Значення коефіцієнта е для ламп розжарювання

Потужність лампи, Вт	Коефіцієнти при напрузі у мережі
110, 120, 127 В	220 В
До 110	2,4	2,0
110 і більше	3,2	2,5

Для люмінесцентних ламп е = 12,5.

Знайдену за методом „Ват” величину освітленості порівнюють з нормативними величинами (табл.2).

Таблиця 2

Норми загального штучного освітлення (СНіП П-69-78 та СНіП П-4-79)

Приміщення	Найменша освітленість, лк
Люмінесцентні лампи	Лампи розжарювання
Кімнати і кухні житлових будинків
Навчальні кімнати
Кабінети технічного креслення
Шкільні майстерні
Читальні зали
Операційна, секційна
Пологова, перев’язочна, процедурна
Доопераційна
Кабінет хірургів, акушерів-гінекологів, педіатрів, інфекціоністів, стоматологів
Кабінет функціональної діагностики	-
Рентгенодіагностичний кабінет	-
Палати дитячих відділень для новонароджених, післяопераційні палати

 

 

Лабораторне заняття № 4

Тема заняття: Методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх впливу на здоров’я людини

Навчальна мета:

1. Оволодіти схемою і методикою оцінки впливу погоди та клімату на організм людини та її здоров’я і розробки гігієнічних рекомендацій з профілактики геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини.

Знати:

1. Фізіологію терморегуляції та адаптації людини.

2. Медичні класифікації погоди.

3. Методику медико-метеорологічного прогнозування.

4. Методи профілактики геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини при різних захворюваннях.

5. Загальні та прикладні медичні класифікації клімату.

Вміти:

1. Визначати показники, що характеризують кліматичні та погодні умови місцевості, і давати гігієнічну оцінку результатам.

Питання для самопідготовки

1. Погода, визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують погоду.

2. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів погоди.

3. Основні термобаричні процеси: пасати, антипасати, циклони, антициклони, атмосферні фронти. Температурна інверсія.

4. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я.

5. Геліометеотропні реакції людини, їх причини та механізм.

6. Медичні класифікації погоди.

7. Вплив метеорологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря.

8. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики геліотропних реакцій.

9. Клімат, визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують клімат місцевості.

10.Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів. Кліматичне зонування території України.

11.Особливості клімату у різних природно-географічних регіонах.

12. Акліматизація, фази та види акліматизації

13.Особливості акліматизації на Півночі, Півдні, в умовах аридної зони і високогір’ї.

14. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.

Література:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія.-Вінниця:Нова книга, 2006.-С.106-121.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.-Київ:Здоров’я, 2004.-С.124-141.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.-Київ:Здоров’я, 1999.-С.124-135.

4. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. – Львів: Світ, 2001.- С.40-48.

 

Погода – це сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери за відносно короткий проміжок часу (години, доба, тиждень).

Клімат – це багаторічний режим погоди, який систематично повторюється у даній місцевості.

Таким чином, погода – явище мінливе, а клімат – статистично стійке, характерне для даної місцевості.

Погодоформуючі фактори:

1. Природні:

- Інтенсивність сонячної радіації та сонячна активність;

- Характер підстилаючої поверхні (сніг, вода, ґрунт тощо);

- Атмосферна циркуляція (циклони, антициклони,атмосферні фронти, пасати, мусони тощо).

1. Антропогенні:

- Забруднення атмосфери промисловими викидами (смог);

- Знищення лісів, меліорація, іригація, створення штучних водойм;

- Тип погоди залежить від клімату місцевості та сезону року.

Погодохарактеризуючі фактори:

1. Геліофізичні:

- інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність;

2. Геофізичні:

- напруженість планетарного і аномального геомагнітного поля, геомагнітні бурі;

3. Електричний стан атмосфери:

- напруженість електричного поля атмосфери, електропровідність атмосфери, іонізація повітря, електромагнітні коливання і розряди.

4. Метеорологічні фактори:

- температура повітря, радіаційна температура поверхонь;

- вологість повітря;

- напрямок і швидкість руху повітря;

- атмосферний тиск.

5. Синоптичні явища:

- хмарність, опади, їх характер (дощ, сніг).

