Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.

Джерелом сукупних витрат є дохід від реаліз. ВВП. У процесі перетвор. сукупного доходу в сукупні витрати в економіці постійно відбув. 2 протилежних явища: - вилучення, які зменш. витрати в економіці; - ін’єкції, які збільш. ці витрати. Вилучення – будь-яке витрачання доходу не для купівлі виробл. в країні т і п (податки, заощадж., імпорт). Ін’єкції – будь-яке доповнення до сукупних витрат на купівлю продукції, виробл. всередині країни (держ. закупки, інвест., експорт).

Згідно з методом «вилучення—ін’єкції» рівноважним є такий ВВП, який у процесі розподілу породжує вилучення із сукупних витрат, що врівноважуються з ін’єкціями в сукупні витрати. У спрощеній економіці вилученнями є заощадж., а ін’єкціями — інвест.. Тому рівноважний ВВП забезпечується тоді, коли заощадж. дор. заплан. інвест.. Будь-які відхилення факт. інвест. від заощадж. свідчать про виникнення незаплан. інвест. у товарні запаси, які спонукають під-ва змінювати обсяг в-ва в напрямі до рівноважного ВВП.

На рис. лінія заплан. інвест. (І) є горизонт., тобто відповідає нашому припущенню, що інвест. плани під-в не залежать від поточного ВВП. Лінія заощадж. (S) має додатний нахил і відображує пряму залежність заощадж. від поточного ВВП.

Згідно з моделлю «заощадж.—інвест.» рівноважний ВВП дор. 200, оскільки лише в цьому випадку заощадж. дор. заплан. інвест., на що вказує перетин їхніх ліній у т. T₀. За ін. рівнів ВВП рівновага між заощадж. та інвест. порушується. Так, коли ВВП дорівнює 210, заощадж. перевищ. заплан. інвест. на 4. Але на цю суму вони врівноважуються з факт. інвест. за рахунок незаплан. інвест. в збільш. товарних запасів. Якщо ВВП дорівнює 190, заощадж. менш за заплан. інвест. на 4. На цю суму вони врівноважуються з факт. інвест. за рахунок незаплан. інвест. в скороч. товарних запасів.

43. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.

Крім заплан. інвест. можуть виникати незаплан. інвест. в товарні запаси. Факт. інвест. відхиляються від заплан.. Але вони завжди врівноваж. із заощадж. за рахунок незаплан. інвест.: .

Заплан. інвест. є сталою величиною, яка не залежить від ВВП. На противагу їх заощадж. змінюються, оскільки є тією частиною ВВП-доходу, яка залиш. після здійснення витрат на спожив..

Заощадж. є ф-ією ВВП, а заплан. інвест. — елементом заплан. сукупних витрат. , Тому перевищ. заощадж. над заплан. інвест. свідчить, що ВВП на таку ж суму перевищ. заплан. сукупні витрати (). І навпаки (). Якщо заощадж. врівноважуються із заплан. інвест., то ВВП дор. заплан. сукупним видаткам.

Згідно з моделлю «заощадж. — інвест.» рівноважний ВВП дор. 200, оскільки лише в цьому випадку заощадж. дор. заплан. інвест., про що свідчить перетин їхніх ліній в точці . За інших рівнів ВВП рівновага між заощадж. та інвест. порушується. Так, коли ВВП дор. 210, заощадж. перевищ. заплан. інвест. на 4. Але на цю суму вони врівноважуються із факт. інвест. за рахунок незаплан. інвест. в збільш. товарних запасів. Якщо ВВП дорівнює 190, заощадж. менше заплан. інвест. на 4. На цю суму вони врівноважуються із факт. інвест. за рахунок незаплан. інвест. в скороч. товарних запасів.

Сукупні видатки і потенційний ВВП. Рецесійний розрив як наслідок

Дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація

Рецесійного розриву.

Рівновага в економіці може забезпечуватися за різних умов: при повній або неповній зайнят.,на інфл. або безінфл. основі. Ці умови залежать від співвідношення між сукупними витратами і пот. обсягами в-ва.

Ідеальний варіант коли заплан. сукупні витрати дор. пот. ВВП. Тоді в економіці досягається короткостр. і довгостр. рівновага і забезпечується повна зайнят.. Але заплан. сукупних витрат або не вистачає для закупівлі пот. ВВП, або вони є надмірними щодо закупівлі пот. ВВП. В залежності від цього в економіці виникають різні наслідки.

Якщо заплановані сукупні витрати менші за пот. необхідну величину, то фактично рівноважний ВВП менший за пот. рівноважний ВВП . Таке явище наз. рецесійним розривом . Кількісно рецесійний розрив — це така величина, на яку заплан. автономні витрати менші за пот. необхідні автономні витрати. Розрив наз. рецесійним тому, що він викликає в економіці рецесію, тобто скороч. обсягу в-ва відносно пот. ВВП.

Рецесійний розрив слід відрізняти від розриву ВВП, який виникає в наслідок циклічного безроб.. Рецесійний розрив є причиною, а розрив ВВП – наслідком. Рецесійний розрив є таким явищем, яке викликає в економіці рецесію, тобто відставання факт. ВВП від пот. ВВП.

Граф. рецесійний розрив – відрізок, який відображає відстань по вертикалі між лінією пот. необхідних сукупних витрат (Е₂) і лінією заплан. сукупних витрат (Е₁). Рецесійний розрив спричиняє помножене, тобто мультиплікативне відставання факт. ВВП від пот. ВВП:

Граф. модель рецесійного розриву і формула рецесійного розриву не враховують інфляцію. Але в типових, нормальних ситуаціях зрост. факт. ВВП супроводж. інфляцією, що відображає додатно нахилена крива сукупної пропозиції. Рецесійний розрив в умовах інфляції: .

У реальних од. рецесійний розрив в умовах інфл. дор. рецесійному розриву за стабільних цін. Оскільки графік рецес. розриву спирається на реальні величини, то врахування інфл. нічого не змінює в його побудові.
45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків.