Практичні результати вивчення курсу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичні результати вивчення курсу



«Проблеми теорії та філософії права»

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студент повинен знати:

· суттевість основних проблем теорії та філософії права;

· практичне значення розв’язання цих проблем (проблем теорії та філософії права) для державної і правової практики;

· основні школи і напрямки сучасної правової та державознавчої думки; основні положення, що лежать у їх теоретичному і філософському підґрунті.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студенти магістратури повинні уміти:

· вільно володіти і використовувати понятійно-категоріальний апарат філософї та теорії права;

· всебічно аналізувати державно-правову дійсність із використанням знань у галузі теорії та філософії права;

· робити критичний аналіз основним підходам до розв’язання реальних проблем державно-правової дійсності;

· застосовувати знання, що були отримані під час вивчення навчальних дисциплін «Теорії держави і права» і «Проблеми теорії та філософії права», для вирішення своїх професійних завдань;

· представляти науково-обгрунтовані рекомендації та судження зацікавленим особам щодо шляхів розв’язання конкретних правових і державознавчих завдань, а також представляти науково-обгрунтовані рекомендації усім зацікавленим особам щодо шляхів вдосконалення державного механізму, органів державної влади і управління (контролю), правової системи тощо.;

· грамотно тлумачити і застосовувати закони і інші юридичні акти;

· об’єктивно і всебічно оцінювати юридичнозначимі обставини і кваліфікувати юридичні факти;

· вчиняти у повсякденному житті дії у межах чинного законодавства України.

 

 

Організаційно-методологічні вказівки щодо вивчення курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» здійснюється за допомогою лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів, індивідуальних співбесід, рефератів, наукових доповідей, контрольних робіт, консультацій, колоквіумів, заліків та іспитів.

Провідними видами навчальних занять є лекції, семінари та сомостійна робота студентів, у тому числі під час підготовки до семінарських занять.

5. Форми підсумкового контролю знань студентів магістратури з курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Формою підсумкового контролю знань студентів магістратури є: у другому семестрі – колоквіум; у третьому семестрі – іспит.

Підсумковий контроль оцінюється за національною шкалою – «задовільно, добре, відмінно» та за болонською системою виставляється кількість балів від 60 до 100 балів.

 

Система контролю знань

 

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

· підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

· відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

· відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

· подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

· розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ-1, ЗМ-2, ЗМ-3), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один семестр за три змістовних модулі - до 40 балів ( 10 балів за ЗМ1; 20 балів за ЗМ2 і 10 балів за ЗМ3), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержує студент за комплексний підсумковий модуль (КПМ).

Загальні результати форми контролю оцінюються за 100-бальною шкалою оцінювання.

 

Параметри Змістовний модуль 1 (ЗМ1) Змістовний модуль2 (ЗМ2) Змістовний модуль3 (ЗМ3) Комплексний підсумковий модуль (КПМ) Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка у балах 0-13 0-14 0-13 0-60 0-100

 

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота _ до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь у дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота – до 5 балів.

 

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка у балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів за семестр. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

 

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система Оцінка за національною шкалою та шкалою університету Оцінка за шкалою ECTS  
90-100 Відмінно А – відмінно    
85-89 Добре В - дуже добре    
75-84 С – добре    
65-74 Задовільно D – задовільно    
60-64 E - задовільно (достатньо)    
0-59 Незадовільно FX -(незадовільно з можливістю повторного складання    

Тематичний план дисципліни

 

№ теми   Назва теми Кількість годин
Лекції Семінари Самостійна робота студента
Змістовний модуль 1 Проблеми філософії права
Вступна. Значення та місце філософії права у системі юридичних наук.  
Гносеологія права.
Онтологія права.
Антропологія права.
Аксіологія права.
  Модульна контрольна робота за змістовним модулем (ЗМ1)   0,3  
  Всього за змістовним модулем №I
Змістовний модуль №2 Проблеми теорії права
Вступна. Суспільство, політична система суспільства і громадянське суспільство. Держава і право як частина політичної системи суспільства.  
Проблеми визначення об’єктів і предметів юридичних наук. Предмет та функції загальноюридичної теорії.
Проблеми методології юридичних наук (загальні зауваження).
Проблеми розуміння держави, її суттєвість і закономірностей розвитку (Державорозуміння).
Праворозуміння
Проблема співвідношення держави і права
Функції держави і права. Межі державного втручання і місце права в обмеженні державного свавілля.
Демократія та інші форми держави, як проблема загальнотеоретичної юридичної науки
Джерела (форми права і проблеми правотворення (нормотворчість).  
Правопорушення і юридична відповідальність.
Проблеми формування належних форм правової поведінки за рахунок правових механізмів.  
Значення правосвідомості, правового виховання, правової культури і правової поведінки для функціонування політико-правової системи суспільства.
Правопорядок і законність: проблеми забезпечення.  
Проблеми стимулів, заохочень та пільг у праві.  
Особистість, держава, право: проблема співвідношень і взаємодії.
Економіка, держава і право.
Теорія правової держави. Проблеми розуміння та реалізації.  
Динаміка зміни місця державно-правового механізму у політичній системі суспільства.
  Модульна робота за змістовним модулем (ЗМ2)   0,3  
  Всього за змістовним модулем №2
Змістовний модуль № 3 Застосування правових норм
Правореалізация і її значення для суспільства.  
Проблеми правозастосування, як специфічної форми право реалізації.
Тлумачення юридичних норм, як складова процесу право реалізації.
Колізії та прогалини у праві: проблеми їх подалання та усунення.
  Модульна робота за змістовним модулем (ЗМ3)   0,3  
  Всього годин за змістовним модулем №3
         
  Всього годин для вивчення курсу
         
         
           

 

 


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовний модуль 1

 

ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.009 с.)