моделі дисконтування (методи визначення внутрішньої норми доходу і чистої поточної вартості).

Для використання вищезгаданих моделей оцінки інвестицій застосовують розрахунок середньозваженої вартості капіталу (СВК), що являє собою середньозважену "ціну" після оподатковування, по якій підприємству обходяться власні й позикові джерела фінансування. Розрахунок СВК застосовується в інвестиційному аналізі:

Для співставлення з внутрішньою нормою прибутковості (IKR) проектів. Якщо IRR > СВК, проект може бути схвалений.

Для дисконтування грошових потоків при розрахунку чистої теперішньої вартості проектів (NPV). Якщо NPV > 0, проект може бути розглянутий.

Строк окупності зведених витрат - це період часу, протягом якого покриваються початкові інвестиції.

Метод окупності (РР) - це кількість років, необхідних для відшкодування стартових інвестиційних витрат. Він є корисним інструментом при виборі проектів, але в сумнівних випадках його варто використовувати поряд з одним із методів дисконтування.

Чиста нинішня вартість (NPV) - це різниця між поточною вартістю результатів і поточною вартістю витрат за проектом.

Будь-яка програма з NPV > 0 коштує того, щоб її здійснити. Крім того, можна порівняти NPV різних програм, якщо вони розраховані за однією тією ж дисконтною ставкою. Перевага повинна бути віддана програмі з максимальним рівнем NPV

Перелік основних категорій та понять:

1. активи підприємства

це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання в процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані в необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі. Тому інвестиції в необоротні активи, як правило, здійснюються за рахунок довгострокових джерел фінансування і докладно оцінюються з погляду їх доцільності.

2. вартість капіталу

це альтернативна вартість, інакше кажучи, дохід, який очікують отримати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінному розмірі ризику. Насправді, якщо компанія схоче отримати засоби, то вона повинна забезпечити дохід на них як мінімум рівний величині доходу, яку можуть принести інвесторам альтернативні можливості вкладення капіталу.

3. вертикальні злиття

це злиття в єдину фірму двох або декілька фірм, що здійснюють різні стадії виробництва продукту, це може бути злиття підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції.

4. власний капітал підприємства

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

5. вільний грошовий потік підприємства (FCF)

це післяподатковий грошовий потік від її операційної діяльності за вирахуванням чистих інвестицій в основний і оборотний капітал, доступний інвесторам (кредиторам і власникам).

6. внутрішня норма доходності (IRR)

(IRR) є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку IRR необхідно обчислити щодо R таку формулу:

де r — ставка дохідності, яка дає NPV = 0.
Проект приймається за умови, що значення його внутрішньої норми дохідності більше за ставку дохідності, що вимагається за проектом. У даному разі величина k з формули чистої теперішньої вартості являє собою ставку дохідності, що потребується.
У переважній більшості випадків IRR — метод оцінки капітальних проектів. Він дає таке саме рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості матимуть вартість r більшу за вартість k.

 

7. екс- дивіденд дата

означає акцію, котра продається і купується після того, як за неї виплачені дивіденди

8. аналіз Du Pont

В основании факторной модели в виде древовидной структуры — показатель рентабельности собственного капитала (ROE), а признаки — характеризующие факторы производственной и финансовой деятельности предприятия. Проще говоря, факторы, влияющие на ROE дробятся с целью выяснения: какие факторы в большей или меньшей степени влияют на рентабельность собственного капитала. Основные три фактора:

1. операционная рентабельность (измеряется как норма прибыли)

2. эффективность использования активов (измеряется как оборачиваемость активов)

3. финансовый рычаг (измеряется как коэффициент капитализации)

трёхфакторная модель представлена формулой:

ROE = (Чистая прибыль / Выручка) × (Выручка / Активы) × (Активы/ СОБСТВЕННЫЙ Капитал) = (норма прибыли) × (оборачиваемость активов) × (коэффициент капитализации)

 

9. оборотні активи

це грошові кошти і їх еквіваленти, що не обмежені у використанні а також інші активи підприємства, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати складання балансу.

