Г. Тест на виявлення прихованої крові у випорожненнях

А) Холодний компрес на голову

Б) Гаряча грілка на потилицю

В) Вдихання нашатирного спирту

Г) Тепла грілка на скроні

Д) Інгаляцію кисню

 

9. Яким розчином дезинфікують ртутні термометри після проведення термометрії?

А) 1 % розчином хлораміну

Б) 0,25% водно-емульсійним розчином дикрезилу

В) 1% розчином хлорного вапна

Г) 0,15% водно-емульсійний розчин карбофосу

 

1. Температура тіла здорової людини у пахвинній ділянці становить:

А. 36,9 – 37,2 ⁰С

Б*. 36,0 – 36,9 ⁰С

В. 37,0 – 37,5 ⁰С

Г. 36,4 – 36,9 ⁰С

Д. 36,6 – 36,9 ⁰С

 

1. Температура тіла у прямій кишці та вагіні у здорової людини вища за температуру у пахвинній ділянці на:

А*. 0,5- 1,0 ⁰С

Б. 2,0 ⁰С

В. 2,5 ⁰С

Г. 3,0 ⁰С

Д. 1,5 ⁰С

 

12. Летальний (смертельний) максимальний рівень температури для людини становить:

А. Понад 41,0 ⁰С

Б. Вище 39, 0 ⁰С

В. 40,0 ⁰С

Г. 40,5 ⁰С

Д*. Понад 42,5 ⁰С

 

13. Мінімальний рівень температури тіла людини становить:

А. 35,9 ⁰С

Б. 35,0 ⁰С

В. 34,0 ⁰С

Г. 33,5 ⁰С

Д*. Нижче 33,0 ⁰С

 

14. За підвищення температури на 1,0 ⁰С частота пульсу прискорюється на

А. 5 ударів за 1 хвилину

Б. 20 ударів за 1 хвилину

В*. 8-10 ударів за 1 хвилину

Г. 15 ударів за 1 хвилину

Д. Більше 20 ударів за 1 хвилину

 

15. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці?

А. До 5 хвилин

Б*. До 10 хвилин

В. До 15 хвилин

Г. Понад 15 хвилин

Д. Понад 20 хвилин

 

16. Як змінюється температура тіла після приймання їжі?

А.Не змінюється

Б. Зменшується

В*. Підвищується

Г. Має хвилеподібний характер

Д. Температурна реакція залежить від особистості пацієнта

 

17. У яких випадках не вимірюють температури тіла у прямій кишці?

А. Кишкова кровотеча

Б. Геморой

В. Пронос

Г. Пухлина прямої кишки

Д*. Все вище перераховане

 

18. Який рівень температурної реакції свідчить про фебрильну температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б*. 38,5 – 39,0 ⁰С

В. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

19. Який рівень температурної реакції свідчить про високу температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б. 38,5 – 39,0 ⁰С

В*. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

20. Який рівень температурної реакції свідчить про надвисоку температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б. 38,5 – 39,0 ⁰С

В. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г*. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

21. Для гарячки постійного (сталого) типу – febris continua, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В*. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д. 3-4 ⁰С

 

22. Для гарячки послабляючого (ремітуючого) типу – febris remittens, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А*. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д. 3-4 ⁰С

 

23. Для гарячки виснажуючого (гектичного) типу – febris hectica, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д*. 3-4 ⁰С

 

24. Гарячка виснажуючого типу характерна для:

А. Малярії

Б. Поворотного тифу

В*. Гноячкових захворювань

Г. Хронічного бронхіту

Д. Холери

 

25. Тривалість гострої гарячки (febris acuta) становить

А. 15-45 днів

Б*. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д. Понад 45 днів

 

26. Тривалість підгострої гарячки (febris subacuta) становить

А*. 15-45 днів

Б. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д. Понад 45 днів

 

27. Тривалість хронічної гарячки (febris chronica) становить

А. 15-45 днів

Б. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д*. Понад 45 днів

 

28. Хронічна гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г*. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

29. Гостра гарячка характерна для:

А*. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

30. Підгостра гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б*. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

31. Тривалість ефемерної гарячки (febris ephemera) становить

А. 15-45 днів

Б. до 2 тижнів

В. до 1 місяця

Г*. декілька годин

Д. понад 45 днів

 

32. Ефемерна гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В.* ГРВІ, грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

33. Скільки стадій розрізняють під час перебігу гарячки?