6. Хімічний склад приземного шару атмосфери:

- концентрація кисню, вуглекислого газу, атмосферних забруднень.

Головною причиною зміни погоди є рух повітряних мас. На земному шарі є 4 основні зони формування повітряних мас: арктична, антарктична, тропічна та екваторіальна. У результаті нерівномірного нагрівання різних ділянок води і суші, особливостей рельєфу, зміни сонячної активності, руху Землі та інших факторів, повітряні маси постійно переміщаються, тим самим викликають зміни погоди. Найбільш швидко міняється погода при проходженні фронту.

Розрізняють фронти: теплий, холодний і оклюзії. При оклюзії холодний фронт накладається на теплий, зміни погоди в ньому менш різкі.

Проходження фронту і зміна повітряних мас поєднується із формуванням одного із двох типів синоптичного стану атмосфери – циклона або антициклона.

Циклон – область зниженого тиску (діаметр до 2000-3000 км), з падінням його від периферії до центру. Погода в циклоні нестійка, з великими перепадами тиску і температури, підвищеною вологістю повітря, опадами і зменшенням градієнта електричного поля Землі. Циклони на Україну вторгаються найчастіше із заходу. Вертикальний рух повітря в циклоні з периферії до центру і уверх від поверхні Землі проти годинникової стрілки.

Антициклон – область підвищеного тиску (діаметр 5000-6000 км), із наростанням від периферії до центру. Погода в антициклоні переважно стійка, суха, без опадів і з невеликими перепадами тиску і температури. Антициклони приносять стійку, але не обов’язково приємну і ясну погоду. Рух повітря в антициклоні з центра на периферію.

Гігієнічне значення погоди

Погода впливає як безпосередньо (прямо), так і опосередковано на здоров’я людини. Безпосередній вплив здійснюється шляхом впливу на теплообмін людини. Жарка безвітряна погода з високою вологістю повітря викликає напруження терморегуляції і може привести до перегрівання організму. Холодна погода (низька температура, висока вологість і сильний вітер) приводить до виникнення ГВРЗ, пневмонії, ангіни, гострих запальних захворювань нирок, периферичної нервової системи, і навіть, до відмороження. У жарку погоду можуть виникати харчові отруєння мікробної природи (токсикоінфекції та інтоксикації).

Опосередкований вплив обумовлений перш за все впливом так званих аперіодичних змін погоди.

Сезонні захворювання найчастіше виникають у перехідні періоди року (весною і восени), коли кліматичні умови нестійкі і різко коливаються. До них відносяться простудні захворювання: гострі респіраторні захворювання, ангіни, запальні захворювання бронхолегеневої системи. У холодний період року спостерігається підвищена смертність від пневмоній дітей до 1 року. Найбільша смертність від туберкульозу легень приходиться на зимній період і ранню весну, від серцево-судинних захворювань – на листопад-грудень. На осінньо-зимній період приходиться максимум смертності від інфаркту міокарда, інсульту та інших. У перехідні сезони року часті загострення виразкової хвороби шлунку, гіпертонії, ішемічної хвороби серця тощо. У літній період спостерігається підйом шлунково-кишкових захворювань у зв’язку з порушенням правил особистої гігієни на фоні перегрівання організму, а також сезонні спалахи захворювань, які передаються збудниками або переносниками інфекцій, активність яких співпадає з цим сезоном (дизентерія, малярія та інші).

До ритмічних (періодичних) змін клімату і погоди, які пов’язані із зміною дня і ночі, пори року, людина в цілому пристосувалася. Інша реакція спостерігається при аперіодичних різких змінах погоди. Причиною таких змін є пересування повітряних мас, які представляють собою об’єми повітря протяжністю до багатьох сотень і тисяч кілометрів. Особливо різка і раптова зміна погоди має місце при проходженні синоптичних фронтів.

При проходженні синоптичного фронту спостерігається стадійність у змінах електрометеорологічних факторів. Перший період (до проходження фронту) характеризується змінами атмосферної електрики, звичайні метеофактори не виходять за межі добових коливань. Другий період – момент проходження фронту (тривалістю не більше 6 годин) характеризується різкими стрибкоподібними змінами всіх метеорологічних факторів, у тому числі і атмосферної електрики. Третій період проходження синоптичного фронту займає біля доби і характеризується відновленням до початкового рівня всіх електрометеорологічних і звичайних факторів.

