Адміністративне право в системі права України

Адміністративне право в системі права України

Адміністративне право практично взаємодіє з усіма іншими галузями права. Співвідношення між адміністративним правом та іншими галузями права будується на специфіці його методу. Так, зокрема, адміністративне право деталізує і конкретизує положення норм конституційного права щодо здійснення державної політики в усіх інших сферах життя.

Уся правова система поділяється на галузі, які класифікуються за трьома головними групами:

- профілюючі (первинні, фундаментальні)

- державні (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право та їх процесуальні аналоги)

- спеціальні (земельне, фінансове, трудове, сімейне, виправно-трудове право)

- комплексні (господарське, сільськогосподарське, природоохоронне, житлове, морське)

Адміністративне право тісно пов’язане з цивільним правом, оскільки неможливо управління державою здійснювати без матеріальної бази, без відносин майнового і немайнового характеру, що регулюють норми цивільного права. Крім цього, ці галузі права стикаються ще у питаннях що стосуються організації, реєстрації, ліцензування підприємств, адже ці питання вирішують органи виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. В окремих випадках захист цивільних прав вирішується в адміністративному порядку.

У трудовому праві також є відносини адміністративного характеру, зокрема при регулюванні відносин державних службовців як учасників трудового процесу.

Як регулятор державного управління норми адміністративного права тісно пов’язані з нормами фінансового, кримінального та інших галузей права.

Саме від держави та її органів влади, від досконалості та впорядкованості норм адміністративного права в значній мірі залежить рівень демократії, соціальної та правової захищеності громадян нашого суспільства.

Поняття, риси і завдання адміністративного права

Адміністративне право - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, зо виникають в процесі публічного управлянні економічно, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами життя, а також у процесі забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Риси:

- самостійна правова галузь, об’єктом якої є аналітичне дослідження суспільних відносини у сфері діяльності виконавчої влади

- одна з найрельєфніших галузей публічного права України

- одна з провідних, базових галузей українського права

Відповідно до ст. 1 до КУпАП завданнями адміністративного права України є охорона:

- прав і свобод громадян

- власності

- конституційного ладу України

- прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій

- встановленого правопорядку

- зміцнення законності

- запобігання правопорушенням

- виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України

- поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття

- сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством

Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи

Предмет адміністративного права – це суспільні відносини. Що виникають у процесі:

1. зовнішньо організаційної управлінської діяльності органів публічної адміністрації

2. внутрішньоорганізаційної управлінської діяльності апаратів усіх державних органів і адміністрацій державних підприємства, установ та організацій

3. публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації

4. реалізації делегованих повноважень органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями

5. застосування заходів адміністративної відповідальності

6. реалізації юрисдикції адміністративних судів.

Проведення адміністративної реформи в України викликало об’єктивну необхідність переосмислення предмету адміністративного права і його розгляду як:

- відносин державного управління у сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності

- управлінських відносин у системі та в структурі державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

- управлінських відносин, що складаються в процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів, а також в адміністраціях державних підприємства, установ, організацій

- управлінських відносин, пов’язаних із реалізацією функцій та повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та інших недержавним інстанціям

- відносин у зв’язку із забезпеченням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також надання їм різноманітних управлінських послуг

- відносин у зв’язку з організацією та діяльністю адміністративних судів

- відносин у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб.

Реформа адміністративного права має на меті:

- переосмислити принципові науково методологічні засади цієї фундаментальної галузі права і утвердження нових політичних та соціально-економічних орієнтирів

- трансформувати зміст і систему чинного адміністративного законодавства відповідно до потреб якісної зміни ролі адміністративного права у регулюванні взаємовідносин між державою і людиною, а також більш ефективне здійснення державного управління

- сприяти більш ефективному використанню адміністративного законодавства як основи правового супроводження самої адміністративної реформи.

Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права

Метод адміністративного права – це сукупність правових способів, за дороги яких здійснюється адміністративно-правове регулювання відповідних суспільних відносин

Імперативний метод був і залишається основним у галузі адміністративного права. Суть указаного методу полягає в тому, що за його застосування об’єкт управління має діяти лише так, як йому приписано, тобто в нього немає права вибору стосовно поведінки у конкретній ситуації.

Диспозитивний метод характеризується тим, що об’єкт управляння має свободу вибору поведінки в конкретній ситуації. Необхідно зазначити, що в сучасній Україні помітна об’єктивна тенденція до більшого застосування диспозитивного методу правового регулювання у сфері адміністративного права. Це пов’язано з визнанням пріоритету прав, свобод та законних інтересів громадян у значній частині стосунків з державою, державними органами і посадовими особами, також із процесами зменшення державного управлінського впливу на складові частини економічної сфери суспільного життя.

 

Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.

Житлово-комунальна галузь охоплює управління житловим фондом і об’єктами комунального господарства. Їх утримання, будівництво та ремонт.

Правовими засадами держ. управління у цій галузі є ЗУ «Про основи містобудування», «Про житлово-комунальні послуги», постанова КМУ «Про вдосконалення порядку призначення та надання населенню житлових субсидій».

Суб’єктами управління в цій галузі є КМУ, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, відповідні управління та відділи місцевих держ. адміністрацій.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у цій галузі передбачена статтями 149-154 КпАП України.

 

Адміністративне право в системі права України

Адміністративне право практично взаємодіє з усіма іншими галузями права. Співвідношення між адміністративним правом та іншими галузями права будується на специфіці його методу. Так, зокрема, адміністративне право деталізує і конкретизує положення норм конституційного права щодо здійснення державної політики в усіх інших сферах життя.

Уся правова система поділяється на галузі, які класифікуються за трьома головними групами:

- профілюючі (первинні, фундаментальні)

- державні (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право та їх процесуальні аналоги)

- спеціальні (земельне, фінансове, трудове, сімейне, виправно-трудове право)

- комплексні (господарське, сільськогосподарське, природоохоронне, житлове, морське)

Адміністративне право тісно пов’язане з цивільним правом, оскільки неможливо управління державою здійснювати без матеріальної бази, без відносин майнового і немайнового характеру, що регулюють норми цивільного права. Крім цього, ці галузі права стикаються ще у питаннях що стосуються організації, реєстрації, ліцензування підприємств, адже ці питання вирішують органи виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. В окремих випадках захист цивільних прав вирішується в адміністративному порядку.

У трудовому праві також є відносини адміністративного характеру, зокрема при регулюванні відносин державних службовців як учасників трудового процесу.

Як регулятор державного управління норми адміністративного права тісно пов’язані з нормами фінансового, кримінального та інших галузей права.

Саме від держави та її органів влади, від досконалості та впорядкованості норм адміністративного права в значній мірі залежить рівень демократії, соціальної та правової захищеності громадян нашого суспільства.