Управління підрозділами і вогнем.

Управління підрозділами і вогнем полягає в цілеспрямованій діяльності командира взводу щодо підтримання постійної бойової готовності взводу, своєчасній підготовці його до бойових дій і безперервному керівництві ним під час виконання поставлених завдань. Основою управління є рішення командира.

Управління взводом включає:

• здобування, збір, вивчення і систематизацію відомостей щодо обстановки;

• прийняття рішення;

• постановку завдань підлеглим;

• організацію та підтримання взаємодії;

• здійснення заходів по підтримці бойової готовності взводу і забезпеченні його боєздатності, виконання заходів всебічного забезпечення;

• безпосереднє керівництво взводом при підготовці і в ході десантування, при веденні бойових дій у тилу противника; відновленні боєздатності і підготовці до повторного десантування;

• постійний контроль за виконанням підлеглими поставлених завдань та надання їм допомоги.

Управління діями і вогнем взводу під час виконання поставлених завдань полягає в спостереженні за результатами дій підлеглих (доданих) підрозділів, сусідів і вогню, включаючи і засоби старшого начальника, прийнятті рішень за обстановкою, яка складається, у постановці (уточненні) завдань підрозділам, вогневим засобам і доведення порядку взаємодії до підлеглих.

Управління вогнем є найважливішою складовою роботи командира взводу щодо управління підрозділами. Вона включає підготовку вогню та управління вогнем під час бою.

Підготовка вогню включає заходи, які проводяться в рамках підготовки дій взводу: організацію вогню, підготовку до виконання вогневих завдань.

Організація вогню проводиться під час організації дій взводу і включає: вивчення та оцінку місцевості, вибір і призначення орієнтирів, кодування місцевих предметів, організацію системи спостереження за противником, вибір вогневих позицій; постановку вогневих завдань підрозділам; підготовку вихідних даних для стрільби; призначення сигналів управління вогнем.

Під час з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки командир взводу повинен вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхідно провести щодо підготовки озброєння взводу до бойового застосування.

Для управління підрозділом і вогнем призначаються єдині орієнтири і сигнали. Змінювати орієнтири і сигнали, призначені старшим командиром, забороняється. У разі потреби командир взводу може призначити додатково свої орієнтири з розрахунку не більше п’яти (на напрямку і в межах дій відділень: межах смуги і додаткового сектора вогню). Під час доповіді старшому командиру та організації взаємодії використовуються тільки орієнтири, які призначені старшим командиром. Орієнтирами вибираються добре видимі місцеві предмети. При використанні нічних приладів орієнтирами вибираються місцеві предмети з великою відбивною здатністю в межах дальності їх дії. Орієнтири нумеруються справа наліво і за рубежами від себе в бік противника;один із них призначається основним. Для управління вогнем, крім орієнтирів, можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети.

Визначаючи порядок і способи виконання отриманого завдання і завдання відділенням (бойовим групам), доданим підрозділам, штатному і доданому вогневому засобу, командир взводу розкриває порядок і способи знищення (ураження) противника за завданнями, видами зброї і вогню, способами його ведення, напрямками, напруженості і способами стрільби.

Під час організації взаємодії та управління командир взводу узгоджує зусилля штатних і доданих вогневих засобів щодо її виконання вогневих завдань і знищення найбільш важливих цілей: визначає порядок корегування результатів стрільби і цілевказання; встановлює (уточнює) сигнали (команди) на відкриття, перенесення і припинення вогню.

Управління вогнем під час бою включає:

• розвідку цілей, оцінку їх важливості та визначення черговості ураження;

• вибір видів зброї та боєприпасів, котрими найбільш ймовірне знищення цілі в короткі строки;

• цілевказівки, подання команд на відкриття вогню або постановку вогневих завдань;

• спостереження за результатами вогню і його коректування;

• маневр вогнем;

• контроль за витраченням боєприпасів.

Послідовність команди на відкриття вогню із стрілецької зброї:

1. Кому відкрити вогонь. Наприклад: "Гранатометнику", "Кулеметнику".

2. Цілевказівки. Наприклад: "Орієнтир 3, ліворуч 40, ближче 100, кулемет".

3. Установку прицілу. Наприклад: "П’ять", "Сім", "Постійний".

4. Установка цілика або величина виносу. Точка прицілювання у фігурах цілі. Наприклад: "Ліворуч дві фігури", "Цілик ліворуч два".

5. Крапка прицілювання. Наприклад: "Під ціль", "В центр цілі", "В голову".

6. Довжина черг.. Наприклад: "Короткими", "Довгими".

7. Момент відкриття вогню – словом "Вогонь".