10. оборотність запасів

Період обіговості матеріально-виробничих запасів (Stock turnover) відображає швидкість реалізації запасів (у днях). Він розраховується як середньорічне значення суми запасів, віднесене до величини щоденних виробничих витрат. Остання визначається як результат ділення суми прямих виробничих витрат за поточний рік на 365 днів.

ST = (Собівартість проданих товарів / середньорічне значення запасів)*365, де собівартість проданих товарів - річний обсяг витрат на виробництво;

Середньорічне значення запасів зазвичай визначається як сума на початок і на кінець року, поділена навпіл, хоча можливо і більш детальне вивчення їх змін протягом року. Чим вище оборотність запасів компанії, тим більш ефективним є виробництво і тим менше потреба в оборотному капіталі для його організації. У цілому, чим вище показник обіговості запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній групі активів. Особливо актуально підвищення обіговості і зниження запасів при наявності значної заборгованості у пасивах компанії.

У разі обчислення цього та інших аналогічних показників за період менше одного року застосовується наступний прийом. Використовувані у формулі підсумкові значення за період розрахунку місяць, квартал або півріччя множаться на коефіцієнт, відповідно, 12, 4 або 2. Середньорічні величини замінюються середніми за період розрахунку.

 

11. конверсійний цикл готівки (фінансовий цикл)

12. цикл обігу грошової готівки підприємства, виражений часом, протягом якого гроші (див. Гроші) вилучені з обігу. Оскільки ФП сплачують рахунки з часовим лагом, їх фінансовий цикл менший за операційний (див. Операційний цикл) на середній час обі­гу кредиторської заборгованості (рисунок).

Тривалість операційного циклу
Середній термін обігу запасів субстанцій і допо­між­них матеріалів	Середній термін обігу запасів готових ЛП	Середній термін обігу дебі­тор­ської заборгованості
Середній термін обігу креди­тор­ської за­бор­го­ваності	Тривалість фінансового циклу

13. Рисунок. Схема співвідношення операційного та Ф.ц. ФП

14. Скорочення Ф.ц. у динаміці розглядається як позитивна тенденція. Ф.ц. може бути скорочений за рахунок прискорення виробничого процесу та обіговості дебіторської заборгованості, а також за рахунок деякого некритичного уповільнення обігу кредиторської заборгованості. Аналіз динаміки середньої тривалості Ф.ц. на вітчизняних ФП свідчить про тенденцію зростання, що в першу чергу зумовлено збільшенням терміну обігу запасів.

 

15. оптимальний обсяг грошового залишку (модель Баумоля)

Минимальный остаток денежных средств считается нулевым;

Оптимальный (он же максимальный) остаток рассчитывается по формуле

ДС_max — оптимальный остаток денежных средств в планируемом периоде;

Р_к — средняя сумма расходов по обслуживанию одной операции с краткосрочными финансовыми вложениями;

О_да — общий расход денежных активов в предстоящем периоде;

СП_кфв — ставка процента по краткосрочным финансовым вложениям в анализируемом периоде (выраженная десятичной дробью);

Средний остаток денежных активов в соответствии с этой моделью планируется как половина оптимального (максимального) остатка.

 

16. оборотність активів,

 

17. період окупності інвестицій (Рр).

кількість часу, необхідна для покриття витрат на той чи інший проект або для повернення коштів, вкладених підприємством за рахунок коштів, одержаних в результаті основної діяльності по даному проекту.

18. операційний ліверидж

Розподіл операційних витрат підприємства в постійні й змінні їх види дозволяє використовував механізм управління операційним прибутком, відомий як «операційний леверидж». Дія цього механізму заснована на тому, що наявність в склад операційних витрат будь-якої суми постійних и видів приводить до того, що при зміні обсягу реї лізації продукції сума операційного прибутку зав жди змінюється ще більш високими темпами.

