Тема 9. Джерела (форми права і проблеми правотворення (нормотворчісті)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 9. Джерела (форми права і проблеми правотворення (нормотворчісті)



(4 години)

Лекція 13 (20).

Проблема розуміння джерела (форми права). Види джерел (форм) права. Поняття нормативно-юридичного акту, його ознаки. Джерела права в різноманітних правових системах.

Поняття правотворення і його види. Принципи правотворення, їх поняття і визначення. Проблеми реалізації принципів правотворення (нормотворення). Поняття законодавчої ініціативи. Проблема суб’єкту законодавчої ініціативи. Форми законотворчої ініціативи. Процесуальні моменти у процесі законодавчої ініціативи і проблеми, що з ним пов’язані.

Правотворення як процес. Етапи і стадії правотворчого процесу, практичні і теоретичні складнощі, що їх супроводжують.

Лекція 14 (21).

Проблема якості та ефективності нормативно-юридичного акту у юридичній науці. Основні аспекти оцінки рівня якості закону. Співвідношення якості нормативно-правового акту і його ефективності.

Рівень законодавчої техніки та законодавчий процес. Значення рівня підготовленості законодавця для правотворчого процесу. Значення рівня опрацювання і наукової розробки проблеми для правотворчого процесу.

Експеримент у галузі правотворення та його значення для правотворчого процесу. Експеримент і правові принципи (проблема рівності правового статусу суб’єктів права у період проведення експерименту та ін.). Проблема допустимості експерименту. Оцінка результатів експерименту: критерії та значення.

Основні аспекти конкретизації юридичних норм.

Проблема мови у правотворенні (нормотворенні).

 

Завдання для самостійної роботи (2 години)

1. Основні підходи до тлумачення поняття «правотворення» і його видів у юридичній науці.

2. Принципи правотворення, їх тлумачення з точки зору різних шкіл праворозуміня.

3. Проблеми правотворення (нормотворення) та реалізації його принципів у сучасній Україні (на базі матеріалів періодичної печаті).

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Закон (поняття, юридичні властивості, види, особливості функціонування як джерело права у різних правових системах).

2. Джерела права України.

3. Якість закону.

4. Лобізм у правотворчій і правозастосовчій діяльності.

5. Нормативний договір як форма права.

6. Нормотворчість: загальнодержавний і регіональний рівні.

7. Правовий звичай як форма права.

8. Правові акти: поняття, ознаки, види, проблеми прийняття.

9. Правотворчість і законотворчість: проблеми співвідношення.

10. Проблема ''легітимности закону’’.

11. Проблеми вдосконалення правотворчої діяльності в Україні.

12. Проблеми ефективності права.

13. Судовий прецедент (поняття, юридичні властивості, види, особливості функціонування як джерела права у різних правових системах).

14. Ефективність правового регулювання.

15. Юридична техніка і мова законодавства.

 

Література:

1. Алексеев С.С., Общая теория права. Т.1. – М., 1981.

2. Боботов С.В. Законодательный процесс в Соединенных Штатах Америки // Журнал Российского права. 1997. № 5.

3. Бородин С.В., Лунеев В.В. О криминологической экспертизе законов и иных нормативных актов // Государство и право. 2002. № 6.

4. Власенко Н.А. Законодательная технология: (Теория. Опыт. Правила). – Иркутск, 2001.

5. Гаврилов О.А. Компьютерные технологии в правотворческой деятельности. – М., 1999.

6. Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование. – М., 1993.

7. Закон: создание, толкование / Под ред. А.С. Пиголкина. – М., 1998.

8. Законодательная техника: Науч. практ. пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова. – М., 2000.

9. Законодательный процесс. Понятие. Институты. Стадии: Научно-практ. пособие / Отв. ред. Р.Ф. Васильев. – М., 2000.

10. Зивс С.Л. Источники права. – М., 1981.

11. Керимов А.Д. Закон во Франции: от принятия до промульгирования // Государство и право. 1997. № 7.

12. Керимов Д.А. Законодательная техника. – М., 1998.

