Порядок розробки, затвердження

Та введення інструкцій в дію

***

4.3.2. Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо),

служби організації праці та заробітної плати.

***

4.3.8. Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чин­ності з дня її затвердження наказом роботодавця.

Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), обладнання чи до початку роботи нового виробництва після від­повідного навчання працівників.

4.3.9. Титульний аркуш, перша та остання сторінки інструкції, що діє на підприємстві, оформлюються згідно з до­датками (див. додаток 2)

 

Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій

6.1. Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, - в терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на п'ять років, а для професій або видів робіт з під­вищеною небезпекою - не рідше одного разу на три роки.

***

Додаток 2

1. Положення про розробку інструкції з охорони праці для користувачів ПЕОМ

Загальні відомості

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що міс­тить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охоро­ни праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці робо­ти, трудові чи службові обов'язки.

Стислий зміст інструкції з охорони праці підприємства наведено в додатку А.

При складанні інструкції з охорони праці потрібно взяти за основу працю користувачів персональних електронно- обчислювальних машин (ПЕОМ) (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товарознавців, юристів тощо).

У розділі "Загальні положення" необхідно звернути увагу на те, що до самостійної роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання користування ПЕОМ, вступний та пер­винний інструктажі й перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. У подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди - один раз на два роки.

На користувача ПЕОМ можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
фізичні:

Ø підвищений рівень шуму на робочому місці (від венти­ляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

Ø підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

Ø підвищений рівень статичної електрики;

Ø недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

Ø підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

Ø підвищена напруженість електричного поля;

Ø пряме та відбите від екранів блискання;

Ø несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

Ø недостатня освітленість на робочому місці;
хімічні:

Ø підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

психофізіологічні:

Ø фізичні перевантаження статичної (опорно-м'язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

Ø нервово-психічні перевантаження, перенапруження зо­рового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Робоче місце користувача ПЕОМ оснащується робочим столом, стільцем із можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основне обладнання - апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок тощо).

Розміщення робочих місць з ПЕОМ у підвальних примі­щеннях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м, а об'єм - не менше ніж 20,0 куб. м.

Приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення має здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %.

Сонячні бліки на.екрані дисплея усувають за допомогою регулювання жалюзі, завісів, встановлених на вікнах. Штучне освітлення повинне бути загальнорівномірне. Освітленість по­верхні робочого столу повинна складати 200-500 лк (екрану - 200 лк). За необхідності допускається використовувати як до­повнення до загального, місцеве освітлення.

Приміщення мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Температура у приміщеннях 21—23 °С у холодну пору року і 22-24 °С - у теплу пору року; відносна вологість повітря 40-60 %, швидкість руху повітря 0,1-0,2 м/с.

Для захисту від зарядів статичної електрики в приміщеннях необхідно використовувати нейтралізатори (лампа Чижевського) та зволоження повітря (в опалювальний сезон) з допомогою зво­ложувачів.

Для зниження напруги електричних і статичних полів на моніторі рекомендують використовувати захисні фільтри, котрі заземлюються.

Для захисту користувачів від шкідливої дії низькочастотних магнітних полів рекомендується проводити повний внутрішній захист моніторів (з боку як екрану, так і корпусу), тому що при- екранні захисні фільтри неефективні.

М'яке рентгенівське випромінювання (напруга на аноді 20-22 кВ) та висока напруга на струмопровідних ділянках схеми викликають іонізацію повітря зі створенням позитивних іонів, котрі вважаються несприятливими для людини. Тому оптималь­ною кількістю іонів (п4) в 1 куб. см повітря в зоні дихання ко­ристувача вважається 1500-3000 (мінімальною необхідною - 400, максимальною допустимою - 50 000).