А. дві

Б*. три

В. одну

Г. чотири

Д. перебіг не супроводжується стадійністю

 

34. Для І стадії гарячки характерно:

А. Теплоутворення та тепловіддача врівноважені

Б*. Теплопродукція перевищує тепловіддачу

В. Збереження сталої температури

Г. Зниження температури

Д. Тепловіддача перевищує теплопродукцію

 

35. Яке зниження температури називається критичним?

А. Каскадоподібне

Б. Хвилеподібне

В. Поступове

Г. Раптове

Д*. Протягом декількох годин

 

36. Які ускладнення можуть бути у хворого під час критичного зниження температури тіла?

А. Пронос

Б. Блювання

В*. Колапс

Г. Гіпертензія

Д. Зниження апетиту

 

37. Яку невідкладну допомогу необхідно надати хворому при колапсі?

А. Хворого посадити

Б*. Хворого покласти у горизонтальне положення із піднятими на 45⁰ доверху ногами

В. Хворого покласти на високу подушку

Г. Хворого покласти на живіт

Д. Хворого покласти на бік

 

38. Для ІІ стадії гарячки характерно:

А*. Збереження сталої температури

Б. Зниження температури

В. Хвилеподібна реакція температури

Г. Поява остуди

Д. Підвищення температури

 

39. Поява ознобу частіше зустрічається при:

А*. І стадії гарячки

Б. ІІ стадії гарячки

В. ІІІ стадії гарячки

Г. При всіх стадіях гарячки

Д. При колапсі

 

40. При ознобі хворому необхідно надати наступну невідкладну допомогу:

А. Застосувати міхур з льодом на голову

Б. Вдихання нашатирного спирту

В. Інгаляції зволоженого кисню

Г*. Зігріти хворого (вкрити ковдрою, дата випити гарячі напої)

Д. Обгорнути хворого вологими простирадлами

 

44. Для гарячки нерегулярного типу характерно:

А. Добові коливання температури тіла в межах 1-2 ⁰С

Б. Добові коливання температури тіла в межах 4-5 ⁰С

В. Періодичне (від 1 до 3 діб) підвищення температури тіла на декілька годин з наступним зниженням до нормального рівня.

Г*. Поєднання різних видів гарячки

Д. Чергування гарячкових періодів з безгарячковими

 

45. Для гарячки поворотного типу характерно:

А. Добові коливання температури тіла в межах 1-2 ⁰С

Б. Добові коливання температури тіла в межах 4-5 ⁰С

В. Періодичне (від 1 до 3 діб) підвищення температури тіла на декілька годин з наступним зниженням до нормального рівня.

Г. Поєднання різних видів гарячки

Д*. Чергування гарячкових періодів з безгарячковими

 

46. Для гарячки переміжного (інтермітуючого) типу характерно:

А. Добові коливання температури тіла в межах 1-2 ⁰С

Б. Добові коливання температури тіла в межах 4-5 ⁰С

В*. Періодичне (від 1 до 3 діб) підвищення температури тіла на декілька годин з наступним зниженням до нормального рівня.

Г. Поєднання різних видів гарячки

Д. Чергування гарячкових періодів з безгарячковими

 

47. Для гарячки зворотного типу характерно:

А. Добові коливання температури тіла в межах 1-2 ⁰С

Б*. Добові коливання температури тіла в межах 4-5 ⁰С з максимумом температури вранці

В. Періодичне (від 1 до 3 діб) підвищення температури тіла на декілька годин з наступним зниженням до нормального рівня.

Г. Поєднання різних видів гарячки

Д. Чергування гарячкових періодів з безгарячковими

 

48. Для гарячки хвилеподібного (ундулюючого) типу характерно:

А. Добові коливання температури тіла в межах 1-2 ⁰С

Б. Добові коливання температури тіла в межах 4-5 ⁰С з максимумом температури вранці

В. Періодичне (від 1 до 3 діб) підвищення температури тіла на декілька годин з наступним зниженням до нормального рівня.

Г. Поєднання різних видів гарячки

Д*. Чергування гарячкових періодів з поступовим підвищенням температури тіла протягом певного терміну з наступним літичним її падінням та безгарячковим періодом

 

49. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу характерна для:

А. Ревматизму

Б*. Малярії

В. Сепсису

Г. Туберкульозу

Д. Пневмонії

 

50. Гарячка зворотного (збоченого) типу характерна для:

А. Ревматизму

Б. Малярії

В*. Сепсису

Г. Грипу

Д. Пневмонії

 

 

51. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу характерна для:

А. Ревматизму

Б. Малярії

В*. Лімфогранулематозу

Г. Грипу

Д. Пневмонії

 

52. З якими процесами пов’язані коливання температури в організмі людини вранці та ввечері?

