Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Виявлення Карбону та Гідрогену↑ Стр 1 из 4Следующая ⇒ Содержание книги Поиск на нашем сайте
Лабораторна робота № 1
1. ТЕМА: Якісний елементний аналіз органічних сполук. Алкани. 2. МЕТА: Виявити Карбон, Гідроген, Нітроген, Сульфур і Хлор в органічних речовинах. Добути метан і вивчити властивості насичених вуглеводнів.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Глюкоза, купруму (ІІ) оксид (порошок); баритова вода; купруму (ІІ) сульфат (безводний); велика пробірка; газовідвідна трубка; штатив. 3.2 Сечовина; натрій металічний; феруму (ІІІ) сульфат (1%-ий розчин); феруму (ІІІ) хлорид (1%-ий розчин), хлоридна кислота (2%-ий розчин); етиловий спирт. 3.3 Тіосечовина; натрій металічний; етиловий спирт; плюмбуму (ІІ) ацетат (0,1н розчин); фільтрувальний папір; скляна паличка. 3.4 Хлороформ; мідна дротина. 3.5 Натрію ацетат (плавлений); натронне вапно; розчин калію перманганату; розчин брому; велика пробірка; газовідвідна трубка; штатив. 3.6 Рідкі алкани; лакмусовий папір синій. 3.7 Сульфатна кислота концентрована.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ. Виявлення Карбону та Гідрогену 4.1.1 Хід роботи: в пробірку насипають чорний порошок купруму (ІІ) оксиду (шар висотою 5 мм). Додають 1-2 г сахарози і ретельно перемішують. У верхню частину пробірки на невеликий шматочок вати насипають безводного купруму (ІІ) сульфату. Пробірку закріплюють у штативі в горизонтальному положенні і закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку з баритовою водою. Суміш поступово нагрівають, починаючи з кінця, закритого корком. Із газовідвідної трубки починають виходити бульбашки газу і баритова вода мутніє, так як виділяється білий осад барію карбонату. 4.1.2 Спостереження: безводний CuSO4 синіє, а баритова вода мутніє, внаслідок утворення кристалогідрату синього кольору CuSO4 • 5H2O і білого осаду ВаСО3. 4.1.3 Хімізм реакцій: С6Н12О6 + 12СuО ® 6СО2 + 6Н2О + 12 Сu СО2 + Ва(ОН)2 ® ВаСО3¯ + Н2О CuSO4 + 5H2O ® CuSO4 • 5H2O 4.1.4 Висновок: При прожарюванні органічної речовини в суміші з окисником (СuО) відбувається окислення Карбону органічної речовини в вуглекислий газ, а Гідрогену - у воду. Воду в продуктах згорання виявляють по утворенню синіх кристалів мідного купоросу. Виявлення Нітрогену 4.2.1 Хід роботи: в суху пробірку з сечовиною (0,1г) додають шматочок металічного натрію завбільшки з горошину і ще приблизно 0,1г сечовини. Спробу проводять у витяжній шафі. Суміш обережно нагрівають на невеликому полум’ї до розплавлення натрію, після чого нагрівання продовжують до зруйнування речовини. Спостерігається спалах. Пробірку тримати отвором в бік від працюючих. Суміш охолодити, додати 3 краплі етилового спирту (якщо залишився кусочок металічного натрію), 5 крапель дистильованої води, 1 краплю залізного купоросу, 1 краплю феруму (ІІІ) хлориду і 1 краплю хлоридної кислоти. Якщо до складу досліджуваної речовини входив Нітроген, то розчин забарвлюється в синій колір, але з часом з нього випадає осад берлінської лазурі. При дуже малих кількостях Нітрогену розчин забарвлюється в зелений колір, і тільки через деякий час забарвлення змінюється до синього. 4.2.2 Спостереження: розчин забарвлюється в синій колір, але з часом з нього випадає осад берлінської лазурі. 4.2.3 Хімізм процесу: 2С2Н5ОН + 2Na ® 2C2H5ONa + H2 Na + [C] + [N] ® Na CN FeSO4 + 2NaOH ® Fe(OH)2 + Na2SO4 FeCl3 + 3NaOH ® Fe(OH)3 + 3NaCl 2NaCN + FeSO4 ® Fe(CN)2 + Na2SO4 Fe(CN)2 + 4NaCN ® Na4 [Fe(CN)6] 3Na4 [Fe(CN)6] + 4FeCl3 = Fe4[ Fe(CN)6]3↓ + 12NaCl 4.2.4 Висновок Утворений комплекс з солями оксиду феруму (ІІІ) може дати синій осад Fe4 [Fe(CN)6]3. Отже утворення ціанатів свідчить про наявність в органічних сполуках Нітрогену.