де к - коефіцієнт операційного левериджа;

Впост - сума постійних операційних витрат;

В заг- загальна сума операційних витрат.

19. спліт акцій

збільшення кількості акцій корпорації, що знаходяться в обігу. Якщо в обігу у компанії був 1 млн акцій, і спліт проводиться за відношенням два-до-одного, то в компанії буде 2 млн акцій, а кожен власник 100 акцій, володітиме 200. Номінальна вартість акцій при цьому пропорційно (у 2 рази) зменшується.

20. показник Р\Е

фінансовий показник, рівний відношенню ринкової капіталізації компанії до її річного прибутку.

Коефіцієнт ціна/прибуток є одним з основних показників, що застосовуються для порівняльної оцінки інвестиційної привабливості акціонерних компаній. Малі значення коефіцієнта сигналізують про недооціненість даної компанії, більші — про переоціненніть. Істотним недоліком P/E є те, що він не може застосовуватися для компанії, що показала в бухгалтерському балансі збитки, оскільки вартість компанії при такому підході буде відємною.

Розрахунок коефіцієнта ціна/прибуток[ред. • ред. код]

Коефіцієнт ціна/прибуток розраховується за формулою:

,

де: — ціна акції, — прибуток на акцію.

 

21. показник EPS

Дохід (прибуток) на акцію (Earnings per Share, EPS) ‑ це прибуток (чистий дохід, як уважається за західними нормами) у розрахунку на одну просту акцію в обігу, що залишається в розпорядженні компанії після відрахування всіх витрат, податків і дивідендів за привілейованими акціями і є максимальною сумою, що може бути виплачена як дивіденд на просту акцію за звітний рік.

Зростання прибутку на одну акцію забезпечує інвесторам зростання доходу й капіталу, заради чого й купуються акції. Розрахунок даного коефіцієнта здійснюється таким чином (формула 7.23):

^(7.23)

де E – прибуток після сплати податків і виплати привілейованих дивідендів;

n – середньорічна кількість простих акцій в обігу.

При розрахунку показника EPS замість чистого доходу може використовуватися величина чистого прибутку компанії за останній рік. Прибуток приймається за календарний рік, але іноді чистий прибуток береться за біржовий рік (підсумовується прибуток за останні чотири квартали) Можливий також варіант розрахунку із прийняттям прогнозу прибутку за поточний рік. Тоді аналіз акцій за цим показником означає проведення аналізу бухгалтерської звітності, побудову прогнозів на підставі всіх отриманих даних, порівняння з галузевими звітами.

 

22. потреба у зовнішньому фінансуванні (EFN)

 

23. результат від операційної діяльності (EBIT)

прибыль хозяйствующего субъекта от основной (обычной) деятельности, равная разности между нетто-выручкой и расходами по обычной деятельности (в последние включаются прямые и операционные расходы) или, что то же самое, между валовой прибылью и операционными затратами. Операционная прибыль фактически эквивалентна Прибыли от продаж, по терминологии, используемой в форме

24. рентабельність активів

— фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання всіх активів підприємства.

Розрахунок[ред. • ред. код]

Рентабельність активів розраховується як частка від ділення чистого прибутку або прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, на середньорічну величину активів. Тобто показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів.

,

де Net Profit - чистий прибуток або прибуток до оподаткування (рядок 220 або 170, форми 2; для малих підприємств рядок 150 форми 2), Assets1 та Assets2 - активи на початок і кінець звітного періоду відповідно, (рядок 280, балансу підприємства).

 

25. середньозважена вартість капіталу(WACC)

это средняя процентная ставка по всем источникам финансирования компании. При расчете учитывается удельный вес каждого источника финансирования в общей стоимости^[1].

Средневзвешенная стоимость капитала может быть рассчитана как:

,

где

.

