Адміністративне судочинство: поняття, принципи, правове регулювання. Система та структура адміністративних судів в Україні.

План:

1. Поняття та ознаки адміністративного судочинства.

2. Принципи адміністративного судочинства.

3. Стадії адміністративного судочинства.

4. Правове регулювання адміністративного судочинства.

5.Становлення адміністративних судів в Україні.

6. Система адміністративних судів в Україні.

7. Стуктура адміністративних судів в Україні.

 

Методичні вказівки.

 

В адміністративній науці немає єдиної точки зору щодо поняття та сутності адміністративного судочинства. Визначення суті адміністративного судочинства можливе шляхом проведення розмежування таких понять як «адміністративне судочинство» і «адміністративна юстиція». Слід зазначити, що з питання співвідношення зазначених понять в адміністративній науці є різні точки зору: від їхнього ототожнення до їх розмежування.

Визначення поняття «адміністративне судочинство» вперше законодавчо закріплено в ст.3 КАС України, відповідно до якої адміністративне судочинство – це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України.

Стаття 7 КАС України присвячена встановленню принципів адміністративного судочинства, під якими слід розуміти визначальні ідеї,згідно з якими відбувається регулювання відносин,що виникають у сфері адміністративного судочинства. Слід зазначити, що принципи, як визначальні засади судочинства взагалі,встановлені Конституцією України(ст.129), а також законом України «Про судоустрій». Зокрема,зазначеним законом встановлено такі засади здійснення правосуддя: 1)- здійснення правосуддя виключно судами.

2)- право на судовий захист,

3) – рівність перед законом і судом,

4) – правова допомога при вирішенні справ в судах,

5) – гласність судового процесу,

6)- встановлення мови судочинства,

7)- обов’язковість судових рішень,

8) – право на оскарження судового рішення,

9) – колегіальний чи одноособовий розгляд справ,

10) – самостійність судів і незалежність суддів,

11) – недоторканість суддів,

12) – незмінюваність суддів,

13) – суддівське самоврядування.

Перелік принципів адміністративного судочинства у КАС України не збігається з переліком, наведеним у законі «Про судоустрій»,що пояснюється, по-перше встановлених цим законом засад,які стосуються всіх без винятку судів судової системи України, а по-друге,специфікою адміністративного судочинства.

Таким чином,встановлені КАС, а також Конституцією України і Законом «Про судоустрій» принципи є тісно взаємопов’язаними і становлять у сукупності систему. Водночас кожен з принципів відіграє самостійну роль, характеризує адміністративне судочинство в цілому або ж окрему його стадію.

 

Адміністративне судочинство як діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ структурно складається з низки процесуальних дій,що здійснюються не хаотично, а і у чітко встановленій послідовності,становлять певну систему.

Стадія адміністративного судочинства - відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних процесуальних дій, що поряд з загальними цілями має притаманні тільки їй цілі, а також особливості, що стосуються учасників адміністративного процесу,їхніх прав і обов’язків,строків здійснення процесуальних дій і характеру оформлюваних процесуальних документів.

Перелік стадій адміністративного судочинства подібний із стадіями інших видів позовного судочинства. До них належать:

- стадія відкриття провадження в адміністративній справі.

- Стадія підготовчого провадження,

- Стадія судового розгляду адміністративної справи.

- Стадія апеляційного перегляду судових рішень,

- Стадія касаційного перегляду судових рішень,

- Стадія провадження за винятковими обставинами,

- Стадія провадження за нововиявленими обставинами,

- Стадія звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.

 

Провадження в адміністративній справі не обов’язково проходить усі з названих стадій – це визначається особами які беруть участь у справі, насамперед сторонами. Обовьязковими є лише перші три з названих стадій. Інші стадії адміністративного судочинства, провадження у яких залежить від ініціативи вищезазначених осіб, є факультативними.

При вивченні питань пов’язаних з адміністративним судом.як суб’єктом адміністративного судочинства треба звернути увагу на той факт,що у судовій системі України адміністративні суди є відносно новими структурними утвореннями щодо інших судів загальної юрисдикції.

Система адміністративних судів України складається з: Вищого адміністративного суду України; апеляційних адміністративних судів; місцевих адміністративних судів, якими є окружні адміністративні суди; місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Необхідно враховувати той факт,що в Україні тільки відбувається процес формування системи адміністративних судів, тому для більш повного осмислення даного питання необхідно більше уваги приділяти змінам в законодавстві України.

 

Запитання та завдання для самостійної підготовки:

 

1. Процесуальна процедура, процесуальна стадія та процесуальний режим в адміністративному процесі.

