Проблеми визначення об’єктів і предметів юридичних наук.

Предмет та функції загальноюридичної теорії (2 години)

1. Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.

2. Система юридичних наук (загальна характеристика).

3. Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).

4. Співвідношення юридичних наук між собою.

5. Співвідношення теорії держави і права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

Завдання для самостійної роботи (4 години)

1. Особливості юридичних наук, як різновида соціальних наук.

2. Спеціально-юридичні науки, їх особливості. Специфіка об’єктів спеціально-юридичних наук.

3. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни (загальне та особливе).

4. П. Недбайло про особливості місця та значення теорії держави і права в системі юридичного знання (критичний аналіз).

 

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Співвідношення між об’єктом і предметом теорії права.

2. Основні підходи до розуміння об’єкту юридичних наук.

3. Основні підходи до розуміння предмету загальнотеоретичної юридичної науки.

4. Головні етапи виникнення відчизняної загальнотеоретичної юридичної науки.

5. Важливість проблематики, пов’язаної з розумінням об’єктів і предметів юридичних наук.

6. Проблеми та недоліки поділу наукового знання на окремі галузі.

7. Місце загальнотеоретичної юридичної науки у системі юридичного знання.

8. Співвідношення теорії держави і права з базовими юридичними науками.

9. Основні функції теорії держави і права.

10. Методологічна функція загальнотеоретичної юридичної науки.

11. Еврістична функція загальнотеоретичної юридичної науки.

12. Ідеологічна функція загальнотеоретичної юридичної науки.

13. Проблеми співвідношення теорії держави і права зі спеціально-юридичними науками.

14. Проблеми співвідношення теорії держави і права з політичними науками.

15. Проблеми співвідношення теорії держави і права з філософськими науками (у тому числі і з філософією права).

Література:

1. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории государства и права.// Государство и право. 1997, №4, С.63-67.

2. Гревцов Ю.И. Очерки теории и социологии права. – СПб., 1996

3. Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических учений в системе высшего юридического образования (Научно-практическая конференция) // Государство и право. 2000. № 12.

4. Ильин В.В. Философия науки. – М., 2003.

5. Карбонье Ж. Юридическая социология. М., 1986.

6. Керимов Д. А. Общая теория государства и права: предмет, структура, функции. – М., 1977.

7. Керимов Д.А. Предмет философии права.//Государство и право. 1994. №7

8. Козлов В. А. Проблемы предмета и общей методологии права. – Л, 1989.

9. Лапаева В.В. Социология права в системе обществоведения // Государство и право. 2000. № 4.

10. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. – М., 2002. Гл. 7.

11. Мартышин О.В. О концепции учебника теории государства и права // Государство и право. 2002. № 8.

12. Мартышин О.В. Теория государства и права в постсоветское десятилетие. Некоторые итоги // Ежегодник российского права. – М., 2001.

13. Машков А. Введение в общую теорию юридических наук. – К., 2005

14. Машков А.Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.

15. Москвина А.Г. Становление русской юриспруденции. ХУΙΙΙ век. – СПб., 2000.

16. Недбайло П.Е. Введение в общую теорію государства и права. – К., 1961.

17. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции // Государство и право. 2001. № 6.

18. Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. – М., 1998.

19. Плотниекс А.А. Становление и развитие марксистско-ленинской общей теории права в СССР: 1917-1936. – Рига, 1978.

20. Пучков О.А. Теория государства и права: проблемы и перспективы // Правоведение. 2001. № 6.

21. Раянов Ф.М. От правоведения к юриспруденции // Государство и право. 2003. № 9.

22. Степин В.С. Теоретическое знание: Структура, историческая эволюция. – М., 2003.

23. Тадевосян Э.В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право. 1998. № 1.

24. Экимов А.И. Политические интересы и юридическая наука // Государство и право. 1996. № 12.

25. Явич Л.С. О преподавании общетеоретической юридической дисциплины и введении курса политологии // Правоведение. 1989. № 5.

 

 

Тема 3. Проблеми методології юридичних наук

(4 години)

Лекція 3 (10).