В таблице прилагаются значения каждого из символов:

 

Символ	Значение	Единицы
	WACC	%
	требуемая или ожидаемая доходность от собственного капитала	%
	стоимость заёмных средств	%
t	ставка налога на прибыль для компании	%
	всего заёмных средств	валюта
	всего собственного капитала	валюта
	всего инвестированного капитала	валюта

 

26. синергія

це сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої їх суми.

27. факторинг

это комплекс финансовых услуг для производителей и поставщиков, ведущих торговую деятельность на условиях отсрочки платежа.

В операции факторинга обычно участвуют три лица: фактор (факторинговая компания или банк) — покупатель требования, поставщик товара (кредитор) и покупатель товара (дебитор). В некоторых случаях, здесь может быть и четвёртая сторона-посредник, которая, например, предоставляет площадку или электронную платформу для совершения факторинговых сделок.

Основной деятельностью факторинговой компании является кредитование поставщиков путём выкупа краткосрочной дебиторской задолженности, как правило, не превышающей 180 дней. Между факторинговой компанией и поставщиком товара заключается договор о том, что ей по мере возникновения требований по оплате поставок продукции предъявляются счета-фактуры или другие платёжные документы. Факторинговая компания осуществляет дисконтирование этих документов путём выплаты клиенту 75−90 % стоимости требований. После оплаты продукции покупателем факторинговая компания доплачивает остаток суммы поставщику, удерживая процент с него за предоставленный кредит и комиссионные платежи за оказанные услуги^[1].

 

28. чиста приведена вартість(NPV)

(чистая текущая стоимость, чистый дисконтированный доход, англ. Net present value, принятое в международной практике для анализа инвестиционных проектовсокращение — NPV или ЧДД) — это сумма дисконтированных значений потока платежей, приведённых к сегодняшнему дню.

Показатель NPV представляет собой разницу между всеми денежными притоками и оттоками, приведёнными к текущему моменту времени (моменту оценки инвестиционного проекта). Он показывает величину денежных средств, которую инвестор ожидает получить от проекта, после того, как денежные притоки окупят его первоначальные инвестиционные затраты и периодические денежные оттоки, связанные с осуществлением проекта. Поскольку денежные платежи оцениваются с учётом их временно́й стоимости и рисков, NPV можно интерпретировать как стоимость, добавляемую проектом. Её также можно интерпретировать как общую прибыль инвестора.

Иначе говоря, для потока платежей CF (Cash Flow), где — платёж через лет () и начальной инвестиции IC (Invested Capital) в размере чистая приведённая стоимость рассчитывается по формуле:

,

где — ставка дисконтирования.

В обобщённом варианте, инвестиции также должны дисконтироваться, так как в реальных проектах они осуществляются не одномоментно (в нулевом периоде), а растягиваются на несколько периодов. Расчёт ЧДД — стандартный метод оценки эффективности инвестиционного проекта и показывает оценку эффекта от инвестиции, приведённую к настоящему моменту времени с учётом разной временно́й стоимости денег. Если ЧДД больше 0, то инвестиция экономически эффективна, а если ЧДД меньше 0, то инвестиция экономически невыгодна (то есть альтернативный проект, доходность которого принята в качестве ставки дисконтирования требует меньших инвестиций для получения аналогичного потока доходов).

С помощью ЧДД можно также оценивать сравнительную эффективность альтернативных вложений (при одинаковых начальных вложениях более выгоден проект с наибольшим ЧДД). Но всё же для сравнительного анализа более применимыми являются относительные показатели. Применительно к анализу инвестиционных проектов таким показателем является внутренняя норма доходности.

В отличие от показателя дисконтированной стоимости при расчёте чистого дисконтированного дохода учитывается начальная инвестиция. Поэтому формула чистого дисконтированного дохода отличается от формулы дисконтированной стоимости на величину начальной инвестиции .