А. Рефлекторними

Б*. Окислювальними

В. Синтезом білка

Г. Циркадними ритмами

Д. тепловипромінюванням тіла

 

53. Який з нижче наведених методів Ви застосуєте для надання невідкладної допомоги у разі гіперпірексії?

А. Інгаляції зволоженого кисню

Б*. Вологе обкутування тіла хворого з обдуванням за допомогою вентилятора

В. Застосування банок

Г. Застосування кровопускання

Д. Зігрівання хворого

54. Після туалету зовнішніх статевих органів сечу збирають катетером у стерильну пробірку для такого дослідження:

А) загального

Б) за методом Нечипоренка

В) за методом Амбюрже

Г) бактеріологічного

 

55. Копрологічне дослідження калу це – такий вид дослідження:

а) на яйця гельмінтів

б) на перетравлювальну здатність усіх відділів травного тракту

в) на приховану кров

г) бактеріологічне

 

56. Для виявлення найпростіших у калі його необхідно доставити в лабораторію в такий термін після дефекації:

а) через 10-20 хв

б) через 20-30 хв

в) через 30-40 хв

г) через 40-60 хв

 

57. Ректороманоскопія – це ендоскопічне дослідження:

а) шлунка

б) стравоходу

в) прямої та сигмоподібної кишки

г) високо розташованих відділів товстої кишки

 

58. Вкажіть особливості підготовки пацієнта до УЗД органів черевної порожнини:

а) дотримання безшлакової дієти протягом декількох діб

б) вживання адсорбентів

в) дослідження проводять натщесерце

г) все перераховане

 

59. Особливості підготовки пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунку

а) проводиться натщесерце

б) очисна клізма напередодні

в) дотримання безшлакової дієти

г) усе перераховане

 

60. Дослідження функціонального стану нирок проводять за допомогою:

а) дослідження за методом Нечипоренко

б) загальний аналіз сечі

в) проба Зимницького

г) дослідження сечі на діастазу

 

61. Метою підготовки пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечових шляхів є:

а) очищення кишок від калу та газів

б) дотримання протягом 3 днів питного режиму

в) перевірка індивідуальної чутливості пацієнта до йоду

г) дотримання дієти №4

 

62. За наявності в пацієнта алергічних реакцій для стимуляції шлункової секреції необхідно призначити такий засіб:

а) пиво

б) пентогастрин

в) гістамін

г) кофеїн

 

63. Правильність розташування дуоденального зонда можна перевірити таким чином:

а) уведення повітря через зонд

б) рентгенологічний контроль

в) уведення через зонд стимулятору скорочень

г) ультразвуковий контроль

 

64. Зондування шлунку товстим зондом показано в разі:

а) фракційного шлункового зондування

б) органічних звужень стравоходу

в) гострих отруєнь

г) шлункових кровотеч

 

65. рН-метричний метод дослідження шлунка використовують для вивчення:

а) кислотоутворюючої та кислотонейтралізуючої функції шлунку

б) рухової функції шлунка

в) функціональної активності шлунка

г) стану слизової оболонки шлунку

66. Які види аналізів випорожнень ви знаєте:

А. Аналіз випорожнень на яйця гельмінтів

Б. Копрограма

В. Бактеріологічне дослідження випорожнень.

Г. А+Б

Д. Всі перелічені.

 

67. Зі скількох місць відбираються випорожнення для аналізу на яйця гельмінтів?

А. 1

Б. 2

В. 3

Г. 4

Д. 5

 

68. Що з перелічених продуктів НЕ заборонено вживати пацієнту при підготовці до УЗД?

А. Галетне печиво

Б. Молоко

В. Яйця

Г. Кава

Д. Газовані напої

 

69. При проведенні копрологічного дослідження за 4-5 днів хворий НЕ повинен вживати:

А. Препаратів заліза

Б. Карболен

В. Рицинової олії

Г. Б+В

Д. Все перелічене

 

70. При проведенні копрологічного дослідження за 4-5 днів хворий не повинен вживати:

А. Препарати вісмуту

Б. Гіпотензивні препарати

В. Нітрати

Г. Сідноніміни

Д. Все перелічене

 

71. Реакція Грегерсена – це:

А. Тест на виявлення Н.рylori

Б. Тест на виявлення неперетравлених м’язових волокон при виконанні копрограми

В. Тест на виявлення неперетравленої клітковини при виконанні копрограми

В. 3

Г. 4

Д. В залежності від клінічної ситуації.