13. Косаров А.И. Право:Учебник для вузов/ А.И.Косаров, М.В.Малинкович, С.Д.Покревская и др., Под ред. проф. Н.А.Тепловой, проф. М.В.Малинкович.-2-е изд., перераб. и доп. – М., 1998.

14. Конституция, закон, подзаконный акт. – М., 1994.

15. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.,1997.

16. Костенников М.В. Правовые акты органов исполнительной власти, их разработка и принятие. – М., 2000.

17. Кросс Р. Прецедент в английском праве. – М., 1978.

18. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М., 1988.

19. Лисюткин А.Б. Юридическая техника и правовые ошибки // государство и право. 2001 . № 11.

20. Малинова И.П. Философия правотворчества. – Екатеринбург, 1996.

21. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії. – К., 2008.

22. Малько А.В. Лоббизм и право // Правоведение. 1995. № 2.

23. Морозова Л.А., Троицкий В.С. Делегированное законотворчество // Государство и право. 1997. № 4.

24. Мурашин А.Г. Прямое правотворчество. Особенности принятия актов прямого народовластия // Государство и право. 2001. № 2.

25. Основи теорії права: Навчальний посібник/ А.А.Нечитайленко. –Харків, 1998.

26. Поленина С.В. Качество закона и эффективность законодательства. – М., 1986.

27. Правовой эксперимент и совершенствование законодательства. – М., 1988.

28. Рарог А.И., Грачева Ю.В. Законодательная техника как средство ограничения судейского усмотрения // Государство и право. 2002. № 11.

29. Скурко Е.В. Метод социально-правового моделирования в решении задач правотворчества // Госудаство и право. 2003. № 1.

30. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М., 1982.

31. Трофимов В.В. Взаимодействие индивидов как правообразовательный процесс: Общетеоретический аспект. – Тамбов, 2002.

32. Щупленков В.П. Законотворчество: фундаментальный курс. – М., 1993.

33. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М., 1990.

 

Тема 10. Правопорушення і юридична відповідальність

(4 години)

Лекція 15 (22).

Основні проблеми теорії правопорушення, їх загальна характеристика.

Теоретичні аспекти визнання юридичних осіб суб'єктами правопорушення. Суспільна небезпека як ознака правопорушення і складнощі її визначення і оцінки у теорії і на практиці. Протиправність як ознака правопорушення і проблема її визначення і оцінки на практиці. Психологічні ознаки правопорушення і проблема їх визначення і оцінки на практиці: основні підходи і судження.

Юридичний склад правопорушення. Поняття юридичного складу. Проблема визначення об'єкту (предмету) злочинного посягання. Об'єктивна сторона правопорушення та проблемні аспекти її визначення. Суб'єкт і суб'єктивний склад правопорушення і питання, що пов'язані з їх визначенням.

Види правопорушення. Злочини і провини: схожість і відмінності, підстави розмежування. Адміністративні, дисциплінарні, громадянсько-правові правопорушення: визначення і питання розмежування.

Причини правопорушень і шляхи їх усунення.

Лекція 16 (23).

Соціальна відповідальність і її види. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види. Виникнення нових видів юридичної відповідальності. Взаємозв'язок юридичної відповідальності і інших форм соціальної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Проблема мети юридичної відповідальності. Принципи притягнення до юридичної відповідальності і складнощі, що виникають у процесі з їх реалізацією.

Обставини що виключають юридичну відповідальність і їх значення для суспільства. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Соціальні і юридичні питання з їх встановленням, доказом і застосуванням. Презумпція винуватості. Презумпція невинуватості.

Юридична відповідальність і державне примушення: співвідношення, взаємозалежність, взаємодоповненість. Держава як інститут юридичної відповідальності: його місце і роль. Проблеми, пов'язані з одержавленням юридичної відповідальності як суспільний феномен і наслідки такого одержавленн.

Семінарське заняття 9.

Правопорушення і юридична відповідальність (2 години)

1. Головні підходи до розуміння правопорушення та причин їх виникнення у сучасній теорії держави і права.

2. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.

3. Основні погляди на шляхи усунення причин правопорушень.