2. Поняття і предмет адміністративного судового процесу

3. Адміністративна юстиція в Україні.

4. Моделі адміністративної юстиції у світі

5. Принципи і завдання адміністративного судочинства

6. Порівняльна характеристика адміністративного і цивільного судочинства

7. Правовий статус адміністративного суду в Україні.

8. Розмежування понять адміністративне судочинство і адміністративна юстиція.

9. Складіть таблицю: Система судів,що розглядають справи за правилами адміністративного судочинства.

 

 

Теми рефератів:

 

1.Принципи адміністративного судочинства та їх характеристика.

2. Історія розвитку адміністративного судочинства в Україні.

3. Історичний аспект виникнення та розвитку адміністративного суду України.

4. Джерела адміністративно-процесуального права України та їх характеристика.

 

Тема 2. Адміністративна юрисдикція та підсудність адміністративних справ. Учасники адміністративного судового процесу.

 

План.

 

1. Поняття адміністративної юрисдикції.

2. Характеристика категорій адміністративних спорів, віднесених до адміністративної юрисдикції.

3. Поняття та види підсудності адміністративних справ.

4. Предметна,територіальна та інстаційна підсудності та їх різновиди.

5. Наслідки недодержання правил підсудності.

6. Поняття,види та процесуальні права і обов’язки учасників адміністративного судочинства. Сторони в адміністративному судочинстві.

7. Треті особи в адміністративному судочинстві.

8. Представники сторін та третіх осіб в адміністративному судочинстві.

9. Інші учасники адміністративного судочинства.

.

 

 

Методичні вказівки:

Згідно з нормою ч. 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,що виникають у державі. В системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані (господарські та адміністративні) суди. Компетенція(повноваження) адміністративних судів не збігається і законодавчо відокремлена від компетенції судів,що реалізують конституційну, кримінальну. цивільну, господарську юрисдикції.

Публічно – правовий спір – це втілене в юридично значущих діях сторін протиріччя з приводу реалізації норм публічного права чи самих публічно-правових норм, що протікає у юридичній формі.

Адміністративний договір.

Підсудність адміністративного суду – компетенція певного адміністративного суду щодо розгляду і вирішення адміністративних справ.

Учасником адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством України наділено процесуальними правами та обов'язками щодо участі в адміністративній справі в адміністра­тивних судах. Тобто це особа, яка може або повинна здійснювати процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу, хоча б в одній зі стадій цього провадження.

Класифікацію учасників адміністративно-позовного проваджен­ня здійснюють за різними критеріями.

Законодавець розподілив учасників адміністративно-позовного провадження за підставою наявності в них юридичної заінтересова­ності у результатах розв'язання адміністративної справи.

Виходячи з цього, учасників адміністративно-позовного про­вадження можна поділити на дві основні групи: особи, які заінте­ресовані в результаті справи, та особи, які не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи.

Перша група визначена законодавцем як особи, які беруть участь у справі.

Головними учасниками в адміністративному провадженні, без яких не можливий судовий процес, виступають сторони.

Сторонами в адміністративно-позовному провадженні є особи, публічно-правовий спір між якими становить предмет розгляду та розв'язання в адміністративному судочинстві.

Сторонами в адміністративно-позовному провадженні є пози­вач та відповідач.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої пода­но адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повно­важень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Слід зазначити, що відповідачем в адміні­стративній справі може бути не тільки суб'єкт владних повноважень.

Відповідачами в такому провадженні можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їхні об'єднання.

юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень. Проте законодавцем чітко визначено, що це можливо за адміністратив­ним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову за­борону (припинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднан­ня громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо) На­ведений перелік не є вичерпним - у законодавстві можуть бути встановлені інші аналогічні випадки.

У зазначеному провадженні передбачена участь третіх осіб.

Третіми особами визнаються учасники адміністративно-по­зовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адмі­ністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Треті особи мають юри­дичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Це пов'язано з тим, що рішення, прийняте судом у справі, може вплинути на правове становище цих осіб. Позиція третіх осіб у справі зумовле­на тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення у справі, яке б відповідало їхнім інтересам, що залежать від існую­чих між ними і сторонами правовідносин.

У зазначеному провадженні беруть участь дві категорії третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на пред­мет спору, та ті. що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

 

Запитання та завдання для самостійної підготовки:

 

1. Суб’єкти процедур у справах про адміністративні проступки.

2. Учасники розгляду справи в адміністративному судочинстві.