 

73. В чому полягає підготовка пацієнта до дослідження випорожнень на приховану кров:

А. Виключення гострих та жирних страв

Б. Прийом карболену після кожного прийому їжі напередодні дослідження

В. Виключення м’яса та риби

Г. Виключення хлібобулочних виробів

Д. Нічого з переліченого

75. Промивання шлунка проводиться:

А. При отруєнні кислотами

Б. При харчовому отруєнні

В. З діагностичною метою

Г. А+Б

Д. Все перелічене вірно

76. Які види клізм існують:

А. Очисні

Б. Сифонні

В. Лікувальні

Г. А+Б

Д. Все перелічене

 

77. Об’єм мікроклізми не перевищує:

А. 20 мл

Б. 50-100 мл

В. 150 мл

Г. 200 мл

Д. 200-300 мл

 

78. Якими є показання для постановки сифонної клізми?

А. Видалення з кишечника продуктів гниття

Б. Неможливість перорального введення лікарських засобів

В. Неефективність очисної клізми

Г. А+В

Д. Все перелічене

 

79. Що з переліченого необхідно для промивання шлунка?

А. Товстий шлунковий зонд

Б. Кружка Есмарха

В. Скляна лійка

Г. А+В

Д. А+Б

 

80. При появі крові у промивній рідині:

А. Промивання шлунка слід припинити

Б. Промивання шлунка слід продовжувати, якщо воно пов’язане з отруєнням кислотами

В. А+Б

Г. Промивання шлунка слід продовжувати, якщо воно пов’язане з отруєнням барбітуратами

Д. Промивання шлунка слід продовжувати в будь-якому разі

 

81. Що з переліченого може бути використане у якості промивної рідини при промиванні шлунка?

А. 2% розчин натрію гідрокарбонату

Б. Насичений розчин калію перманганату

В. 0,5% розчин борного спирту

Г. А+Б

Д. Все перелічене

 

82. Коли припиняється промивання шлунка?

А. Використано 3-4 л промивної рідини

Б. Використано 5-6 л промивної рідини

В. Виведено увесь токсин

Д. Все перелічене

 

85. Через який час після очисної можна ставити клізму з поживними речовинами?

А. 1 година

Б. 2 години

В. 3 години

Г. 4 години

Д. В залежності від клінічної ситуації

 

86. Скільки рідини максимально за добу може бути введено за допомогою крапельної клізми?

А. 1 л

Б. 2 л

В. 3 л

Г. 4 л

Д. 5 л

 

87. Скільки часу пацієнт має лежати після клізми з поживними речовинами?

А. 1 година

Б. 2 години

В. 3 години

Г. 4 години

Д. В залежності від клінічної ситуації

 

88. Якою має бути температура лікарської речовини при постановці клізми з поживними речовинами?

А. 20°С

Б. 30°С

В. 33°С

Г. 40°С

Д. В залежності від клінічної ситуації

 

89. При промиванні шлунка кількість використаної промивної води може досягати:

А. 1-2 л

Б. 3-4 л

В. 5-7 л

Г. 8-10 л

Д. 12-15 л

 

90. Що з переліченого є показанням для промивання шлунка?

А. Гострий гастрит

Б. Хронічний гастрит

В. Отруєння грибами

Г. А+В

Д. Б+В

 

100. Відділення функціональної діагностики виконує

А. лікувальну роботу

Б*. діагностичну роботу

В. профілактичну роботу

Г. лікувально-діагностичну роботу

Д. діагностично-лікувальну роботу

 

101. Кабінет функціональної діагностики виконує

А. профілактичну роботу

Б. лікувальну роботу

В*. діагностичну роботу

Г. діагностично-профілактичну роботу

Д. всі види роботи

 

102. З метою функціонального обстеження органів дихання можна використати

А. електрокардіографію

Б* спірографію

В. велоергометрію

Г. тредміл-тест

Д. ультразвукове обстеження

 

103.З метою функціонального обстеження органів дихання НЕ можна використати

А. спірометрію

Б. спірографію

В. бронхолітичний тест

Г. пульоксиметрію

Д* ультразвукове обстеження

 

104.З метою функціонального обстеження серцево-судинної системи можна використати

А спірометрію

Б. спірографію

В. бронхолітичний тест

Г. пульсоксиметрію

Д* ультразвукове обстеження

 

105.З метою функціонального обстеження серцево-судинної системи не можна використати

А. електрокардіографію

Б* спірографію

В. велоергометрію

Г. тредміл-тест

Д. ультразвукове обстеження

 

106.З метою функціонального обстеження органів серцево-судинної системи можна використати

А. ЕКГ

Б. фонокардіографію

В. пробу Мастера

Г. велоергометрію

Д* все вище перераховане

 

107. Що таке спірографія?