Виявлення Сульфуру. 4.3.1 Хід роботи: в суху пробірку з тіосечовиною 0,1г додають шматочок металічного натрію завбільшки з горошину. Суміш обережно нагрівають на невеликому полум’ї до розплавлення натрію. Спостерігається спалах. Суміш охолодити, додати 3 краплі етилового спирту (якщо не прореагував в суміші весь натрій), 5 крапель дистильованої води. На фільтрувальний папір наносять 2 краплі того розчину. Туди ж наносять краплю плюмбуму (ІІ) ацетату. 4.3.2 Спостереження: утворився коричневий осад, спостерігається спалах. 4.3.3 Хімізм реакцій: Na2S + Pb(CH3COO)2 = 2NaCH3COO + PbS↓ 4.3.4 Висновок: В досліді час від часу змінюється забарвлення. Це свідчить про наявність плюмбуму (ІІ) ацетату.
Виявлення Хлору. Реакція Ф.Ф. Бейльштейна. 4.4.1 Хід роботи: мідну дротину з загнутим у вигляді петлі кінцем прожарюють у полум’ї. Після охолодження кінець почорнілого дроту занурюють в пробірку з хлороформом і вводять у полум’я. 4.4.2 Спостереження: полум’я набуває зеленого забарвлення. 4.4.3 Хімізм реакцій: 2СН3СІ + CuO ® CuCI2 + 4CuCI + 2CO2 + H2O 4.4.4 Висновок: Внаслідок окисленнякупруму оксиду з хлороформом полум’я набуває синього забарвлення, що свідчить про наявність хлору в органічній речовині.
Одержання метану і вивчення його властивостей. 4.5.1 Хід роботи: В пробірку 1 закриту корком з газовідвідною трубкою, поміщають суміш безводного натрію ацетату і натронного вапна (1:2). Потім закріплюють пробірку в штатив і нагрівають. Підпалюють газ на кінці газовідвідної трубки. 4.5.2 Спостереження: метан горить голубим полум’ям. 4.5.3 Хімізм реакцій: CH3COONa + NaОН® CH4+ Na2СО3 CH4 + 2О2 ® СО2 + 2Н2О 4.5.4 Висновок: При нагріванні натрію ацетату з натронним вапном проходить розщеплення солі з одержанням метану. Нагрівання солей карбонових кислот з натронним вапном являється лабораторним способом одержання ненасичених вуглеводнів.
4.6 Відношення метану до бромної води і калію перманганату. 4.6.1 Хід роботи: В пробірку 2 поміщають 5 крапель розчину калію перманганату і в пробірку 3 наливаємо 3-5 крапель бромної води. Не припиняючи нагрівання опускаємо кінець газовідвідної трубки в пробірки 2 і 3. 4.6.2 Спостереження: не відбувається знебарвлення розчинів калію перманганату і бромної води. 4.6.3 Хімізм реакцій: СН4 + Br2 ≠ СН4 + КМnO4 ≠ 4.6.4 Висновок: У звичайних умовах алкани стійкі до дії окисників. Реакції заміщення в них проходять за досить складних умов, до реакції приєднання алкани не здатні.
Відношення рідких алканів до окисників. 4.7.1 Хід роботи: В суху пробірку наливаємо 0,5 мл рідких алканів і додаємо 1 краплю розчину калію перманганату. Вміст енергійно збовтують. 4.7.2 Спостереження: фіолетове забарвлення не зникає. 4.7.3 Хімізм реакцій: R-H + КМnO4 ≠ 4.7.4 Висновок: рідкі алкани за даних умов не окислюються.