3. Треті особи в адміністративному судочинстві.

4. Правий статус судді а адміністративному судочинстві.

5. Правовий статус осіб, що сприяють процесу у адміністративному судочинстві.

6.. Інші учасники адміністративного судочинства.

7. Секретар судового засідання.

8. Судовий розпорядник.

9. Свідок. 10. Експерт.11. Спеціаліст. 12. Перекладач.

 

Теми рефератів.

 

1. Характеристика публічно-правового спору, як предмету адміністративного судочинства.

2. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями.

3. Поняття, види та процесуальні права і обов’язки учасників адміністративного судочинства.

 

 

Тема 3.

Доказування та докази в адміністративному (судовому) процесі.

Судові витрати в адміністративному (судовому) процесі.

 

План.

 

1. Поняття та зміст процесу доведення в адміністративному процесі.

2. Поняття доказів в адміністративному (судовому) процесі.

3. Класифікація доказів в адміністративному (судовому) процесі.

4. Діяльність суб’єктів адміністративного процесу зі збору та оцінці доказів.

5. Поняття та види судових витрат.

6. Судовий збір.

7. Витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.

8. Розподіл судових витрат.

 

Методичні рекомендації:

Доказування - це діяльність лідируючих суб'єктів, проводу та інших суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин по збиранню, дослідженню, перевірці, переробці та оцінці фактичних даних (доказів), використанню їх в установленні об'єктивної істини по справі, обґрунтуванні висновків і рішень, що приймаються.

Елементи доказування. Оцінка доказів.

Суб’єкти доказової діяльності. Межі доказування. Допустимість та достовірність доказів. Функція доказів в адміністративному процесі. Засоби доказування (носії фактичних даних):) пояснення зацікавленої особи; матеріали-письмові докази; усні пояснення учасників; відео- та звукозапис; речові докази; висновки експертів;протоколи процесуальних дій;

Класифікація доказів. Прямі та непрямі докази. Первісні та похідні докази. Позитивні і негативні докази.

 

Розгляд і вирішення судом адміністративних справ,процесуальні дії учасників процесу пов’язані з певними витратами,які іменуються судовими витратами. Більшу частину цих витрат бере на себе держава шляхом фінансування адміністративних судів з державного бюджету.Судові витрати під час розгляду і вирішення судом адміністративних справ,які покладені на сторони та інших зацікавлених осіб,характеризуються своєю незначністю,що є проявом доступності судового захисту. Згідно із ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору (державне мито - це грошовий збір, який справляється в дохід держави уповноваженими державними органами та судами за вчинення ними окремих дій та видачу документів.) та витрат, пов’язаних з розглядом справи (- витрати на правову допомогу,- витрати сторін та їх представників,що пов’язані із прибуттям до суду, - витрати пов’язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведенням судових експертиз. – витрати,пов’язані із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.)

 

Запитання та завдання для самостійної підготовки:

1. Діяльність по доказуванню.

2. Предмет доказування.

3. Суб’єкти доказової діяльності.

4. Засоби доказування.

5. Поняття та зміст процесу доказування в адміністративному процесі.

6. Поняття доказів в адміністративному процесі.

7. Класифікація доказів в адміністративному (судовому) процесі.

8. Діяльність суб’єктів адміністративного процесу зі збору та оцінки доказів.

9. Виклики та повідомлення в судовому процесі. Зміст та види повісток.

10. Виняткові засоби судових викликів і повідомлень.

11. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання.

12. Протокол судового засідання. Зауваження до протоколу судового засідання.

13. Протокол про вчинення окремої процесуальної дії.

14. Поняття та види судових витрат.

15. Судовий збір.

16. Витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.

17. Розподіл судових витрат.

 

Теми рефератів:

1. Поняття та предмет доказування в адміністративному судочинстві.

2. Поняття та види доказів.

3. Судовий збір – як вид державного стимулювання сумлінності учасників адміністративного судочинства.

4. Витрати сторін та їх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.

5. Науково – дослідні установи судової експертизи Мінюсту.

 

 

Тема 4 Строки в адміністративному судочинстві.

План.

1. Поняття та види строків в адміністративному судочинстві.

- строки як юридичні факти,що викликають виникнення,зміну або припинення правовідносин.

- види строків,

- обчислення та перебіг строків,

- строк при реалізації права на звернення до адміністративного суду.

2. Процесуальні строки:

- поняття та загальна характеристика процесуальних строків,

- строки при реалізації права на апеляційне оскарження,

- строки при реалізації права на касаційне оскарження.

