E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

186. Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

A. дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

B. дослідження білірубіну у крові

C. дослідження альфа-амілази в сечі

D. копрологічне дослідження

E. загальний аналіз крові

187. Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

A. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

Е. всі перелічені *

188. Хворий скаржиться на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу: хронічний коліт:

A. загальний аналіз крові;

B. аналіз калу на приховану кров;

C. оглядова рентгеноскопія;

D. колоноскопія; *

E. УЗД.

189. Хворого турбує біль внизу живота. Стілець зі схильністю зо запорів, кал має форму «овечого». При якому захворюванні буває така форма калу?

A. Хронічному ентериті

B. Неспецифічному виразковому коліті

C. Хронічному спастичному коліті *

D. Хронічному панкреатиті

E. Фундальній виразці шлунка

190. Хворий П.,48 р., страждає на хронічний ентероколіт. Скаржиться на біль у животі, здуття, проноси. При об`єктивному обстеженні: худий, блідий. Живіт здутий, болючий за ходом кишечника, більше в ділянці пупка справа. Йому призначено копрологічне дослідження з метою виявлення:

A. Панкреатичної недостатності

B. Гастрогенної недостатності

C. Недостатності випорожнення кишечника

D. Недостатності кишкового травлення *

E. Синдрому подразнення кишечника

191. Хворий П., 33 р., скаржиться на “голодні” болі в ділянці шлунку з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

A. гіпоацидний стан;

B. гіперацидний стан*

C. ахілія;

D. нормальні показники кислотності;

E. наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

192. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

A. портоманометрія;

B. лапароскопія;

C. рентгенографія;

D. Гастродуоденоскопія*

Е. целіакографія.

193. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

A. оглядова рентгенограма кишківника;

B. колоноскопія;

C. ірігоскопія;

D. ректороманоскопія*

E. копрограма.

194. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiленняня з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

A. оглядова рентгенографiя черевної порожнини*

B. ультразвукове обстеження черевної порожнини;

C. оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

D. ірiгоскопiя;

E. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

195. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

A. зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну*

B. збільшення кількості лейкоцитів;

C. збільшення ШОЄ;

D. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

E. зменшення кількості лейкоцитів.

196. При дуоденальному зондуванні хворого на хронічний холецистит після введення холеретика (33% сірчанокислої магнезії 20 мл) порція В жовчі з’явилась через 3 хвилини. Про що це говорить?

A. про гіпотонус жовчного міхура;

B. про передозування магнезії;

C. про спазм сфінктера Одді;

D. варіант норми;

E. про гіпертонус жовчного міхура*

197. У хворого Н, 27 років, при мікроскопічному дослідженні калу виявлено стеаторею.У даному випадку можна запідозрити:

A. порушення внутрішньосекреторної функції підшлункової залози;

B. В) порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози*

C. паренхіматозну жовтяницю;

D. механічну жовтяницю;

E. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка.

198. У хворого при біохімічному дослідженні крові виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

A. обтурація жовчевивідних шляхів;

B. гемолітична жовтяниця;

C. паренхіматозна жовтяниця*

D. отруєння солями важких металів;

Е. жоден з перерахованих варіантів.

199. Хворому з хронічним панкреатитом було призначено дослідження вмісту підшлункової залози. Які компоненти визначають в панкреатичному соці?

A. активність амілази;

B. активність ліпази;

C. активність трипсину;

D. вміст бікарбонатів;

E. все вищеперераховане*

200. Хворого П. 46 р., направлено на фракційне дослідження шлункового вмісту. З яких компонентів складається загальна кислотність шлункового вмісту?

A. з вільної соляної кислоти;

B. з вільної і зв’язаної соляної кислоти*

C. з вільної соляної кислоти і кислотного залишку;

D. з вільної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і кислотного залишку;

E. з вільної соляної кислоти і молочної кислоти.

201. Ознака хронічного запального процесу в жовчних протоках:

A. аявність лейкоцитів в 1-ій фазі хроматичного дуоденального зондування;

B. збільшення лейкоцитів в 2-ій фазі хроматичнго дуоденального зондування;

C. збільшення лейкоцитів в порії А;

D. збільшення лейкоцитів в порції В;

Е. ф збільшення лейкоцитів в порції С*

Нагнійні захворювання легень: абсцес, ґанґрена, бронхоектзійна хвороба. Легеневе серце. Тромбоемболія легеневої артерії

Пацієнтка 34 років на тлі інтоксикаційного синдрому, скаржиться на кашель з виділенням до 300-400 мл слизово-гнійного харкотиння на добу, періодично з домішками крові (кровохаркання). Хворіє з раннього дитинства. Для якого захворювання бронхолегеневої системи така симптоматика є найхарактернішою?

A. Гострого катарального бронхіту.

B. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

C. Хронічного гнійного необструктивного бронхіту.

D. Хронічного гнійного обструктивного бронхіту.

E. Бронхоектазійної хвороби.

ANSWER: E

У хворого Д. з поєднаними бронхоектазійною хворобою та хронічним обструктивним бронхітом розвинулось хронічне некомпенсоване легеневе серце. Який з наведених нижче методів діаґностики є найефективнішим у верифікації цього синдрому?

A. А. Рентгенографія ОГК.

B. Б. УЗД серця.

C. В. Бронхоскопія.

D. Г. Бронхографія.

E. Д. ЕКГ.

ANSWER: E

Хворий Ц., 36 років, протягом 20 років страждає на бронхоектазійну хворобу. Котрий зі зазначених нижче методів діаґностики є найінформативніший у верифікації цього діагнозу?

А. Бронхоскопія.

Б. Флюорографія.

В. УЗД плевральних порожнин.

Г. Трансторакальна пункція легеневої тканини.

Д. Бронхографія.

 

На бронхоґрамі пацієнта 25 років виявлено розширення бронхів 4-6 порядків, їх зближення, деформацію, відсутність контрастування дистальніших гілок (симптом «обрубаного віника»). Для якого захворювання бронхолегеневої системи така симптоматика є найхарактернішою?

А. Гострого катарального бронхіту.

Б. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

В. Хронічного гнійного необструктивного бронхіту.

Г. Хронічного гнійного обструктивного бронхіту.

Д. Бронхоектазійної хвороби.

 

У хворого, який багато років страждає на хронічний обструктивний бронхіт, збільшилася печінка, з’явилися набряки на ногах та збільшення живота. Проявом якого синдрому це є?

А. Дихальної недостатності.

Б. Інтоксикаційного.

В. Хронічного декомпенсованого легеневого серця.

Г. Ущільнення легеневої тканини.

Д. Підвищеної пневматизації легеневої тканини.

У хворого Д. з поєднаними бронхоектатичною хворобою та хронічним обструктивним бронхітом розвинулось хронічне некомпенсоване легеневе серце. Який з наведених нижче методів діаґностики є найефективнішим у верифікації цього синдрому?

А. Рентгенографія ОГК.

Б. УЗД серця.

В. Бронхоскопія.

Г. Бронхографія.

Д. Спірометрія

 

У хворого пацієнта пенсійного віку, який курив протягом останніх 40 років, розвинулись ознаки хронічного обструктивного бронхіту. При ЕКГ-дослідженні в усіх стандартних і грудних відведеннях реєструвався виражений зубець S, що досягає найбільшої глибини в грудних відведеннях. Комплекси QRS типу rS, rsR, qR у відведеннях V1,2 i rS – у лівій групі грудних відведень. Амплітуда зубців низька. Про що свідчать такі зміни ЕКГ?