4.8 Дія концентрованої сульфатної кислоти на насичені вуглеводні. 4.8.1 Хід роботи: В пробірку поміщаємо 2 краплі рідких алканів і 2 краплі H2SO4 (конц.), перемішуємо 1-2 хвилини. 4.8.2 Спостереження: В пробірці не відбувається ніяких змін 4.8.3 Хімізм реакцій: R-H + НОSO2OH® R-SO2OH + H2O 4.8.4 Висновок: В умовах досліду алкани з сульфатною кислотою не реагують. При невеликому нагріванні концентрована сульфатна кислота утворює з алканами, що містять третинний атом Карбону, сульфокислоту. При високих температурах сульфатна кислота діє як окисник.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ: 1. Написати рівняння реакцій відкриття Нітрогену, Карбону, Гідрогену і Сульфуру. 2. Знайти молекулярну формулу речовини, яка містить 92,3% Карбону і 7,7% Гідрогену. Густина пари за воднем 13. 3. Які застережливі заходи при роботі з металічним натрієм? 4. Описати хімічні властивості алканів на прикладі ізобутану. 5. Добути різними шляхами пропан. 6. Написати структурні формули і дати назви усім ізомерам складу С7Н16.
ЛІТЕРАТУРА · А.В.Аверина, А.Я.Снегирева Лабораторный практикум по органической химии М.: “ВШ” 1980. Гл. 2. Досл. 2, 3, 4,5. · А.В.Аверина, А.Я.Снегирева Лабораторный практикум по органической химии М.: “ ВШ” 1980. Гл.3. Досл.7,9,10.
Лабораторна робота № 2
ТЕМА: Алкени. Алкіни. 2. МЕТА: Добути етилен і вивчити властивості ненасичених вуглеводнів. Добути ацетилен і вивчити властивості ацетиленових вуглеводнів.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Етиловий спирт 96%-ий, сульфатна кислота (ρ = 1,84 г/см3); 3.2 Бромна вода, насичений розчин; 3.3 Калію перманганат, 0,1 н.; 3.4 рідкі алкени (керосин); 3.5 велика пробірка, газовідвідна трубка, кристалізатор, штатив. 3.6 кальцію карбід (шматочками), хлоркальцієва трубка, склянка, скловата, пінцет; 3.7 аміачний комплекс арґентуму, фільтрувальний папір, лійка. 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ: Приєднання до ацетилену брому. 4.5.1 Хід роботи: пропускаємо газ в пробірку з 5 краплями бромної води. 4.5.2 Спостереження: бромна вода знебарвлюється внаслідок приєднання атомів брому по місцю потрійного зв’язку. 4.5.3 Хімізм реакцій: СН ≡ СН + 2Br2 → Br2HC – CHBr2 1,1,2,2, - тетраброметан 4.5.4 Висновок: знебарвлення бромної води доказує ненасиченість ацетилену. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3. 1. ТЕМА. Ароматичні вуглеводні. 2. МЕТА: Вивчити властивості бензену, толуену і нафталену.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Бензен, толуен, нітробензен, нафтален; 3.2 Бромна вода, КМnO4 0.1 н, H2SO4 2н, HNO3(конц.), 3.3 Фарфорова лодочка, водяна баня, термометр.
4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ:
Горіння бензену. 4.1.1. Хід роботи: в фарфорову чашку поміщають 1 краплю бензену і підпалюють. 4.1.2. Спостереження: бензен горить яскравим кіптявим полум’ям. 4.1.3. Хімізм: 2С6Н6 + 15О2 → 12СО2 + 6Н2О 4.1.4. Висновок: бензен - горючий вуглеводень. 4.2. Дія бромної води на бензен. 4.2.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 3 краплі бромної води і 2 краплі бензену. Вміст пробірки енергійно збовтують і дають відстоятися. 4.2.2. Спостереження: нижній шар бромної води знебарвлюється, а верхній шар бензену забарвлюється в коричнево-жовтий колір. Br 4.2.3. Хімізм: + Br2 → + НВr 4.2.4. Висновок: бром легше розчиняється в бензені, ніж у воді, і тому переходить у верхній бензенний шар. Приєднання брому в даних умовах не проходить.
Дія перманганату калію. 4.3.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 3 краплі води, 1 краплю розчину перманганату калію і краплю розчину H2SO4. До одержаного розчину додають краплю бензену і збовтують вміст пробірки. 4.3.2. Спостереження: розчин калію перманганату зберігає своє забарвлення. 4.3.3. Хімізм: + ≠ 4.3.4. Висновок: бензен, як і всі ароматичні вуглеводні, стійкий до дії окисників. Нітрування бензену. 4.5.1 Хід роботи: В суху пробірку поміщають 2 краплі концентрованої нітратної кислоти, 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Одержану суміш охолоджують і додають 2 краплі бензену, поміщають на водяну баню, нагріту 50- 55°С на 2 хв. 4.5.2 Спостереження: коли вміст пробірки перелити в іншу пробірку з водою на дно осяде важкий жовтуватий нітробензен. 4.5.3 Хімізм реакцій: + НО – NO2 → + H2O 4.5.4 Висновок: за допомогою даного досліду ми одержали нітробензен. Нітрування нафталену. 4.8.1 Хід роботи: в суху пробірку поміщають кристалик нафталену, 3 краплі нітратної кислоти, 2 краплі сульфатної кислоти. На водяній бані суміш нагрівають 2-3 хв. Гарячий розчин виливають у пробірку з холодною водою. 4.8.2 Спостереження: нафтален опускається на дно у вигляді оранжевої маслянистої рідини, яка твердне при збовтуванні. 4.8.3 Хімізм реакцій: + НО – NO2 → + H2O 4.8.4 Висновок: ми добули нітронафтален. Нітрування нафталену проходить легше, ніж нітрування бензену. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 1. Тема: Гідроксильні сполуки і їх похідні. 2. Мета: Вивчити властивості етилового спирту і гліцерину.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Етиловий спирт, гліцерин. 3.2 СuSO4 2 н розчин 3.3 Фенолфталеїн 1 %-ий розчин, лакмус 1 %-ий розчин. 3.4 Натрій металічний. 3.5 Хромова суміш, Н2SO4 концентрована.
4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5. Розчинення фенолу у воді. 4.1.1 Хід роботи: помістити у пробірку 2 краплі рідкого фенолу, добавити 2 краплі води і збовтати. Дати суміші відстоятися. Пізніше суміш у пробірці розшаровується: верхній шар - розчин фенолу у воді, нижній - розчин води у фенолі. Обережно нагріти пробірку над пальником. 4.1.2 Спостереження: утворюється мутна рідина – емульсія фенолу. 4.1.3 Хімізм реакцій: 4.1.4 Висновок: фенол погано розчиняється у холодній воді.
Одержання натрію феноляту. 4.2.1 Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі емульсії фенолу у воді і добавляють 2 краплі розчину їдкого натрію. Швидко збовтують. 4.2.2. Спостереження: утворюється безбарвний розчин. 4.2.3 Хімізм реакцій: С6Н5 – ОН + NaOH → C6H5 – ONa + H2O 4.2.4 Висновок: феноли володіють кислотними властивостями.
Нітрування фенолу. 4.6.1. Хід роботи: в пробірку поміщають декілька кристалів фенолу, 2-3 краплі води і мішають до утворення однорідного розчину. В другу пробірку поміщають 3 краплі НNО3 (конц.) і 3 краплі води. Розбавлену НNО3 по краплях переливають до рідкого фенолу, весь час збовтуючи і охолоджуючи реакційну пробірку. Потім реакційну суміш виливають в пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою і відганяють о-нітрофенол в чисту, суху пробірку-приймач. 4.6.2. Спостереження: о-нітрофенол має характерний мигдальний запах. NO2 → 4.6.3. Хімізм реакцій: + Н NO3 → NO2 + Н2О → ОН 4.6.4. Висновок: Гідроксильна група активує ядро, що її містить.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
1. ТЕМА: Карбонові кислоти. 2. МЕТА: Вивчити властивості одноосновних та двоосновних карбонових кислот.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Кислоти: мурашина, стеаринова, олеїнова, щавлева, оцтова (0,1 н розчини). 3.2 Магній; натрію карбонат (кр.); баритова вода. 3.3 Метил оранжевий розчин; лакмус синій розчин, фенолфталеїн 1%-ий спиртовий розчин. 3.4 Натрію форміат; сульфатна кислота 2 н розчин. 3.5 Калію перманганат 1 н розчин; мурашина кислота безводна; сульфатна кислота концентрована. 3.6 Натрію ацетат кристалічний; кальцію хлорид 0,1 н розчин; феруму (ІІІ) хлорид 0,1 н розчин. 3.7 Дерев’яні скалки.
4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ: ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
1. ТЕМА: Похідні карбонових кислот. 2. МЕТА: Вивчення властивостей ангідридів, естерів, мила. 3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Натрію ацетат (плавлений). 3.2 Етиловий спирт, H2SO4 (ρ =1.84 г/см3),їдкий натр 2н. 3.3 Оцтовий і фталевий ангідриди. 3.4 Мило(тверде), мило концентрований розчин, сульфатна кислота 2н р-н, фенолфталеїн 1%-ий спирт. р-н. 3.5 CaCl2 0,1 н р-н.
4. Порядок проведення роботи: Розчинність мила у воді. 4.5.1. Хід роботи: в пробірку поміщають кусочок мила (10мг) і добавляють 5 крапель води, збовтують вміст пробірки протягом 1-2 хв. Після цього вміст пробірки нагрівають у полум’ї пальника. Нагрівають також інші лужні мила (калієві, алюмінієві), які добре розчиняються у воді. 4.5.2. Спостереження: мило добре розчинне у воді. 4.5.3. Хімізм реакцій: 4.5.4. Висновок: натрієве та інші лужні мила добре розчинні у воді.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ. Одержання нітробензену. 4.1.1 Хід роботи: в суху пробірку поміщають 2 краплі концентрованої нітратної кислоти і 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Одержану нітруючу суміш охолоджують і додають 2 краплі бензену. Пробірку поміщають у водяну баню, яка нагріта до 50-55°С, на 2-3 хв, постійно збовтують вміст пробірки. Після цього виливають реакційну суміш в приготовлену пробірку з водою. 4.1.2 Спостереження: на дно опускається крапля жовтуватого нітробензену. NO2 4.1.3 Хімізм реакцій: + НО – NO2 → + Н2О
НО – NO2 + 2H2SO4 = NO2+ + 2HSO4- + [H3O]+
4.1.4 Висновок: швидкість реакції нітрування залежить від об’єму нітрування і складу нітруючої суміші.
Одержання динітробензену. 4.2.1 Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплі HNO3 і 3 краплі H2SO4. До гарячої нітруючої суміші додають 2 краплі нітробензену і нагрівають на водяній бані, яка кипить, при постійному збовтуванні 3-4 хв. Потім реакційну суміш охолоджують і виливають в пробірку з водою. Для одержання мононітробензену потрібно температуру 50°С, а для одержання динітробензену - 90°С. 4.2.2 Спостереження: динітробензен спочатку виділяється у вигляді тяжкої маслянистої краплі, потім швидко переходить в кристалічний стан. NO2 NO2 NO2 4.2.3 Хімізм реакцій: + HO – NO2 → + H2O
4.2.4 Висновок: нітрогрупа відноситься до замісників ІІ роду. Нітрування фенолу. 4.3.1.Хід роботи: в пробірку поміщають декілька кристалів фенолу, 2-3 краплі води і мішають до утворення однорідного розчину. В круглу пробірку поміщають 3 краплі НNО3 (конц.) і 3 краплі води. Розбавлену НNО3 краплинами додають до рідкого фенолу, весь час взбовтуючи і охолоджуючи реакційну пробірку. Потім реакційну суміш виливають в пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою і відганяють о-нітрофенол в чисту, суху пробірку-приймач. 4.3.2. Спостереження: мутний розчин має гіркий запах.
OH
ОН NO2 4.3.3. Хімізм реакцій: + НО – NO2 – + H2O OH
NO2 4.3.4.Висновок: реакції заміщення фенолів проходять значно легше, ніж у ароматичних вуглеводнів. Розчинність аніліну у воді. 4.9.1. Хід роботи: в пробірку поміщаємо 5 крапель води, 1 краплю аніліну і енергійно збовтуємо. 4.9.2. Спостереження: анілін погано розчиняється у воді. 4.9.3. Хімізм реакцій: 4.9.4. Висновок: Aнілін погано розчиняється у воді.
