Аналіз графіків функції споживання та заощаджень



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аналіз графіків функції споживання та заощаджень



Споживання (С), - це витрати домогосп-в на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.

Заощадження(S)- складова сукупного доходу, яка не витрачається на споживання.

Гранична схильність до споживання-обсяг додаткового споживання, спричинений однією додатковою одиницею доходу. c'='

Гранична схильність до заощаджень-це величина додаткового заощадження, що викликана однією додатковою одиницею доходу, тобто це частка кожної додаткової його одиниці, що використовується на додаткове заощадження. s'= .

Сума граничних схильностей до споживання і заощадження завжди дорівнює одиниці.

c'+s'=1

Якщо Y=C+S, то ∆C+∆S=Y

Середня схильність до споживання(с)- частка сукупного споживання у сукупному доході.c=

Середня схильність до заощаджень(s)-частка сукупних заощаджень у сукупному доході.s=

Функція споживання(С) відображає зв'язок між сукупним споживанням та сукупним доходом. C=C0+cY

Пояснення до графіка:

Для кожної точки бісектриси кута характерна рівність У=С.В Кожній точці бісектриси С=0. Бісектриса-це пряма для якої характерні нульові заощадження. т.А-точка нульового заощадження. Праворуч від т. А у точці А1 має місце реальне позитивне заощадження. Ліворуч від т.А у т.А2 має місце від'ємне заощадження( життя в борг). Для того, щоб забезпечити життя мак.суб'єкти вимушені брати кредит.

Функція заощаджень(S) відображає зв'язок між сукупними заощадженнями і сукупним доходом. S=C0+(1-c')Y

Пояснення до графіка:

С-ф-ція споживання, С0 –автономне споживання. Автономне споживання не залежить від рівня доходу і має місце навіть тоді, коли доход дорівнює нулю

с'-гранична схильність до споживання(залежить від величини доходу).т.А-точка нульового заощадження. Праворуч від т.А-Реальне позитивне заощадження S1.Ліворуч від т.А-від'ємне заощадження S2.

 

15. Умови рівноваги на товарному ринку. Крива IS.

Споживчий ринок включає в себе ринок споживчих товарів та ринок послуг.

Ринок товарів і платних послуг – це система економічних відносин між продавцями і покупцями з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит макроекономічних суб’єктів.

Рівновага на ринку товарів і послуг встановлюється у разі коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попитові: І=S. Крива IS відображає умови рівноваги на ринку товарів і послуг. Крива IS відображає залежність між відсотковою ставкою й рівнем доходу в національній економіці за рівноваги на ринку товарів і послуг.

Рівняння кривої IS: Y=C(Y – T) + I(i) + G

Крива IS:

З підвищенням відсоткової ставки рівень доходу в національній економіці зменшується. Має місце обернено пропорційна залежність між відсотковою ставкою і та доходом Y. Цю залежність можна записати так: і S I Y

Переміщення кривої IS відбувається під впливом відсоткової ставки і величини сукупного доходу. Крива IS переміщується праворуч, якщо державні видатки збільшуються, а ліворуч – якщо зменшуються.

Отже, Крива IS – це залежність між процентною ставкою і рівнем доходів на ринку товарів та послуг.

16. Умови рівноваги на ринку грошей. Крива LM.

Модель LM («ліквідність-гроші») характеризує умови рівноваги на ринку цінних паперів та грошовому ринках.

Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень вітсоткової ставки, тобто ціну грошей.

Крива LM відображає залежність між процентною ставкою (і) й рівнем доходу (Y) за умови рівноваги на ринку грошей.

Рівняння кривої LM: MP=MS M/P = L(i, Y), де M-гроші, P- ціна, M/P- пропозиція реальних грошей, L – ліквідність, i – відсоткова ставка, Y – доходи.

і (відсоткова ставка)

Чим вищий рівень доходу, тим більший попит на гроші. За незмінної пропозиції грошей збільшення доходу підвищує відсоткову ставку, яка забезпечує рівновагу на ринку грошей. В усіх точках цієї кривої попит на гроші = їхній пропозиції. Нижче î крива LM не опускається. Зменшення пропозиції грошей переміщує криву LM вгору. І навпаки, збільшення пропозиції грошей за державних видатках, пропозиції грошей і податках тощо – визначають ендогенні змінні, передовсім процентну ставку й дохід (обсяг національного виробництва). Отже, попит на гроші перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки.

Попит на гроші поділяється на операційний попит та спекулятивний попит. Операційний попит – це попит на гроші для здійснення товарних угод. Не залежить від відсоткової ставки. Залежить від проміжку часу або інтервалу часу між отриманням і використанням грошей.