А*. Метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при виконанні дихальних рухів

Б. Метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів в стані спокою

В. Метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при виконанні глибокого вдиху

Г. Метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при виконанні глибокого видиху

Д. Все відповіді є правильними

 

108. Для виконання спірографії необхідний?

А. спірометр

Б*. спірограф

У. бодіплетізмограф

Р. пікфлоуметр

Д. пульсоксиметр

 

109. Які показники спірографії Вам відомі?

А. Статичні

Б. Динамічні

В*. Статичні і динамічні

Г. Функціональні

Д. Стабільні

 

110. Які показники спірограми відносяться до статичних?

А*. показники об'ємів

Б. показники швидкостей

В. показники вентиляції

Г. підходять всі відповіді

Д. не підходить жодну відповідь

 

111. Від чого залежать нормальні показники спірографії людини?

А. від статі

Б. від віку

В. від маси тіла

Г. зросту

Д*. правильні всі відповіді

Е. жодна відповідь не є правильною

 

112. Назвіть показання до проведення спірографії?

А*. діагностика типу вентиляційної недостатності

Б. діагностика типу легеневої недостатності

В. діагностика ступеня легеневої гіпертензії

Г. всі відповіді є правильними

Д. всі відповіді не є правильними

 

113.Назвіть показання до проведення спірографії?

А. встановлення тяжкості легеневої недостатності

Б*. встановлення тяжкості вентиляційної недостатності

В. встановлення тяжкості легеневої гіпертензії

Г. всі відповіді є правильними

Д. всі відповіді не є правильними

 

 

114. Назвіть показання до проведення спірографії?

А. встановлення тяжкості і типу вентиляційне недостатності

Б. оцінка терапії, що проводиться

В. оцінка ступеня гіперреактивності бронхів

Г. виявлення порушень ФВД у практично здорових осіб, що мають чинники ризику

Д*. всі відповіді є правильними

Е. всі відповіді є неправильними

 

115. Що є показанням для проведення спірографічного дослідження?

А. гострий інфаркт міокарду

Б. гостре порушення мозкового кровообігу

В. гіпертонічна хвороба

Г*. хронічний бронхіт

Д. хвороба язви шлунку

 

116. Назвіть протипоказання до проведення спірографічного обстеження?

А. Тяжкий загальний стан хворого.

Б. Інфаркт міокарду, прогресуюча стенокардія.

В. Інсульт

Г. Злоякісна артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз.

Д. Все відповіді є неправильними

Е*. Всі відповіді є правильними

 

117. Який стан є абсолютним протипоказанням до проведення спірографії?

А. дольова пневмонія пневмонія

Б. осередкова пневмонія

В. гострий бронхіт

Г*. гострий інфаркт міокарду

Д. хронічне легеневе серце

 

118. Основним правилом реєстрації ЕКГ є

А*. реєстрація ЕКГ в положенні хворого лежачи на спині

Б. реєстрація ЕКГ в положенні хворого стоячи

В. реєстрація ЕКГ в положенні хворого сидячи

Г. реєстрація ЕКГ в положенні хворого на правому боці

Д. Реєстрація ЕКГ в положенні хворого лежачи на лівому боці

 

119. Під час реєстрації ЕКГ червоний електрод накладається на

А*. праву руку

Б. ліву руку

В. праву ногу

Г. ліву ногу

Д. грудну клітку

 

120. Під час реєстрації ЕКГ жовтий електрод накладається на

А. праву руку

Б*. ліву руку

В. праву ногу

Г. ліву ногу

Д. грудну клітку

 

121. Під час реєстрації ЕКГ зелений електрод накладається на

А. праву руку

Б. ліву руку

В. праву ногу

Г*. ліву ногу

Д. грудну клітку

 

122. Під час реєстрації ЕКГ чорний електрод накладається на

А. праву руку

Б. ліву руку

В*. праву ногу

Г. ліву ногу

Д. грудну клітку

 

123. Під час реєстрації ЕКГ електрод V1 накладається на грудну клітку

А*. в 4-му міжребір’ї зправа від грудини

Б. в 4-му міжребір’ї зліва від грудини

В. в 5-му міжребір’ї на 1 см всередину від лівої середньоключичної лінії

Г. в 5-му міжребір’ї по лівій передній аксилярній лініі

Д. залежить від клінічної ситуації

 

125. Під час реєстрації ЕКГ електрод V2 накладається на грудну клітку

А. в 4-му міжребір’ї зправа від грудини

Б*. в 4-му міжребір’ї зліва від грудини

В. в 5-му міжребір’ї на 1 см всередину від лівої середньоключичної лінії

Г. в 5-му міжребір’ї по лівій передній аксилярній лініі

Д. залежить від клінічної ситуації

 