Утворення солі аніліну. 4.10.1. Хід роботи: до розчину з попереднього досліду додаємо по краплях концентровану хлоридну кислоту. 4.10.2. Спостереження: утворився прозорий розчин. NH2 NH3 4.10.3. Хімізм реакцій: + НСl → [ ]+ Cl- 4.10.4. Висновок: анілін утворює солі тільки з сильними мінеральними кислотами.
Бромування аніліну. 4.12.1. Хід роботи: в пробірку поміщаємо 3 краплі бромної води і 1 краплю анілінової води. 4.12.2. Спостереження: випадає білий осад. 4.12.3. Хімізм реакцій: NH2 NH2 Br Br + 3Br2 → + 3НВr
Br 4.12.4. Висновок: бромування аніліну проходить легко.
Одержання геліантину. 4.14.1. Хід роботи: в першій пробірці знаходиться розчин діазосульфанілової кислоти з попереднього досліду. В другій пробірці змішують 3 краплі диметиланіліну і 5 крапель льодяної оцтової кислоти до одержання однорідного розчину. До розчину додають шматочок льоду і при помішуванні додають суміш діазобензенсульфокислоти (з попереднього досліду). потім додають декілька крапель розчин їдкого натру до лужної реакції на лакмус. Виділяється оранжевий осад натрієвої солі геліантину (метилоранжу). 4.14.2. Спостереження: виділяється оранжевий осад. 4.14.3. Хімізм реакцій: НО3S NaO3S +H2SO4 + NaNO2 O3S NaOH NaO3S + NaОН → + → -Н2О -Nа2SO4 – 2H2O NH2 NH2 N2 N(CH3)2 N = N 4.14.4. Висновок: ми одержали геліантин. N(CH)3 Властивості геліантину. 4.15.1. Хід роботи: у пробірку поміщають 2 краплі геліантину і 10 крапель води. Вміст пробірки ретельно перемішують і ділять на 2 пробірки: в одну додають 2 краплі кислоти, в другу - 2 краплі лугу. 4.15.2. Спостереження: в пробірці з кислотою з’являється червоний колір, а в пробірці з лугом – жовтий. 4.15.3. Хімізм реакцій: NaSO3 N = N N(CH3)2 + HCl → [ NaSO3 NH – N = = N(CH3)2]+ Cl- 4.15.4. Висновок: геліантин – добрий індикатор.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ: 1. Навести приклади різних нітросполук. 2. З бензену добути пікринову кислоту, м- нітробензойну кислоту. 3. Порівняйте умови нітрування бензену, толуену і бензенсульфокислоти. 4. При відновленні 61,5 г нітробензену одержано 44 г аніліну. Розрахувати вихід аніліну у % до теоретично можливого виходу. 5. Навести приклади реакцій амінування, умови проведення. 6. Здійснити синтези: а) з СН2 = СН2 à анілін б) з СН2 =СН2 à сульфанілову кислоту в) з С6Н6 à 2,4,6–триброманілін. 8. Який об’єм аніліну (ρ = 1,02 г/см3) можна одержати із нітробензену масою 9,2 г. 9. Яку масу нітробензену треба взяти, щоб відновленням одержати анілін масою 186 г, вихід якого складає 92% від теоретичного. 10. Опишіть хімічні властивості діазосполук на прикладі о-толілдіазоній хлориду. 11.З бензену добудьте: а) о-нітробензендіазоний хлорид; б) м-нітробензендіазоній гідроксид; в).метилоранж. ЛІТЕРАТУРА: А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Досліди 136, 137, 62. А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980.Досліди 139, 140 (1,3,4,5), 142, 143, 144 (2), 145. А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл.10, Досліди 153, 155.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9. 1.ТЕМА: Вуглеводи (Моносахариди). 2. МЕТА: Вивчити властивості цукрів. 3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1. Глюкоза 0,5 % р-н, сахароза 0,5 % р-н. 3.2. Їдкий натр 2н і концентрований р-ни, СuSO4 2н р-н; 3.3. Купрум (ІІ) сахарату 0,2н р-н, хлорид на кислота концентрований і 2н р-ни; 3.4. Реактив Фелінга, Ag NO3 0,2 н р-н, аміак 0,2 н р-н. 3.5. Лакмус, лактоза 1% р-н.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ.