4.Юридична відповідальність і державний примус: співвідношення, взаємозалежність.

Завдання для самостійної роботи (2 години)

1. Поняття правопорушення: причини плюралізму думок.

2. Основні ознаки правопорушення (оновні точки зору).

3. Погляди українських вчених-юристів на причини правопорушень і шляхи їх усунення.

4. Галузеві концепції юридичної відповідальністі та їх співвідношення з загальнотеоретичним поглядом на останню.

5. Держава як інститут юридичної відповідальності: його місце і роль (на прикладі України).

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Обставини, що виключають юридичну відповідальність (загальнотеоретичний аспект).

2. Об'єктивно- протиправне діяння: проблемні аспекти.

3. Правові обмеження і правопорушення.

4. Правопорушення і правові засоби. (Історія, співвідношення, проблеми).

5. Межі юридичної відповідальності.

6. Злочин і провина.

7. «Ексцес» виконавця, як загальнотеоретична проблема.

8. Причини правопорушень і шляхи їх попередження і усунення.

9. Проблеми закономірності і юридичної відповідальності.

10. Проблеми юридичного складу правопорушень.

11. Свобода і відповідальність особи.

12. Проблема покарання у контексті концепції прав особи.

13. Сучасні проблеми юридичної відповідальності.

14. Співвідношення заохочень і покарань у праві.

15. Юридична кваліфікація.

Література:

1. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (Теоретические вопросы). – Красноярск, 1985.

2. Баранов В.М. Теория юридической ответственности. – Нижний Новгород, 1998.

3. Бельский К.С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура // Государство и право. 1999. № 12.

4. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории). – М., 2001.

5. Ведяхин В.М., Галузин А.Ф. К вопросу о понятии правонарушения // Правоведение. 1996. № 4.

6. Гринберг М.С. Пределы принуждения (Уголовно-правовой аспект) // Государство и право. 1994. № 4.

7. Дементий Л.И. Ответственность: типология и личностные основания. – Омск, 2001.

8. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Л., 1983.

9. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность: О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения. 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1989.

10. Духно Н.А., Ивакин В.И. Понятие и виды юридической ответственности // Государство и право. 2000. № 6.

11. Звечаровский И.Э. Посткриминальное поведение: понятие, ответственность, стимулирование. – Иркутск, 1993.

12. Иванов А.А. Правонарушение и юридическая ответственность: Теория и законодательная практика. – М., 2004.

13. Иванов А.А. Цели юридической ответственности, ее функции и принципы // Государство и право. 2003. № 6.

14. Клепицкий И.А. Преступление, административное правонарушение и наказание в России в свете Европейской конвенции о правах человека // Государство и право. 2000. № 3.

15. Козулин А.И. Принуждение в социальном регулировании // Правоведение. 1985. № 3.

16. Кудрявцев В.Н. Преступность и нравы переходного общества. – М., 2002.

17. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М., 1976.

18. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. – СПб., 2003.

19. Лукашук И. Право международной ответственности. – М., 2004.

20. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. – М., 1999.

21. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. – М., 1985.

22. Мальцев В.В. Социальная ответственность личности, уголовное право и уголовная ответственность // Правоведение. 2000. № 6.

23. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности. 2-е изд. – М., 2003.

24. Савин В.Н. Ответственность государственной власти перед обществом // Государство и право. 2000. № 12.

25. Сергеев А.А. Проблемы конституционно-правовой ответственности выборных лиц государственной власти и местного самоуправления // Правоведение. 2003. № 3.

26. Социальные отклонения. 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1989.

27. Тархов В.А. Гражданские права и ответственность. – Уфа, 1996.

28. Черных Е.В. Юридическая ответственность и государственное принуждение // Вопросы теории государства и права. – Саратов, 1988.

29. Шиндяпина М.Д. Стадии юридической ответственности. – М., 1998.

30. Юридическая ответственность в правовом регулировании общественных отношений: М-лы межвуз. науч.-практ. конф. / Под ред. Е.Л. Невзгодиной. – Омск, 1999.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.014 с.)