Простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ВВП.

Мультиплікатор – коефіцієнт, на який потрібно помножити зміну в сукупних витратах, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП.

Екон. сутність мультиплікатора в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від будь-якого компонента сукупних видатків: µ=∆Y/∆E, де µ - мультиплікатор видатків, ∆Y - зміна ВВП, ∆E – зміна сукупних видатків, незалежно від динаміки ВВП.

Ефект мультиплікатора спирається на 3 принципові положення:

- витрати та одержання доходів – це 2 сторони кожної ділової угоди. Тому будь-які витрати створюють доходи адекватної величини, які розподіл. на спожив. та заощадж.;

- будь-яка зміна доходу обумовлює відповідні зміни в спожив. та заощадж., але співвідношення між спожив. і заощадж. зберіг. незмінним;

- спожив., яке випливає із доходів, одержаних на кожному попередньому етапі здійснення ділових угод, перетворюється у витрати для наст. етапу. Причому, величина цих витрат постійно зменш. в міру віддалення кожного нового етапу від початкового.

Дія ефекту мультиплікатора закін. тоді, коли сума всіх заощадж., які були спричинені початк. зрост. інвест. компенсує цей початк. приріст запланованих інвест.

Існує зв’язок між мультиплікатором і граничними схильностями до спожив. і заощадж.. Мультиплікатор і гранична схильність до заощадж. обернено залежні: µ=1/ГСЗ=1/ (1-ГСС).

Отже, чим менша частка доходу, яка заощадж., тим більші чергові витрати в кожному діловому циклі і більший мультиплікатор.

Перетин ліній сукупних витрат і бісектриси в т.Т₁ характер. початк. рівень рівноважного ВВП. Розширення попиту на інвест. викликає зміщення лінії сукупних витрат угору від початк. рівня до рівня Е₂. Кінцевим результатом ціих змін є встановлення рівноваги в т.Т₂ і зрост. рівноважного ВВП Y₂. Зміни в обсязі нац. в-ва: ∆Y= µ^. ∆E.

Простий мультиплікатор – враховує лише один канал вилучень - заощадж. Складний враховує всі вилучення з потоку «видатки-доходи».

41. Сукупні витрати і рівноважний ВВП. Визначення рівноважного ВВП на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»

Рівноважний ВВП забезпеч. тоді, коли сукупна к-сть виробл. продукції (ВВП) дор. сукупної к-сті продукції, яку економіка має намір купити.

Сукупні витрати — заг. сума всіх покупців на кінцеві т і п, виробл. нац. економікою: .

Заплановані сукупні витрати дор. сумі витрат, які планують здійснити екон. суб’єкти для купівлі вітчизн. т і п. Фактичні – обсяги витрат екон. суб’єктів, які здійсн. протягом пвного періоду. Заплановані і фактичні витрати можуть не співпадати.

Згідно з методом «витрати—випуск» рівноважний ВВП є таким обсягом виробл. продукції, який дор. запланованим сукупним витратами. Якщо ВВП більше запланованих сукупних витрат, то це свідчить про виникнення перев-ва, яке супроводжується незапланованим збільш. інвест. у товарні запаси, що спонукає під-ва скороч. ВВП до рівноважного обсягу. Якщо ВВП менше запланованих сукупних витрат, то це є ознакою недов-ва, яке супроводжу. незапланованим зменш. інвест. у товарні запаси, що спонукає під-ва збільш. ВВП до рівноважного обсягу. Спираючись на спрощену економіку, рівноважний ВВП за методом «витрати—випуск» можна визначити за такою формулою:

Граф. модель наз. «кейнсіанський хрест». На горизонт. осі графіка вимір. ВВП, а на вертик. — заплан. сукупні витрати. Бісектриса показує всі точки, в яких факт. і заплан. сукупні витрати збігаються і забезпечується рівноважний ВВП. Лінія E’ — лінія факт. сукупних витрат, які можуть дор. заплан. величині або відхилятися від неї у той чи той бік.

Рівноважний ВВП дор. 200, а т. T₀ є єдиною т., в якій забезпеч. екон. рівновага. Якщо обсяг виробл. ВВП збільш. до 210, то заплан. сукупні витрати дорівн. 206, а перев-во становитиме 4. За таких умов товари виробл. швидше, ніж продаються, що створює надмірні тов. запаси і викликає незаплан. збільш. інвест. у товарні запаси. У відповідь на це під-ва почнуть скороч. обсяги свого в-ва і за рахунок цього спрямовувати економіку до в-ва рівноважного ВВП.

Визначення рівноважного ВВП за методом «вилучення-ін’єкції».