Послідовність команди на відкриття вогню з бойової машини:

1. Якою гранатою (снарядом) вести вогонь. Наприклад: "Осколковою", "Кумулятивною".

2. Цілевказівка.

3. Далекість стрільби в метрах. Наприклад: "1200", "800".

4. Спосіб стрільби. Наприклад: "З місця", "З короткої".

5. Момент відкриття вогню командою "Вогонь".

Команди для відкриття вогню (варіант)

При веденні вогню в пішому порядку
По одиночній, нерухомій цілі	"Кулеметнику Павленку, орієнтир 1, ліворуч 30, далі 300, кулемет біля куща, шість, під ціль, довгими – вогонь! "
По одинокій рухомій цілі	"Автоматникам, прямо по кулеметнику, що перебігає, 3, в пояс, три фігури ліворуч, довгими, вогонь!"
По груповій рухомій цілі	"Відділення, прямо, по колоні, 5, в пояс, вогонь!"
По танку, що фронтально рухається	"Гранатометнику, по головному танку, 4, в середину, вогонь!"
По танку, що здійснює фланговий (косий) рух	"Гранатометнику, по головному танку, 4, дві фігури праворуч, вогонь!"
При веденні вогню з бойової машини
По нерухомій цілі (з гармати)	"Кумулятивним, орієнтир 2, ліворуч 20, БМП в окопі, 800, з короткої, вогонь!" "Осколочним, прямо, окреме дерево, праворуч 50, ПТРК, з короткої, вогонь! "
З кулемета	"Кулемет, орієнтир 2, праворуч 30,ближче 100, автомобіль, 600, в середину, з короткої, вогонь!"

Командир взводу керує взводом по радіо, командами, що подаються голосом, сигнальними засобами та особистим прикладом. Усередині бойової машини командир взводу управляє діями підлеглих командами по радіо (переговорному пристрою) голосом і встановленими сигналами.

Порядок передачі команд (сигналів) і постановка завдань по радіо.

Перед кожним включенням радіостанції на передачу необхідно упевнитись, що на заданій частоті не ведеться радіообмін. Обов’язкова вимога до кожного працюючого по радіо: жодної зайвої фрази, жодної зайвої секунди на передачу.

Передача повинна вестись чітко, спокійно, з ясною вимовою закінчення, цифр та виконавчої частини команди. Надмірно голосна і швидка передача веде до спотворень, зайвим запитам, уповільнюючи проходження команд.

Порядок подачі команд:

• позивні радіостанції, котру викликають – один раз;

• слово "Я" і позивний своєї радіостанції – один раз;

• текст команди (сигналу) – один раз;

• слово "Прийом" – один раз.

На прийняту команду (сигнал), негайно дається підтвердження точним повторенням команди, або тільки словом "Зрозумів" з визначенням свого позивного. Для подання команд (сигналів), які відносяться до всіх підрозділів та бойових машин, встановлюється циркулярний позивний. При цьому команди (сигнали) повторюються два рази. Підтвердження на загальні команди не дається. Загальні команди приймаються і негайно виконуються усіма командирами підрозділів і бойових машин. При стійкому зв’язку дозволяється працювати скороченими позивними або без позивних.

Приклади команд:

Робота скороченими: "69-й, я 32-й, збільшити швидкість, я 32-й, прийом". "Зрозумів, я 69-й, прийом".

Постановка завдання підрозділу: "Купол-69", я "Борець-32", з рубежу гаю "Рідкий" – чагарник "Мокрий" в напрямі: висота "Командна" – висота "Довга", захопити і знищити 555, пункт збору біля лісу "Темний", готовність до атаки 069, я "Борець-32", прийом".

Одержання завданняпідтверджується: " Я " Купол-69 ", зрозумів, прийом ".

Таблиця подачі сигналів прапорцями (ліхтарем).

Для подачі сигналів прапорці тримають: жовтий (білий) – в правій руці; червоний – в лівій руці.

Порядок подачі сигналів прапорцями (ліхтарем):

• командир, що подає сигнал, піднімає жовтий (білий) прапорець, що означає: “Увага, приготуватися до прийому сигналу!”. Утримує жовтий прапорець до отримання відповідного такого ж сигналу.

• командир (підлеглий), що приймає сигнал, піднімає жовтий (білий) прапорець, що означає “Готовий до прийому сигналу”. Утримує жовтий прапорець до опускання його командиром, що подає сигнали;

• командир, що подає сигнали опускає жовтий прапорець, подає потрібний сигнал (сигнал виконання);

• командир (підлеглий), що приймає сигнал, опускає жовтий прапорець, подає (повторює) сигнал виконання, що означає: “Цей сигнал зрозумів”