Проміжок часу – лаг(⥝)

MD=MD1 + MD2

M1= ⥝ PY, де ⥝ - проміжок часу; P- рівень цін; Y – обсяг виробництва, дісна кількість товарів; MD1 – операційний попит на гроші; MD2 – спекулятивний попит на гроші. Спекулятивний попит – це попит на гроші з боку фінансових активів, тобто попит на гроші, для придбання фінансових активів ( позик, валюти,, цінних паперів). Безпосредньо залежть від відсоткової ставки (і). MD2= MD2(і) На грошовому і фінансовому ринках об’єктивно існує певна мінімальна відсоткова ставка (î), за якої відсутній спекулятивний попитна гроші, тобто макроекономічні суб’єкти не вкладають гроші у фінансові активи. Якщо ж спекулятивний попит на гроші відсутній, має місце ліквідна пастка. Пастка ліквідності – обмеження впливу процентної ставки (і) на спекулятивний грошовий попит(MD). Процентна ставка досягає такого критичного низького рівня (і= î), що надалі перестає знижуватися, якби не змінювалася пропозиція грошей.

 

17. Модель IS-LM. Ліквідна пастка.

Модель IS-LM визначає рівноважне значення відсоткової ставки та рівня доходу за умови рівноваги на товарному, грошовому й фінансовому ринках. Об’єднання на одному графіку з координатами «процентна ставка – сукупний випуск» обох кривих і є графічним зображенням моделі IS-LM. Рівняння моделі IS-LM : Y= C(Y – T) + I(i) + G; M/P = L(i, Y) або MD=MS.

Крива IS відображає зв'язок між реальною відсотковою став­кою (і) та рівнем доходу (Y) за рівноваги на ринку товарів та послуг. Крива LM відображає залежність між процентною ставкою (і) й рівнем доходу (Y) за умови рівноваги на ринку грошей.

Поєднавши на 1-му графіку криві IS-LM отримаємо:

Точка А - економічна рівновага в моделі IS-LM, в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсот­кову ставку (і) та дохід (Y), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит — грошовій пропозиції. Якщо спекулятивний попит на гроші відсутній, має місце ліквідна пастка. Пастка ліквідності – обмеження впливу процентної ставки (і) на спекулятивний грошовий попит(MD). Процентна ставка досягає такого критичного низького рівня (і= î), що надалі перестає знижуватися, якби не змінювалася пропозиція грошей

Модель IS-LM досліджується у короткостроковому періоді при якому рівень цін залишається незмінним, а змінюється ставка процента та обсяг доходу. Модель IS-LM використовується для аналізу наслідків грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики держави. Тобто, ця модель показує як зміни в державних видатках, пропозиції грошей, податках визначають зміни процентної ставки й дохід (обсяг національного виробництва). Модель також дозволяє аналізувати вплив збурень на товарному й грошовому ринках на національну економіку. Модель IS-LM дає змогу показати, що зі зростанням рівня цін національний дохід зменшується, тобто крива AD є спадною. Чинники, що переміщають криві IS та LM впливають також і на криву сукупного попиту. Зміни у фіскальній політиці переміщують криву IS , а в монетарній LM. Водночас це позначається на кривій сукупного попиту. Наприклад, збільшення державних видатків, скорочення податків або зростання пропозиції грошей підвищують дохід у моделі IS-LM і переміщають криву АD вправо, і навпаки.

 

18.Крива LM. Структура попиту на гроші.

Модель LM характеризує умови рівноваги на грошовому ринку та ринку цінних паперів.Крива відображає зв'язок між %ставкою та рівнем доходу за умови рівноваги на ринку грошей.Рівняння кривої LM = (і,Y),де М-це гроші,Р-ціна, -пропоз. реал. грош. залишків, L- ліквідність,I-%ставка,У-доход.

Попит на гроші буває спекулятивним та операційним. Операційний попит:для здійснення товарних угод,він не залежить від %ставки,а залежить від проміжку часу між отриманням і використанням грошей. = + , = PY. Спекулятивний попит:попит на гроші з боку фінансових активів,для предбання фін. Активів(позик,валюти,цінних паперів,..)Залежить від %ставки. =. (i).На грошовому та фінансовому ринках об’єктивно існує певна мінімальна %ставка за якої відсутній спекулятивний попит на гроші,тобто макроекономічні суб’єкти не вкладають гроші у фінансові активи.

Якщо спекулятивний попит на гроші відсутній,має місце ліквіднв пастка або пастка ліквідності

 

Tmaxx
Попит на гроші - це запас грошей, яким економічні суб´єкти прагнуть володіти на певний момент. Він може означати частину багатства, яким володіють учасники господарського життя у ліквідній формі грошей, як засобом обігу і засобом збереження вартості. У відповідності до цього розрізняють три групи мотивів попиту: попит на гроші економічних суб´єктів для задоволення поточних потреб, мотив завбачливості і спекулятивний мотив. Провідними чинниками, що визначають сукупний попит на гроші на макроекономічному рівні є: по-перше, зміна обсягів виробництва (національного доходу), зміни абсолютного рівня цін і реального обсягу виробництва, швидкість обігу грошей. Зокрема, чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші. Але на мікроекономічному рівні фактор швидкості обігу грошей зникає. На його місці з´являється чинник зміни норми відсотка (R). Серед інших факторів, що вливають на попит, провідними є чинники інфляції, накопичення багатства, очікуваного погіршення кон´юнктури ринків тощо.