4.1Окислення глюкози реактивом Фелінга. 4.1.1 Хід роботи: у пробірку вводять 3 краплі розчину глюкози і 1 краплю реактиву Фелінга (лужний розчин мідного алкоголяту сегнетової солі). Тримаючи пробірку під кутом, уважно нагрівають верхню частину розчину. 4.1.2. Спостереження: з’являється синє забарвлення 4.1.3. Хімізм реакцій: 4.1.4. Висновок: це є якісною реакцією на глюкозу.
4.2. Окислення глюкози амоніачним розчином арґентум оксиду (реакція срібного дзеркала). 4.2.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю розчину нітрату срібла, 2 краплі розчину їдкого натрію і доливають по краплях розчин амоніаку до розчинення утвореного осаду арґентум гідроксиду. Потім добавляють 1 краплю розчину глюкози і легко підігрівають склад пробірки над полум’ям пальника до початку почорніння розчину. Далі реакція проходить без нагрівання. 4.2.2. Спостереження: утворюється осад.
4.2.3. Хімізм реакцій: СНО СООН Н – ОН Н – ОН OH – Н [O] НО – Н Н – ОН Н – ОН Н – ОН Н – ОН СН2ОНСН2ОН 4.2.4. Висновок: відбулось окислення глюкози арґентум оксидом в лужному середовищі. Пройшла якісна реакція. Окислення глюкози лугом. 4.3.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі розчину глюкози і добавляють 2 краплі розчину їдкого натру. Нагрівають суміш до кипіння і кип’ятять 2-3 хв. 4.3.2. Спостереження: розчин жовтіє, а потім коричневіє. 4.3.3. Хімізм реакцій: 4.3.4. Висновок: Пройшла якісна реакція
4.4.Доведення наявності гідроксильних груп в сахарозі. Відсутність відновлюючої здатності у сахарози. 4.4.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю сахарози, 5 крапель розчину лугу, 4 краплі води і 1 краплю сульфату міді. З’являється синє забарвлення сахарату міді. Розчин сахарату міді нагрівають до кипіння (нагрівають тільки верхню частину).Сахароза в цих умовах не окислюється, що вказує на відсутність в її молекулі альдегідної групи. 4.4.2. Спостереження: з’являється синє забарвлення купром (ІІ) сахарату. 4.4.3. Хімізм реакцій: 4.4.4. Висновок: сахароза в цих умовах не окислюється.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10. 1.ТЕМА: Вуглеводи (Полісахариди). 2. МЕТА: Вивчити властивості крохмалю і клітковини. 3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1. Крохмальний клейстер 2% р-н; 3.2. Йод 0,1 н водний р-н; 3.3. H2SO4 (2н), реактив Швейцера; 3.4. Р-н йоду в KJ, фільтр, папір, вата, соляна кислота 2н і конц.; 3.5. HNO3 (r=1,4 г/см3), С2Н5ОН; 3.6. Фарфорова чашка, термометр, пінцет, водяна баня, піпетка.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ. Реакція крохмалю з йодом. 4.1.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплини крохмального клейстеру і 1 краплину розчину йоду. Нагрівають до кипіння, а потім охолоджують. 4.1.2.Спостереження: при нагріванні темно синє забарвлення зникає. 4.1.3. Хімізм реакцій: 4.1.4. Висновок: амілоза дає з йодом синє забарвлення.
4.2. Кислотний гідроліз крохмалю. 4.2.1. Хід роботи: в сім пробірок поміщають по 3 кр. дуже розбавленої, майже без кольору йодної води. У фарфорову чашку наливають 10 мл крохмального клейстеру, добавляють 5 мл р-ну H2SO4 і перемішують скляною паличкою. Ставлять чашку з розчином на азбестову сітку і повільно нагрівають. Через кожних 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором 1 краплю розчину і переносять в іншу пробірку з йодною водою. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу до сильнолужної реакції, добавляють 1 каплю реактиву Фелінга і нагрівають. 4.2.2. Спостереження: з’являється оранжеве забарвлення. 4.2.3. Хімізм реакцій: (С6Н10О5)х + хН2О → хС6Н12О6 4.2.4. Висновок: поява оранжевого забарвлення доводить, що продуктом гідролізу є глюкоза.