Виникнення різних патологічних реакцій і загострень спостерігається до з’явлення синоптичного фронту, під час його проходження або після нього. При цьому погіршення стану найчастіше спостерігається за 1-2 дні до різкої зміни погоди (проходження фронту), тобто в момент найбільш різких змін компонентів атмосферної електрики. У цей період виникає загострення більше, ніж у 70% хворих гіпертонічною хворобою, більше, ніж у 80% хворих стенокардією, біля 70% хворих екземою, туберкульозом легень.

Механізм виникнення метеотропних реакцій пояснюється дією електромагнітних імпульсів з наступним впливом метеорологічних факторів (особливо холодових), що змінює реактивність організму на дію погодних умов.

Здорові люди не реагують на зміни метеорологічних факторів навколишнього середовища. Такі люди називаються метеостійкими, метеостабільними, або метеорезистентними.

Але є люди, які дуже чутливі до аперіодичних змін погоди. Це метеолабільні, або метеочутливі люди. Кількість таких людей залежить від виду патології, віку, типу вищої нервової діяльності і коливається від 10-30 до 80-100%. У більшості метеолабільних людей несприятлива погода викликає погіршення загального самопочуття, порушення сну, дратівливість, запаморочення, зниження працездатності, швидке стомлення, зміни артеріального тиску, біль в області серці, знижується чутливість до медикаментів тощо.

Несприятлива погода негативно впливає на протікання багатьох захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, ендокринної і травної систем, шкірних, очних, нервово-психічних та інших. Численні дослідження свідчать, що у зв’язку з несприятливою погодою (проходження синоптичних фронтів, зміна сонячної і магнітної активності) достовірно зростає частота виникнення гострого інфаркту міокарда, гіпертонічних кризів, інсультів, нападів стенокардії, погіршення протікання цих захворювань, зростає смертність.

Більш виражена метеореакція спостерігається у осіб, коли знижені адаптаційні ресурси у людини, наприклад, із-за сезонних коливань ультрафіолетової або вітамінної забезпеченості організму, недостатності харчування, перенесених респіраторних захворювань, перевтоми тощо.

Погода впливає на здоров’я людини і шляхом посилення дії інших несприятливих факторів зовнішнього середовища. Таким прикладом є феномен температурної інверсії. Відомо багато випадків, коли інтенсивні викиди промислових підприємств при безвітряній погоді з температурною інверсією майже не розсіювалися в океані атмосфери, а наближалися до поверхні Землі. У результаті цього в населених пунктах, де спостерігається велике забруднення і які опинилися у центрі антициклона, виникав токсичний туман – смог, внаслідок чого спостерігались масові захворювання органів дихання, кровообігу, різке підвищення летальності. Найбільш відомий смог в 1952 році Лос-Анджелеського типу.

Хмарна погода різко (на 40-70% і більше) знижує інтенсивність ультрафіолетового випромінювання. Підвищена вологість повітря посилює несприятливі наслідки забруднення повітря, сприяючи переходу оксидів сірки в сірчану кислоту, оксидів азоту – в азотну. Останні визначають утворення кислотних дощів, які приносять величезну шкоду природному навколишньому середовищу.

Медична класифікація погоди за В.Ф.Овчаровою зі співавторами:

Виділяють 7 основних типів погоди: 1) стійка індиферентна; 2) нестійка з переходом індиферентної у спастичний тип; 3) спастична; 4) нестійка спастичного типу з елементами погоди гіпоксичного типу; 5) гіпоксична;

6) нестійка гіпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу;

7) перехід погоди спастичного типу в стійку індиферентну.

Гігієнічна оцінка біотропності кожного типу погоди проводиться з врахуванням ступеню вираженості міждобової мінливості метеоелементів. Розрізняють 5 ступенів мінливості: дуже слабка або індиферентна, слабка, помірна, виражена і різко виражена.

Для хворих несприятливою є погода спастичного та гіпоксичного типу при любому ступені міждобової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому і різко вираженому ступені міждобової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому і різко вираженому ступені міждобової мінливості метеоелементів. Така погода на Україні переважає протягом близько 35-40% днів у році. В інші дні погода сприятлива для всіх категорій хворих.