126. Під час реєстрації ЕКГ електрод V4 накладається на грудну клітку

А. в 4-му міжребір’ї зправа від грудини

Б. в 4-му міжребір’ї зліва від грудини

В*. в 5-му міжребір’ї на 1 см всередину від лівої середньоключичної лінії

Г. в 5-му міжребір’ї по лівій передній аксилярній лініі

Д. залежить від клінічної ситуації

 

127. Під час реєстрації ЕКГ електрод V5 накладається на грудну клітку

А. в 4-му міжребір’ї зправа від грудини

Б. в 4-му міжребір’ї зліва від грудини

В. в 5-му міжребір’ї на 1 см всередину від лівої середньоключичної лінії

Г*. в 5-му міжребір’ї по лівій передній аксилярній лініі

Д. залежить від клінічної ситуації

 

128. Виберіть відповідь, в якому приведені об'ємні показники спірограми?

А. дихальний об'єм, ЖЕЛ, індекс Тіффно

Б*. ЖЕЛ, резервний об'єм вдиху, резервний об'єм видиху, залишковий об'єм

В. ЖЕЛ, об'єм форсованого видиху за 1 секунду, індекс Тіффно

Г. об'єм форсованого видиху за 1 секунду, пікова швидкість видиху, індекс Тіффно

Д. дихальний об'єм, ЖЕЛ, максимальна швидкість видиху

 

129. Виберіть відповідь, в якому приведені швидкісні показники спірограми?

А. дихальний об'єм, ЖЕЛ, індекс Тіффно

Б. ЖЕЛ, резервний об'єм вдиху, резервний об'єм видиху, залишковий об'єм

В. ЖЕЛ, об'єм форсованого видиху за 1 секунду, індекс Тіффно

Г*. об'єм форсованого видиху за 1 секунду, пікова швидкість видиху, індекс Тіффно

Д. дихальний об'єм, ЖЕЛ, максимальна швидкість видиху

 

130. Виберіть відповідь, в якій наведений об'ємний показник спірограми?

А*. дихальний об'єм

Б. максимальна вентиляція легенів

В. індекс Тіффно

Г. об'єм форсованого видиху за 1 секунду

Д. пікова швидкість видиху

 

131. Який з показників спірограми є швидкісним?

А*. об'єм форсованого видиху за 1 секунду

Б. дихальний об'єм

В. резервний об'єм видиху

Г. ЖЕЛ

Д. залишковий об'єм

 

132. Який показник спірограми є об'ємним?

А. резервний об'єм вдиху

Б. резервний об'єм видиху

В. дихальний об'єм

Г. залишковий об'єм

Д*. всі відповіді є правильними

 

133. Який показник спірограми є швидкісним?

А. об'єм форсованого видиху за першу секунду

Б. індекс Тіффно

В. пікова швидкість видиху

Г. максимальна об'ємна швидкість на рівні 25-75% ЖЕЛ

Д*. всі відповіді є правильними

 

134. Який показник спірограми є показником легеневої вентиляції?

А. об'єм форсованого видиху за першу секунду

Б. індекс Тіффно

В. пікова швидкість видиху

Г. максимальна об'ємна швидкість на рівні 25-75% ЖЕЛ

Д*. всі відповіді є неправильними

 

135. Який показник спірограми є показником легеневої вентиляції?

А. об'єм форсованого видиху за першу секунду

Б. індекс Тіффно

В. пікова швидкість видиху

Г. максимальна об'ємна швидкість на рівні 25-75% ЖЕЛ

Д*. максимальна вентиляція легенів

 

136. Який показник відноситься до показників легеневої вентиляції?

А. хвилинний об'єм дихання

Б. максимальна вентиляція легенів

В. хвилинний об'єм легенів

Г. максимальна хвилинна місткість

Д*. всі відповіді є правильними

Е. всі відповіді є неправильними

 

137. Що таке дихальний об'єм?

А. об'єм повітря, який поступає в легені за 1 видих при спокійному диханні

Б*. об'єм повітря, який поступає в легені за 1 вдих при спокійному диханні

В. об'єм повітря, який поступає в легені за 1 вдих і видих при спокійному диханні

Г. об'єм повітря, який поступає в легені за 1 вдих при глибокому диханні

Д. об'єм повітря, який поступає в легені за 1 видих при глибокому диханні

 

138. Чому дорівнює значення дихального об'єму в нормі у здорової людини?

А. 100-300 мл

Б. 300-500 мл

В*. 500-800 мл

Г. 800-1000 мл

Д. більше 1000 мл

 

139. Що таке резервний об'єм вдиху?

