Номінальний та реальний ВВП. Поточні та постійні ціни.

ВВП — грош. вираз вартості кінц. продукції, яка обчисл. за доп. цін. При цьому безпосередньо ВВП розраховується у фактичних цінах поточного року (в межах якого він був виробл.).

З метою розмежування впливу на ВВП фіз. обсягів в-ва і рівня цін застосовуються два види ВВП – номін. та реал. ВВП і відпов. два види цін – факт. та порівнянні ціни.

Номінальний ВВП (Yⁿ) — ВВП, який обчисл. у факт. цінах поточного року. До них відносяться ціни того року, який є предметом обчислення.

Реальний ВВП (Y) — ВВП, який обчисл. в порівнянних (постійних) цінах, тобто в факт. цінах того року, що приймається за базу розрахунків. Такий рік наз. базовим роком. Викор. ВВП, обчисл.в порівнянних цінах, дає можл. у процесі м/е аналізу порівн. фіз. обсяги кінц. продукції, виробл. в різні роки, і на визнач. динаміку в-ва.

Первинним показником, який надає статистика, є номінальний ВВП (він змінюється порівняно з попер. періодом не лише внаслідок зміни фіз. обсягів в-ва, а й за рахунок зміни рівня цін). Для визначення зміни ном. ВВП лише за рахунок зміни реального ВВП, тобто фіз. обсягів в-ва, викор. індекси цін:

В екон. практиці застосов. різні індекси цін: індекс цін ВВП (дефлятор ВВП), індекс спожив. цін, індекс цін вироб­н. пром. продукції, індекс цін реалізації с/г продукції, індекс цін на будівельно-монтажні роботи.

Індекс споживчих цін (Р^с) відображує зміни заг. рівня цін і тарифів на т і п, які купує населення для невиробн. спожив.. Цей індекс розраховується на базі двох інформ. потоків: 1) даних, одерж. шляхом що міс.ї реєстрації цін і тарифів на спожив. ринку; 2) даних вибір­кового обстеж. д/г щодо структури їхніх факт. витрат на спожив..

Дефлятор ВВП (Р) характер. динаміку заг. рівня цін. Від індексу спожив. цін дефлятор ВВП відрізн. за трьома напрямами. По-перше, дефлятор ВВП відображує зміни цін на всі виробл. т і п, що входять до складу ВВП, тоді як індекс спожив. цін — лише зміни цін на т і п, які купують д/г. По-друге, дефлятор ВВП ураховує лише ціни на вітчизн. т і п, а індекс спожив. цін — ціни як на вітчизняні так і на імпортні т і п. По-третє, якщо індекс спожив. цін обчисл. для незмінного набору т і п, то у разі обчислення дефлятора ВВП враховуються зміни, які відбув. в структурі кошика т і п у поточ. періоді та відбивають зміни в структурі ВВП.

Індекси цін, які обчислюються на базі незмінного кошика т і п, наз. індексами Ласпейреса, а індекси цін, які спираються на змінний кошик, — індексами Пааше.

.

Дефлятор ВВП визначається як співвідношення ном. і реального ВВП у поточному періоді:

.

Ном. ВВП обчисл. статистичним органом за трьома відомими методами на базі первинної інформації, яку цей орган отримує від екон. агентів.

Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,

Циклічне.

Згідно з методологією Держкомстату У все доросле нас. країни можна поділити на три групи. Перша — зайняті (особи у віці 15—70 років, які зайняті екон. діяльн., що приносить дохід). Друга — безроб. (За визначенням МОП, до їх складу входять особи у віці 15—70 років як зареєстровані, так і не зареєстровані в держ. службі зайнят., що одночасно відповідають трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); протягом останніх чотирьох тижнів шукали роботу або намаг. організ. власну справу; впродовж двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за плату як найманий працівник або на власному під-ві).Зайняті+безроб.=р/с країни (екон. активне нас.).Третя — особи поза р/с (особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безроб.»: учні та студенти, пенсіонери; особи, які зайняті в д/г, вихованням дітей та доглядом за хворими; особи, які зневірилися знайти роботу; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом).

Для характер. стану ринку праці застос. віднос­ні показники:

1)

2) , де u –– рівень безроб.; U –– к-сть безроб.; L –– роб. сила;

3) , відображує процент роб. сили в чисельності дорослого нас.

Фрикційне охоплює таких безроб., які на короткий період потрапл. у стан «між роботами», тобто знаходяться в процесі зміни місця роботи. Воно неминуче і в певних межах навіть необхідне. За рахунок такого безроб. екон. активне нас. має можливість постійно поліпшувати умови працевлашт. та оплати своєї праці, що сприяє збільш. обсягів нац. в-ва.

Структурне виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, які відображують появу невідповідності між попитом і пропозицією р/с за професіями, кваліфікацією. З часом відбуваються істотні зміни в структурі спожив. попиту і, як наслідок, в технології в-ва, що впливають на структуру попиту на р/с. За цих умов попит на деякі види професій зменш. або зовсім зникає, а на інші професії збільш.. Фрикційні безроб. мають професійні навички, які необхідні для екон. діяльн.. Структурні безроб. безпосередньо не відповідають професійним вимогам ринку праці, що зумовлює необхідність підвищ. їхньої кваліфікації або перепідготовки. Тому структурне є тривалішим за фрикційне.

Циклічне виникає тоді, коли в економіці відбув. заг. спад в-ва, який спричинюється скороч. сукупного попиту та /або сукупної пропозиції. У кінцевому підсумку це зменшує попит на р/с відносно її пропозиції і викликає циклічне безроб.. Отже, циклічне безроб. виникає в умовах нерівноваги на ринку праці, тобто коли пропозиція праці перевищує попит, внаслідок чого з’являється дефіцит робочих місць.