Організація робочого місця користувача ПЕОМ має від­повідати ергономічним вимогам і забезпечувати підтримання оптимальної пози:

Ø робочі місця потрібно так розташувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва;

Ø висота робочої поверхні робочого столу має регулюва­тись в межах 680... 800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ширина - 600-1 400 мм, глибина - 800... 1000 мм);

Ø розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася у центрі поля зору не ближче ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб витримувалась приблизно од­накова відстань від очей ОКН до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів;

Ø висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становить не менше ніж 400 мм;

Ø робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, що регулюється за висотою в ме­жах 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°;

Ø раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані гори­зонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястки зігну­ті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15-20°.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апа­рату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму загалом.

Жінки, котрі працюють з ПЕОМ, повинні проходити огляд у лікаря акушера-гінеколога один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період грудно­го годування дитини до виконання робіт, пов'язаних з викорис­танням ПЕОМ, не допускаються.

До загальних протипоказань відносяться органічні захво­рювання центральної нервової системи; хронічні форми психіч­них захворювань; злоякісні пухлини; всі захворювання системи крові; гіпертонічна хвороба III стадії; хронічні захворювання легенів; тяжка ступінь бронхіальної астми; виразкова хвороба шлунку; цироз печінки.

У розділі "Вимоги безпеки перед початком роботи" виклад інструкції потрібно розпочати з того, що необхідно увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні. По­тім перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахи­леним на 15-20° від вертикалі в сторону від оператора.

Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справ­ність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних ви­лок, розеток, заземлення (чи занулення).

Щоденно перед початком роботи при вимкненій настіль­ній системі прибирати ледь змоченою мильним розчином бавов­няною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (за наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аеро­зольні засоби для очищення поверхонь.

Відрегулювати освітленість робочого місця. Відрегулю­вати та зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для опера­тора нахил його спинки, висоту підлокітників.

Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, потрібно вставляти та виймати тільки при вимкненому комп'ютері.

Увімкнути апаратуру комп'ютера в такій послідовності: стабілізатор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мінімаль­ний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не варто робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювало очі.

Рекомендується:

Ø яскравість знака (яскравість фону) - 80-120 кд/м2;

Ø контраст - не більше 3:1;

Ø мінімальний розмір точки свічення (пікселя) 4 не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

Ø модуляція щодо яскравості растру - не більше 0,4 для монохромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.

При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпо­чинати, повідомити про це керівника.

У розділі "Вимоги безпеки під час роботи" положення інструкції потрібно розробляти виходячи з того, що користувачі ПЕОМ будуть виконувати роботу, яка пов'язана з обліком інформації одержаної з комп'ютера за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього; супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризу­ється як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та вико­нується у вільному темпі.

Виходячи з цього, необхідно передбачити: при 8-годин- ному робочому дні: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); додаткові перерви для відпочинку тривалістю 15 хв. через кожні дві години.

Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Встановити її в зручному для користувача положенні та відрегулювати кут нахилу.

Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її потрібно розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного по­ля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

Під час регламентованих перерв із метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та моно- тонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та само­масаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності.З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) тощо.

З метою профілактики негативного впливу на здоров'я ОКН виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хв.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

Забороняється:

Ø працювати без належного освітлення;

Ø закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами, оскільки це може привести до їх перегріву;

Ø працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з'яв­ляються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екра­ні тощо;

Ø залишати без нагляду включене обладнання;

Ø допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника.

У розділі "Вимоги безпеки після закінчення роботи" рекомендується розмістити такі положення.

Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі.

Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер пі­дключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запо­бігання попадання в неї пилу.

Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.

Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електро­живлення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття: вто­ми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

У розділі "Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях" реко­мендується розмістити такі вимоги:

Ø при раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути ПЕОМ у такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток;

Ø при виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт;

Ø у разі виникнення пожежі негайно повідомити пожеж­ну частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.

Додаток З

 

Форма титульного аркуша інструкції
з охорони праці, що діє на підприємстві

________________________________________________________________

(повна назва підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №______

___________________________

(назва)

_______________________________
(місце видання)

Додаток 4

 

Форма першої сторінки інструкції з охорони праці,
що діє на підприємстві

____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ__________________

(посада роботодавця

_________________________________

і найменування підприємства)

________________№_____
(дата, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №_____

________________________________

(назва)

________________________________

(текст інструкції)

 

Додаток 5

Форма останньої сторінки інструкції
з охорони праці, що діє на підприємстві

_______________________________________________________________________________

(текст інструкції)

______________________ _____________________________ ____________________________

(посада керівник) (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

підрозділу [організації]

розробника)

УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст);
служби охорони праці

підприємства ______________________ ________________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________________ ________________________

(особистий підпис) (прізвище, Ініціали)

Головний технолог ______________________ ________________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

 

 

Примітка. У разі потреби проект інструкції узгоджується з іншими зацікавленими службами, підрозділами і посадовими особами підприємства, перелік яких визначає служба охорони праці.

Практичне заняття 2

Тема. Планування заходів з охорони праці

Мета: навчитися планувати заходи з питань охоронипраці.

 

Документальне, наочне і технічне забезпечення заняття

1. Закон України "Про охорону праці".

2. Зразок оформлення плану заходів з охорони праці (до­даток 1).

3. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці у колективному договорі (угоди, трудовому договорі).

4. Комп'ютери.

 

Завдання 1. Складання плану заходів з охорони праці на підприємстві галузі.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Скласти поточний план заходів з охорони праці для підп­риємства на рік, пам'ятаючи, що план заходів з охорони праці розробляється на підприємстві особою, яка відповідає за стан охорони праці на цьому підприємстві у вигляді таблиці та затверджується керівником підприємства

Приклад оформлення плану заходів з охорони праці наведено в додатку 1.

 

Завдання 2. Розробити розділ "Охорона праці" колектив­ного договору підприємства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Скориставшись Спільними рекомендаціями державних органів і профспілок щодо змісту розділу Охорона праці у ко­лективному договорі (додаток 2) Законом України "Про охорону праці" та наведеними нижче даними складіть розділ колективно­го договору "Охорона праці підприємства".

 

 

Штат
Директор
Заступник директора з торгівлі
Заступник директора з виробництвава транспорту
Завідувач виробництва
Товарознавець з якості
Товарознавець-організатор
Інженер технолог
Пекар
Кондитер
Кухар
Бармен
Офіціанти
Кухонний працівник
Комірник
Продавці продовольчих товарів
Продавці хлібобулочних виробів
Касири
Директор магазину
Прибиральниці
Прибиральниця загальних місць користування
Вантажник
Водій транспорту
Головний бухгалтер
Бухгалтер
Економіст
Електрик
Сантехнік
Двірник

План економічного та соціального розвитку підприємства

Організувати роботу спортивної групи "Здоров'я" і забез­печити її спортінвентарем.

Організувати відпочинок дітей працівників у літній період у спортивно-оздоровчих таборах за рахунок фонду соціальної допомоги.

Придбати ліки для працівників.

План організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва

Замінити 3 охолоджувані прилавки-вітрини на сучасні мо­делі; придбати 1 машину для нарізування гастрономічних товарів.

Установити 2 кондиціонери.

Провести перевірку димохідних і вентиляційних каналів.

У всіх структурних підрозділах проводити роботу, на­правлену на збереження енергоресурсів та матеріально-техніч­них цінностей.

Додаток 1

 

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор підприємства
_____________________

“___” __________20__ р.

 

План заходів з охорони праці на 20__рік

 

№ з/п	Зміст заходу	Термін виконання	Особи, відповідальні за виконання	Примітка
І	Забезпечити структурні під­розділи норма­тивно-правови­ми актами з охо­рони праці	02.02.12	Інженер з ОП
	Провести на­вчання з питань охорони праці з працівниками бухгалтерії	Липень 2012 р.	Інженер з ОП
	У даній колонці вказуються за­ходи, які плану­ється виконати. Захід має відпо­відати на запи­тання "Що треба зробити?"	Вказується конкретний термін ви­конання, дата вико­нання	Вказується посада особи, яка відпові­дає за вико­нання даного заходу

 

 

Інженер з ОП __________________ П. Т. Довгань

 

Додаток 2

1. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" в колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

 

Загальні положення

Однією з функцій охорони праці, управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів з охорони праці. Планування заходів з охорони праці здійснюється з метою визначення і створення для працюючих умов праці, які відпові­дають вимогам нормативних актів з охорони праці.

Планування робіт з охорони праці за терміном дії поді­ляють на перспективне (на 5 р.), поточне (на 1 р.), оперативне (квартальне, місячне, подекадне).

За масштабом дії планування розрізняють так: у масшта­бах держави - Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; галузеве — у масшта­бах міністерства, виробництва, об'єднань тощо; регіональні - у межах району, області; підприємства.

При плануванні робіт з охорони праці на підприємстві як вихідних даних використовують план економічного та соціаль­ного розвитку підприємства; план організаційно-технічних захо­дів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва; матеріали з атестації робочих місць з умов праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, профе­сійних захворювань та аварій; приписи органів державного нагляду, служби охорони праці; рекомендації комісії з питань охорони праці; результате адміністратавно-громадського контро­лю стану охорони праці; постанови профкому, рішення зборів трудового колективу; відповідні накази адміністрації тощо.

Вагоме значення у системі планування має розробка роз­ділу "Охорона праці" колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між власником і трудовим колективом.

Колективний договір (угода) повинен обов 'язково місти­ти такі заходи:

Ø захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань) - одноразова допомога, компенсація витрат на ліки; організація перекваліфікації, організація похорон; проходження додатково­го платного лікування; працевлаштування інвалідів тощо. Зако­ном передбачена можливість зменшення одноразової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася з повної або частко­вої вини потерпілого;

Ø зобов'язання власника про відшкодування потерпілому моральної шкоди за заявою потерпілого і при наявності висновків компетентної медичної організації (МСЕК, ЛКК) (під впливом небезпечних або шкідливих факторів порушилися нормальні життєві зв'язки, він не в змозі реалізувати свої звички і бажання, погіршилися відносини з людьми, працівник докладає додаткові зусилля для організації подальшого свого життя);

Ø комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнен­ня нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці з обмовленням асигнувань із фонду охоро­ни праці. Наприклад:

а) розробка, виготовлення, монтаж і реконструкція ная­вних вентиляційних систем;

б) розробка, виготовлення та встановлення ефективні­ших інженерно-технічних засобів (огороджень, засобів сигналі­зації, запобіжних пристроїв тощо);

в) реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог;

г) здійснення заходів щодо зниження на устаткуванні рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань;

ґ) впровадження устаткування, яке забезпечує застосу­вання безпечної напруги до 12 В - у приміщеннях особливо не­безпечних, до 42 В - у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом;

д) виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки;

е) реконструкція опалення з метою доведення темпера­турного режиму до встановлених нормативів;

є) впровадження більш небезпечних засобів транспор­тування вантажів;

ж)заходи щодо розширення, реконструкції санітарно- побутових приміщень.

Важливо, щоб цільові кошти на охорону праці не вико­ристовувались на інше (ремонт покрівель, підлоги, навчання кадрів, спецодяг, молоко, змивні засоби, озеленення територій, природоохоронні заходи тощо).

За наявності на підприємстві певних економічних можли­востей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватися на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним дого­вором (угодою). Наприклад, надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначе­них відомим Списком); додаткового комплекту спецодягу (по­над встановлені Норми); обладнання додаткових санітарно- побутових приміщень (саун, душових кабін, ванн для миття ніг тощо) у тих виробництвах, де нормативами це не передбачено; скорочення тривалості робочого часу; принципи економічного стимулювання та матеріальної відповідальності:

Ø з боку підприємства - готовність відшкодувати збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та не­щасних випадків (профзахворювань);

Ø з боку посадових осіб, працівників, з вини яких це сталося, зобов'язання відшкодувати підприємству певну части­ну завданих збитків;

Ø зобов'язання працівників щодо безумовного виконан­ня кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці; додержання встановлених вимог поводження з машинами, інструментами; обов'язкового користування засобами індивіду­ального захисту, виконання положень колективного договору.

 

Практична робота З