19. Дискреційна та недискреційна політика .Мультиплікатори фіскальної політики

Фіскальна (податково-бюджетна) політика держави –сукупність заходів держави щодо формування і використання бюджетуЖ;політика використання держ. видатків і надходжень до бюджету з метою вплинути на основні макроекономічні показники. Основні інструменти фіскального регулювання:податки (формують надходження до бюджету) – Т,державні витрати-G. Податки класифікують на:прямі – податки з доходів,непрямі –мито,акцизи.Податкові ставки поділяються на :пропорційні-податкова ставка не змін. із зростанням доходу;прогресивні-под.ставка збільшується із зростанням доходу,регресивні-под.ставка зменшується при зростані доходу.Податкова ставка-це величина податку відносно одиниці бази оподаткування.Податкова ставка:середня T(Y)= ,граничнаT(Y)= . Основні функції фіскальної політики:1) Вплив на стан господарської кон'юктури.2) Перерозподіл національного доходу.3) Нагомадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Основні джерела доходів:1) Податки.2) Власні доходи держави від виробничої та інших формдіяльності.3) Платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі.4) Позики у формі державних облігацій.

Дискреційна фіскальна політика передбачає свідомі дії держави щодо змін в оподаткуванні та державних витратах і реалізується через інструменти :-зміна ставок оподаткування,-скасування або запровадження нових податків чи податкових пільг.Залежно від напряму впливу на макроекономічні параметри розрізняють:Стимулювальну дискреційну фіскальну політику –держава збільшує видатки і зменшує податки.Стримуючу дискреційну фіскальну політику-держава скорочує видатки і збільшує податки(з метою зменшення інфляції).Недискреційна фіскальна політика ma її інструменти:

*під недискреційною фіскальною політикою розуміють автоматичні зміни (без додаткового втручання уряду) в обсягах податкових надходжень та державних витрат..*інструменти недискреційної фіскальної політики називають автоматичними стабілізаторами,якими є:-інструмент ,що змінився автоматично,оскільки залежить від розміру ВВП і стану економіки

Недискреційна або автоматична фіскальна політика виконує важливу стабілізаційну функцію в економіці. Також це дії держави на основі певних правил ,встановлення такої системи податків і видатків,яка забезпечує автоматичні зміни у фіскальній сфері без додаткового втручання уряду.

Спостерігаються ефекти мультиплікації, сила яких визначається:- мультиплікатором державних витрат (збільшення державних витрат призводить до збільшення ВВП на величину, яка в Mg перевищує значення приросту G). ∆Y/∆G=mG; - мультиплікатором податків (показує вплив зміни податків на обсяг ВВП). ∆Y/∆T=mT

Крива Лаффера відбиває зв’язок між податковими ставками (ПоС) і податковими надходженнями (ПН).

Осн. ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від нуля до 100% податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної максимальної величини (ПН2), а потім зменшуються знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, точка ПоС1 відображає такий стан в економіці, коли діючі податкові ставки є надмірними. Це означає, що вони стримують ділову активність, тобто не створюють необхідних стимулів для збільшення ВВП як податкової бази до такого рівня, за яким податкові надходження могли б досягти свого максимального значення.

A
Отже, за кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне значення дозволить збільшити вир-во за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень. Досвід застосування цієї теорії на практиці не дав однозначної відповіді щодо її ефективності.

T(Y) оптимальне 100%  
T(Y)

 

20. Суть фіскальної політики.Податки та їх функції,податкова ставка.

Фіскальна (податково-бюджетна) політика держави –сукупність заходів держави щодо формування і використання бюджетуЖ;політика використання держ. видатків і надходжень до бюджету з метою вплинути на основні макроекономічні показники. Основні інструменти фіскального регулювання:податки (формують надходження до бюджету) – Т,державні витрати-G. Податки класифікують на:прямі – податки з доходів,непрямі –мито,акцизи.Податкові ставки поділяються на :пропорційні-податкова ставка не змін. із зростанням доходу;прогресивні-под.ставка збільшується із зростанням доходу,регресивні-под.ставка зменшується при зростані доходу. Основні функції фіскальної політики:1) Вплив на стан господарської кон'юктури.2) Перерозподіл національного доходу.3) Нагомадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.Основні джерела доходів:1) Податки.2) Власні доходи держави від виробничої та інших формдіяльності.3) Платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі.4) Позики у формі державних облігацій.

Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством. Функції податків:Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення — наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції — її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.Регулююча функція — виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їхні перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції — наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).Стимулююча функція — створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.Контрольна функція — забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.Податкова ставка-це величина податку відносно одиниці бази оподаткування.Податкова ставка:середня T(Y)= ,граничнаT(Y)= . Основні види:тверді — встановлюються в абсолютній сумі на одиницю оподаткування. Приклад — ставки земельного податку.пропорційні — застосовуються в однаковій величині, незалежно від розміру податкової бази. Приклад — ставка податку з доходів фізичних осіб.прогресивні — зростають зі зростанням податкової бази. Приклад — ставки прибуткового податку з громадян, який діяв до 2003 року.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.017 с.)