4.3.Розчинення клітковини в реактиві Швейцера. 4.3.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок гігроскопічної вати і добавляють 6 крапель реактиву Швейцера (аміачного розчину СuO). Вміст пробірки перемішують паличкою для розчинення вати. До одержаного в’язкого розчину доливають 4 каплі води і перемішують. При додаванні 1-2 крапель HCI(конц.) утворюється гідратцелюлоза. 4.3.2. Спостереження: випадає білий осад. 4.3.3. Хімізм реакцій: 4.3.4. Висновок: клітковина, що виділилась, аналогічна вихідній.
Лабораторна робота № 1
1. ТЕМА: Якісний елементний аналіз органічних сполук. Алкани. 2. МЕТА: Виявити Карбон, Гідроген, Нітроген, Сульфур і Хлор в органічних речовинах. Добути метан і вивчити властивості насичених вуглеводнів.
3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ: 3.1 Глюкоза, купруму (ІІ) оксид (порошок); баритова вода; купруму (ІІ) сульфат (безводний); велика пробірка; газовідвідна трубка; штатив. 3.2 Сечовина; натрій металічний; феруму (ІІІ) сульфат (1%-ий розчин); феруму (ІІІ) хлорид (1%-ий розчин), хлоридна кислота (2%-ий розчин); етиловий спирт. 3.3 Тіосечовина; натрій металічний; етиловий спирт; плюмбуму (ІІ) ацетат (0,1н розчин); фільтрувальний папір; скляна паличка. 3.4 Хлороформ; мідна дротина. 3.5 Натрію ацетат (плавлений); натронне вапно; розчин калію перманганату; розчин брому; велика пробірка; газовідвідна трубка; штатив. 3.6 Рідкі алкани; лакмусовий папір синій. 3.7 Сульфатна кислота концентрована.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ. Виявлення Карбону та Гідрогену 4.1.1 Хід роботи: в пробірку насипають чорний порошок купруму (ІІ) оксиду (шар висотою 5 мм). Додають 1-2 г сахарози і ретельно перемішують. У верхню частину пробірки на невеликий шматочок вати насипають безводного купруму (ІІ) сульфату. Пробірку закріплюють у штативі в горизонтальному положенні і закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку з баритовою водою. Суміш поступово нагрівають, починаючи з кінця, закритого корком. Із газовідвідної трубки починають виходити бульбашки газу і баритова вода мутніє, так як виділяється білий осад барію карбонату. 4.1.2 Спостереження: безводний CuSO4 синіє, а баритова вода мутніє, внаслідок утворення кристалогідрату синього кольору CuSO4 • 5H2O і білого осаду ВаСО3. 4.1.3 Хімізм реакцій: С6Н12О6 + 12СuО ® 6СО2 + 6Н2О + 12 Сu СО2 + Ва(ОН)2 ® ВаСО3¯ + Н2О CuSO4 + 5H2O ® CuSO4 • 5H2O 4.1.4 Висновок: При прожарюванні органічної речовини в суміші з окисником (СuО) відбувається окислення Карбону органічної речовини в вуглекислий газ, а Гідрогену - у воду. Воду в продуктах згорання виявляють по утворенню синіх кристалів мідного купоросу. Виявлення Нітрогену 4.2.1 Хід роботи: в суху пробірку з сечовиною (0,1г) додають шматочок металічного натрію завбільшки з горошину і ще приблизно 0,1г сечовини. Спробу проводять у витяжній шафі. Суміш обережно нагрівають на невеликому полум’ї до розплавлення натрію, після чого нагрівання продовжують до зруйнування речовини. Спостерігається спалах. Пробірку тримати отвором в бік від працюючих. Суміш охолодити, додати 3 краплі етилового спирту (якщо залишився кусочок металічного натрію), 5 крапель дистильованої води, 1 крап
|
||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 795; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.67.25 (0.018 с.) |