-рідинної хроматографії

  1. металічні, скляні та капілярні
  2. циліндричні та конічні
  3. циліндричні металічні
  4. конічні скляні
  5. лише капілярні

19. Ідентифікацію речовин у методі газо-рідинної хроматографії проводять за параметрами утримування. Який із нижче перелічених не відноситься до цих параметрів:

  1. площа піку
  2. об’єм утримування
  3. час утримування
  4. відстань утримування
  5. всі перелічені

20. Час утримування - це якісна характеристика кожного компоненту, яка залежить від:

  1. всі перераховані
  2. природи речовини та газу-носія
  3. швидкості газу-носія
  4. природи та кількості нерухомої фази
  5. температури та довжини колонки

21. Максимальна роздільна здатність колонки в газовій хроматографії залежить від:

  1. всіх перелічених параметрів
  2. кількості нерухомої фази
  3. розміру частинок газу-носія
  4. розміру колонки
  5. в’язкості газу-носія

22. При кількісній оцінці результатів розділення речовин методом газової хроматографії велике значення має форма піку. Симетричність піку залежить від:

  1. розчинності досліджуваних речовин в нерухомій фазі
  2. розчинності досліджуваних речовин в рухомій фазі
  3. розміру колонки
  4. природи досліджуваної речовини
  5. природи газу-носія

23. Який процес, що проходить в колонці при малій швидкості газу-носія, негативно впливає на результати хроматографування?

  1. розмивання піків
  2. звуження піків
  3. зменшення висоти піків
  4. збільшення висоти піків
  5. накладання піків

24. Іноді для ідентифікації компонентів суміші використовують так звані індекси утримування Ковача. Їх використовують в методі:

  1. відносного утримування
  2. «мітки»
  3. абсолютного градуювання
  4. відносного градуювання
  5. внутрішнього нормування

25. При дослідженні об’єкта аналізу на хлоралгідрат у флакон (після нагрівання) через гумовий корок вводять розчин деякої речовини з метою проведення гідролізу. У флакон слід додати:

  1. розчин натрію гідроксиду
  2. розчин натрію хлориду
  3. розчин кислоти трихлороцтової
  4. розчин кислоти щавлевої
  5. розчин натрію нітрату

26. При дослідженні об’єктів аналізу на «леткі» отрути визначають абсолютні та відносні параметри утримування. При визначенні алкілгалогенідів відносні параметри утримування визначають по відношенню до:

  1. пропанолу
  2. ацетону
  3. метанолу
  4. хлороформу
  5. води

27. Для одержання достовірних даних газо-хроматографічне дослідження проводиться на двох типах рідких нерухомих фаз, які характеризуються:

  1. різною полярністю
  2. однаковою полярністю
  3. однаковою температурою кипіння
  4. різною леткістю
  5. всі перераховані параметри

28. При виявленні ацетону в біологічних рідинах методом ГРХ у флакон додають розчин внутрішнього стандарту, за яким знаходять відносний час утримування та порівнюють його з часом що одержали при аналізі проби на аналізовану сполуку. Внутрішнім стандартом служить:

  1. метилетилкетон
  2. диетилкетон
  3. метилпропілкетон
  4. бутанон-2
  5. всі перераховані кетони

29. При якісному хроматографічному аналізі «летких» сполук величину «утримування» можна виміряти від:

  1. максимуму піку повітря
  2. моменту введення проби
  3. максимуму сусіднього піка
  4. максимуму внутрішнього стандарту
  5. моменту появи піку повітря

30. Який фактор не впливає на величину хроматографічного піку:

  1. час утримування
  2. кількість введеної у колонку речовини
  3. чутливість детектора до аналізованої речовини
  4. швидкість руху газу-носія
  5. температура термостату колонки

31. Який метод кількісного визначення в ГРХ вимагає повного розділення всіх компонентів суміші у колонці та їх реєстрації у детекторі (сума площ всіх піків повинна відповідати 100% вмісту всіх речовин у суміші)

  1. метод внутрішнього нормування
  2. метод абсолютного градуювання
  3. метод внутрішнього стандарту
  4. метод відносного градуювання
  5. «метод мітки»

32. Чим пояснюється різна швидкість руху речовин у колонці газорідинного хроматографа?