А. максимальний об'єм, який можна додатково вдихнути після спокійного видиху

Б. максимальний об'єм, який можна додатково вдихнути після глибокого вдиху

В. максимальний об'єм, який можна додатково вдихнути після глибокого видиху

Г. максимальний об'єм, який можна додатково вдихнути після глибокого видиху і спокійного вдиху

Д*. максимальний об'єм, який можна додатково вдихнути після спокійного вдиху

 

140.Парентеральне введення препаратів – це:

А. Внутрішньовенні ін’єкції.

Б. Мазьові пов’язки.

В. Присипки.

Г. Інгаляції.

Д. Ректальні свічки.

141.При проведенні підшкірних ін’єкцій голку вводять під кутом:

A. 40-45°

Б. 30°

В. 20°

Г. 15-20°

142.При проведенні внутрішньошкірних ін’єкцій голку вводять під кутом:

A. 40-45°

Б. 30°

B. 20°

Г.15-20°

143.Термін зберігання мікстур у холодильнику:

A. 3 доби.

Б. 5 діб.

B. 15 діб

Г. 25 діб.

144.Назвіть діаметр голки для підшкірних ін’єкцій:

A. 0,3-0,4 мм

Б. 0,5-0,6 мм

B. 0,8-1 мм

Г.1,0-1,2 мм.

145.Після їди приймають:

A. послаблюючі, мінеральні води, жовчогінні трави.

Б. ацетилсаліцилову кислоту, препарати заліза, травні ферменти.

B. шлунковий сік, лужні препарати, препарати, що діють на патогенну флору кишок.

Г. травні ферменти, жовчогінні препарати, препарати заліза.

146.Ентеральне введення препаратів – це:

A. Внутрішньовенні ін’єкції.

Б.Мазьові пов’язки.

B. Присипки.

Г. Інгаляції.

Д. Ректальні свічки.

Е. Внутрішньошкірні ін’єкції.

147.Парентерально застосовують:

A. Таблетки.

Б. Присипки.

B. Уведення крапель у ніс.

Б. 0,2-0,5 см

B. 2-3 см

Г. 0,5-1,0 см

150.Для проведення алергічних проб використовують такі ін’єкції:

A. внутрішньовенні

Б. внутрішньошкірні

B. внутрішньомязові

Г. підшкірні

151.Місце проведення внутрішньом’язової ін’єкції:

A. внутрішній верхній квадрант сідниці

Б. внутрішній нижній квадрант сідниці

Г. 8—10 годин

Д. 11—12 годин

 

157. Уяких випадках Ви застосуєте холодний компрес?

А. Приступ ядухи

Б. Ниркова колька

В.Гнійний інфільтрат

Г. Крововилив у суглоб вна­слідок травматичного уш­кодження

158. Яка тривалість перебування банок на шкірі?

А. 5—10 хвилин

Б. 11—14 хвилин

В. 15—20 хвилин

Г. 21—25 хвилин

Д. 26—30 хвилин

 

159. Визначте у запропонованому переліку ділянки, на які банки ставити НЕ пока­зано.

А. Поперек

Б. Ділянка серця

В. Міжлопаткова ділянка

Г. Підлопаткова ділянка

Д. Підключична ділянка

 

160. При яких патологічних станах застосу­вання гірчичників протипоказане?

А. Кашель сухий

Б. Запалення трахеї (тра­хеїт)

В. Запалення легень

Г. Опік шкіри II ступеню

161. Які ознаки правильного одноразового застосування гірчичників?

А.Виникнення дрібних пу­хирів на шкірі

Б.Виникнення пігментації

В. Відсутність почервоніння шкіри

Г. Почервоніння шкіри і відчуття печії (жару) в ділянці застосування гір­чичників

161. Чим спричинена подразнююча дія гірчич­ників?

А. Терпенові сполуки

Б. Органічні кислоти

В. Ефірні олії

Г. Фенольні сполуки

Д. Спирти

 

А) Холодний компрес на голову

Б) Гаряча грілка на потилицю

В) Вдихання нашатирного спирту

Г) Тепла грілка на скроні

Д) Інгаляцію кисню

 

9. Яким розчином дезинфікують ртутні термометри після проведення термометрії?