- Строки при провадженні за винятковими обставинами.

- Строки при провадженні за нововиявленими обставинами.

- Строки при виконанні судових рішень.

 

Методичні рекомендації:

 

Строк у адміністративному судочинстві – це встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, іншим нормативним актом або призначений адміністративним судом або суддею період часу, в межах якого особа має (може) здійснювати певні процесуальні дії щодо реалізації прав або виконання зобов’язань у сфері адміністративного судочинства, або закінчення якого є юридичним фактом (подією), що викликає певні правові наслідки.

Строки в адміністративному судочинстві можна розділити на такі види:

1) строки при реалізації права на звернення до адміністративного суду;

2) строки при здійсненні провадження по справі;

3) строки при реалізації права на апеляційне оскарження;

4) строки при реалізації права на касаційне провадження;

5) строки при провадженні за винятковими обставинами;

6) строки при провадженні за ново виявленими обставинами;

Серед зазначених видів строків більшість належить до процесуальних(2-6). Строк же пов’язаний із реалізацією права на звернення до адміністративного суду, не є процесуальним, оскільки він встановлюється для забезпечення можливості захисту особою своїх прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, що є правом особи, а не є обов’язком.

Строки в адміністративному судочинстві встановлюються Кодексом про адміністративне судочинство, іншими законами або адміністративним судом.

 

 

Питання та завдання для самостійної підготовки:

 

1. Строки як юридичні факти, що викликають виникнення, зміну або припинення правовідносин.

2. Види строків.

3. Обчислення та перебіг строків.

4. Строк при реалізації права на звернення до адміністративного суду.

5. Поняття та загальна характеристика процесуальних строків.

6. Строки при реалізації права на апеляційне оскарження.

7. Строки при реалізації права на касаційне оскарження.

8. Строки при провадженні за винятковими обставинами.

9. Строки при провадженні за нововиявленими обставинами.

10. Строки при виконанні судових рішень.

 

 

Теми рефератів:

 

1. Строк звернення до адміністративного суду.

2. Поняття та види процесуальних строків.

3. Поновлення та продовження процесуальних строків.

4. Обчислення процесуальних строків.

 

 

Тема 5.

Провадження в адміністративному суді першої інстанції

Судові рішення з адміністративної справи: види та характеристика. Вимоги до судових рішень.

 

План.

1. Відкриття провадження в адміністративній справі.

2. Підготовче провадження.

3. Судовий розгляд справи.

4. Судові рішення.

 

Методичні вказівки:

 

Перед початком відкриття провадження в адміністративній справі слід встановити чи належить розглядати заяву в порядку адміністративного судочинства (ст.107-109 КАС України).

Підготовка справи до судового розгляду та попереднє судове засідання регламентовано главою 2 КАС України.

Порядок забезпечення адміністративного позову

За наслідками підготовчого провадження суд приймає ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду,

2) зупинення провадження у справі,

3) закриття провадження у справі,

4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

Розгляд адміністративної справи в судовому засіданні є центральною стадією адміністративного судочинства. Законодавством встановлено певні вимоги до проведення судового розгляду адміністративної справи. Права та обов’язки учасників судового провадження. Багато в чому регулювання судового розгляду адміністративної справи в судовому засіданні збігається із регулюванням судового розгляду цивільної чи господарської справи, що врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України відповідно, але Кодексом України про адміністративне судочинство передбачені і певні особливі вимоги до судового розгляду адміністративних справ.

Саме на вказані відмінності студентам потрібно звернути увагу при вивченні даного питання.

За наслідками розгляду справи у суді судом приймається рішення щодо розгляду спору у вигляді постанови або ухвали.

Вимоги що висуваються до судових рішень та порядок їх ухвалення.

Пояснення судового рішення.

 

 

Запитання та завдання для самостійної підготовки:

 

1. Право на звернення до адміністративного суду.

2. Поняття, форма та зміст адміністративного позову.

3. Позовна заява.

4. Відкриття провадження в адміністративній справі та відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.

5. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду.

6. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки адміністративних справ до судового розгляду.

7. Попереднє судове засідання.

8. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову. Примирення сторін.

9. Об’єднання та роз’єднання справ.

10. Забезпечення адміністративного позову.

11. Мета та значення судового розгляду справи.

12.Поняття та види судових рішень.

13.Вимоги, що висуваються до судових рішень та порядок їх ухвалення.

14.Постанови (ухвали) адміністративного суду.

15.Роз’яснення судового рішення.

 

Теми рефератів: