Знаходження коефіцієнта кореляції по даним кореляційної таблиці методом чотирьох полів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Знаходження коефіцієнта кореляції по даним кореляційної таблиці методом чотирьох полів



 

Покажемо, як можна істотно спростити обчислення при знаходженні коефіцієнта кореляції за даними кореляційної таблиці з рівновіддаленими варіантами, якщо число спостережень велике (у прикладі, що нижче приводиться, для простоти підрахунку взяте невелике число даних).

Перейдемо до умовних варіант:

 

(1.7.1)

де і - так звані несправжні нулі (новий початок відліку), і - кроки, тобто різниці між двома сусідніми початковими значеннями й двома сусідніми значеннями (нові одиниці масштабу). За і найкраще вибирати значення і , що мають найбільшу частоту.

Перехід до умовних варіантів не змінює величини :

 

. (1.7.2)

 

Величини , , і можуть бути обчислені по методу добутків або по визначенню. Залишається вказати спрощений спосіб обчислення . Цієї меті й служить метод чотирьох полів. Назва методу пов'язана з тим, що рядок і стовпець, що перетинаються в клітці, яка містить найбільшу частоту, ділять кореляційну таблицю на 4 частині, які називають полями. Поля нумеруються так, як зазначено в таблиці 10.

 

Таблиця 10

     
  I   II
    наиб. частота  
  III   IV

 

Покажемо, як ведеться розрахунок, для чого обмежимося поки полем I. Нехай частина таблиці 10, що містить перше поле, представлена у вигляді таблиці 11.

 

Таблиця 11

-3 -2 -1
-2     -
-1 -    

 

Знайдемо добутки пар варіант і й помістимо їх у верхні праві кути кліток, що містять відповідні частоти. Наприклад, пари варіант і спостерігалося 5 разів; добуток поміщаємо у верхній правий кут клітки, що містить частоту 5. Заповнивши подібним чином інші клітки першого поля, одержимо таблицю 12.

 

 

Таблиця 12

  -3 -2 -1
  -2
 

 

  -
  -1   -
 

 

 

Аналогічно заповнюємо клітки інших полів. Таким чином, у кожній клітці, (яка містить частоту ), виявляється записаним і добуток ; залишається перемножити два числа і у кожній клітці та результати скласти. У підсумку одержимо шукане число .

Для зручності контролю обчислень знайдені добутки чисел і кожної клітки підсумовуються окремо по кожному полю, причому підрахунок ведеться по рядках і по стовпцях кожного поля: суму чисел рядка поля виписують у той з додаткових стовпців, поміщених праворуч, що має номер того поля, числа якого складалися. Суму чисел стовпця поля виписують у той з додаткових рядків, поміщених унизу, що має номер того поля, числа якого складалися. Суми чисел окремо по кожному полю записують у правому куті таблиці в чотирьох підсумкових клітках. Нарешті, складаючи всі числа підсумкових кліток, знаходять шукане число.

Схематично розрахункова таблиця представлена у вигляді таблиці 13.

Пояснимо, як заповнена таблиця 13 (для простоти розрахунок ведеться лише для першого поля).

Таблиця 13

-3 -2 -1     I II
-2
 

 

  II    
-1
 

 

   
            наиб. частота     III IV
    III     IV    
I       II       II
III         IV   III IV

 

Знайдемо суми добутків і по рядках першого поля ( і помістимо їх у додатковий стовпець I.

Знайдемо суми добутків і по стовпцях першого поля й помістимо їх у додатковий рядок I.

Знайдемо суму чисел додаткового стовпця I і запишемо її в першу підсумкову клітку (у правому нижньому куті таблиці).

Для контролю складемо всі числа додаткового рядка .

Аналогічно ведеться розрахунок і по інших полях.

Приклад. Обчислити коефіцієнт кореляції за даними кореляційної таблиці 14.

Розв’язання. Перейдемо до умовних варіант: (як несправжній нуль узята варіанта , що має найбільшу частоту; крок дорівнює різниці між двома сусідніми варіантами: і (як несправжній нуль узята варіанта , що має найбільшу частоту; крок дорівнює різниці між двома сусідніми варіантами: ).

Таблиця 14

           
       
       
         
           
         
           

 

 

Складемо кореляційну таблицю в умовних варіантах. Практично це роблять так: у першому стовпці замість варіанти 35, що має найбільшу частоту, пишуть 0; над нулем пишуть послідовно -1, -2 і т.д., під нулем пишуть 1,2 і т.д. У першому рядку замість варіанти 40, що має найбільшу частоту, пишуть 0; ліворуч від нуля послідовно записують -1, -2, -3; і т.д., праворуч від нуля пишуть 1, 2 і т.д. Всі інші дані переписують із початкової кореляційної таблиці. У підсумку одержимо кореляційну таблицю 15 в умовних варіантах.

Оскільки числа малі, обчислимо і , і , виходячи з їхніх визначень.

 

Таблиця 15

-3 -2 -1      
-2      
-1      
         
           
         
           

 

Знайдемо і :

.

 

Обчислимо допоміжну величину , а потім :

 

.

 

Аналогічно одержимо .

Знайдемо методом чотирьох полів, для чого складемо розрахункову таблицю 16.

 

Таблиця 16

 

-3 -2 -1       I II
-2
 

 

   
-1
 

 

   
                    II IV
 
-1

 
 

 

-10  
     
 

 

 
I       II   ─    
III -10 IV       -10  

 

Склавши числа підсумкових кліток (4 клітки в нижньому правому куті таблиці 16), одержимо: .

Знайдемо шуканий коефіцієнт кореляції по формулі (1.7.2):

 

.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 342; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.15.15 (0.019 с.)