Значення методології для системи наукового знання, та її місце у цій системі. Сучасне розуміння методології науки та її складових. Зміст поняття «методологічний принцип» та його визначення. Місце та значення методологічних принципів для формування та функціонування методології як системи, яка забезпечує процес пізнання. Визначення поняття «методологія».

Співвідношення методології та об’єкта (предмета) дослідження. Проблема відносності, допустимості, доцільності та істинності методів. Проблеми цінності методу.

 

Лекція 4 (11).

Методологічні принципи науково-дослідної діяльності в юридичних науках та їх групи. Класифікація методів пізнання, які використовуються у юридичних науках. Найпоширеніші методи пізнання державно-правової дійсності. Визначення основних методологічних напрямів, що існують у рамках юридичних наук.

 

 

Семінарське заняття 2.

Проблеми методології юридичних наук (2 години)

1. Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання.

2. Проблеми належності, допустимості доцільності та істинності методу.

3. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного у методології юридичних наук.

4. Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.

Завдання для самостійної роботи (4 години)

1. Особливості метології досліджень у сфері юридичного знання.

2. Місце методів індукції та дедукції у системі юридичної науки та практики.

3. Об’єктивність і суб’єктивність у юридичній діяльності.

4. Значення метології для практичної діяльності юриста.

 

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Значення методології для системи юридичного знання, та її місце у цій системі.

2. Основні підходи до розуміння методології науки та її складових.

3. Поняття «методологічний принцип», його місце та значення для формування методології юридичного дослідження.

4. Проблема співвідношення методології та об’єкта (предмета) дослідження.

5. Проблема відносності методу у юридичних науці та прктиці.

6. Проблема допустимості методу у юридичних науці та прктиці.

7. Проблема доцільності методу у юридичних науці та прктиці.

8. Проблема істинності методу у юридичних науці та прктиці.

9. Загальна характеристика найпоширеніших методів пізнання державно-правової дійсності.

10. Експеремент у юридичній науці і практиці.

11. Спеціально-юридичні науки та їх методи (загальнотеоретичні проблеми).

12. Методологічний позитивізм (загальна характеристика).

13. Методологічний ідеалізм (загальна характеристика).

14. Методологічний дуалізм (загальна характеристика).

15. Методологічний агностіцизм (загальна характеристика).

Література:

1. Брызгалов А.И. О некоторых теоретико-метологических проблемах юридической науки на современном этапе // Государство и право. 2004. № 4.

2. Гаврилов О. А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. – М., 1976.

3. Гульпе А.Н. К вопросу о формировании методологии советской правовой науки // Сов. государство и право. 1991. № 4.

4. Демидов А.И. О методологической ситуации в правоведении // Правоведение. 2001. № 4.

5. Историческое и логическое в познании государства и права. – Л., 1988.

6. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения. – М., 1965.

7. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований. – М., 1986.

8. Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. – М., 1987.

9. Козлов В. А. Проблемы предмета и общей методологии права. – Л., 1989.

10. Козлов В. А., Суслов Ю. А. Конкретно-социологические исследования в области права. – Л., 1981.

11. Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці, 1999

12. Лапаева В. В. Конкретно-социологические исследования в праве. – М., 1988.

13. Лукич Р. Методология права. – М., 1986.

14. Машков А.Проблеми теорії держави і права. Основи. – К., 2008.

15. Машков А. Введение в общую теорию юридических наук. – К., 2005.

16. Машков А. плюралізм відчизнянного праворозуміння/про українське право. Число ІІІ/за ред. Проф.І.Безклубого. – К., 2008. – С.60-73.

17. Подкорытов О природе научного метода. – Л., 1988.

18. Правовой эксперимент и совершенствование законодательства. – М., 1988.

19. Проблемы методологии и методики правововедения./ Под ред. Керимова Д.А. – М., 1974.

20. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. – М., 1999.

21. Сырых В. М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М._т 1980.

22. Тарасов Н.Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. 2001. № 1.

23. Тарасов Н.Н. Методологические проблемы юридической науки. – Екатеринбург, 2001.

24. Темнов Е.И. О деидеологизации методологических подходов в историко-политических и государственно-правовых исследованиях // Государство и право. 1992. № 3.

25. Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. – Екатеренбург. 1993