  1. різною адсорбційною здатністю до рідкої нерухомої фази
  2. різною температурою термостату колонки
  3. міцністю утворюваних хімічних зв’язків речовин з рідкою нерухомою фазою
  4. різною швидкістю руху газу-носія
  5. різною кількістю речовин в досліджуваній суміші

33. Які фактори впливають на величину коефіцієнту розподілу речовини між рухомою та нерухомою фазами:

  1. всі перелічені фактори
  2. розчинність речовини у нерухомій фазі
  3. природа речовини
  4. температура кипіння речовини
  5. природа рідкої нерухомої фази

34. При розділенні летких речовин досліджувану пробу вводять в прилад ГРХ в потік газу-носія, де вона повинна випаровуватися практично моментально. Що відбувається з піками на хроматограмі при низькій температурі колонки:

  1. піки розмиваються
  2. піки звужуються
  3. збільшується висота піку
  4. піки не виписуються
  5. всі відповіді правильні

35. Компоненти досліджуваної суміші разом із газом-носієм попадають в детектор хроматографа, який генерує електричний сигнал, величина якого залежить від:

  1. концентрації компоненту в газі-носії
  2. швидкості газу-носія
  3. природи газу-носія
  4. природи нерухомої фази
  5. всіх перелічених параметрів

36. Селективність хроматографічного розділення речовин пов’язане з коефіцієнтом розділення та характеризує розділяючу здатність:

  1. рідкої нерухомої фази
  2. рідкої рухомої фази
  3. твердої нерухомої фази
  4. газоподібної рухомої фази
  5. всіх перерахованих фаз

37. Ефективність колонки вимірюється:

  1. числом теоретичних тарілок
  2. часом утримування несорбованого компоненту
  3. часом утримування сорбованого компоненту
  4. площею піків досліджуваних компонентів
  5. висотою піків досліджуваних компенентів

38. На розділення компонентів суміші при газо-хроматографічному дослідженні «летких» сполук впливає температура. Розділення поліпшується при зниженні температури, однак це може призвести до:

  1. збільшення адсорбції
  2. збільшення сорбції
  3. зменшення адсорбції
  4. зменшення сорбції
  5. встановлення динамічної рівноваги

39. В газорідинній хроматографії процес розділення сумішей досліджуваних речовин відбувається між нерухомою рідкою фазою і рухомою фазою (газ -носій).При цьому розділення складної суміші залежить від:

A. розчинності речовин у нерухомій рідкій фазі

B. адсорбції і десорбції речовин у твердому носії

C. адсорбції і десорбції речовин у нерухомій рідкій фазі

D. вступання речовин у хімічну реакцію із нерухомою рідкою фазою

E. вступання речовин у хімічну реакцію із рухомою фазою (газом носієм)

40. Відбулось отруєння леткою отрутою. Який параметр піку використовується при проведенні кількісного визначення леткої отрути методом газо-рідинної хроматографії:

A. Висота піку

B. Час втримування піку

C. Об’єм втримування піку

D. Ширина основи піку

  1. Ширина піку на половині висоти

41. Необхідно провести експрес-аналіз сечі та крові на наявність спиртів методом ГРХ. Для цього використовують:

A. Парофазний аналіз

B. Діаліз

C. Електрофорез

D. Рідинну хроматографію

E. Гідроліз

42. Відбулося отруєння. При виявленні отрутохімікатів методом газорідинної хроматографії використовують детектор, що визначає теплопровідність. Технічна назва цього детектора:

A. Катарометр

B. Полум’яно-іонізаційний

C. Термоіонний

D. Електронного захоплення

E. Гелієвий

43. Необхідно провести експрес-аналіз сечі та крові на наявність спиртів методом ГРХ. Для цього використовують:

A Парофазний аналіз

B Діаліз

C Електрофорез

D Рідинну хроматографію

E Гідроліз

44. Відбулось отруєння спиртами. Які похідні спиртів використовують в аналізі методом ГРХ?

A алкілнітрити

B алкілнітрати

C алкілсульфіти

D алкілсульфати

E алкілацетати

45. Відбулось отруєння етиловим спиртом. Виявлення цього спирту методом ГРХ проводять:

A за часом втримування

B за відносною висотою піку

C за абсолютною висотою піку

D за площею піку

E за шириною піку при його основі





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.182 (0.02 с.)