А) 1 % розчином хлораміну

Б) 0,25% водно-емульсійним розчином дикрезилу

В) 1% розчином хлорного вапна

Г) 0,15% водно-емульсійний розчин карбофосу

 

1. Температура тіла здорової людини у пахвинній ділянці становить:

А. 36,9 – 37,2 ⁰С

Б*. 36,0 – 36,9 ⁰С

В. 37,0 – 37,5 ⁰С

Г. 36,4 – 36,9 ⁰С

Д. 36,6 – 36,9 ⁰С

 

1. Температура тіла у прямій кишці та вагіні у здорової людини вища за температуру у пахвинній ділянці на:

А*. 0,5- 1,0 ⁰С

Б. 2,0 ⁰С

В. 2,5 ⁰С

Г. 3,0 ⁰С

Д. 1,5 ⁰С

 

12. Летальний (смертельний) максимальний рівень температури для людини становить:

А. Понад 41,0 ⁰С

Б. Вище 39, 0 ⁰С

В. 40,0 ⁰С

Г. 40,5 ⁰С

Д*. Понад 42,5 ⁰С

 

13. Мінімальний рівень температури тіла людини становить:

А. 35,9 ⁰С

Б. 35,0 ⁰С

В. 34,0 ⁰С

Г. 33,5 ⁰С

Д*. Нижче 33,0 ⁰С

 

14. За підвищення температури на 1,0 ⁰С частота пульсу прискорюється на

А. 5 ударів за 1 хвилину

Б. 20 ударів за 1 хвилину

В*. 8-10 ударів за 1 хвилину

Г. 15 ударів за 1 хвилину

Д. Більше 20 ударів за 1 хвилину

 

15. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці?

А. До 5 хвилин

Б*. До 10 хвилин

В. До 15 хвилин

Г. Понад 15 хвилин

Д. Понад 20 хвилин

 

16. Як змінюється температура тіла після приймання їжі?

А.Не змінюється

Б. Зменшується

В*. Підвищується

Г. Має хвилеподібний характер

Д. Температурна реакція залежить від особистості пацієнта

 

17. У яких випадках не вимірюють температури тіла у прямій кишці?

А. Кишкова кровотеча

Б. Геморой

В. Пронос

Г. Пухлина прямої кишки

Д*. Все вище перераховане

 

18. Який рівень температурної реакції свідчить про фебрильну температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б*. 38,5 – 39,0 ⁰С

В. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

19. Який рівень температурної реакції свідчить про високу температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б. 38,5 – 39,0 ⁰С

В*. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

20. Який рівень температурної реакції свідчить про надвисоку температуру?

А. 37,0 – 38,0 ⁰С

Б. 38,5 – 39,0 ⁰С

В. 39,0 – 40,0 ⁰С

Г*. 40,0 – 41,0 ⁰С

Д. Понад 41,0 ⁰С

 

21. Для гарячки постійного (сталого) типу – febris continua, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В*. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д. 3-4 ⁰С

 

22. Для гарячки послабляючого (ремітуючого) типу – febris remittens, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А*. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д. 3-4 ⁰С

 

23. Для гарячки виснажуючого (гектичного) типу – febris hectica, різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах:

А. 1-2 ⁰С

Б. 1- 1,5 ⁰С

В. 0,5 – 1 ⁰С

Г. 2-2,5 ⁰С

Д*. 3-4 ⁰С

 

24. Гарячка виснажуючого типу характерна для:

А. Малярії

Б. Поворотного тифу

В*. Гноячкових захворювань

Г. Хронічного бронхіту

Д. Холери

 

25. Тривалість гострої гарячки (febris acuta) становить

А. 15-45 днів

Б*. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д. Понад 45 днів

 

26. Тривалість підгострої гарячки (febris subacuta) становить

А*. 15-45 днів

Б. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д. Понад 45 днів

 

27. Тривалість хронічної гарячки (febris chronica) становить

А. 15-45 днів

Б. До 2 тижнів

В. До 1 місяця

Г. Понад 2 тижні

Д*. Понад 45 днів

 

28. Хронічна гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г*. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

29. Гостра гарячка характерна для:

А*. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

30. Підгостра гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б*. Хронічного бронхіту

В. Грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

31. Тривалість ефемерної гарячки (febris ephemera) становить

А. 15-45 днів

Б. до 2 тижнів

В. до 1 місяця

Г*. декілька годин

Д. понад 45 днів

 

32. Ефемерна гарячка характерна для:

А. Пневмонії

Б. Хронічного бронхіту

В.* ГРВІ, грипу

Г. Сепсису, туберкульозу

Д. Інфаркту міокарду

 

33. Скільки стадій розрізняють під час перебігу гарячки?

А. дві

Б*. три

В. одну

Г. чотири

Д. перебіг не супроводжується стадійністю

 

34. Для І стадії гарячки характерно:

А. Теплоутворення та тепловіддача врівноважені

Б*. Теплопродукція перевищує тепловіддачу

В. Збереження сталої температури

Г. Зниження температури